Справа № 420/25525/21
17 лютого 2022 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді - Єфіменка К.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства - фірми «ІЗОТРАКС» (вул. Сонячна,96, с.Плахтіївка, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 68232) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул.Руська,248 «У», м.Чернівці, 58023) про визнання дій протиправними та скасування акту,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Приватного підприємства - фірми «ІЗОТРАКС» (вул. Сонячна,96, с.Плахтіївка, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 68232) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, за результатом якого просить:
визнати дії Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки та акт № 038402 вiд 15.02.2021 р. протиправними;
скасувати «Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів» №038402 вiд 15.02.2021 р., складений посадовою особою суб'єкта владних повноважень Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Державної служби України з безпеки на транспорті).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до приписів статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За визначенням, наведеним в частині першій статті 4 КАС України:
- адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1);
- суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7);
- індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пунктом 19).
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю порушено його права, свободи чи інтереси. Відтак, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні брати за основу суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Частиною другою статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII визначено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення), відповідно до якого Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Відповідно до підпункту 15, 27 пункту 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Отже, до функцій Укртрансбеспеки віднесено здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, нарахування відповідної плати за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу та вжиття заходів до стягнення цієї плати.
Верховний Суд України у постанові від 10.09.2013 в адміністративній справі №21-237а13 наголосив, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті перевірки, не породжують обов'язкових юридичних наслідків.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.06.2018 у справі №820/1203/17 вказала, що: Укртрансбезпека виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу; за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування; спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, у тому числі й на користь держави) носять приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції; спір за позовом Укртрансбезпеки до перевізника про стягнення з нього плати за проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування відповідно до розрахунку в розмірі […] в дохід Державного бюджету України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов'язаний з вирішенням питання щодо стягнення коштів;
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.09.2018 по справі №823/2042/16 вказала, що помилковим є застосування статті 17 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Зі змісту позовної заяви Приватного підприємства - фірми «ІЗОТРАКС» та долучених до неї документів, суд становив, що 15.02.2021 посадові особи Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Чернівецька область) за наслідками габаритно-вагового контролю транспортного засобу VOLVO BH8050IP, склали Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 038402 вiд 15.02.2021 року.
Приватне підприємство-фірма «ІЗОТРАКС» вважає, що посадові особи відповідача неправомірно склали Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 038402 вiд 15.02.2021 року, тому він підлягає скасуванню в судовому порядку як правовий акт індивідуальної дії, що порушує права позивача.
Так, підставою для звернення позивача з даним позовом стала незгода позивача з висновками відповідача, викладеними у актах проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом Управління Укртрансбезпеки у Волинській області від 22.05.2019 № 133889 та про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 22.05.2019 № 0021741.
За змістом пунктів 16, 20, 21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи.
Габаритно-ваговий контроль проводиться однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення до рейдової перевірки посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки та власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, а також посадових осіб органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації.
Під час проведення рейдової перевірки можливе: застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис "Укртрансбезпека"; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю; використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення.
Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
Таким чином, позивач оскаржує результати проведеної перевірки.
Поряд з цим, суд зазначає, що у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України спірні акти не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, позаяк не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, тому останні не можуть бути предметом спору.
У даному випадку акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів не породжує правових наслідків для позивача, тобто не змінює стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків.
Отже, враховуючи викладене, Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 038402 вiд 15.02.2021 року по своїй суті ніяким чином не впливають на права та обов'язки позивача у справі. Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 038402 вiд 15.02.2021 року не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, а тому вони не можуть бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
При цьому Верховний Суд, ухвалюючи 30 січня 2019 року судове рішення у справі №803/3/18, у якій предметом зустрічного позову були аналогічні позовні вимоги, зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З огляду на це, такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.
Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі №0640/4299/18 (адміністративне провадження №К/9901/11314/19), від 31 липня 2019 року у справі №819/911/16 (адміністративне провадження №К/9901/12349/18), від 23 січня 2020 року у справі №П/811/1456/17 (провадження №К/9901/28374/18), від 23 квітня 2020 року у справі №814/748/17 (адміністративне провадження №К/9901/62252/18).
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, зважаючи на все вищевикладене, провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, згідно з яким, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
При цьому, суд не роз'яснює належність звернення позивача до належного суду, оскільки вказаний спір взагалі не підлягає судовому розгляду.
Керуючись статтями 238, 239, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Закрити провадження у справі №420/25525/21 за позовом Приватного підприємства - фірми «ІЗОТРАКС» (вул. Сонячна,96, с.Плахтіївка, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 68232) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул.Руська,248 «У», м.Чернівці, 58023) про визнання дій протиправними та скасування акту.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня отримання повного тексту ухвали суду, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С.Єфіменко
.