Справа № 420/25801/21
18 лютого 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду з позовом (а.с.1-27) звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження ГУ ПФУ №156050008401 від 05.11.2021 року щодо скасування рішення №156050008401 від 15.01.2021 року про призначення йому - ОСОБА_1 , пенсії за віком пільгових умовах за Списком №2;
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ про утримання надміру виплачених сум пенсій від 11.11.2021 року №1540;
- зобов'язати ГУ ПФУ зарахувати йому - ОСОБА_1 , до пільгового стажу за Списком №2 періоди його роботи у ВАТ «Одеський кабельний завод «Одескабель» на посаді обпресувальника кабелів і проводів пластикатами і гумою з 09.08.1988 по 02.11.1995 та з 01.11.2000 по 09.07.2011 роки;
- зобов'язати ГУ ПФУ поновити виплату йому - ОСОБА_1 , призначену з 22.12.2020 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - з березня 2021 року.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму сплаченого судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він працював на посадах, які включено до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Рішенням ГУ ПФУ №156050008401 від 15.01.2021 року з 22.12.2020 року йому була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2, при цьому його страховий стаж становив 37 років 15 днів, а пільговий стаж 14 років 15 днів.
Розпорядженням № 156050008401 від 05.11.2021 року рішення про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 від 15.01.2021 року №156050008401 скасовано, у зв'язку з тим, що пільговий стаж не підтверджено актом перевірки від 06.09.2021 року № 4299, щодо достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення пенсії від 18.12.2020 № 141, яка видана ПАТ «Одескабель».
Також 11.11.2021 року ГУ ПФУ прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій №1540, у якому установлено, що сума переплати 22960,31 грн області утворилася за період з 22.12.2020 по 28.02.2021, у зв'язку з не підтвердженням пільгового стажу актом перевірки та підлягає поверненню.
Позивач вважає розпорядження №156050008401 від 05.11.2021 року щодо скасування рішення про призначення пенсії №156050008401 від 15.01.2021 року та рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 11.11.2021 року №1540 протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на наступне.
Позивач зазначає, що він з 09.08.1988 по 02.11.1995 роки працював у цеху № 3 Одеського кабельного заводу «Одескабель» (з подальшим перейменуванням) на посаді обпресувальника кабелів і проводів пластикатами, а з 01.11.2000 по теперішній час працює у цеху ВОК (з перейменуванням) Одеського кабельного заводу «Одескабель» обпресувальником кабелів і проводів пластикатами і гумою.
ПАТ «Одеський кабельний завод «Одескабель» складено Довідку від 18.12.2020 року №141, яку позивачем було надано відповідачу разом із заявою про призначення пенсії. У довідці зазначено, що він працював повний робочий день в ВАТ «Одеський кабельний завод «Одескабель» і за періоди з 09.08.1988 по 03.11.1995 та з 01.11.2000 по 09.07.2011 роки (17 років 11 місяців), виконував обпресування кабелів та проводів пластикатами та гумою у гарячому стані за професією обпресувальника кабелів та проводів платикатами та гумою, яку передбачено Списком № 2 (Розділ VI. «Виробництво та темонт електричних машин і апаратури»), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 36.
Однак, згідно висновку державної експертизи умов праці від 26.12.2011 року №24/12-2011 професія обпресувальника кабелів та проводів платикатами та гумою вже не відповідала критеріям Списку №2.
Тому позивач вважає, що періоди його роботи за цією професією з 09.08.1988 по 03.11.1995 та з 01.11.2000 по 09.07.2011 не підпадають під дію висновку державної експертизи умов праці від 26.12.2011 року №24/12-2011.
Також позивач звертає увагу суду на той факт, що прийняття повторного рішення за результатами розгляду заяви про призначення пенсії не передбачено жодним нормативно-правовим актом.
Крім того, позивач посилаєтсья на постанову Верховного Суду від 03.05.2018 року по справі №805/402/18.
