ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 січня 2022 року м. Київ № 640/404/21
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати відповідача призначити та виплачувати йому пенсію за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 24.07.2020.
Ухвалою суду від 18.01.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строки для подання заяв по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність рішення відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, з підстав відсутності спеціального стажу, оскільки підставою для врахування пільгового стажу є трудова книжка, яка містить відповідні дані про періоди роботи позивача на роботах, віднесених до Списку №2. Позивач також вказує на те, що до його пільгового стажу зараховується проходження служби в рядах радянської армії та період навчання, оскільки в силу положень пункту 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 №590 (далі- Положення №590) військова служба зараховується у загальний стаж на пільгових умовах при призначенні пенсії за віком. А тому, зважаючи на те, що він досяг 55 років, має загальний трудовий стаж понад 29 років, з яких пільговий стаж - 12 років 1 місяць 26 днів (та має право на зниження пенсійного віку на 4 роки) на роботах з шкідливими та важкими умовами праці, визначеними Списком №2, а тому наявні підстави для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідач надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву відповідача в якому просить залишити таку без задоволення з посиланням на те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці та наявність відповідного пільгового стажу. Основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. При цьому, у випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються довідки підприємства, які на переконання відповідача, є основним документом, що визначає право на пенсію на пільгових умовах, а тому до функцій пенсійного органу не входить визначення права на пільгову пенсію, це право належить підприємству, яке видає довідку та визначає чи відноситься професія до пільгового списку, а пенсійний орган вже на підставі наданих документів призначає пенсію. Відповідач також вказав на те, що позивачем не було надано довідки, яка підтверджує стаж з шкідливими умовами праці.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 25.11.2020 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому пенсії за віком на підлогових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". До вказаної заяви позивачем додано трудову книжку, військовий квиток, диплом про навчання, довідку про заробітну плату з 01.07.2000.
За результатами розгляду заяви позивача, відповідач листом від 08.12.2020 №2600-0303-8/174163 відмовив у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з підстав відсутності пільгового стажу за Списком №2. Згідно наданих документів, загальний стаж позивача складає 29 років 0 місяців 26 днів, пільговий стаж - відсутній. До страхового стажу не враховано навчання згідно дублікату диплому від 03.05.2012 НОМЕР_4, оскільки відсутній додаток до диплому з зазначеними періодами навчання. Для призначення пенсії на пільгових умовах не було надано довідки, яка підтверджує стаж з шкідливими умовами праці та первинні документи (особова картка, атестації робочих місць, накази з особового складу).
Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 від 11.09.1985 НОМЕР_1 :
з 01.09.1982 по 31.03.1983 - навчання Міському професійно-технічному училищі №24 міста Києва;
з 10.06.1983 по 18.06.1985 - служба в Радянській армії;
з 11.09.1985 - Київське спеціалізоване управління №31 тресту "Промтехмонтаж-2" зарахований на посаду слюсар-монтажник 3 розряду;
з 05.02.1987 - переведений комплектувальником 4 розряду;
з 01.06.1987 - переведений комплектувальником УПТК;
з 02.07.1990 - переведений в.о. замначальника ПТО;
з 03.6.1991 - затверджений на посаді замначальника ПТО;
з 16.10.1992 - переведений на посаду майстра, тимчасово;
з 01.11.1992 - переведений на посаду майстра;
з 18.03.1993 - переведений на посаду виконроба тимчасово;
з 25.10.1993 - переведений на посаду виконроба на постійній основі;
31.03.1999 - звільнений по переводу до ВАТ "Проммонтаж №31/3";
з 01.04.1999 - 16.07.1999 - виконроб в ВАТ "Проммонтаж №31/3";
з 19.07.1999 - 09.10.2000 - старший виконроб ВАТ "Проммонтаж №31/3";
з 10.10.2000 - 27.06.2002 - директор МІП "Ніка-Люкс";
01.07.2002 - 31.01.2016 - директор ТОВ "Проммонтажсервіс".
Відповідно до військового квитка від 10.06.1983 НОМЕР_5 ОСОБА_1 у період з 10.06.1983 по 18.06.1985 проходив службу в Радянській армії.
Відповідно до дублікату диплому від 03.05.2012 НОМЕР_2 ОСОБА_1 закінчив у 1983 році міське професійно-технічне училище №24 міста Києва і здобув професію слюсара-монтажника.
ТОВ "Проммонтажсервіс" видано довідку від 20.11.2020 №26, відповідно до якої вказано про те, що ОСОБА_1 працював в "Київському спеціалізованому управлінні №31" бувшого тресту "Промтехмонтаж-2" з 11.09.1985 по 09.10.2000 на посадах, згідно в трудовій книжці. Трест "Промтехмонтаж-2" в процесі його приватизації реорганізований на ВАТ "Промтехмонтаж-2" згідно наказу регіонального відділення Фонду держмайна України в місті Києві від 17.06.1993 №139. Крім того, зазначено про те, що у зв'язку з неодноразовим переміщенням архіву ВАТ "Промтехмонтаж-2" документи підтверджуючі особливий характер роботи, а саме атестація робочих місць, частково накази - не збереглись. Довідка видана на підставі наказів та трудової книжки.
