ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
28 січня 2022 року м. Київ № 640/8893/21
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить:
- скасувати рішення відповідача від 25.02.2021 №262440008707 щодо відмови йому в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 17.02.2021;
- зобов'язати відповідача призначити та виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 17.02.2021.
Ухвалою суду від 16.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строки для подання заяв по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність рішення відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, з підстав непідтвердження наявності спеціального стажу, оскільки довідки, які видані на непідконтрольній території не можуть бути підставою для врахування пільгового стажу. Позивач вказує на те, що до його пільгового стажу зараховується проходження служби в рядах радянської армії, оскільки в силу положень пункту 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 №590 (далі- Положення №590) військова служба зараховується у загальний стаж на пільгових умовах при призначенні пенсії за віком, а також періоди роботи на пільговій посаді за Списком №2, зважаючи на те, що він працював на посаді машиніста технологічних компресорів, зайнятого обслуговуванням газових компресорів (крім повітряних), яка внесена до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, досяг 55 років, має загальний трудовий стаж 30 років, 8 місяці 9 днів, з яких пільговий стаж - 16 років 9 місяців 18 днів, а тому наявні підстави для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідач надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву відповідача в якому просить залишити таку без задоволення з посиланням на те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці та наявність відповідного пільгового стажу. Основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. При цьому, у випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються довідки підприємства, які на переконання відповідача, є основним документом, що визначає право на пенсію на пільгових умовах, а тому до функцій пенсійного органу не входить визначення права на пільгову пенсію, це право належить підприємству, яке видає довідку та визначає чи відноситься професія до пільгового списку, а пенсійний орган вже на підставі наданих документів призначає пенсію. Час, відпрацьований в умовах, передбачених Списками, обліковується власником або уповноваженим ним органом. Період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначає підприємство та зазначає в довідці. При цьому, відповідач зазначив про те, що пільговий стаж відсутній, оскільки в даних персоніфікованого обліку не заповнені графи з кількістю відпрацьованих місяців та днів. При цьому, надані уточнюючі довідки видано підприємствами, які функціонують на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а тому ці довідки відповідно до частини третьої статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є недійсними і такими, що не створюють правових наслідків.
Дослідивши письмові докази, Судом встановлено.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є внутрішньо переміщеною особою, про що свідчить довідка від 11.02.2021 №3004-5000340540.
Відповідно до трудової книжки від 30.07.1986 серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у період: з 20.07.1987 по 27.06.2002 -працював машиністом технологічних компресорів в Ворошиловградському лінійному виробничому управлінні газопроводів. 01.10.1998 підприємство перейменовано в Луганське Лінійне виробниче управління магістральних газопроводів УМГ "Донбастрансгаз" №2.
Відповідно до записів трудової книжки на підставі наказу від 21.07.1999 №124 позивачу підтверджено право на отримання пільгової пенсії за Списком №2 "машиніст технологічних компресорів".
Державним унітарним підприємством ЛНР "Луганським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів" видано довідку від 26.01.2021 №03-06 про те, що ОСОБА_1 працював повний робочий день в Московському ордену Леніна виробничому об'єднанні по транспортуванню та поставці газу Ворошиловградському лінійному виробничому управлінні магістральних газопроводів, за період з 20.07.1987 по 27.06.2002 (14р.6м.26д.), який виконував роботи по обслуговуванню технологічних компресорів по професії (посаді) машиніста технологічних компресорів, занятих обслуговуванням компресорів (крім повітряних) в м.Луганськ, яка передбачена Списком №2 (розділ ХХХІІІ підрозділ 23200000-14257 постанови КМ СРСР від 26.01.1991 №10). Довідка видана на підставі: особистих рахунків за 1987-2002 роки, наказів по особистому складу за 1987-2002 роки та особової картки Т-2. В довідці також зазначено про те, що підприємство працювало в режимі повного робочого дня.
