Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 3/733/85/22
Єдиний унікальний №733/122/22
Постанова
Іменем України
21 лютого 2022 року м.Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
в складі : головуючого судді -Вовченка А.В.
при секретарі -Мошенець Л.М.,
розглянувши матеріали, які надійшли від Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, працюючого електромонтером в ТОВ «ЮС Консалт» , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,
за ч.3 ст.126 та ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
27.01.2022 року о 07 год. 45 хв., в м. Ічня по вул. Максиміхіна Прилуцького району Чернігівської області ОСОБА_2 керував транспортним засобом - екскаватором CATERPICUAR , д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме : різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп'яніння в медзакладі, а також на місці зупинки відмовився , що зафіксовано на боді камеру поліцейського, чим порушив п.п.2.5 ПДР за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того , з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , 27.01.2022 року о 07 год.45 хв. в м. Ічня по вул.Максиміхіна керував транспортним засобом - екскаватором CATERPICUAR , д.н.з. НОМЕР_2 , проте ОСОБА_1 є особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами на підставі постанови державного виконавця Зарічного відділу ДВС м.Суми про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами № 50559239 від 20.08.2018 року .
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1.а ПДР , за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Статтею 36 КУпАП України передбачено, що якщо особа вчинила кілька адмінправопорушень, справи які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто обидва протоколи можуть бути розглянуті в одному провадженні.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. В заяві , поданій через канцелярію суду вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч.3 ст.126 визнав повністю. Просив суд про відстрочення сплати штрафу на шість місяців , оскільки у нього немає можливості сплатити 17 000 грн. одним платежем в зв'язку з тим, що він на даний час не працює, сплачує аліменти на утримання дитини, проживає разом з матір'ю. Через відсутність постійного доходу утворилась значна сума заборгованості по сплаті аліментів, внаслідок чого, державним виконавцем була винесена постанова про тимчасове обмеження його у праві керування транспортними засобами. Також просив розглянути справу у його відсутность через значну віддаленість його місця проживання.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Так, диспозиція ч.3 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами та передбачає покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців. Згідно постанови державного виконавця № 50559239 від 20.08.2018 року ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами і воно не зняте.
Диспозиція ст.130 ч.1 КУпАП передбачає відповідальність за - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. На вимогу працівника поліції водій зобов'язаний пройти у встановленому порядку медичне освідчення для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, п.2.5 Правил.
Дослідивши матеріали справи, зокрема, протоколи про адміністративне правопорушення, які складені уповноваженою на те особою, їх зміст, який в повній мірі відповідає вимогам ст.256 КУпАП, встановлено, що вони містять відомості про роз'яснення особі , стосовно якої він складений, процесуальних прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, водночас у них відсутні будь-які заперечення ОСОБА_1 на дії інспектора поліції.
Зі скаргами на дії працівників поліції не звертався, отже їх дії при складанні протоколу не були визнані неправомірними.
Факт вчинення ОСОБА_1 вказаних правопорушень підтверджується й іншими письмовими матеріалами, в тому числі протоколами про адміністративне правопорушення серії ААБ № 025343 та серії ААБ №025344 від 27 січня 2022 року, направленням водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, довідкою з інформаційної бази поліції, про те,що ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП в 2021 році не притягувався до адміністративної відповідальності та не отримував посвідчення водія ,постановою поліцейського про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП, інформацією про те, що стосовно ОСОБА_1 державним виконавцем Зарічного відділу ДВС м.Суми від 20.08.2018 року винесена постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами .
При розгляді справи ОСОБА_1 доказів на спростування зазначених у протоколах фактів не подав.
При визначенні виду стягнення, суд бере до уваги дані про особу правопорушника, особливу суспільну небезпечність скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Обставин які обтяжують або пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Оцінивши обставини вчиненого правопорушення, враховуючи особу порушника, суд вважає, що є підстави для застосування адміністративного стягнення в межах санкцій ст.ст. ч.3 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП, з урахуванням положень ст.36 КУпАП.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.
Як встановлено в судовому засіданні , згідно бази даних поліції , ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Згідно інформації державного виконавця Зарічного відділу ДВС Ляшенко Л.В. 20.08.2018 року він був обмежений у праві керування транспортними засобами .
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність і приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 17 000 грн. без позбавленням права керування транспортними засобами, так як такого він не отримував та таке стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим ОСОБА_1 так і іншими особами.
Частиною 2 ст. 301 КУпАП передбачено, що відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Таким чином, КУпАП передбачає право суду застосувати відстрочку виконання постанови, за наявності для цього підстав, в тому числі щодо стягнення штрафу, але не визначає порядку і строків застосування такої відстрочки. Положення про відстрочку виконання постанови до одного місяця застосовуються виключно до стягнень, відмінних від штрафу.
Хоча за національним законодавством існує чітке розмежування між адміністративною і кримінальною відповідальністю, норми КУпАП так само як і Кримінального кодексу України мають каральний характер, і санкції у виді штрафів за деякі адміністративні правопорушення навіть перевищують розміри штрафів за злочини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував про розповсюдження гарантій ст. 6 Конвенції у її кримінальній частині на осіб, які обвинувачуються у вчиненні адміністративних правопорушень ( Лучанінова проти України , Гурепка проти України ). Таких же висновків дотримується комітет ООН з прав людини при застосуванні статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Нормами Кримінального кодексу України передбачено право суду розстрочити сплату штрафу до одного року з урахуванням майнового стану особи (ч. 4 ст. 53 КК України).
Як відстрочка так і розстрочка виконання штрафу мають на меті дотримання розумної пропорційності між накладеним стягненням і конкретним становищем особи, щоб таке стягнення не було завідомо надмірним тягарем, і було можливим до виконання.
Суд враховує, що сума штрафу за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вказаному конкретному випадку для особи, яка притягається до відповідальності є значною, оскільки судом встановлено, що таке стягнення буде завідомо надмірним тягарем для ОСОБА_3 ,, а тому унеможливить належне його виконання.
Таким чином, оскільки положення КУпАП передбачають право суду застосувати відстрочку виконання постанови у виді штрафу, відсутність деталізації порядку і строку її застосування не можуть нівелювати право на відстрочку виконання загалом, і тому суд вважає справедливим врахувати майновий стан особи і застосувати відстрочку виконання постанови у справі в частині стягнення штрафу на строк шість місяців.
Разом з тим, стягненню з порушника підлягає судовий збір, згідно ст.40-1 КпАП України, яка передбачає, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36, 40-1,130ч.1,283-285 КУпАП, -
Об'єднати адміністративні провадження №3/733/85/22 (єдиний унікальний №733/122/22) про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та №3/733/84/22 (єдиний унікальний №733/121/22) стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП в одне провадження та присвоїти спільний номер провадження №3/733/85/22 (єдиний унікальний №733/122/22) .
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ч.3 ст.126, ч.1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення: за ч.3 ст.126 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами на три місяці, за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн.
За правилами ст.36 ч.2 КУпАП остаточне стягнення за сукупністю правопорушень призначити ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч ) гривень 00 копійок.
Відстрочити виконання постанови у справі в частині стягнення штрафу на строк шість місяців, тобто до 21 серпня 2022 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 496 грн. 20 коп. судового збору.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої
служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: штраф в подвійному розмірі, тобто 34 000 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд Чернігівської області на протязі 10 днів з дня її винесення.
Суддя А. В. Вовченко