Справа № 420/11890/21
17 лютого 2022 року
м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача про закриття провадження в частині позовних вимог у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення у повному обсязі йому - ОСОБА_1 , за період 01.01.2014 по 28.02.2018, з врахуванням базового місяця для нарахування йому індексації - січня 2008 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити в повному обсязі йому - ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2014 по 28.02.2018, з врахуванням базового місяця для нарахування індексації - січня 2008 року.
Позивач зазначив, що Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 11.07.2018 №425 звільнений з військової служби у запас (за станом здоров'я) та наказом Командування ВМС ЗСУ (по стройовій частині) від 02.08.2018 №147 (військова частина НОМЕР_1 ) - виключений зі списків особового складу Командування ВМС ЗСУ, знятий з усіх видів забезпечення, у тому числі, з грошового забезпечення при військовій частині НОМЕР_2 , де йому нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення до дня звільнення з військової служби.
Проте, на день звільнення з військової служби він не отримав у повному обсязі кошти, на які мав право за час проходження військової служби, а саме не була виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 рік.
З метою відновлення порушених прав він звернувся із позовною заявою до Одеського окружного адміністративного суду та просив визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016р по 02.08.2018р у розмірі 32 092,58 грн та зобов'язати в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 02.08.2018р. у розмірі 32 092,58 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 року у справі №420/5685/18 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 02.08.2018 року та зобов'язано нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 02.08.2018 року.
Позивач вказує, що не згодний з розрахунком індексації, оскільки вважає, що при розрахунку індексації грошового зобов'язання військова частина повинна була розрахувати індексація з врахуванням базового місяця - січень 2008 року.
Також на думку позивача йому необхідно нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 року по 28.02.2018 року з розрахунку базового місяця - січень 2008 року.
Ухвалою суду від 19.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Відповідачу наданий 15-денний строк на відзив на позов.
03.08.2021 року до суду надійшов відзив на позов Військової частини НОМЕР_1 , клопотання про закриття провадження у частині позовних вимог за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року (а.с.29-32), залучення другого співвідповідача.
Копія відзиву та клопотань направлена на електрону адресу позивача.
Ухвалою суду від 27.08.2021 року наданий позивачу ОСОБА_1 строк для наведення своїх доводів, міркувань, заперечень щодо поданих відповідачем клопотань. Зупинено провадження по справі.
Ухвалою суду від 20.12.2021 року поновлено провадження у справі, залучено до участі у справі №420/11890/21 у якості другого відповідача військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ). Вирішено розгляд адміністративної справи №420/11890/21 здійснити спочатку.
В обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати індексації за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року представник відповідача - Військової частини НОМЕР_1 посилається на те, що існує рішення суду від 05.03.2018 року, яке набрало законної сили по справі №420/5685/18, яким вирішений спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Представник відповідача вказує, що на переконання позивача спірним є питання лише щодо визначення базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення, що визначає предмет та підстави цього спору.
Представник відповідача в обґрунтування свого клопотання посилається на правові висновки Верховного Суду, якій зазначив, що наявність в КАС України правових норм (ст.ст.382,383) мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувана шляхом подання позову. Забезпечення належного виконання судового рішення не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення (постанова від 20.02.2019 року у справі №806/2143/15, постанова від 03.04.2019 року по справі №820/4261/18).
Отже, для виконання судового рішення не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Представник зауважує, що предметом позову у цій справі №420/11890/21 є зобов'язання нарахування та виплати відповідачем індексації грошового забезпечення на користь позивача за період з 01.01.2014 року по 28.02.2018 року включно, проте період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року був предметом розгляду суду по справі №420/5685/18. На виконання рішення суду позивачу виплачена індексація грошового забезпечення.
Підставою звернення до суду з позовом у справі №420/11890/21 є непогодження позивача з сумою індексації грошового забезпечення, нарахованої на його користь за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, яка була виплачена позивачу на виконання рішення у справі №420/5685/18.
Представник відповідача зауважив, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Таким чином, звернення позивача до суду з окремим позовом є помилковим. В даній справі новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення. Такий висновок зазначений в постановах П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2020 у справі №420/4060/20 від 25.09.2021 року, справі №420/4059/20.
На думку представника відповідача заборона розгляду тотожного позову випливає і з принципу правової визначеності.
Так, відповідно до пунктів 33,34 рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким v разі остаточного вирішенняспору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів/справа «Брумареску проти Румунії», п.61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res iudicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Представник відповідача вважає, що подання позивачем нового позову про той же предмет і з тих же підстав, з яких прийнято рішення Одеського окружного адміністративного суду 03.12.18 у справі №420/926/20, яке набрало законної сили, фактично свідчить про намагання добитися нового слухання справи та нового її вирішення, що не відповідає принципу юридичної визначеності.