Не погодившись із відмовою у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір, Суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) та Законом №1058-IV.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до частини першої статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
За змістом частини другої статті 114 Закону №1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Згідно зі статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).
За змістом пункту 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.
Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією (трудова книжка та (або) уточнюючі довідки). При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 у справі №233/2084/17 та від 10.10.2019 у справі №234/4585/17.
Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача відсутні відомості про його зайнятість повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, що унеможливлює підтвердження його пільгового стажу тільки даними трудової книжки.
При цьому, довідка ТОВ "Проммонтажсервіс" від 20.11.2020 №26 не є належним та допустимим доказом зайнятості позивача повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, оскільки, як вбачається з її змісту, такою підтверджено лише те, що ОСОБА_1 працював в "Київському спеціалізованому управлінні №31" бувшого тресту "Промтехмонтаж-2" з 11.09.1985 по 09.10.2000 на посадах, згідно в трудовій книжці. Крім того, зазначено про те, що документи підтверджуючі особливий характер роботи, а саме атестація робочих місць, частково накази - не збереглись. Довідка видана на підставі наказів та трудової книжки.
Таким чином, відсутність в трудовій книжці позивача зазначених відомостей унеможливлює підтвердження його пільгового стажу тільки даними трудової книжки.
З огляду на вищевикладене суд не приймає доводи позивача, що його пільговий стаж підтверджується тільки даними трудової книжки.
Щодо доводів відповідача про обов'язковість проведення атестації робочого місця, Суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах, а саме:
" <…> особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
<…> особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону №1788-XII.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник".
Верховний Суд у постановах від 21.11.2018 у справі №750/11115/16-а, від 31.03.2020 у справі №446/656/17 та у справі №127/16245/17 дійшов висновку про те, що однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи. Вимога щодо обов'язкового підтвердження документами умов праці до 21.08.1992 та проведення атестації після цієї дати є похідними від основної умови про внесення цієї професії до діючих Списків.
У відповідності до пункту 11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1 (надалі - Порядок №18-1) для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність). У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Як свідчать матеріали справи, відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах з посиланням на відсутність довідки, яка підтверджує пільговий стаж позивача з шкідливими умовами праці.
Водночас, частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
У відповідності до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
При цьому, пунктом 4.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо того, що відповідачем вчинялись будь-які дії щодо витребування необхідних документів, а не вчинення органами Пенсійного фонду України таких дій, на думку суду, не покладає надмірного тягаря та обов'язку на позивача.
При цьому, відповідач розглядаючи заяву та документи, надані позивачем для призначення пенсії за віком на пільгових умовах взагалі не визначив в своєму рішенні які періоди праці позивача розглядав пенсійний орган, які зараховував до страхового стажу, які виключав із пільгового стажу роботи позивача, який період праці позивача повинен бути підтверджений уточнюючими довідками тощо.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно пункту 4.7 вказаного Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Оскільки в рішенні відповідача про відмову в призначенні пенсії позивачу не зазначено висновок пенсійного органу стосовно періоду його пільгового стажу, суд приходить до висновку, що відповідач неповно розглянув надані позивачем документи, не визначився щодо спірних періодів, відтак рішення відповідача є незаконним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.
В силу положень пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Саме органи пенсійного фонду визначають правильність та повноту наданих документів для призначення пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий стаж позивача.
Більше того, вирішення питань що призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду України (дискреційні повноваження), тому адміністративний суд не може підміняти своїм рішенням рішення суб'єкта владних повноважень, тобто, суд не вправі втручатися у дискреційні повноваження контролюючого органу при нарахуванні, чи обрахунку, чи зобов'язання врахувати, самостійно обраховані позивачем доходи, при обрахунку розміру пенсії позивача, окрім вказівки суду на усунення тих порушень, які були наведені вище, оскільки таке втручання виходить за межі завдань адміністративного судочинства, встановлених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за Списком №2 задоволенню не підлягають.
В той же час, враховуючи вищенаведене в сукупності суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву позивача від 25.11.2020, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.
При цьому, суд звертає увагу на те, що є помилковими висновки відповідача про те, що до страхового стажу не враховано навчання згідно дубліката диплому від 03.05.2012, оскільки відсутній додаток до диплому з зазначеними періодами навчання (дата вступу/дата закінчення навчання), зважаючи на те, що запис про такі дані наявний у трудовій книжці позивача, а саме з 01.09.1982 по 31.03.1983 - навчання Міському професійно-технічному училищі №24 міста Києва.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем відповідно до квитанції від 30.12.2020 №0.0. 1962303629.1 сплачено судовий збір за одну вимогу немайнового характеру в розмірі 840,80 грн.
Оскільки, позов задоволено частково, то з урахуванням задоволених вимог на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 700,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Керуючись статтями 9, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, викладену у листі від 08.12.2020 №2600-0303-8/174163.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву позивача від 25.11.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.
У задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 700,00 грн (сімсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.А. Донець