ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
28 січня 2022 року м. Київ № 640/32004/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до про Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просить суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 з 02.11.2020 року пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2017, 218, 2019 роки, та провести перерахунок і виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем відмовлено в призначенні пенсії за віком з 02.11.2020 року на підставі заяви позивача, оскільки, як зазначено відповідачем, після переведення позивача на пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії зменшиться. Позивач вважає, що показник середньої заробітної плати при призначенні їй пенсії за віком в 2020 році має бути застосований за 2017 та 2019 роки, відповідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІУ, адже у випадку позивача має місце призначення іншого виду пенсії за іншим Законом, тобто раніше позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року, який передбачав інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV позивач звернулась до відповідача вперше.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі № 640/32004/20 та запропоновано відповідачу в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду відзив на позовну заяву.
У поданому до суду представником відповідача відзиві на позовну заяву зазначено про те, що листом Управління № 2600-0309-8/165858 від 22.11.2020 на заяву позивача від 02.11.2020 № 11455, подану через Веб-портал, щодо переведення з пенсії за віком, призначеної згідно Закону України «Про державну службу», на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон) повідомило останнього про наступне. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Станом на 02.11.2020 загальний розмір пенсії позивача становить 6805,95 грн. Після переведення на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальний розмір пенсії становитиме 6658,39 грн. Враховуючи зазначене, в переведенні з пенсії за віком, призначеної згідно Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу відмовлено в зв'язку зі зменшенням розміру пенсії.
Позивач у відповіді на відзив на позовну заяву відповідача зазначає, що з вказаним відзивом не погоджується, та звертає увагу суду, що у відзиві відповідач на свій розсуд тлумачить норми Закону та зазначає, що пенсія призначається лише один раз та один з її видів. І якщо особа має право на декілька видів пенсії, то вона може перейти на інший вид пенсії після призначення, але це не призначення, а перехід з виду на вид. Так, призначена позивачу пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу», передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії державного службовця ніж пенсія за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто при виявленні бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідач, при розрахунку пенсії за віком позивачу відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», повинен був застосувати показники середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три роки, що передували року звернення саме за призначенням пенсії за віком саме за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за 2016-2017 роки відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року
Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві через Веб-портал із заявою щодо призначення пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, як встановлено ч. 2 ст. 40 цього Закону.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом №2600-0309-8/165858 від 22.11.2020 відмовило в призначенні пенсії позивачу за віком з 02.11.2020 року на підставі, оскільки, як зазначено відповідачем, після переведення на пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії позивача зменшиться. Станом на 02.11.2020 загальний розмір пенсії позивача становить 6805,95 грн. Після переведення на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальний розмір пенсії становитиме 6658,39 грн.
Позивач вважаючи, що відповідач протиправно відмовив у здійсненні перерахунку пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленого як середній показник за 2017-2019 роки, звернувся до суду із даним позовом.
Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 +... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Водночас, ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV. Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Позивач до звернення із заявою від 21.01.2020 отримував пенсію за вислугу років згіднодо Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року по справі № 876/5312/17 викладену правову позицію, згідно якої статтею 9 Закону №1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч.3 ст.45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Отже, при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону № 2262-ХІІ , із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.
Оскільки позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше, тому при обчисленні пенсії за віком вперше відповідно до Закону №1058 слід застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.03.2018 по справі №521/4655/17, 19.06.2018 по справі №381/1405/17 та 04.04.2019 по справі №359/7624/16-а.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані докази, а також письмові доводи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати присудженню на користь позивача не підлягають.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 з 02.11.2020 року пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2017, 218, 2019 роки, та провести перерахунок і виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією
3. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іщук І.О.