Представник відповідача вказує, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто, коли позови збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами й обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
У даній справі сторони, підстави та предмет спору збігаються зі сторонами, підставами та предметом у справі №420/5685/18 стосовно періоду з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.
В силу приписів ч.5 ст.242 КАС України представник просив також врахувати висновки Верховного Суду у справах: 420/9498/20 (ухвала від 30.11.20) та 420/14104/20 ухвала від 12.01.21).
Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог та зазначив, що твердження відповідача про безпідставність вимоги про зобов'язання нарахувати індексацію грошового забезпечення із застосування певного базового місяця в рамках даної справи як нового юридичного спору, враховуючи, що питання правомірності нарахування позивачу індексації грошового забезпечення вже було предметом спору у справі №420/5685/18, є безпідставним, оскільки в межах вказаної справи питання правомірності нарахування Позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням конкретного базового місяця не було предметом судового розгляду та в цій частині не досліджувалось судом, оскільки на час розгляду зазначеної справи відповідне порушення права позивача ще навіть не виникло.
06.01.2022 року надійшов відзив на позов військової частини НОМЕР_2 , яка вважала, що не є належним відповідачем по справі, а також просила відмовити в частині позовних вимог за період з 01.01.14 до 31.01.14 у зв'язку із відсутністю спірних правовідносин з військовою частиною НОМЕР_2 та закрити провадження в частині позовних вимог за період: з 01.01.15 до 31.12.15 у зв'язку із належною виплатою індексації Позивачу у встановленому згідно з чинним законодавством порядку; за період з 01.01.16 до 28.02.18 у зв'язку виплатою індексації позивачу за рішенням суду у справі №420/5685/18 від 05.03.2019 року в редакції Постанови 5ААС від 06.08.19 року.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання представника відповідача Військової частини НОМЕР_1 , та часткове задоволення клопотання представника відповідача Військової частини НОМЕР_2 .
Судом встановлено, що позивач наказом Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по стройовій частині) №147 від 02.08.2018 року звільнений з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я) згідно пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Вважаючи, що з ним не проведений повний розрахунок, а саме не нарахована та не виплачена індексація грошового забезпечення позивач звернувся до суду з позовом до в/ч НОМЕР_2 в якому, просив: - визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 02.08.2018р. у розмірі 32 092,58 грн; - зобов'язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016р по 02.08.2018р у розмірі 32 092,58 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 року по справі №420/5685/18 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнана протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 02.08.2018 року та зобов'язав, за вказаний період, її нарахувати та виплатити.
Додатковим рішенням від 23.04.2019 року, суд відмовив позивачу у задоволені позову в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення у визначеній позивачем сумі - 32 092,58 грн.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 року - змінено шляхом викладення абзаців другого та третього його резолютивної частини у редакції: - визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року. Зобов'язати в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 року залишено без змін.
На виконання рішення суду ОСОБА_1 нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.
Позивач по даній справі звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення у повному обсязі за період 01.01.2014 по 28.02.2018, з врахуванням базового місяця для нарахування йому індексації - січня 2008 року; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити в повному обсязі йому - ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2014 по 28.02.2018, з врахуванням базового місяця для нарахування йому індексації - січня 2008 року.
Вказуючи в позові період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, якій був предметом розгляду по справі №420/5685/18, позивач зазначив, що він не погоджується з розрахунком індексації в частині визначення базового місяця.
Суд вважає обґрунтованим клопотання позивача про закриття провадження у справі №420/11890/21 в частині позовних вимог позивача що стосуються періоду з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, оскільки вказані позовні вимоги вирішені судом та рішення по справі набрало законної сили.
Фактично позивач не згодний з виконанням рішення по справі №420/5685/18 щодо порядку нарахування індексації грошового забезпечення.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27.08.2021 року по справі №320/5194/20 полягають в наступному.
Верховний Суд в постанові від 27.08.2021 року по справі №320/5194/20 залишаючи без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2020 року про відмову у відкритті провадження по справі та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 року, якою залишено без змін ухвалу суду першої інстанції, вказав, що при зверненні до суду з новим позовом ОСОБА_1 фактично посилається на протиправну бездіяльність допущену суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду рішення від 22.10.2019 року у справі №420/2807/19, яка виразилась у неналежному виконанні вказаного рішення суду, а саме недонарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за рішенням суду, з огляду на неповний її обсяг, що належать до виплати.
