печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46374/20-к
23 квітня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою ОСОБА_3 на постанову прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 від 15.10.2020 року про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження № 62019000000001392 від 11.09.2019,-
До Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 від 15.10.2020 року про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження № 62019000000001392 від 11.09.2019.
У судове засідання представник особи, за скаргою якої здійснюється судове провадження не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, згідно з нормами ч.ч. 1, 8 ст. 135, ч. 1 ст. 136 КПК України, про причини неявки суд не повідомлено, заяви або клопотання не подано.
Представник Офісу Генерального прокурора в судове засідання не з'явився, про день, час та місце його проведення, повідомлявся належним чином, заяв чи клопотань до суду не надходило.
За вказаних обставин, слідчим суддею з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, визнано можливим її розгляд у відсутність представника особи, за скаргою якої здійснюється судове провадження та представника Офісу Генерального прокурора. При цьому слідчим суддею враховано положення ст.ст. 22, 26, 306 КПК України.
Вивчивши скаргу, письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Як вбачається з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому проваджені, окрім іншого, може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які від зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, - іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
У скарзі вказано, що ОСОБА_3 просить:
-скасувати прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 від 15.10.2020 року про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження № 62019000000001392 від 11.09.2019;
-зобов'язати процесуального керівника у кримінальному провадженні 62019000000001392 від 11.09.2019 належним чином розглянути його клопотання про закриття кримінального провадження;
-зобов'язати процесуального керівника у кримінальному провадженні 62019000000001392 від 11.09.2019 вчинити дії.
Кримінальним процесуальним кодексом регламентовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування із врахуванням правил судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України (ч. 1 ст. 306 цього Кодексу), для об'єктивного та повного, неупередженого вирішення заявлених вимог, що і є метою судового розгляду. Важливою умовою під час розгляду є участь особи, за скаргою якої здійснюється судове провадження, оскільки законодавець передбачив обов'язковість її участі у судовому засіданні, на що прямо вказано у ч. 3 ст. 306 КПК України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.
Разом з тим, особі, за скаргою якого здійснюється судове провадження, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки. Відтак, будучи належним чином повідомленим про розгляд поданою ним скаргою, заявник не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомляв суд, клопотання або заяви не надходили.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Аналізуючи викладене, вбачається, що на час розгляду скарги, заявлені заявником вимоги не підтримуються.
Куруючись ст. ст. 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 від 15.10.2020 року про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження № 62019000000001392 від 11.09.2019- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1