Справа № 420/16895/21
17 лютого 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа Головне управління ПФУ в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача, щодо: не виплати грошової компенсації при звільненні за невикористану відпустку за 2019 рік у кількості 22 діб; не включення позивачу індексації грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні; не включення виплаченої індексації грошового забезпечення в довідку від 01.04.2021 року №268 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подаються для призначення пенсії.
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2019 рік у кількості 22 доби;
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні з включенням індексації грошового забезпечення із відрахуванням раніше проведеної виплати одноразову грошову допомогу при звільненні;
- зобов'язання відповідача виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивачу з зазначенням розміру індексації грошового забезпечення за період з січня 2019 року по грудень 2020 року.
Ухвалою суду від 20.09.2021 року роз'єднанопозовні вимоги у справі №420/16895/21, виділивши у самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 в частині щодо:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача, щодо: не виплати грошової компенсації при звільненні за невикористану відпустку за 2019 рік у кількості 22 діб.
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2019 рік у кількості 22 доби;
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні з включенням індексації грошового забезпечення із відрахуванням раніше проведеної виплати одноразову грошову допомогу при звільненні.
В своєму провадженні в межах адміністративної справи №420/16895/21 залишено позовні вимоги в частині щодо:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача, щодо: не включення позивачу індексації грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні; не включення виплаченої індексації грошового забезпечення в довідку від 01.04.2021 року №268 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подаються для призначення пенсії.
- зобов'язання відповідача виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивачу з зазначенням розміру індексації грошового забезпечення за період з січня 2019 року по грудень 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при звільненні йому нараховано і виплачено одноразову грошову допомогу проте, позивач не погоджується із розміром нарахованої та виплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні, оскільки вважає, що при її обчисленні відповідачем протиправно не враховано до складу місячного грошового забезпечення всі його складові, зокрема, індексацію заробітної плати.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № ЕП/29287/21 від 26.10.2021р.), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що розмір одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби визначається без урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Відповідач вказує на те, що індексація заробітної плати не є виплатою, яка входять до місячного утримання позивача, відповідач правомірно не включив її при обчисленні одноразової допомоги при звільненні позивача зі служби. На думку, відповідача у спірних правовідносин відсутні порушення прав позивача з боку самого відповідача.
27.10.2021р. (вх. № ЕП/59993/21) від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено про не спростування відповідачем доводів викладених у позовній заяві.
Ухвалою суду від 20.09.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 19.11.2021 року суд вирішив розгляд справи проводити в загальному провадженні.
Ухвалою суду від 10.12.2021р. залучений до участі у розгляді справи як третя особа на стороні відповідача Головне управління ПФУ в Одеській області.
Ухвалою суду від 29.12.2021 року закрито підготовче провадження у справі №420/16895/21 та призначено справу до розгляду по суті.
До судового засідання сторони не з'явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, в зв'язку з чим суд вирішив продовжувати розгляд справи у письмовому порядку.
Дослідивши адміністративний позов, відзив відповідача, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
В період з 20.08.95 до 06.11.2015 року підполковник поліції ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 року по 31.12.2020 року проходив службу в Національній поліції України.
З 31.12.2020 року наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 31.12.2020 року № 1711 о/с ОСОБА_1 звільнений відповідно до Закону України «Про національну поліції» за п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу) з посади начальника сектору реагування патрульної поліції № 2 Білгород - Дністровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області..
З 01.01.2021 року, позивач перебуває на обліку в Головному Управлінні ПФУ в Одеській області, та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року No 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
01.03.2021 року, 06.04.2021 року ОСОБА_1 з метою отримання інформації про належні суми виплат у зв'язку зі звільнення, звернувся із заявою до Головного управління Національної поліції в Одеській області. Листами за підписом начальника Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Одеській області Фрацевої Т.П. за вих. №14/П-151 від 15.03.2021 р., за вих. №14/П-459 від 22.04.2021 р. позивача повідомили, що індексація грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 01.11.2017 року не нараховувалась та не виплачувалась.
В подальшому на адвокатський запит представника позивача від 21.05.2021 року, 31.05.2021 року отримано лист за підписом начальника Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Одеській області Фрацевої Т.П. від 28.05.2021 року, в якому зазначено що більшість питань адвокатського запиту будуть усунені найкоротшим терміном та ОСОБА_1 будуть виплачені усі належні кошти при звільненні. 29.06.2021 року ОСОБА_1 отримав на карту «Ощадбанк» чергову виплату у розмірі 89 978,54 грн. без повідомлення призначення виплати. 13.08.2021 року представником позивача направлено до відповідача адвокатський запит № 215 щодо призначення виплати ОСОБА_1 у розмірі 89 978,54 грн. з зазначенням порядку (механізму) обчислення; щодо повного переліку всіх належних виплат ОСОБА_1 при звільненні їх мір (порядок (механізм) обчислення з зазначенням складових грошового забезпечення, які були використані для розрахунку); щодо наявності заборгованості по виплатам ОСОБА_1 у зв'язку зі звільненням.
