ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
28 січня 2022 року місто Київ №640/37176/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до третя особа Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України
провизнання протиправною та скасування від 05.11.2021 ВП№67380365,
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Київ з позовною заявою до Солом'янського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа Головне управління державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Солом'янського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження від 05.11.2021 ВП №67380365.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що постанова Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження від 05.11.2021 ВП №67380365 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки виконавчий документ (вимога про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2019 №Ф-51492-17У) пред'явлено до виконання поза законодавчо визначеним строком, оскільки вказана вимога винесена 17.05.2019, а виконавче провадження №67380365 відкрито 05.11.2021, що свідчить про закінчення строку пред'явлення її до виконання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2021 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/37176/21 з урахуванням приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, призначено судове засідання. Поновлено позивачеві строк звернення до суду з даним позовом, витребувано від відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №67380365 та залучено до участі у справі в якості третьої особи Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України.
У поданих до суду письмових поясненнях від 05.01.2022 представник позивача зауважив про те, що датою вручення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2019 №Ф-51492-17 є 26.06.2019, датою набрання чинності вимоги є 25.08.2019, а граничним строком пред'явлення вимоги є 25.11.2019.
На виконання вимог ухвали суду від 21.12.2021 відповідачем подано до суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №67380365.
Правом щодо письмових пояснень у встановлені судом строки третя особа не скористалась.
У судовому засіданні 12.01.2022, враховуючи надходження клопотань від представників позивача та відповідача, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розгляд справи здійснено із урахуванням особливостей розгляду даної категорії спорів, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
Як вбачається з матеріалів справи, засобами інформаційно-телекомунікаційної системи Головного управління Державної податкової служби у м. Києві в автоматичному режимі було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2019 №Ф-51492-17У на суму 23 422,95 та направлено ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно відмітки поштове повідомлення за трек кодом №0103325198420 не було вручено ОСОБА_1 з причин за закінченням встанленого терміну зберігання.
Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України звернулось до Солом'янського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо відкриття виконавчого провадження для примусового виконання виконавчого листа - вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2019 №Ф-51492-17У.
Постановою головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Марків Я.Є. від 05.11.2021 відкрито виконавче провадження №67380365 щодо виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2019 №Ф-51492-17У.
Постановою головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Марків Я.Є. від 10.11.2021 ВП №67380365 визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 195,30 грн.
Постановою головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Марків Я.Є. від 10.11.2021 ВП №67380365 стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 2342,29 грн.
Постановою головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Марків Я.Є. від 10.11.2021 ВП №67380365накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.
Постановою головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Марків Я.Є. від 28.12.2021 ВП №67380365 знято арешт з коштів боржника.
Постановою головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Марків Я.Є. від 28.12.2021 ВП №67380365 закінчено виконавче провадження.
Вважаючи вказану постанову Солом'янського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження від 05.11.2021 ВП №67380365 протиправною, позивач звернулась із даним позовом до суду.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Суд зазначає, що згідно з вимогами частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» податкова вимога є різновидом виконавчого документа.
Відповідно до вимог статті 4 Закону №1404-VIII у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред'явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №67380365, податкова вимога набрала законної сили 22.10.2021, про що зазначено у пункті 5 податкової вимоги.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.
Вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом. (ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
З наведених вище правових норм слід дійти висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) набирає чинності після спливу десятиденного строку, наданого особі, яка має недоїмку зі сплати єдиного внеску, для: сплати суми недоїмки , штрафів, пені; оскарження в адміністративному чи судовому порядку; сплати узгодженої суми недоїмки.
При цьому важливим є те, що цей десятиденний строк обчислюється з дня отримання вимоги.
Так, позовні вимоги позивача ґрунтуються на тому, що податкова вимога, на думку позивача, набрала законної сили саме 25.08.2019, оскільки остання не була вручена позивачу.
Суд звертає увагу позивача, що саме до компетенції податкового органу входить реалізація державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його територіальні органи, а відтак, відповідальність за правильність формування податкової вимоги покладено саме на Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.
У свою чергу до посадових обов'язків державного виконавця не віднесено перевіряти дійсність дати набрання виконавчим документом законної сили.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що факт отримання / не отримання позивачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) не досліджується судом в межах даної справи, оскільки правомірність податкової вимоги має встановлюватися в межах іншої адміністративної справи.
Доказів оскарження позивачем податкової вимоги від 17.05.2019 №Ф-51492-17У суду не надано, виходячи з предмета позову в межах правовідносин, які склалися, суд досліджує саме обставини відкриття виконавчого провадження та правомірність постанови державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 17.05.2019 №Ф-51492-17У була пред'явлена стягувачем до виконання в межах регламентованого статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» тримісячного строку, оскільки, як вбачається з вказаної вимоги, яка міститься в матеріалах виконавчого провадження №67380365, остання набрала законної сили 22.10.2021, а виконавче провадження №67380365 відкрито 05.11.2021.
Таким чином, в державного виконавця були відсутні підставі для повернення виконавчого документа згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови Солом'янського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження від 05.11.2021 ВП №67380365 не підлягають задоволенню.
Положеннями статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На думку суду, позивачем не доведено обґрунтованість заявленого ним позову з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Судові витрати згідно з положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя Іщук І.О.