Справа № 420/11890/21
17 лютого 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 ), в якому позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення у повному обсязі йому - ОСОБА_1 , за період 01.01.2014 по 28.02.2018, з врахуванням базового місяця для нарахування йому індексації - січня 2008 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити в повному обсязі йому - ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2014 по 28.02.2018, з врахуванням базового місяця для нарахування йому індексації - січня 2008 року.
Позивач зазначив, що Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 11.07.2018 №425 звільнений з військової служби у запас (за станом здоров'я) та наказом Командування ВМС ЗСУ (по стройовій частині) від 02.08.2018 №147 (військова частина НОМЕР_1 ) - виключений зі списків особового складу Командування ВМС ЗСУ, знятий з усіх видів забезпечення, у тому числі, з грошового забезпечення при військовій частині НОМЕР_2 , де йому нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення до дня звільнення з військової служби.
Проте, на день звільнення з військової служби він не отримав у повному обсязі кошти, на які мав право за час проходження військової служби, а саме йому не була виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 рік.
З метою відновлення порушених прав він звернувся із позовною заявою до Одеського окружного адміністративного суду та просив визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016р по 02.08.2018р у розмірі 32 092,58 грн та зобов'язати в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 02.08.2018р. у розмірі 32 092,58 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 року у справі №420/5685/18 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 02.08.2018 року та зобов'язано нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 02.08.2018 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 року по справі №420/5685/18 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнана протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 02.08.2018 року та зобов'язав, за вказаний період, її нарахувати та виплатити.
Додатковим рішенням від 23.04.2019 року, суд відмовив позивачу у задоволені позову в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення у визначеній позивачем сумі - 32 092,58 грн.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 року - змінено шляхом викладення абзаців другого та третього його резолютивної частини у редакції: -визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року. Зобов'язати в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 року залишено без змін.
На виконання рішення суду ОСОБА_1 нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення.
Позивач зазначив, що він не згодний з розрахунком індексації, оскільки вважає, що при розрахунку йому індексації грошового зобов'язання військова частина повинна була розрахувати індексація з врахуванням базового місяця - січень 2008 року.
Також на думку позивача йому необхідно нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 року по 28.02.2018 року з розрахунку базового місяця - січень 2008 року.
Позивач вважаючи дії відповідача протиправними, такими, що порушують його права та вимоги Закону України №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон України №1282-XII), Закону України №1282-ХІІ та Закону України 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон України №2011-XII), згідно з якими грошове забезпечення підлягає індексації, просив задовольнити позов.
Ухвалою суду від 19.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Відповідачу наданий строк на відзив на позов.
03.08.2021 року до суду надійшов відзив на позов, клопотання про закриття провадження у частині позовних вимог, залучення другого співвідповідача.
Ухвалою суду від 27.08.2021 року позивачу ОСОБА_1 наданий строк для наведення своїх доводів, міркувань, заперечень щодо поданих відповідачем клопотань. Зупинено провадження по справі.
Ухвалою суду від 20.12.2021 року поновлено провадження у справі, залучено до участі у справі №420/11890/21 у якості другого відповідача військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ). Вирішено розгляд адміністративної справи №420/11890/21 здійснити спочатку.
Ухвалою суду від 17.02.2022 року поновлено провадження у справі, закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення у повному обсязі за період 01.01.2016 по 28.02.2018, з врахуванням базового місяця для нарахування йому індексації - січня 2008 року; зобов'язання нарахувати та виплатити в повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 28.02.2018, з врахуванням базового місяця для нарахування йому індексації - січня 2008 року. Роз'яснено позивачу, що наведені у позові спірні питання щодо виконання рішення суду вирішуються у порядку встановленому розділом IV КАС України. Відмовлено у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі в іншій частині позовних вимог, вирішено продовжити розгляд справи.
Таким чином, предметом розгляду у даній справі є позовні вимоги позивача до в/ч НОМЕР_1 , в/ч НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення у повному обсязі ОСОБА_1 , за період 01.01.2014 по 31.12.2015 року, з врахуванням базового місяця для нарахування йому індексації - січня 2008 року; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити в повному обсязі ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2014 по 31.12.2018, з врахуванням базового місяця для нарахування йому індексації - січня 2008 року.
У відзиві на позов (а.с.34-42), в якому представник відповідача в/ч НОМЕР_1 просив відмовити у задоволенні позову щодо періоду 01.01.2014 по 31.12.2015 року, представник зазначив, що у зв'язку зі збройною агресією проти України з боку Російської Федерації в країні діє особливий період та у державі склалася складна фінансово-економічна ситуація. Відповідно до ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік.
Крім того, відповідно до п.1.14 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 р за №638/15329), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, роз'яснення з питань застосування норм цієї Інструкції та інших нормативно- правових актів з питань виплати грошового забезпечення надаються директором Департаменту фінансів Міністерства оборони України та іншими посадовими особами в межах їх компетенції відповідно до законодавства України.