Щодо рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 11.11.2021 року №1540 позивач також зазначає, що при поданні документів для призначення пенсії ним ніяких зловживань вчинено не було, а наголошення відповідача про недостовірність документів, виданих ПАТ «Одеський кабельний завод «Одескабель» є безпідставними, оскільки у спірних рішеннях та в акті зустрічної перевірки взагалі не зазначено - які саме дані є недостовірні.
Ухвалою суду від 20.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у строк не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження (а.с.79-81).
Представник відповідача надав до суду відзив на позов (а.с.90-96), у якому просив відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. Головним управлінням було перевірено достовірність та обґрунтованість видачі довідки для призначення пенсії від 18.12.2020 № 141, яка видана ПАТ «Одесакабель», під час якої було встановлено, що пільговий стаж позивача не підтверджено первинними документами (акт перевірки № 4299 від 06.09.2021). З урахуванням викладеного, Головним управлінням було прийняте оскаржуване розпорядження №156050008401 від 05.11.2021.
Представник відповідача зазначає, що внаслідок подання позивачем разом із заявою про призначення пенсії недостовірних даних, Головним управлінням було ухвалено рішення № 1540 від 11.11.2021 про утримання надміру виплачених сум пенсій у розмірі 22960,31 грн. за період з 22.12.2020 по 28.02.2021.
Також у відзиві вказано, що вимога позивача, щодо зобов'язання ГУ ПФУ поновити виплату позивачу призначену з 22.12.2020 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 - з березня 2021, також не підлягає задоволенню з-підстав, що судом не може прийматись відповідне рішення, оскільки це є втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади та буде виходити за межі завдань адміністративного судочинства.
До суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.102-105), відповідно до якої позивач вважає, що відзив містить просто формальний перелік нормативно-правових актів та змісту спірних рішень, без заперечень проти позову. Водночас, у відзиві на позов не спростовується жодний з наведених у позові аргумент на підримку позовних вимог щодо протиправності спірних рішень та не наведено жодного доказу на підтримку правомірності прийнятих відповідачем спірних рішень.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_1 (а.с. 37-38).
06.01.2021 року позивач подав заяву до ГУ ПФУ про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах та наступні документи: паспорт та індентифікаційний номер, трудова книжка, НОМЕР_2 квиток від 06.04.1984 НОМЕР_3 , Довiдка iз СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення, довiдки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників від 18.12.2020 №141, Висновки еекспертизи якості проведення атестації робочих місць №200a від 23.07.1996, №67-AX від 10.07.2006, №36-AX від 04.04.2006, №65A від 04.07.2001, №05/10-939 від 13.12.2002, №24/12-2011 від 26.12.2011, №05/10-659 від 16.08.2006, №6А від 15.01.2001, №144 від 29.12.2020, №05/10-710 від 25.06.2001, №50-ОД від 07.12.2011 (а.с. 39-41).
15.01.2021 року ГУ ПФУ прийнято рішення №156050008401, яким позивачу з 22.12.2020 року призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №2, страховий стаж (повний) становив 37 років 15 днів, в тому числі робота за Списком №2 - 14 років 15 днів (а.с.42). При цьому, позивачу зараховані за Списком №2 наступні періоди трудової діяльності: з 09.08.1988 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 21.08.1992, з 04.07.2001 по 31.12.2003, 01.01.2004 по 03.07.2006, з 10.07.2006 по 09.07.2011 (а.с.43).
06.09.2021 року ГУ ПФУ проведено перевірку достовірності та обгрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії від 18.12.2020 року №141, за результатами якої складено акт №4299, якийм установлено, що згідно висновку №24/12-2011 від 26.12.2011 посада обпресувальник кабелів та проводів не відповідає Списку №2 (а.с.50-52).
05.11.2021 року ГУ ПФУ прийнято розпорядження №156050008401 від 05.11.2021 року щодо скасування рішення про призначення пенсії №156050008401 від 15.01.2021 року. Згідно з оскаржуваним розпорядженням, ним скасовано рішення 15.01.2021 №156050008401 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що пiльговий стаж не підтверджено актом перевірки від 06.09.2021 №4299, щодо достовірності та обгрунтованостi видачі довiдки для призначення пенсiп вiд 18.12.2020 №141, яка видана ПАТ «Одесакабель» (а.с. 45).
