ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
24 січня 2022 року м. Київ № 640/1345/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Головань О.В., ознайомившись з позовною заявою
за позовом Центральної телерадіостудії Міністерства оборони України
до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
про скасування постанови,
Центральна телерадіостудія Міністерства оборони України звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в якому просить:
визнати протиправними дії Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо відкриття виконавчого провадження від 16.07.2021 №66106835;
зобов'язати Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.07.2021 №66106835.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати (документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону).
До позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у розмірі і порядку, визначених законодавством. Проте, у прохальній частині позову позивач просить відстрочити сплату судового збору.
Розглядаючи клопотання позивача, суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, згідно з статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко урегульовано законом, а передумовою застосування вказаних приписів законодавства є саме майновий стан особи, яка звертається з клопотанням про звільнення чи відстрочення сплати судового збору.
Крім того, враховуючи позицію, викладену у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2016 року №2, якою затверджено аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України "Про судовий збір", обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.
Зазначену позицію також підтримано в ухвалі Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі №808/3396/17 (адміністративне провадження №К/9901/61960/18).
Враховуючи, що позивач не навів доводів та не надав на їх підтвердження належних доказів неможливості сплати судового збору на момент звернення з позовом до суду, суд вважає, що підстави для задоволення клопотання про розстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви відсутні.
Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень, юридичною особою адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2022 року становить 2 481, 00 грн.
Таким чином, за подання зазначеного адміністративного позову має бути сплачений судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У відповідності до частини сьомої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Разом з тим, судом встановлено, що в матеріалах адміністративної справи відсутня оскаржувана постанова від 16 липня 2021 року.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені у статті 287 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як зазначає позивач, 03.08.2021 року на адресу Центральної телерадіостудії Міністерства оборони України від Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.07.2021 №66106835.
Разом з тим, позовна заява подана до суду 10.01.2021 року, тобто з пропуском строку звернення до суду з даним позовом, навіть з урахуванням 10 робочих днів, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У даному випадку, позивачем доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та заяву про поновлення цього строку не надано, що в свою чергу, суперечить нормам адміністративного судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відповідно до ч. 3 статті 55 КАС України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Позовна заява Центральної телерадіостудії Міністерства оборони України підписана начальником Віктором Громом.
Між тим, до позовної заяви не додано витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на підтвердження повноважень вказаної особи (у загальному доступі у Реєстрі інформація про юридичну особу з кодом 22999961 відсутня).
Згідно ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Виявлені недоліки необхідно усунути шляхом:
- надання доказів оплати судового збору в порядку і обсязі, визначених законодавством, - 2 481,00 грн.;
- подання до суду оскаржуваної постанови або клопотання про витребування такої постанови;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважності причин такого пропуску та доданням відповідних доказів на підтвердження зазначеного;
- надання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -
1. Залишити позовну заяву Центральної телерадіостудії Міністерства оборони України без руху .
2. Встановити позивачу строк у десять днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху до для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч.4 ст. 169 КАСУ.
Згідно ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, і не підлягає оскарженню згідно ст. 294 КАС України
Суддя О.В. Головань