19.08.2021 року позивачем отримано відповідь на адвокатський запит від 13.08.2021 року, лист від 19.08.2021 року №11/57аз з додатками. Як зазначає позивач, при вивченні отриманих документів, ним виявлено не включення індексації при проведенні розрахунку при звільненні та опрацювання документів для призначення пенсії, а саме: при розрахунку одноразової вихідної допомоги при звільненні не включено індексацію ОСОБА_1 , а також в довідку від 01.04.2021 року № 268 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб видана ОСОБА_1 .
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, щодо не включення індексації грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, звернувся до суду з цим позовом.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 43 Конституції України встановлено: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII).
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Відповідно до статті 102 Закону № 580-VIII пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).
Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2262-ХІІ особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону № 2262-XII виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їхнє утримання.
Відповідно до частини п'ятої статті 9 Закону № 2262-XII поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.
Відповідно до статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» індексацію доходів населення віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього ж Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
За визначенням статті 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру, у тому числі й оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі Порядок № 260).
Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 23 розділу І Порядку № 260 встановлено, що поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.
При цьому до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні не включається винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах, антитерористичних операціях та інших заходах в умовах особливого періоду.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
День звільнення вважається останнім днем служби.
Конституційний Суд України у рішенні від 17 березня 2004 року №7-рп/2004 (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів) вказав, що визначений законами України відповідно до положень статті 17 Конституції України комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту військовослужбовців та працівників правоохоронних органів, зумовлений не їх непрацездатністю або відсутністю достатніх засобів для існування (стаття 46 Конституції України), а особливістю професійних обов'язків, пов'язаних з ризиком для життя та здоров'я, певним обмеженням конституційних прав і свобод, у тому числі і права заробляти матеріальні блага для забезпечення собі і своїй сім'ї рівня життя, вищого за прожитковий мінімум. Тобто соціальні гарантії військовослужбовців та працівників правоохоронних органів випливають з характеру покладених на них службових обов'язків у зв'язку з виконанням ними державних функцій.
Суд вказує на те, що незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення для розрахунку пенсії, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, як складової конституційного права на соціальний захист.
Відтак, суд дійшов висновку, що індексація є складовою місячного грошового забезпечення позивача і повинна була включатися до розрахунку грошової допомоги при його звільненні.
Вказана позиція та висновки суду стосовно систематичного та постійного характеру виплати індексації узгоджуються та відповідають сталій правовій позиції наведеній у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №638/9697/17, від 30 грудня 2020 року у справі №359/8843/16-а та від 26 січня 2022 року у справі № 520/8887/2020.
Стосовно посилань скаржника на пропуск позивачем передбаченого статтею 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом суд звертає увагу на таке.
Враховуючи те, що спеціальним законодавством, не встановлено відповідальність відповідача за невиплату або виплату не у повному обсязі всіх належних сум під час звільнення зі служби, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України як такі, що є загальними та поширюються на правовідносини, які складаються під час звільнення зі служби в поліції.
Аналіз положень частини другої статті 233 КЗпП України дає підстави для висновку, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.
Крім того, у рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 по справі № 1-13/2013 зазначено, що у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2019 по справі №820/5285/17.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак судом встановлено, що відповідачем протиправно не включено позивачу індексацію грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні та як наслідок не включено виплачену індексацію грошового забезпечення в довідку від 01.04.2021 року №268 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подаються для призначення пенсії, тобто допущено протиправну бездіяльність.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача, щодо не включення позивачу індексації грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні та не включення виплаченої індексації грошового забезпечення в довідку від 01.04.2021 року №268 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подаються для призначення пенсії підлягають задоволенню.
Як наслідок, підлягає задоволенню й похідна позовна вимога позивача щодо зобов'язання відповідача виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивачу з зазначенням розміру індексації грошового забезпечення за період з січня 2019 року по грудень 2020 року.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі"Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Підсумовуючи все вищенаведене, суд зазначає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 205, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа Головне управління ПФУ в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області, щодо не включення індексації грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 та не включення виплаченої індексації грошового забезпечення в довідку від 01.04.2021 року №268 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подаються для призначення пенсії.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 з зазначенням розміру індексації грошового забезпечення за період з січня 2019 року по грудень 2020 року.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Одеській області (65080, Одеська область, вул. Академіка Філатова, буд. 15-А, код ЄДРПОУ 40108740).
Суддя Іванов Е.А.