Верховний Суд у постанові від 27.08.2021 року по справі №320/5194/20 вказав, що відповідно до п.2 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Відмова у відкритті провадження у справі у цьому разі можлива за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалено за результатами розгляду тотожного позову тому, що поданий до суду, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №11-257заі18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.170 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_3 , в якому просив: визнати протиправною бездіяльність в частині недонарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у розмірі 4391,91 грн та зобов'язати донарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення у розмірі 4391,91 грн.
При зверненні до суду з новим позовом ОСОБА_1 фактично посилається на протиправну бездіяльність допущену суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду рішення від 22 жовтня 2019 року у справі №420/2807/19, яка виразилась у неналежному виконанні вказаного рішення суду, а саме недонарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за рішенням суду, з огляду на неповний її обсяг, що належать до виплати.
Виходячи з наведеного, колегія суддів Верховного Суду вважає вірним висновок судів попередніх інстанцій, що спір у справі, що розглядається, є тотожним спору у справі № 420/2807/19, що розглянув Одеський окружний адміністративний суд (постанова від 18 липня 2019 року) та в даному випадку є таке, що набрало законної сили рішення суду з того самого предмету спору і між тими самими сторонами, а аргументи позивача стосуються саме правильності виконання рішення суду у справі №420/2807/19.
У постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 року, яка залишена без змін Верховним Судом, вказано, що питання про виконання судових рішень у справі №420/2807/19 не може розглядатись як новий публічно-правовий спір. В даному випадку є таке, що набрало законної сили рішення суду з того самого предмету спору і між тими самим сторонами, а аргументи позивача стосуються саме правильності виконання рішення суду у справі №420/2807/19.
З огляду на викладене, колегія суддів зауважила, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні за новим позовом розгляду не підлягають. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Вказаний правовий висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеного у постановах від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18), від 03.04.2019 у справі №820/4261/18 (адміністративне провадження № К/9901/1062/19).
Процесуальним законом передбачено певну послідовність дій, які позивачу необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати індексації по даній справі №420/11890 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року фактично вирішені судом по справі №420/5685/18.
Позивач у даній справі №420/11890 в обґрунтування позовних вимог наводить мотиви незгоди його з алгоритмом розрахунку індексації та сумою індексації, тобто не згодний з діями військової частини по виконанню рішення суду у справі №420/5685/18.
Суд вважає, ініціювання зі сторони позивача нової справи у порядку позовного провадження по спірним правовідносинам, які вирішені судом, не відповідає принципу верховенства права - юридичної визначеності.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Суд вважає необхідним за приписами ч.6 ст.7 КАС України застосувати аналогію закону та закрити провадження у справі №420/11890/21 в частині позовних вимог у зв'язку з тим, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є таким, що набрало законної сили рішення суду.
Крім того, суд вважає необхідним роз'яснити позивачу, що спірні питання щодо виконання рішення суду у справі №420/5685/18 вирішуються у порядку встановленому розділом IV КАС України.
При цьому суд враховує також правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 20.02.2019 року по справі №806/2143/15, якій зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Що стосується клопотання представника військової частини НОМЕР_2 про закрити провадження в частині позовних вимог за період: з 01.01.15 до 31.12.15 у зв'язку із належною виплатою індексації Позивачу у встановленому згідно з чинним законодавством порядку, то суд вважає необхідним в цієї частині відмовити у задоволенні клопотання, оскільки спірні правовідносини не були предметом розгляду суду.
Керуючись ст. ст.2,4,5,6,7,170, 238, 248 КАС України, суд,-
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення у повному обсязі за період 01.01.2016 по 28.02.2018, з врахуванням базового місяця для нарахування йому індексації - січня 2008 року; зобов'язання нарахувати та виплатити в повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 28.02.2018, з врахуванням базового місяця для нарахування йому індексації - січня 2008 року.
Роз'яснити позивачу, що наведені у позові спірні питання щодо виконання рішення суду вирішуються у порядку встановленому розділом IV КАС України.
Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 01.01.15 до 31.12.15.
Продовжити розгляд справи за позовними вимогами ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 , в/ч НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення у повному обсязі ОСОБА_1 , за період 01.01.2014 по 31.12.2015 року, з врахуванням базового місяця для нарахування йому індексації - січня 2008 року; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити в повному обсязі ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2014 по 31.12.2018, з врахуванням базового місяця для нарахування йому індексації - січня 2008 року.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст.293-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва