ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
24 січня 2022 року м. Київ№ 640/13411/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради вихідний № 051-С-3211-002-1 від 02.03.2021 про відмову у здійсненні виплати одноразової грошової допомоги до 05 травня як учаснику бойових дій;
- зобов'язати Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради нарахувати і доплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомоги до 05 травня як учаснику бойових дій в період 2017-2021 рр. у розмірах п'яти мінімальних пенсій за кожен рік на суму 27455 гривень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/13411/21 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ухвали суду від 09.06.2021 задоволено клопотання Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про залучення до участі у справі № 640/13411/21 співвідповідача - Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат; залучено до участі у справі № 640/13411/21 в якості співвідповідача Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
24.06.2021 від Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд залишити позовні вимоги ОСОБА_1 в частині виплати одноразової грошової допомоги за 2017-2020 роки без розгляду, оскільки останній звернувся до суду з пропуском встановленого шестимісячного строку.
05.07.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач в частині пропуску строку звернення до суду зазначив, що останній у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на сході України був волонтером з 2015 по 2020 рік й часу для подання документів як морально, так і фізично не було.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Тобто, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Так, позивач просить суд, серед іншого, визнати протиправними (неправомірними) дії відповідача стосовно відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2017-2020 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивач є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, про що свідчить відповідне посвідчення, копія якого додана до позовної заяви.
Конституційний Суд України своїм рішенням від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
З огляду на наведене, суд звертає увагу позивача на те, що разова грошова допомога отримується особами щороку до 5 травня, а у разі неотримання такої грошової допомоги або отримання її у меншому розмірі особа має знати або повинна дізнатися про порушення своїх прав та інтересів, що надає такій особі право на звернення, у строк до 30 вересня відповідного року, до органів праці та соціального захисту населення для виплати такої допомоги у повному розмірі.
Вказана правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17 та від 14.08.2018 у справі № 473/2190/17.
Тобто, 30.09.2020 - встановлений законом кінцевий строк, до якого позивач міг звернутися за отриманням такої допомоги та, за наявності такого звернення особи до центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у строк до 30.09.2020 та не отримання ним до 30.09.2020 виплати такої допомоги, шестимісячний строк звернення до суду, в такому випадку, обраховувався б з 30.09.2020.
Натомість у разі не звернення особою із заявою до 30 вересня відповідного року щодо отримання виплати, шестимісячний строк звернення до суду обраховується з дня, до якого особі з інвалідністю внаслідок війни мала б бути виплачена разова грошова допомога, тобто до 05 травня.
Також суд звертає увагу позивача на те, що спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення своїх прав позивач мав дізнатись до 05 травня, отримавши щорічну грошову допомогу за 2017-2020 роки у розмірі, меншому від встановленого законодавством.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з заявою про доплату йому одноразової грошової допомоги до 05 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за 2017-2020 роки на адресу Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся лише 05.02.2021, зазначаючи про отримання разової грошової допомоги у розмірах, встановлених відповідними постановами Кабінету Міністрів України, та просив здійснити такий перерахунок у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Також з матеріалів справи вбачається, що Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перерахування коштів на виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня здійснено: за 2017 рік перераховано 21.04.2017; за 2018 рік перераховано 05.04.2018; за 2019 рік перераховано 04.04.2019, за 2020 рік перераховано 09.04.2020 на рахунок позивача в АТ "Ощадбанк".
Таким чином, отримавши разову грошову допомогу до 5 травня за 2017 рік - 21.04.2017; за 2018 рік - 05.04.2018; за 2019 рік - 04.04.2019 та за 2020 рік 09.04.2020, позивач звернувся з заявою до відповідача лише 05.02.2021.
З огляду на наведене, у даному випадку, зважаючи на те, що позивач не звернувся до відповідача з заявою до 30 вересня поточного року, строк звернення до суду почав свій перебіг відповідно з 22.04.2017, з 06.04.2018, з 05.04.2019 та з 10.04.2020 та сплинув: за 2017 рік - 22.10.2017; за 2018 рік - 06.10.2018; за 2019 рік - 05.10.2019 та за 2020 рік - 10.10.2020.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що у постанові від 22.07.2021 року у справі №420/718/21, спірні питання в якій є аналогічними справі №640/35120/21, Верховний Суд наголосив на тому, що допомога до 5 травня є платежем, розмір якого в будь-якому разі відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений розрахунок одноразової грошової допомоги.
Отже, з дня отримання допомоги до 5 травня, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання такої допомоги, демонструючи свою необізнаність щодо підстав нарахування одноразової грошової допомоги в меншому розмірі звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. У такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву.
Згідно частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частиною четвертою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;
Враховуючи, що з даним позовом до суду позивач звернувся лише 13.05.2021 (згідно відмітки на поштовому конверті) та до відповіді на відзив, у якій зазначив, що у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на сході України був волонтером з 2015 по 2020 рік й часу для подання документів як морально, так і фізично не було, не надав жодних документів на підтвердження волонтерської діяльності, суд дійшов висновку, що такі підстави не підтверджені жодними доказами і, відповідно, у суду відсутні підстави для визнання поважними причин пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2017-2020 роки та, відповідно про наявність підстав для залишення позову без розгляду в зазначеній частині позовних вимог.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в частині позовних вимог до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов'язання нарахувати і доплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомоги до 05 травня як учаснику бойових дій за період 2017-2020 роки у розмірах п'яти мінімальних пенсій за кожен рік - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена.
Згідно частини першої статті 295 та частини першої статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.П. Катющенко