Справа № 766/18224/21
н/п 2/766/2346/22
21 лютого 2022 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого - судді Прохоренко В.В.,
секретар Бакшина К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонського морського коледжу рибної промисловості про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У жовтні 2021року ОСОБА_1 , від імені якої діяв ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Херсонського морського коледжу рибної промисловості про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що на підставі контракту укладеного між позивачем та Херсонським морським коледжем рибної промисловості ОСОБА_1 працювала з 2004року по 31.08.2021року на посаді методиста.
Останній контракт було укладено 01.09.2020року строком дії до 31.08.2021року.
Пунктом 234 положення №170 визначено, що за два місяці до закінчення строку чинності контракту за угодою сторін його може бути продовжено або укладено на новий строк. Позивач подала на адресу роботодавця заяву про продовження строку контракту відповідно до умов договору, яка не була зареєстрована, у зв'язку з чим нею подано повторну письмову заяву про продовження строку дію контракту від 01.09.2020року. Однак подані нею заяви залишені відповідачем без розгляду.
Наказом №84-к від 30.08.2021року ОСОБА_1 звільнено з посади методиста з 31.08.2021року, у зв'язку із закінченням строку дії трудового договору.
Згідно з пунктом другим частини першої статті 36КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку трудового договору, крім випадків коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.
Контракт у якому передбачено термін дії, який неодноразово переукладався, не вважається таким, що укладений на невизначний строк, оскільки за два місяці до закінчення строку дії контракту за згодою сторін його може бути продовжено або поновлено на новий строк.
Частиною другою статті 39-1КЗпП України передбачено, що трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, вважаються такими, що укладені на невизначений строк, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23 цього Кодексу.
Укладений з позивачем строковий трудовий контракт, який у подальшому продовжувався на підставі щорічно укладених між сторонами контрактів, не був оформлений відповідно до положень трудового законодавства, а саме статей 21-24КЗпП України.
Окрім того, між Херсонським морським коледжем рибної промисловості та колективом коледжу було укладено колективний договір, пунктом 2.10 розділу 2 передбачено, що звільнення працівників з ініціативі роботодавця здійснюється за попередньою згодою профкому.
Вважає, що відповідачем було порушено гарантії, передбачені статтею 252КЗпП України, яка гарантує отримання попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки.
Оскільки, при звільненні позивача з займаної посади була порушення процедура такого звільнення, відновлення порушеного права позивача можливе шляхом скасування оскаржуваного наказу та поновлення на роботі.
Відповідно до частини другою статті 235КЗпП України на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, з 31.08.2021року по день ухвалення рішення по суті.
Статтею 237-1КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Враховуючи конкретні обставини справи, глибину заподіяної моральної шкоди, характер та обсяг душевних, психічних страждань, яких зазнала позивач унаслідок незаконного звільнення, вимоги розумності, добросовісності, виваженості та справедливості, вважає, що сума в розмірі двох місячних окладів є достатнім розміром відшкодування спричиненої моральної шкоди.
З огляду на викладене, позивач просила: визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади методиста Херсонського морського коледжу рибної промисловості; скасувати наказ Херсонського морського коледжу рибної промисловості від 30.08.2021року №84-к «Про звільнення»; поновити ОСОБА_3 на посаді методиста Херсонського морського коледжу рибної промисловості з 31.08.2021року; стягнути з Херсонського морського коледжу рибної промисловості на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнути з Херсонського морського коледжу рибної промисловості на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі двох місячних окладів.
Ухвалою суду від 30.12.2021року відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.
У відзиві начальник коледжу К. Стасюк заперечував проти позову, зазначивши, що ОСОБА_1 була прийнята на посаду методиста за контрактом з ДВНЗ «Херсонське морехідне училище рибної промисловості», згідно з наказом №2-к від 03.01.2017року. Прийняття позивача на посаду за контрактом обумовлено п.3 ст.54 Закону України «Про освіту»(чинної на час укладення контракту), який передбачав, що педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом. Отже, нормативно-правовим актом прямо передбачена особлива форма роботи педагогічних працівників, саме на умовах контракту.
З 2018року по 2021рік ОСОБА_1 працювала на контрактній формі відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 23.01.2014року №60 «Про затвердження Типових штатних нормативів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації» та ч.2 ст. 23КЗпП України.