11.11.2021 року ГУ ПФУ прийнято рішення №1540 про утримання надміру виплачених сум пенсій, яким встановлено, що ОСОБА_1 одержував пенсію за віком у розмірі 11580,96 грн на місяць, та сума переплати становить 22960,31 грн, що утворилася за період з 22.12.2020 по 28.02.2021 року. У зв'язку з не підтвердженням пільгового стажу актом перевірки сума переплати 22960,31 грн підлягає поверненню (а.с.46).
Позивач не погодився з розпорядженням №156050008401 від 05.11.2021 року щодо скасування рішення про призначення пенсії №156050008401 від 15.01.2021 року та рішенням про утримання надміру виплачених сум пенсій від 11.11.2021 року №1540 та звернувся до суду з даним позовом.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок.
Відповідно до ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з копією трудової книжки позивача серії НОМЕР_4 - вона містить записи щодо його роботи (прийняття на роботу, звільнення з роботи) з 30.03.1988 року прийнятий в цех №3 Одеського кабельного заводу «Одескабель» учнем обпресувальника кабелів і проводів пластикатами, 09.08.1988 присвоєна професія обпресувальника проводів і кабелів пластикатами, 07.02.1989 присвоєний 3 розряд по цій ж професії, 03.11.1995 року переведено в фірму «Световод» оператором отримання оптичного волокна 4 розряду, 01.11.2000 переведено в цех ВОК Одеського кабельного заводу «Одескабель» обпресувальником кабелів і проводів пластикатами 3 розряду, із зазначенням підстав для внесення даних записів (відповідні накази) та проставленням штампів та печаток установи, де працював позивач (а.с. 47-48).
Приписами ч.5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд в постанові від 21.02.2018 року по справі №687/975/17 зазначив, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до п. 1-2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно п. 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Такі правові висновки зазначені в постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року по справі №497/472/17 (провадження № К/9901/45490/18, К/9901/45487/18), від 04 червня 2019 року по справі №497/198/17 (провадження № К/9901/43392/18) та відповідно враховуються при вирішенні спірних правовідносин в даній справі у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників мають бути надані лише у разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, для підтвердження спеціального трудового стажу.
Процедура застосування Списків №1 і №2 визначена Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 (далі - порядок №383).
Відповідно до п. 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Згідно правил застосування Списку №2, якщо пільгова робота виконувалася до 31 грудня 1991 року, то застосовується Список №2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173; якщо виконання пільгової роботи продовжувалося після 01 січня 1992 року або розпочато після цієї дати, але не більше як до 11 березня 1994 року, то застосовується Список №2, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10; якщо пільгова робота продовжувалася після 11 березня 1994 року або розпочата після цієї дати, але не більше як до 16 січня 2003 року, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162.
Постановою Кабінету Міністрів від 16.01.2003 №36 затверджено списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Розділом VI «Виробництво та ремонт електричних машин і апаратури» Списків №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою КМУ 16.01.2003 року №36 та постановою КМУ від 24 червня 2016 р. №461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», передбачені, зокрема: обпресувальники кабелів та проводів пластикатами та гумою у гарячому стані.
Судом встановлено, що трудовою книжною позивача серії НОМЕР_4 підтверджується, що позивач у період з 09.08.1988 по 03.11.1995 та з 01.11.2000 по 09.07.2011 працював на посаді обпресувальника кабелів і проводів пластикатами Одеського кабельного заводу «Одескабель» із зазначенням підстав для внесення даних записів (відповідні накази) та проставленням штампів та печаток установи, де працював позивач (а.с. 47-48).
Також на підвердження трудового стажу позивача ПАТ Одеський кабельний завод «Одескабель» видано довідку №141 від 18.12.2020 року Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, у якій зазначено, що за період з 09.08.1988 по 03.11.1995 та з 01.11.2000 по 09.07.2011 (17 років 11 місяців) ОСОБА_1 виконував обпресування кабелів та проводів пластикатами та гумою у гарячому стані, що передбаче6но Списком №2 розділу XV - виробництво та ремонт електричних машин і апаратури. Підставою для видачі Довідки є накази по підприємству, картка П-2, відомості про нархування зарплати, додаткові відомості атестація робочого місця (а.с.49).
