Справа № 420/25011/21
18 лютого 2022 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у листі від 15.11.2021 року № 21276-21851/П-02/8-1500/21 у зарахуванні до спеціального стажу роботи, який дає право на виплату десяти місячних пенсій на посаді вчителя історії з 01.09.1988 р. (наказ № 292 від 01.09.1988) по 29.08.1994 р. (наказ № 207а від 29.08.1994) ОСШ № 12 Приморського району м. Одеси; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити зарахування до спеціального стажу роботи, який дає право на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій період роботи в ОСШ № 12 Приморського району м. Одеси на посаді вчителя історії з 01.09.1988 р. (наказ № 292 від 01.09.1988) по 29.08.1994 р. (наказ № 207а від 29.08.1994).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що зарахування роботи на посаді вчителя до спеціального педагогічного стажу не ставить в залежність від того, було це основним місцем роботи особи чи сумісництвом, за умови, яка викладацька робота за сумісництвом займає не менше ніж 180 годин на навчальний рік, а також якщо працівникам підприємств, установ, організацій, крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати). У спірний період позивач працював за сумісництвом посадах педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу, а тому період роботи з 1 вересня 1988 року по 29 серпня 1994 року слід зарахувати до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років як педагогічному працівнику.
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що робота за сумісництвом не дає права на пенсію за вислугу років, а тому в управління відсутні підстави для зарахування до спеціального педагогічного стажу позивача періоду роботи з 1 вересня 1988 року по 29 серпня 1994 року.
Представником позивача надано відповідь на відзив, в якій представник позивача вказує, що довідками від 02.11.2020, від 21.12.2020 та від 02.03.2021 підтверджено роботу позивача за сумісництвом, а тому позивач має право на зарахування до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення 10 мінімальних пенсій період роботи позивача з 1 вересня 1988 року по 29 серпня 1994 року педагогічним працівником із спеціальним стажем роботи на посадах 36 років 5 місяців.
Ухвалою суду від 20 грудня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
01 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, в якій просив зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення 10 мінімальних пенсій при виході на пенсію за віком період з 01.09.1988 року по 29.08.1994 року на посаді вчителя історії на підставі довідок від 02.11.2020 № 134, від 21.12.2020 року № 47, від 02.03.2021 року № 27 (а.с. 11-12).
15 листопада 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області листом № 21276-21851/П-02/8-1500/21 надано відповідь та повідомлено, що зарахувати до спеціального стажу період роботи за сумісництвом немає підстав (а.с. 16).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до п. «е» ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років.
Згідно п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Згідно п. 5 Порядку № 1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного
віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Відповідно до п. 6, 7 Порядку № 1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Згідно переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909, визначено найменування закладів і установ та найменування посад у них, які дають право на пенсію за вислугу років, зокрема, загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи - учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи; вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації, професійно-технічні навчально-виховної навчальні заклади - директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Пунктом 2 примітки до постанови Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 визначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Відповідно до п. 4 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року № 78, працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи займалися викладацькою роботою у навчальних закладах обсягом не менше ніж 180 годин на навчальний рік, до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховуються місяці, протягом яких проводилася викладацька робота. Працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати), до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховується період роботи на цих посадах.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що зарахування роботи на посаді вчителя до педагогічного стажу не ставиться в залежність від того, було це основним місцем роботи особи чи за сумісництвом, за умови, якщо викладацька робота за сумісництвом займає не менше ніж 180 годин на навчальний рік, а також якщо працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27 лютого 2018 року по справі № 470/402/17 (провадження № К/9901/241/17).
Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовило позивачу у зарахуванні до спеціального стажу період роботи, який дає право на виплату десяти місячних пенсій з 01.09.1988 р. по 29.08.1994 р. у зв'язку з тим, що він працював за сумісництвом.
В той же час, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не заперечує, що в період з 01.09.1988 р. по 29.08.1994 р. ОСОБА_1 працював на посаді вчителя історії в ОСШ № 121 Приморського району м. Одеси.
Згідно довідки Одеської спеціалізованої школи № 121 І-ІІ ступенів з поглибленим вивченням мов Одеської міської ради від 02.11.2020 року № 134 ОСОБА_1 працював у ОСШ № 121 Приморського району м. Одеси вчителем історії з 01.09.1988 року (наказ № 292 від 01.09.1988) по 29.08.1994 року (наказ № 207 а від 29.08.1994) (а.с. 13).
Також, згідно довідки Одеської спеціалізованої школи № 121 І-ІІ ступенів з поглибленим вивченням мов Одеської міської ради від 02.03.2021 року № 27 ОСОБА_1 працював у ОСШ № 121 Приморського району м. Одеси вчителем історії з 01.09.1988 року (наказ № 292 від 01.09.1988) по 29.08.1994 року (наказ № 207 а від 29.08.1994). кількість відпрацьованих годин 1988 р. - 144, 1989 р. - 324, 1990 р. - 324, 1991 р. - 324, 1992 р. - 324, 1993 р. - 288 (а.с. 15).
Таким чином, відмовляючи у зарахуванні періодів роботи до стажу роботи ОСОБА_1 , відповідач не врахував обставин дотримано позивачем під час виконання робіт по сумісництву мінімального обсягу виконуваної роботи (робочого часу) для педагогічних працівників, оскільки виконання посадових обов'язків на посадах, передбачених вищевказаним Порядком, впродовж встановленого законом обсягу робочого часу незалежно від того, як виконувались такі посадові обов'язки на умовах основної роботи чи за сумісництвом, дозволяє зарахування такого періоду роботи до стажу, що дає право на призначення грошової допомоги.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що посилання відповідача на те, що відсутні підстави для зарахування до спеціального стажу ОСОБА_1 період роботи, який дає право на виплату десяти місячних пенсій з 01.09.1988 р. по 29.08.1994 р. на посаді вчителя історії, у зв'язку з тим, що він працював за сумісництвом, є необґрунтованими та спростовується зібраними по справі доказами.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
В справі «East/West Alliance Limited» проти України» (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов'язання за цим положенням. Межі обов'язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до спеціального стажу роботи, який дає право на виплату десяти місячних пенсій, період роботи на посаді вчителя історії з 01.09.1988 року по 29.08.1994 року; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи, який дає право на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій період роботи на посаді вчителя історії з 01.09.1988 року по 29.08.1994 року.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до спеціального стажу роботи, який дає право на виплату десяти місячних пенсій, періоду роботи на посаді вчителя історії з 01.09.1988 року по 29.08.1994 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи, який дає право на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій період роботи на посаді вчителя історії з 01.09.1988 року по 29.08.1994 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень гривень 00 копійок).
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Суддя О.А. Левчук