До вказаної довідки було додано наказ від 21.07.1999 №124, яким затверджено перелік робочих місць та професій, яким за результатами атестації підтверджено право на пільгову пенсії за Списком №2.
Відповідно до додатку №2 до наказу від 21.07.1999 №124 затверджено перелік робочих місць та професій, яким за результатами атестації підтверджено право на пільгову пенсії за Списком №2, серед яких і машиніст технологічних компресорів, занятий на обслуговуванні газових компресорів (код 14257). При цьому, додатком №3 та додатком №4 до вказаного наказу затверджено перелік робочих місць та професій, яким за результатами атестації підтверджено право на пільги та компенсації (зокрема, додаткова відпустка 7 днів за особливий характер праці, молоко), а також перелік першочергових міроприємств по покращенню умов праці на робочих місцях, на яких проведена атестація по Списку №2, зокрема машиніст технологічних компресорів, зайнятий на обслуговуванні газових компресорів (робота в машинному залі повинна виконуватися із застосуванням берушів, щорічно проводити вимір вібрації та шуму для встановлення допустимих норм.
Відповідно до листа управління праці та зайнятості населення Луганської обласної державної адміністрації від 12.121.2000 №69/05-1528 наданому директору УМГ "Донбастрансгаз" зазначено про те, що відділом держекспертизи умов праці вивчені подані матеріали робочих місць за умовами праці УМГ "Донбастрансгаз". Наказ про підсумки атестації робочих місць за умовами праці від 21.07.1999 №124. Встановлено, що атестація робочих місць виконана у відповідності з вимогами Методичних рекомендацій щодо її проведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.1992 №41.
17.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на підлогових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За результатами розгляду заяви позивача відповідач листом від 25.02.2021 №26244008707 надав відповідь, якою відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. При цьому зазначив про те, що період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи визначає підприємство шляхом надання оформленої належним чином уточнюючої довідки у відповідності зі Списками, затвердженими Кабінетом Міністрів України на підставі первинних документів за час роботи особи на відповідному підприємстві. Атестація робочого місця обов'язково потрібна для зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 21.08.1992. Відповідно до наданих д заяви документів (трудова книжка, військовий квиток) загальний трудовий стаж складає 30 років 08 місяців 09 днів. Пільговий стаж відсутній, оскільки в даних персоніфікованого обліку не заповнені графи з кількістю відпрацьованих місяців та днів. Враховуючи викладене, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю необхідного стажу роботи за Списком №2.
Не погодившись із відмовою у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) та Законом №1058-IV.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до частини першої статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
За змістом частини другої статті 114 Закону №1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах
Тобто, у межах спірних відносин для встановлення позивачу права на пенсію за віком з вищезазначених підстав необхідно дотримання таких обов'язкових вимог: досягнення віку 55 років, наявності страхового стажу на час досягнення 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком №2 та за результатами атестації робочих місць.
У листі від 25.02.2021 №26244008707 відповідач вказав, що відповідно до поданих до заяви документів про стаж (трудова книжка, військовий квиток), загальний страховий стаж позивача 30 років 08 місяців днів. Тобто, наявність у позивача загального страхового стажу понад 30 років відповідачем не заперечується.
Розділом XXXII "Загальні професії" списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, передбачалися професії "машиністи (компресорники) газових компресорів (крім повітряних) та їх помічники".
Розділом XXXIII "Загальні професії" списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, передбачалася професії "машиністи технологічних компресорів, зайняті на обслуговуванні газових компресорів (крім повітряних) (23200000-14257).
Постановою Кабінету Міністрів від 11.03.1994 №162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" затверджено список №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII "Загальні професії" передбачені професії "машиністи технологічних компресорів, зайняті на обслуговуванні газових компресорів (крім повітряних) (23200000-14257).
З огляду на вищезазначене, професія "машиністи технологічних компресорів, зайняті на обслуговуванні газових компресорів" передбачена у всіх Списках №2.
Відповідно до статті 62 Закону№1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383).