ОСОБА_1 25.06.2021року була попереджена про закінчення терміну дії контракту, від підпису про ознайомлення відмовилася, про що складено акт.
На пропозицію ОСОБА_1 від 27.08.2021року про укладення додаткової угоди до контракту від 31.08.2021року щодо продовження терміну дії контракту на три роки, ХМКРП 15.09.2021року надано мотивовану відповідь.
Посилання позивача на норми ст.39-1КЗпП України, як на підставу вважати, що трудові договори укладені на невизначений термін є необґрунтованим, оскільки частиною другою статті 23КЗпП України, визначено, що строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахування характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках передбачених законодавчими актами. Тобто, зазначена норми має виключення та посилання на інші нормативно-правові акти.
Відповідно до пункту 3 наказу Міністерства освіти і науки України від 23.01.2014року №60 «Про затвердження Типових штатних нормативів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації» керівник має право: у разі виробничої необхідності в межах затверджених в установленому порядку коштів на оплату праці та кількості посад, визначених за нормативами, затвердженими цим наказом, здійснювати заміну посад (крім керівних) з метою врахування специфіки навчально-виховного процесу у конкретному закладі.
Пункт перший Типового штатного нормативу вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації встановлює, що структура вищого навчального закладу формується керівником навчального закладу залежно від потреб навчально-виховного процесу та з метою раціонального й ефективного використання штатів та робочого часу працівників.
Частиною третьою пункту 3 Типового штатного нормативу встановлено, що посади працівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, кількість яких залежить від контингенту осіб, які навчаються (у тому числі розрахункового (приведеного), вводяться за рахунок коштів загального і спеціального фондів пропорційно кількості осіб, які навчаються за кошти державного (місцевих) бюджету(ів) і за кошти фізичних(юридичних)осіб.
З огляду на те, що кількість штатних посад закладу освіти залежить від контингенту (кількості осіб, що здобувають освіту) застосування норми ч. 2 ст.23КЗпП України є вірним та виправданим.
У зв'язку із зменшенням контингенту, що спричинено обставинами не залежними від ХМКРП, наявність норм у наказі Міністерства освіти і науки України від 23.01.2014року №60, була тим фактором та правовою підставою не продовження трудового договору з ОСОБА_1 .
Посилання позивача на те, що звільнення проведено без згоди профспілкової організації, не відповідає вимогам частини першою статті 43КЗпП України, звільнення працівника за п.8 ст. 36КЗпП України не передбачає попередньої згоди профспілкового комітету, оскільки трудовий договір припиняється за наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.
Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди не обґрунтовані належними доказами та не підтверджено факт наявності моральної шкоди, як самої обставини.
Відповідь на відзив до суду не надходила.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотань про виклик сторін у судове засідання не надходило.
Дослідивши обставини справи, надані докази, суд установив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Частиною першою статті 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 була прийнята на посаду методиста за контрактом Державного вищого навчального закладу «Херсонське морехідне училище рибної промисловості», згідно з наказом №2-к від 03.01.2017року. Протягом 2017-.2020рр. з позивачем переукладалися контракти.
01.09.2020року між ОСОБА_1 та Херсонським морським коледжем рибної промисловості переукладено контракт та призначено ОСОБА_1 на посаду методиста з 01.09.2020року по 31.08.2021року.
Наказом №60 від 23.01.2014року Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Типових штатних нормативів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.01.2014року за №200/24977, надано право керівникам закладів у разі виробничої необхідності в межах затверджених в установленому порядку коштів на оплату праці та кількості посад, визначених за нормативами, затвердженими цим наказом, здійснювати заміну посад (крім керівних) з метою врахування специфіки навчально-виховного процесу у конкретному закладі. Заміна посад працівників може здійснюватись у межах однієї категорії (педагогічного, господарсько-обслуговуючого тощо) персоналу.
Структура вищого навчального закладу формується керівником навчального закладу залежно від потреб навчально-виховного процесу та з метою раціонального й ефективного використання коштів та робочого часу працівників.
Посади працівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, кількість яких залежить від контингенту осіб, які навчаються (у тому числі розрахункового (приведеного), вводяться за рахунок коштів загального і спеціального фондів пропорційно кількості осіб, які навчаються за кошти державного (місцевих) бюджету(ів) і за кошти фізичних (юридичних) осіб відповідно.