Так, відповідно до пункту 7 роз'яснення директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04 січня 2016 року № 248/3/9/1/2 (далі-Роз'яснення), у зв'язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (зі змінами), індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз'яснення, що також має своє підтвердження у роз'ясненнях Мінсоцполітики щодо відсутності механізму нарахування та виплати індексації за попередні періоди, а саме: роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 08.08.2017 №78/0/66-17; роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 16.07.2015 №10685/0/14 - 15/10 (на вих. №248/3/9/3/202 від 08.07.2015).
Також представник відповідача вказав у відзиві на неможливість застосування базового місяця «січень» 2008 року для розрахунку індексації, зазначивши, що постановою Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова КМУ № 1013) були внесені значні зміни у Порядок від 17.07.2003 року № 1078, у зв'язку з чим з 01 грудня 2015року вступили в дію нові правила індексації заробітної плати.
Також згідно Закону України від 24.12.2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було підвищено поріг індексації грошових доходів населення з 101% до 103%.
До грудня 2015 року при обчисленні індексу споживчих цін для індексації заробітної плати працівників відповідно до пункті 5 Порядку використовувався такий термін як «базовий місяць». Базовий місяць визначався для кожного працівника окремо.
Після 01 грудня 2015 року, замість терміну «базовий місяць» у Порядку став використовуватись термін «місяць підвищення тарифних ставок (окладів)».
Підвищення тарифних ставок (окладів) - не в сенсі підвищення тарифної ставки (окладу) працівнику індивідуально у зв'язку з: призначенням його на більш високу за оплатою посаду; підвищенням його кваліфікаційної категорії, педагогічного звання, педагогічного навантаження тощо, а в сенсі підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації заробітної плати передбачено здійснювати з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (окладів) за посадами, які займають працівники.
Відповідно до п.3 Постанови №1013 установлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року. Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078.
Тобто Постановою №1013 визначено місяць підвищення тарифних ставок (окладів) січень 2016 року, з якого у подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації.
Як вбачається з п.3 Постанови №1013 та відомо із телеграми Міністра оборони України №248/3/9/1/1150 щодо збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, оклади військовослужбовцям були підвищені за рахунок збільшення грошового забезпечення за грудень 2015 року, виплаченого в січні 2016 року, виходячи з наступних норм: - премії військовослужбовцям, яким максимальний розмір посадового окладу, визначений у штаті військової частини від 450 до 685 гривень включно, - 740 відсотків посадового окладу; - премії військовослужбовцям, яким максимальний розмір посадового окладу, визначений у штаті військової частини від 686 до 870 гривень включно, - 600 відсотків посадового окладу;- премії військовослужбовцям, яким максимальний розмір посадового окладу, визначений у штаті військової частини від 871 гривни і вище, - 525 відсотків посадового окладу.
При цьому, до внесення вищевказаних змін до законодавства про індексацію грошового забезпечення діяли норми, які визначали, що базовим місяцем обчислення індексу споживчих цін для індексації заробітної плати вважався місяць прийняття на роботу або місяць підвищення заробітної плати.
Представник відповідача також зазначив посилаючись на постанови П'ятого адміністративного апеляційного суду у справах №420/1642/2020, №420/958/2020 саме до компетенції військової частини відноситься встановлення базового місяця і конкретної суми виплати індексації.
Військовою частиною НОМЕР_2 наданий відзив на позов (а.с.81-84), в якому представник в/ч наполягав на тому, що в/ч НОМЕР_2 не є належним відповідачем. На думку представника перебування в/ч НОМЕР_1 на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 не є достатнім обґрунтуванням для визнання протиправною діяльності останньої.
Представник зазначив, що в/ч НОМЕР_1 перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 з 01.01.2015 року, а тому у період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року між сторонами не було спірних правовідносин. За період з 01.01.2015 року по 01.01.2016 року позивачу виплачувалась індексація належним чином, що підтверджується інформацією №771 від 28.12.2021 року.
Щодо вимог позивача про нарахування та виплати індексації виходячи з базового місяця - січень 2008 року, представник відповідача також зазначив, що
У відповіді на відзив (вх.10.11.2021 року) представник позивача зазначив, що обставини, вказані відповідачем у відзиві на позов не звільняють його від обов'язку провести індексацію грошового забезпечення позивача, а також вважає, що наявні всі підстави для застосування базового місяця для розрахунку індексації - січень 2008 року (а.с.54-56).
У відповіді на відзив (вх.04.01.2022 року, а.с.71-74) представник позивача зазначив, що твердження представника в/ч НОМЕР_2 , що вони не є належним відповідачем спростовано рішенням суду по справі №420/5685/18 частково змінено судом апеляційної інстанції, яким визнана бездіяльність в/ч НОМЕР_2 щодо не нарахування індексації грошового забезпечення позивача та зобов'язано вказану військову частину нарахувати та виплатити індексацію за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року.
Також представник позивача не згодний з позицією відповідача щодо неможливості встановлення базового місяця - січень 2008 року, оскільки останнє підвищення посадових окладів, у тому числі позивача відбулось у січні 2008 року, тобто для визначення суми індексації його грошового забезпечення має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений нарастающим підсумком з лютого 2008 року. Наступне підвищення відбулось на підставі постанови КМУ у березні 2018 року.