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Тобто, необхідними умовами для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2.
За пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.
Верховний Суд у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 25.04.2019 у справі №336/6112/16-а та від 31.10.2019 у справі №688/4170/16-а дійшов висновку про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Відповідно до трудової книжки від 30.07.1986 серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у період: з 20.07.1987 по 27.06.2002 працював на посаді "машиніст технологічних компресорів" в Ворошиловградському лінійному виробничому управлінні газопроводів. На підставі наказу від 21.07.1999 №124 позивачу підтверджено право на отримання пільгової пенсії за Списком №2 "машиніст технологічних компресорів", про що зроблено відповідний запис у трудові книжці.
Таким чином, записами у трудовій книжці позивача підтверджується факт роботи на посаді "машиніст технологічних компресорів", а пільговий характер виконуваної позивачем роботи підтверджується наявністю цих посад у Списку №2, що спростовує доводи відповідача про необхідність надання уточнюючої довідки.
Щодо доводів відповідача про обов'язковість проведення атестації робочого місця, Суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах, а саме:
" <…> особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку N 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку N 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
<…> особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком N 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком N 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону N 1788-XII.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник".
Верховний Суд у постановах від 21.11.2018 у справі №750/11115/16-а, від 31.03.2020 у справі №446/656/17 та у справі №127/16245/17 дійшов висновку про те, що однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи. Вимога щодо обов'язкового підтвердження документами умов праці до 21.08.1992 та проведення атестації після цієї дати є похідними від основної умови про внесення цієї професії до діючих Списків.
Як свідчать матеріали справи, наказом від 21.07.1999 №124, затверджено перелік робочих місць та професій, яким за результатами атестації підтверджено право на пільгову пенсії за Списком №2. Крім того, відповідно до додатку №2 до наказу від 21.07.1999 №124 затверджено перелік робочих місць та професій, яким за результатами атестації підтверджено право на пільгову пенсії за Списком №2, серед яких і машиніст технологічних компресорів, занятий на обслуговуванні газових компресорів (код 14257). При цьому, додатком №3 та додатком №4 до вказаного наказу затверджено перелік робочих місць та професій, яким за результатами атестації підтверджено право на пільги та компенсації.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача період його роботи на посаді "машиніст технологічних компресорів" (20.07.1987-27.06.2002) у зв'язку з відсутністю документів, підтверджуючих роботу повний робочий день на відповідній посаді.
У відповідності до пункту 11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1 (надалі - Порядок №18-1) для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність). У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Судом встановлено, що позивачем подано до територіального органу Пенсійного фонду України трудову книжку, довідку від 26.01.2021 №03-06 про підтвердження трудового стажу, копію наказу за результатами атестації робочих місць, перелік робочих місць та професій, яким за результатами атестації підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2, військовий квиток).
При цьому, довідка від 26.01.2021 №03-06 містить інформацію про те, що ОСОБА_1 працював повний робочий день в Московському ордену Леніна виробничому об'єднанні по транспортуванню та поставці газу Ворошиловградському лінійному виробничому управлінні магістральних газопроводів, за період з 20.07.1987 по 27.06.2002, який виконував роботи по обслуговуванню технологічних компресорів по професії (посаді) машиніста технологічних компресорів, занятих обслуговуванням компресорів (крім повітряних) в м.Луганськ, яка передбачена Списком №2 (розділ ХХХІІІ підрозділ 23200000-14257 постанови КМ СРСР від 26.01.1991 №10). Довідка видана на підставі: особистих рахунків за 1987-2002 роки, наказів по особистому складу за 1987-2002 роки та особової картки Т-2. В довідці також зазначено про те, що підприємство працювало в режимі повного робочого дня. До вказаної довідки було додано наказ від 21.07.1999 №124, яким затверджено перелік робочих місць та професій, яким за результатами атестації підтверджено право на пільгову пенсії за Списком №2.
