печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6983/22-к
10 лютого 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 ,
перекладача ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12022100060000197 від 07 лютого 2022 року Музики Іраклі,
10.02.2022 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 , за погодженням з заступником начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді в межах кримінального провадження №12022100060000197 від 07.02.2022 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
З клопотання слідує, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12022100060000197 від 07.02.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Суть підозри сторона обвинувачення обгрунтовує наступним.
07.02.2022 приблизно об 11 годині 57 хвилин, ОСОБА_10 з іншими трьома невстановленими особами кавказької зовнішності, стояли між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , тобто перебували у громадському місці.
В цей час, повз Музики Іраклі та інших трьох невстановлених осіб кавказької зовнішності проходив по власних справах ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (грузинський та український державний діяч, в період з 2004 по 2014 роки обіймав посади Міністра юстиції, Генерального прокурора Грузії), якого вказані особи одразу впізнали.
В цей час, у ОСОБА_9 та інших трьох невстановлених осіб кавказької зовнішності, виник злочинний умисел направлений на грубе порушення громадського порядку, направлений на завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_11 у людному місці, на очах інших перехожих, для подальшої дискредитації особи останнього.
Так, підійшовши до ОСОБА_11 та діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, зневажаючи існуючі в України правила та норми поведінки, ОСОБА_10 та інші три невстановлених особи кавказької зовнішності, діючи у групі, заподіяли ОСОБА_11 тілесні ушкодження, завдавши не менше десяти ударів руками та ногами в область голови та тулуба, а також намагаючись заподіяти йому тілесні ушкодження із застосуванням спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень предмета, схожого на кастет.
В подальшому, після того як ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодженні та намагався втекти з місця події, ОСОБА_10 та інші три невстановлених особи кавказької зовнішності, почали переслідувати його по вулиці та проїжджій частині, та наздоганяючи останнього також пошкодили його майно - окуляри та куртку, в яку він був вдягнений. При цьому одна з невстановлених досудовим розслідуванням осіб кавказької зовнішності фіксувала вказані події на власний мобільний телефон шляхом здійснення відеозапису, для подальшого його опублікування в інтернет ресурсах.
Згодом, ОСОБА_10 та три невстановлені особи кавказької зовнішності були вимушені припинити свої хуліганські дії через зауваження, зроблене водієм таксі «Uber» в їх бік на проїжджій частині вулиці Тверський тупик, та втекли з місця вчинення кримінального правопорушення.
Після вказаних подій, ОСОБА_11 доставлено каретою швидкої медичної допомоги до відділення політравми КНП «КМКЛ № 17» з тілесними ушкодженнями, де йому було діагностовано забої м'яких тканин обличчя та забій грудної клітини.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає достатніми підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
- існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваному повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого насильницького злочину, вчиненого групою осіб, за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до семи років. Повідомлення про підозру підтверджується матеріалами кримінального провадження, тому останній будучи громадянином Грузії, не маючи сталих соціальних зв'язків та постійного місця роботи і проживання на території України, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винним, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у тому числі на території, яка тимчасово не підконтрольна владі України. Також, враховуючи особливу зухвалість вчиненого кримінального правопорушення підозрюваний перебуваючи на волі зможе вжити заходів конспірації з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
На підтвердження вказаного ризику також свідчить той факт, що підозрюваний перебуває на території України лише з 31.07.2021. А 15.09.2021 підозрюваному було відмовлено у видачі посвідки на тимчасове проживання на території України.
- існують ризики, передбачені п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановленні всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема не встановлено всіх учасників вчинення правопорушення, інших можливих епізодів вчинення аналогічних злочинів, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому для уникнення покарання за скоєння тяжкого злочину підозрюваний, перебуваючи на волі, може самостійно, або за допомогою інших учасників знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування. Також існує ризик іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, який може бути виражений у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій. Також зазначений ризик може бути реалізований підозрюваним шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов'язковим під час проведення досудового розслідування. Окрім цього, перебуваючи на волі підозрюваний зможе попередити інших учасників вчиненого злочину, які наразі не встановлені органом досудового розслідування, надавши їм відповідні настанови та поради, щодо подальших спільних дій, а також обговорити з ними спільну версію своєї невинуватості у злочинах, таким чином перешкоджати провадженню іншим чином;
- існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні. Зокрема, перебуваючи на волі, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами. Зазначений ризик, також підтверджується тим, що злочин, у якому підозрюється особа вчинений із застосуванням насильства, в результаті якого заподіювалась у тому числі моральна та фізична шкода потерпілому, що свідчить про те, що підозрюваний схильний до вчинення таких дій. При встановленні наявності ризику впливу на свідків, потерпілих слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Оскільки суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків, потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
- існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрюваний може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як не має постійного місця роботи, а отже, сталого джерела доходів, необхідних для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення кримінальних правопорушень. Окрім того, підозрюваний раніше засуджений на території України, за злочини проти власності та злочини проти свобод людини та громадянина, на шлях виправлення не став та продовжив вчиняти злочини на території України.
Обставини, встановлені під час досудового розслідування, на думку сторони обвинувачення, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_12 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, суспільний інтерес, високий рівень суспільної небезпечності інкримінованого кримінального правопорушення, а також з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання з огляду на те, що ризики, зазначені у клопотання і на які посилався прокурор в судовому засіданні, стороною обвинувачення не доведено, підозра необгрунтована, кваліфікація дій підозрюваного не вірна, у зв'язку з чим просив застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту.
Підозрюваний зазначив, що не вчиняв злочин, у зв'язку з чим просить в задоволенні клопотання відмовити.
Вивчивши клопотання, заслухавши позиції учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
09.02.2022 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Галі Грузія, громадянина Грузії, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше засудженого, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, долучено до матеріалів клопотання, зокрема:
- протокол огляду місця події від 07.02.2022;
- заява про вчинення злочину від 07.02.2022;
- довідки з лікарні від 07-08.02.2022;
- протокол допиту потерпілого ОСОБА_11 від 08.02.2022;
- протокол впізнання потерпілим ОСОБА_11 від 09.02.2022;
- протокол огляду відео запису від 07.02.2022;
- протокол обшуку за адресою: АДРЕСА_4 від 08-09.02.2022;
- протокол огляду мобільного телефону від 09.02.2022;
- протокол огляду мобільного телефону підозрюваного від 09.02.2022;
- протокол огляду відео запису від 09.02.2022;
- рапорт, щодо відео камер від 09.02.2022;
- протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 08.02.2022;
- протокол впізнання головних уборів (шапок) від 09.02.2022;
- інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
З огляду на викладене, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах, а також з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_15 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
Так, вирішуючи питання про існування ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного, а саме те, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_15 покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_10 , дані, які характеризують особу останнього, його стан здоров'я, соціальні зв'язки, сімейний стан, характер діяння, високий рівень суспільної небезпечності інкримінованого кримінального правопорушення, а також суспільний інтерес викликаний інкримінованим ОСОБА_12 злочином.
Крім того, враховує й те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а тому приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_10 може вчинити дії щодо переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні та заявлених у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що доказів того, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_9 не допускає його тримання під вартою слідчому судді не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод не має.
Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183, ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, суспільну інтерес інкримінованого діяння, вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні, оскільки інкримінований злочин вчинено із застосуванням насильства.
Питання доведення винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, статтями 176-178, 181-186, 193-196, 205, 208, 309, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 09 квітня 2022 року включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022100060000197 від 07 лютого 2022 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1