Крім того, представник позивача вважає безпідставною позицію відповідача щодо відсутності правовідносин з позивачем щодо нарахування та виплати індексації за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року. Саме відповідач володіє вказаною інформацією про нараховану та виплачену позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по 28.02.2018 року, що підтверджено «Інформацією №771» від 28.12.2021 року наданою до суду у додатку до відзиву на позов.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 військову службу проходив у Командуванні Військово-Морських Сил Збройних Сил України на посаді начальника воєнно-наукового відділу.
Наказом Міністра оборони України №425 від 11.07.2018 року позивача звільнено у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я) згідно пункту 2 частини пятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (а.с.9).
Наказом Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по стройовій частині) №147 від 02.08.2018р. ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я) згідно пункту 2 частини пятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно наказу №147 від 02.08.2018р. позивача з 02.08.2018р. виключено зі списків особового складу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, знято з усіх видів забезпечення (а.с.8).
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період його служби з 01.01.2014р. по 31.12.2015 року.
Частиною 1 статті 2 Закону України №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Закон України №2011-XII визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Статтею 9 Закону України №2011-XII встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України №1282-ХІІ.
Згідно з статтею 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ст. 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Частиною 2 ст. 5 Закону №1282-ХІІ встановлено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Законом України №76-VIII від 28.12.2014 року статтю 5 доповнено частиною шостою, якою визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Вказана частина ст.5 діє в редакції Закону України №2148-VIII від 03.10.2017 року, а саме проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо спірних правовідносин по даній справі висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 року по справі №825/874/17, який зазначив, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Положеннями Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року від 17.07.2003 року №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться, вищевказаними нормативно-правовими актами, у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації. Однак, суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що відсутність на рахунках відповідача коштів для виплати індексації грошового забезпечення не є належним доказом неможливості здійснення вказаних виплат (доказом наявності поважних причин не проведення розрахунку).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Верховний Суд зазначив, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Таким чином, грошове забезпечення позивача підлягало індексації при наявності підстав для її нарахування та виплати, зокрема, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка) (ч.1 ст. 4 Закону №1282-XII).
Поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, перевищення якої надає підстави для індексації заробітної плати працівника.
Після перевищення такого порогу індексації, з метою проведення подальшої індексації заробітної плати працівників, обчислення індексу споживчих цін починається знову, з місяця наступного за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив цей поріг індексації.
При цьому величина приросту індексу споживчих цін для проведення кінцевої індексації, розрахована між цими проміжками, обчислюється як добуток сум проміжних індексів споживчих цін перевищення порогу індексації помножений на коефіцієнт 100.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації заробітної плати здійснюється таким чином до місяця підвищення тарифних ставок (окладів) працівників.
Індекс споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифних ставок (окладів), приймається за 1 або 100 відсотків.
Відповідно до положень Порядку індексації підлягає заробітна плата у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на рік.
Частина заробітної плати, яка перевищує прожитковий мінімум, індексації не підлягає.
Пунктом 5 Порядку №1078 (в редакції, чинній до 01.12.2015) було визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
З 01.12.2015 редакція п. 5 Порядку №1078 передбачає, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Аналіз норми пункту 5 Порядку №1078 дозволяє прийти до висновку, що до грудня 2015р. зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць було визначено як підстава для зміни базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для цілей визначення наявності або відсутності підстав для нарахування індексації.
Отже, до 01.12.2015р. будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації.
Таким чином, базовий місяць для обрахунку індексації не був прив'язаний до події зростання тарифних окладів працівника.
Редакція ж вказаної норми, яка діє з 01.12.2015р., покладає обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення військовослужбовців) на підприємства, установи, організації у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації з урахуванням базового місяця, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання тарифних ставок (окладів).
Тобто, лише з 01.12.2015р. на зміну базового місяця для нарахування індексації стало впливати виключно підвищення тарифних ставок (окладів).
Спірні правовідносини стосуються нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення періоду 01.01.2014 по 31.12.2015 року, тобто до внесення змін у Порядок №1078.
Згідно з Інформацією про нарахування та виплату сум індексації грошового забезпечення (а.с.86-87) позивачу за вказаний період нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення відповідно до норм Порядку №1078, тобто суто до його індивідуальних показників отриманого доходу та зміни його показників щодо визначення базового місяця.
Вказана Інформація отримана та досліджена позивачем відповідно до змісту відповіді на відзив (міститься посилання на неї). Будь - яких зауважень зі сторони позивача щодо відображення зміни його доходів за вказаній період у вказаній довідці не відображено у відповіді на відзив.
Позивач лише наполягає про нарахування за вказаний період індексації з базовим місяцем - січень 2008 року, проте суд вважає вказане твердження помилковим, оскільки позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у відповідності до Порядку №1078 в редакції діючій на вказаний період.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує, відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи встановлені обставини суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 7, 9, 242-246 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби за період з 01.01.2014 до 31.12.2015 року з врахуванням базового місяця для нарахування йому індексації - січня 2008 року; зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби за період з 01.01.2014 до 31.12.2015 року з врахуванням базового місяця для нарахування йому індексації - січня 2008 року.
Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва
.