Тобто, наявні в матеріалах справи докази дозволяють суду дійти висновку про те, що позивачем було надано до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві весь необхідний пакет документів, який підтверджує його стаж, який дає право для призначення пенсії на пільгових умовах як за Списком №2.
В той же час, посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на відсутність документів підтверджуючих роботу повний робочий день, суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема, пунктом 12 Порядку №18-1 передбачено, що Управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднані управління та головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та в отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи.
Більш того, частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
У відповідності до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
При цьому, пунктом 4.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пе-нсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем вчинено усі дії та подано усі наявні в нього документи, необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо того, що відповідачем вчинялись будь-які дії щодо витребування необхідних документів, а не вчинення органами Пенсійного фонду України таких дій, на думку суду, не покладає надмірного тягаря та обов'язку на позивача, оскільки надані останнім документи містять усі необхідні реквізити та відомості, які дають право позивачу для зарахування спірних періодів до пільгового стажу, у тому числі, за Списком №2.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що записи у трудовій книжці та довідки, які містяться у матеріалах справи, підтверджують характер роботи позивача у період з 20.07.1987 по 27.06.2002 за Списком №2, що надає право на включення цього періоду до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Щодо доводів скаржника про те, що уточнююча довідка видана підприємством, яке знаходяться на окупованій території, а тому відомості зазначені у них є недійсними, суд відхиляє, оскільки громадяни не мають нести тягар доведення фактів видачі недосконалих документів підприємствами, які знаходилися на території АТО.
Враховуючи викладене, Суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.
Отже, позивачем вчинено усі дії та подано усі документи, необхідні для призначення пенсії. Крім того, періоди та характер роботи позивача, зазначені у довідці кореспондується із записами в трудовій книжці позивача.
Відтак, спірні періоди підлягають зарахуванню до стажу, який дає позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Щодо зарахування до пільгового стажу роботи періоду проходження позивачем строкової служби, то слід зазначити таке.
Судом встановлено, що позивач у період з 10.007.1984 по 19.05.1986 проходив військову службу в Радянській армії, про що свідчить відповідний запис у трудовій книжці та воєнний білет від 09.07.1984 №9036681.
За приписами частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.992 №2232-XII час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII передбачено: час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Враховуючи викладене, не підлягає включенню до пільгового стажу роботи період проходження позивачем строкової служби, оскільки на момент призову на строкову військову службу позивач не навчався за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, не працював за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Судом встановлено, що загальний стаж роботи позивача перевищує 30 років, а пільговий стаж складає 14 років 6 місяців 26 дні, що перевищує 12 років 6 місяців, тобто є більшим, ніж необхідний для призначення пільгової пенсії за пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справі, яка розглядається, звертаючись з цим позовом до суду, позивач, просить захистити його порушене право шляхом зобов'язання відповідача призначити йому пенсію за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Суд зауважує, що принцип диспозитивності в адміністративному процесі має своє специфічне змістове наповнення, що пов'язано з публічно-правовим характером адміністративного позову та активною участю суду в процесі розгляду адміністративних справ, тому адміністративний суд може і зобов'язаний в окремих випадках вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, який обрав позивач, є недостатнім для захисту його прав, свобод і законних інтересів.
З урахуванням наведеного, а також згідно з частиною другою статті 9 КАС України відповідно до якої суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, на думку Суду наявні підстави для захисту права позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 25.02.2021 №262440008707 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 17.02.2021 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити з 17.02.2021 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV шляхом зарахування до пільгового стажу періоди роботи за Списком №2 з 20.07.1987 по 27.06.2002.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн (квитанція від 30.03.2021 №0.0.2070562939).
Оскільки позов задоволено повністю, на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетниз асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 25.02.2021 №262440008707 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, з 17.02.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 з 17.02.2021 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV шляхом зарахування до пільгового стажу періодів роботи за Списком №2 з 20.07.1987 по 27.06.2002.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 908 грн (дев'ятсот вісім гривень).
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.А. Донець