Справа № 658/127/22
(провадження № 2/658/491/22)
про залишення позовної заяви без руху
21 лютого 2022 року Суддя Каховського міськрайонного суду Херсонської області Лященко В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Каховської районної державної адміністрації, про реалізацію права на опіку над дітьми, в контексті Європейської конвенції про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми, шляхом усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, визначення способів участі матері у вихованні дітей через встановлення графіку систематичного спілкування з дітьми та визначення місця проживання дітей за місцем проживання матері та опіки над ними, та стягнення аліментів,
встановив:
До Каховського міськрайонного суду Херсонської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 про реалізацію права на опіку над дітьми, в контексті Європейської конвенції про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми, шляхом усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, визначення способів участі матері у вихованні дітей через встановлення графіку систематичного спілкування з дітьми та визначення місця проживання дітей за місцем проживання матері та опіки над ними, та стягнення аліментів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Положеннями до п.8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви.
Так, в порушення даної норми позивачем до матеріалів позовної заяви не додано документу, який зазначений у переліку додатків, а саме квитанції про сплату судового збору.
Крім того, згідно позовної заяви останнє відоме місце реєстрації відповідача ОСОБА_2 зазначено за адресою АДРЕСА_1 .
Проте, відповідно до довідки Любимівської селищної ради від 08.02.2022 року, до складу якої входить с.Софіївка, відомості про реєстрацію місця проживання/перебування на території Любимівської селищної ради ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно із ч. 1 ст. 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону .
Статтею 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначені випадки, коли спір підсудний судам України, а саме: суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках:
1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону ;
2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача;
3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України;
4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні;
5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа -відповідач - місцезнаходження в Україні;
6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання;
7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України;
8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України;
9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України;
10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном;
11)якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України;
12) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.
Спір, що вбачається з поданого позову жодним чином не корелюється із жодним з випадків, визначених ч. 1 ст. 76 вказаного Закону. Правила виключної підсудності також не підлягають застосуванню.
В позовній заяви позивач стверджує, що на даний час діти проживають разом з батьком, проте не зазначає точного місця проживання ні відповідача, ні дітей.
Відповідно до п. 4 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-754/0/4-13 Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом суди розглядають спори за позовами громадян України до осіб, які проживають за кордоном, за правилами альтернативної підсудності, передбаченої статтею 110 ЦПК України, а також виключної підсудності, передбаченої статтею 114 ЦПК України та статтею 77 Закону України «Про міжнародне приватне право».
Враховуючи, що згідно наданої інформації відповідач не зареєстрований у Каховському районі, у позовній заяві не зазначено докази на підтвердження місцезнаходження майна відповідача чи останнього відомого зареєстрованого місця проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) на території віднесеній до територіальної підсудності Каховського міськрайонного суду Херсонської області, позивачу слід до суду надати уточнену позовну заяву з зазначенням достовірних відомостей щодо місця реєстрації чи фактичного проживання відповідача.
Також, в порушення п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивач в обґрунтування вимог про стягнення аліментів зазначає, що діти сторін у періоди поживання з матір'ю потребуватимуть утримання від відповідача. Відповідач не в повному обсязі виконує покладений на нього обов'язок утримувати своїх дітей.
Враховуючи принцип юридичної визначеності, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) Відповідача щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, передчасні.
В зв'язку з чим, позивачу необхідно уточнити свої позовні вимоги.
Крім того, згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, позивачем не повно викладені обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги; не викладені обставини та відсутні посилання на докази, які б підтверджували незгоду відповідача на визначення місця проживання малолітніх дітей з матір'ю, наявності спору між батьками щодо визначення місця проживання дітей.
Відповідно до ч. 4, ч. 5 СК України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (ч. 4). Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5).
Згідно ч. 1 ст. 56 ЦК України органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24. 09. 2008 року № 866, передбачено, що для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини , один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини.
Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт.
У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акту обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
На виконання зазначених норм, всупереч вимогами п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві не зазначено, чи зверталась позивач до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження її житлово-побутових умов та складення акту обстеження умов проживання, та чи було передано зазначений акт нею (позивачкою) до служби у справах дітей за місцем проживання дітей; до позовної заяви не додані докази на підтвердження вказаних обставин, не додано висновку органу опіки і піклування щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, які бажають проживати з дитиною, а також на підставі інших документів, що стосуються справи, як це передбачено ст. 19 СК України.
Крім того, суд звертає увагу, що за вимогами ч. 8 ст. 43 та ч. 5 ст. 95 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
За таких обставин, суд вважає що вказана позовна заява не може бути розглянута по суті, у зв'язку з чим позивачу необхідно надати строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Каховської районної державної адміністрації, про реалізацію права на опіку над дітьми, в контексті Європейської конвенції про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми, шляхом усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, визначення способів участі матері у вихованні дітей через встановлення графіку систематичного спілкування з дітьми та визначення місця проживання дітей за місцем проживання матері та опіки над ними, та стягнення аліментів - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити, що у випадку невиконання вимог суду про усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяЛященко В. В.