Таким чином, відповідачем з урахуванням наданих документів 15.01.2021 року прийнято рішення №156050008401, яким позивачу з 22.12.2020 року призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №2 (а.с.42).
Положенням про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2, передбачено, що Головне управління Фонду має право проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати (пп. 5 п. 6).
Відповідачем 06.09.2021 року проведено перевірку достовірності та обгрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії від 18.12.2020 року №141, за результатами якої складено акт №4299. Перевіркою встановлено, що згідно висновку №24/12-2011 від 26.12.2011 посада обпресувальник кабелів та проводів не відповідає Списку №2. При цьому, у висновку акту №4299 від 06.09.2021 зазначено: «перевірено первинні документи, які зберігаються на підприємстві» (а.с.50-53).
05.11.2021 року ГУ ПФУ прийнято розпорядження №156050008401 від 05.11.2021 року щодо скасування рішення про призначення пенсії №156050008401 від 15.01.2021 року, у зв'язку з тим, що не підтверджено пільговий стаж актом перевірки №4299 06.09.2021 року (а.с.44).
Суд зазначає, що на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими Міністерством праці України від 01.09.1992 №41 здійснюється атестація робочих місць.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 вказаних вище Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Відтак, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Такий висновок вказаний в рішенні Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 683/232/17.
Судом встановлено, що відповідно до Висновків Державної експертизи умов праці від 25.06.2001 року №05/10-710 та від 13.12.2002 року №05/10-939 за матеріалами атестації (на момент проведення атестації) на атестованих робочих місцях визначено пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах праці, вказаних у таблиці (за таблицею посада обпресувальника кабелів і проводів пластикатами передбачає шкідливі та важкі умови праці, що відповідають Списку №2). Матеріали атестації відповідають вимогам нормативних актів, що діють на період атестації (а.с.63-64, 68-69).
Згідно Висновку Державної експертизи умов праці від 16.08.2006 року №05/10-659 по матеріалах атестації (на момент проведення - березень 2006 року) і з врахуванням часу впливу шкідливих факторів показники виробничих факторів на робочих місцях, зокрема, обпресувальника кабелів та проводiв ВАТ «Одескабель» відповідають вимогам Списку №2 (а.с.71-72).
Відповідно до Висновку Державної експертизи умов праці від 26.12.2011 року №24/12-2011 по матеріалах атестації (на момент проведення вересень 2011 року) і з врахуванням часу пливу шкідливих факторів показники виробничих факторів на робочих місцях, зокрема, обпресувальника кабелів та проводів пластикатами та гумою цеху №2 не відповідають критеріям Списку №2 (а.с.74-75).
Таким чином, суд дійшов висновку, що до вересня 2011 року посада обпресувальника кабелів і проводів пластикатами відповідала критеріям Списку №2, відповідно до висновків Державної експертизи умов праці. При цьому, спірні періоди, які не зараховано до стажу позивача, є з 09.08.1988 по 02.11.1995 та з 01.11.2000 по 09.07.2011. Відповідачем не надано до суду доказів, що саме у спірні періоди посада обпресувальника кабелів і проводів пластикатами не відповідала критеріям Списку №2. Отже, суд дійшов висновку, що спірні періоди підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача.
Суд для вирішення спору застосовує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26 березня 2019 року у справі №243/4816/17, відповідно до яких не заперечуючи проти права органів, що призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, слід зазначити, що таке право не повинно нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за №22-1.
Крім того, у постанові від 21.02.2020 у справі №291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Водночас, суд не бере до уваги доводи позивача щодо застосування висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 року по зразковій справі №805/402/18, оскільки дана справа не підпадає під ознаки типової справи, що визначені Верховним Судом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів законності розпорядження №156050008401 від 05.11.2021 року.
Суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування розпорядження №156050008401 від 05.11.2021 року щодо скасування рішення №156050008401 від 15.01.2021 року про призначення позивачу пенсії за віком пільгових умовах за Списком №2 підлягають задоволенню, оскільки відповідач, скасовуючи рішення про призначення позивачу пенсії на пільгових умовах, прийняв рішення без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, без дотримання принципу рівності перед законом.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
З оскаржуваного розпорядження №156050008401 від 05.11.2021 року вбачається, що єдиною підставою для скасування рішення про призначення пенсії позивачу є акт перевірки №4299 06.09.2021 року, у якому зазначено, що Висновоком експертизи якості проведення атестації робочих місць №24/12-2011 від 26.12.2011 (на момент проведення вересень 2011 року) встановлено, що посада обпресувальника кабелів та проводів пластикатами та гумою цеху №2 не відповідає критеріям Списку №2.
Тому для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України, суд дійшов висновку, що належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача поновити позивачу виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з часу її припинення.
Щодо позовної вимоги про зарахування до пільгового стажу позивача за Списком №2 періодів його роботи з 09.08.1988 по 02.11.1995 та з 01.11.2000 по 09.07.2011 роки на посаді обпресувальника кабелів і проводів пластикатами і гумою суд зазначає, що права позивача в цій частині вже захищені, оскільки охоплюються задоволенням позовної вимоги про скасування розпорядження №156050008401 від 05.11.2021 року.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ про утримання надміру виплачених сум пенсій від 11.11.2021 року №1540 суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 11.11.2021 року ГУ ПФУ прийнято рішення №1540 про утримання надміру виплачених сум пенсій, яким встановлено, що ОСОБА_1 одержував пенсію за віком у розмірі 11580,96 грн на місяць, та сума переплати становить 22960,31 грн, що утворилася за період з 22.12.2020 по 28.02.2021 року. У зв'язку з не підтвердженням пільгового стажу актом перевірки сума переплати 22960,31 грн підлягає поверненню (а.с.46).
Згідно із статтею 102 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.
У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Статтею 103 вказаного Закону №1788-XII визначено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.
Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
Відповідно до частини 1 статті 50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Згідно Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 21.03.2003 № 6-4 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 25.11.2014 № 25-3) (далі - Порядок № 6-4) цей Порядок визначає механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення.
Відповідно до п. 3 Порядку № 6-4 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1).
Таким чином, суд дійшов висновку, що сума пенсії, яка надміру виплачена, повертається лише у двох випадках - коли вона виплачена внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних відомостей.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, внаслідок подання позивачем разом із заявою про призначення пенсії недостовірних даних, відповідачем було прийнято рішення від 11.11.2021 року №1540 про утримання надміру виплачених сум пенсій у розмірі 22960,31 за період з 22.12.2020 по 28.02.2021.
Судом встановлено, що разом із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 06.01.2021 року позивач подав, зокрема, Висновок експертизи якості проведення атестації робочих місць №24/12-2011 від 26.12.2011, відповідно до якого (на момент проведення вересень 2011 року) встановлено, що посада обпресувальника кабелів та проводів пластикатами та гумою цеху №2 не відповідає критеріям Списку №2 (а.с. 40).
Однак, шкідливість факторів на робочих місцях позивача у межах з 09.08.1988 по 03.11.1995 та з 01.11.2000 по 09.07.2011 підтверджується висновками атетестації робочих місць, що прийняті в межах спірних періодів.
Між тим відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що позивачу надміру виплачені суми пенсій виникли саме внаслідок недобросовісності чи зловживань з боку пенсіонера або подання ним недостовірних даних, а отже суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність прийнятого ним рішення від 11.11.2021 року №1540 про утримання з позивача надміру виплачених сум пенсій.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення від 11.11.2021 року №1540 про утримання з позивача надміру виплачених сум пенсій.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією позивач за подання адміністративного позову сплатив 1816,00 грн судового збору (а.с. 29).
Зважаючи на викладене, на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1816,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ПФУ у Одеській області.
Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №156050008401 від 05.11.2021 року щодо скасування рішення про призначення пенсії №156050008401 від 15.01.2021 року та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про утримання надміру виплачених сум пенсій від 11.11.2021 року №1540.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з часу її припинення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1816,00 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.
Суддя О.О. Хурса