Згідно з рапортом заступника начальника з економіки коледжу від 21.06.2021року та у відповідності до наказу Міністерства освіти і науки України №60 від 23.01.2014року «Про затвердження Типових штатних нормативів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації» та Положення «Про економічну службу Херсонського морського коледжу рибної промисловості», у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем коледжу(останні два роки груп, що фінансуються за рахунок фізичних осіб не було набрано), запропоновано не продовжувати трудові відносини з ОСОБА_1 , яка перебуває на посаді методиста.
На підставі контракту, враховуючи зменшення контингенту осіб, які навчаються, у відповідності до норм встановлених у наказі №60 від 23.01.2014року Міністерства освіти і науки України начальником коледжу 25.06.2021року направлено на адресу ОСОБА_1 попередження про припинення трудових відносин, у зв'язку із закінчення строку дії контракту, від підписання якого позивач відмовилася, про що 26.06.2021року складений акт.
На підставі контракту та зазначеного вище рапорту, наказом виконуючого обов'язки начальника Херсонського морського коледжу рибної промисловості від 30.08.2021року за №84-к ОСОБА_1 звільнена з посади методиста з 31.08. 2021року у зв'язку з закінченням строку дії трудового контракту(п.8 ч.1 ст.36КЗпП України).
Відповідно до ч. 3 ст.21КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
На контрактну форму трудового договору не поширюється положення статті 9КЗпП України про те, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними.
Таким чином, виходячи з особливостей зазначеної форми договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, при укладенні контракту закон надав право сторонам встановлювати їхні права, обв'язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами Кодексу законів про працю України, так і додаткові підстави розірвання договору.
Згідно із пунктом 8 частини першої статті 36КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави контракту, а саме, закінчення строку.
Закінчення строку трудового договору (контракту) припиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна з сторін трудового договору - працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї зі сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2020року №963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» посада методиста відноситься до посад педагогічних працівників.
Згідно з пунктами 10, 11 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994року №170, у контракті передбачаються обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання, строк дії контракту, права, обов'язки та взаємна відповідальність сторін, умови оплати й організації праці, підстави припинення та розірвання контракту, соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов'язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства, установи, організації чи роботодавця.
Суд, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.01.2020року у справі №607/18964/18, від 23.01.2019року №713/1407/18, від 19.08.2019року №385/59/17, від 06.08.2008року №6-15914св07, які у відповідності до ч.4 ст.263 ЦПК України враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, вважає безпідставними доводи позивача про те, що контракт, який неодноразово переукладався вважаються таким, що укладений на невизначений строк, оскільки переукладення строкового трудового договору (контракту) чи продовження строку його чинності у випадках, що підпадають під частину другу статті 23КЗпП України не передбачає набуття трудовим договором характеру безстрокового, укладеного на невизначений строк.
Згідно з частиною другою статті 39-1КЗпП України трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23 цього Кодексу вважаються такими, що укладені на невизначений строк.
Доводи позивача про те, що у зв'язку із неодноразовим продовженням трудових відносин шляхом укладення контрактів, трудовий договір набув ознак безстроковості згідно з вимогами частини другою статті 39-1КЗпП України є необґрунтованими, оскільки укладення контракту на певний строк, з урахуванням частини третьої статті 21КЗпП України, регулюються частиною другою статі 23КЗпП України, що виключає при переукладені контракту чи продовжені строку його дії, застосування частини другої статті 39-1КЗпП України.
Неприйнятними є також доводи позивача про порушення відповідачем при її звільненні вимог ст.43КЗпП України та вимог Колективного договору коледжу, оскільки стаття 43КЗпП України, положення Колективного договору регулюють порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а закінчення строку дії контракту безпосередньо погоджено його сторонами під час укладення цього трудового договору і, власник не висловив своє бажання продовжувати трудові відносини із працівником після закінчення строку дії трудового договору (контракту), що відповідало спільному волевиявлення сторін при його укладенні.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки діями Херсонського морського коледжу рибної промисловості її трудових прав порушено не було.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, ст.43 Конституції України, ст.ст.21, 23, 36, 39-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 4-7,9-13, 81, 178, 258-259, 263-265, 279ЦПК України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Херсонського морського коледжу рибної промисловості про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовити.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення(виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя В.В.Прохоренко