Справа № 740/7177/21
Провадження № 1-кп/740/134/22
21 лютого 2022 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
учасники кримінального провадження:
- прокурори - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
- потерпілі - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
- обвинувачений ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Дрогобичі Львівської області, є громадянином України, неодружений, має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштований, займався підробітками різноробочим на будівництві, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ст. 89 КК України є таким, що не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
установив:
14 жовтня 2021 року в невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_8 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення з корисливих мотивів шляхом віджимання пластикового вікна проник до кімнати будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до якої не мав вільного доступу, звідки таємно викрав ноутбук марки Lenovo IdeaPad 3-1.51Gl 05 (8.1 WQ0027 RA) вартістю 10 981,55 грн, ланцюжок зі срібла 999-ї проби довжиною 50 см вагою 5 г вартістю 918,50 грн, підвіску зі срібла 999-ї проби вагою 5 г вартістю 918,50 грн, після чого, отримавши можливість розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд, зник з місця вчинення злочину, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 12 818,55 грн.
У подальшому, продовжуючи свою злочинну діяльність, 20 жовтня 2021 року в невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_8 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення з корисливих мотивів шляхом віджимання пластикового вікна проник до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до якого не мав вільного доступу, звідки таємно повторно викрав мультиварку марки Redmond RMC-M4502 White вартістю 925,00 грн, після чого, отримавши можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, зник з місця вчинення злочину, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 925,00 грн.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 показав, що вчинив указані кримінальні правопорушенні за викладених в обвинувальному акті обставин, з якими погодився повністю. Зазначив, що на той час (жовтень 2021 року) він ніде не працював, йому потрібні були кошти. Всі викрадені речі він здав у ломбард. До цього часу він не відшкодував шкоди, але збирається це зробити, влаштуватися на роботу і стати на правильний шлях. Вибачився перед потерпілими, засуджував свої дії, обіцяв не повторювати подібного, просив суворо не карати.
Потерпілі у судовому засіданні зазначили про вибачення обвинуваченого, відсутність претензій до нього, просили суворо не карати.
Ураховуючи те, що учасниками судового провадження не оспорювалися фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, тому на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів у справі стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються.
Оцінивши встановлені у справі обставини, суд вважає доведеною вину ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло. Вина ОСОБА_8 доведена поза розумним сумнівом.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд ураховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 КК України цей Кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.
Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, вчинене ОСОБА_8 кримінальне правопорушення згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , не встановлено.
При призначенні покарання суд також ураховує особу обвинуваченого, який неодружений, має середню спеціальну освіту, має постійне місце проживання та реєстрації, за яким характеризується посередньо, не працює, хоч є особою працездатного віку, на обліку в лікаря-нарколога, лікаря-психіатра - не перебуває, на підставі ст. 89 КК України є таким, що не судимий.
Також суд ураховує ставлення ОСОБА_8 до вчиненого правопорушення, яке полягає у визнанні винуватості та засудженні своїх дій, обіцянні не повторювати подібного.
Підстав для призначення покарання в порядку передбаченому ст. 69, 69-1 КК України, не встановлено.
Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України, і на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку, оскільки, на думку суду, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства. Одночасно на обвинуваченого покладаються обов'язки, встановлені ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню.
Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_8 та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
До таких висновків суд дійшов з тих підстав, що в судовому засіданні встановлено вчинення кримінального правопорушення через відсутність коштів на особисті потреби, у зв'язку з тим, що обвинувачений на той час не працював. А отже, при призначенні покарання з випробуванням, а також покладенні обов'язків суд створює необхідні передумови щодо виправлення ОСОБА_8 своєї протиправної поведінки у майбутньому.
Призначення ОСОБА_8 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а й від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.
Призначення покарання є дискрецією суду та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення мети, визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій передбачений законом спосіб.
Запобіжний захід у виді застави в розмірі 45 400 грн стосовно ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили разом з покладеним обов'язком у виді заборони відлучатися із населеного пункту, в якому фактично проживає без дозволу суду, слід залишити без змін. Інші обов'язки стосуються лише стадії досудового розслідування та судового розгляду, а отже, не можуть бути продовжені до набуття вироком законної сили.
Після набуття вироком законної сили застава в розмірі 45 400,00 грн, яка внесена ОСОБА_6 за ОСОБА_8 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Чернігівській області, підлягає поверненню ОСОБА_6 .
Також суд ураховує, що в межах кримінального провадження щодо ОСОБА_8 застосовувався запобіжний захід у виді тримання під вартою, а саме з 14.12.2021 до 26.01.2022. У зв'язку з цим слід зарахувати як відбуте ОСОБА_8 за цим вироком покарання, строк попереднього ув'язнення, починаючи з 14.12.2021 до 26.01.2022, виходячи з положень ст. 72 КК України, що 1 (одному) дню попереднього ув'язнення відповідає 1 (один) день позбавлення волі.
Кримінальним правопорушенням завдано матеріальної шкоди потерпілим, а саме: ОСОБА_6 - на загальну суму 12 818,55 грн, ОСОБА_7 - на суму 925,00 грн. Матеріальна шкода не відшкодована, цивільні позови не подавалися.
У кримінальному провадженні понесено процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта та проведенням експертиз, які згідно з довідками Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру становлять загальну суму 1372,96 грн та на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання про речові докази слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 100, 124, ч. 3 ст. 349, ст. 369 - 371, 373, 374, 376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Зарахувати як відбуте за цим вироком покарання строк попереднього ув'язнення ОСОБА_8 , починаючи з 14 грудня 2021 року і до 26 січня 2022 року, виходячи з положень ст. 72 КК України, що 1 (одному) дню попереднього ув'язнення відповідає 1 (один) день позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації;
- повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід у виді застави у розмірі 45 400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень стосовно ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили разом з покладеним обов'язком у виді заборони відлучатися із населеного пункту, в якому фактично проживає, без дозволу суду - залишити без змін.
Після набуття вироком законної сили заставу, якщо її не буде звернуто в дохід держави, у розмірі 45 400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень, яка внесена ОСОБА_6 на р/р UA128201720355289002000005960, отримувач - ТУ ДСА України у Чернігівській області, код ЄДРПОУ 26295412, банк отримувача - Державна казначейська служба України - повернути ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави 1 372 (одна тисяча триста сімдесят дві) гривень 96 коп. процесуальних витрат на залучення експертів для проведення експертиз.
Речові докази: пластиліновий зліпок сліду знаряддя зламу, запакований до спеціального пакета № SUD1053819, сліди папілярних узорів пальців рук, запаковані до спеціального пакета № KIV3125173; пластиліновий зліпок сліду знаряддя зламу, запакований до спеціального пакета № SUD1053843, сліди папілярних узорів пальців рук, запаковані до спеціального пакета № SUD1053846, - знищити.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку негайно вручити засудженому, прокурору.
Суддя ОСОБА_1