Справа № 420/25479/21
17 лютого 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко O.A., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фону України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 14 грудня 2021 року через систему «Електронний суд» надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фону України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
1. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок позивачу пенсії з врахуванням в страховий стаж в пільговому обчисленні (зарахування одного року за один рік і шість місяців) період її трудової діяльності з 30.12.1988 по 28.03.1989.
2. При перерахунку пенсії розрахувати середньомісячну заробітну плату в період з 01.08.1985 по 01.08.1990.
3. При перерахунку пенсії застосувати відомості про заробітну плату за попередні сім місяців з яких сплачувались податки (а саме з січня 1985 року по липень 1985 року) щодо періоду з 01.05.1988 по 30.12.1988, за який відсутні відомості про розмір заробітної плати в архівних довідках.
4. При перерахунку пенсії врахувати початок роботи в районах Крайньої Півночі з 14.09.1981.
5. Розмір пенсій перерахувати з початку виплати позивачу пенсії, а саме з 14.09.2012.
Ухвалою від 17 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали, роз'яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви, доказів сплати 908,00 грн. судового збору та доказів направлення позовної заяви з додатками відповідачу.
До суду від позивача 17.12.2021 за вх. №ЕС/3229/21 надійшла заява з додатками та із позовною заявою, в якій позовні вимоги викладені в наступній редакції: визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправними та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 14.09.2012 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням початку роботи в районах Крайньої Півночі з 14.09.1981, з врахуванням в страховий стаж в пільговому обчисленні період трудової діяльності з 30.12.1988 по 28.03.1989, з розрахунком середньомісячної заробітної плати в період з 01.08.1985 по 01.08.1990 та застосуванням відомостей про заробітну плату за попередні місяці в період з 01.05.1988 по 30.12.1988.
Ухвалою від 24 грудня 2021 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали та роз'яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду (з копією відповідачу - у випадку подання у паперовому вигляді та з доказами направлення листом з описом вкладення - у разі подання в електронній формі).
До суду від представника позивача за вх. №ЕС/8/22 надійшла заява з уточненою позовною заявою, в якій позовні вимоги викладені в наступній редакції:
1. Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправною щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду трудової діяльності з 30.12.1988 по 28.03.1989 в пільговому обчисленні (один рік за один рік і шість місяців), який підтверджено архівною довідкою відділу по справам архівів адміністрації міста Новий Уренгой від 27.02.2012 №1204-02/203;
2. Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправною щодо неврахування для обчислення ОСОБА_1 розміру пенсії середньомісячного заробітку за період 5 років з 01.08.1985 по 01.08.1990, що підтверджується архівними довідками від 10.11.2011 №3094, від 10.11.2011 №3095, від 10.11.2011 №3096 від 27.02.2012 №1204-02/202, від 27.02.2012 №1204-02/203, на підставі ст. 77 закону РССР від 15.05.1990 №1480-1 «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» та пунктом 5 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV;
3. Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправною щодо не застосування до періоду трудової діяльності ОСОБА_1 з 01.05.1988 по 30.12.1988 відомостей про заробітну плату, отриману в попередній період трудової діяльності з 01.01.1985 по 01.07.1985 відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV;
4. Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправною щодо неврахування до страхового стажу в пільговому обчисленні (один рік за один рік і шість місяців) періоду трудової діяльності ОСОБА_1 з 14.09.1981 по 15.11.1981, що підтверджується трудовою книжкою (сторінка 6, строка 11);
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу для призначення пенсії ОСОБА_1 період трудової діяльності з 30.12.1988 по 28.03.1989 в пільговому обчисленні (один рік за один рік і шість місяців), який підтверджено архівною довідкою відділу по справам архівів адміністрації міста Новий Уренгой від 27.02.2012 №1204-02/203 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з моменту призначення пенсії (з 14 вересня 2012 року);
6. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області для обчислення пенсії ОСОБА_1 застосувати середньомісячний заробіток за період 5 років з 01.08.1985 по 01.08.1990, що підтверджується архівними довідками від 10.11.2011 №3094, від 10.11.2011 №3095, від 10.11.2011 №3096 від 27.02.2012 №1204-02/202, від 27.02.2012 №1204-02/203, на підставі ст. 77 закону РССР від 15.05.1990 №1480-1 «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР», пунктом 5 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІУ та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з моменту призначення пенсії (з 14 вересня 2012 року);
7. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області застосувати до періоду трудової діяльності ОСОБА_1 з 01.05.1988 по 30.12.1988 відомості про заробітну плату, отриману в попередній період трудової діяльності з 01.01.1985 по 01.07.1985 відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з моменту призначення пенсії (з 14 вересня 2012 року);
8. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області врахувати до страхового стажу в пільговому обчисленні (один рік за один рік і шість місяців) період трудової діяльності ОСОБА_1 з 14.09.1981 по 15.11.1981, що підтверджується трудовою книжкою (сторінка 6, строка 11) та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з моменту призначення пенсії (з 14 вересня 2012 року).
Ухвалою від 17 січня 2022 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали та роз'яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду (з копією відповідачу).
02.02.2022 за вх. № ЕС/317/22 до суду від представника позивача надійшла заява про поновлення позивачу строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що:
1. ОСОБА_1 не була обізнана та впевнена в тому, що її права та інтереси при нарахуванні пенсії порушено. З заяв ОСОБА_1 від 27.08.2020 та 26.09.2020 (копії додавались до заяви від 31.12.2021), вбачається, що ОСОБА_1 просила Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області переглянути страховий стаж та перерахувати розмір її пенсії. Наявність протиправної бездіяльності збоку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_1 , яка полягає у відмові перерахунку, було встановлено лише після отримання відповіді, датованої 14.06.2021;
2. З 2014 року ОСОБА_1 була вимушена виїхати з окупованої території (м. Донецьк) та оселитися в м. Одеса, що підтверджується довідкою від 23.10.2014 №5106-586 (додавалась до матеріалів справи). Враховуючи те, що розмір її пенсії станом на 2014 рік складав 1329,47 грн. потім поступово збільшувався на незначну суму, ОСОБА_1 не мала можливості сплатити судовий збір навіть частинами, оскільки перебувала в скрутному матеріальному становищі;
3. Поважність причин не звернення до суду після 27.08.2020 ОСОБА_1 обґрунтовує також браком коштів для сплати судового збору, скрутним матеріальним становищем та запровадженням в Україні карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID19). ОСОБА_1 перебуває в віковій категорії ризику та намагається дотримуватися обмежень для уникнення зараження.
Вирішуючи вказану заяву, проаналізувавши наведені у ній доводи, суддя доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з такого.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у соціальних спорах у вказаній категорії справ:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Суддя зазначає, що доводи позивача щодо необізнаності про порушення її прав є необґрунтованими, оскільки як зазначає сама позивач у своїй заяві, вона двічі 27.08.2020 та 26.09.2020 (тобто більше ніж за рік до звернення до суду з даним адміністративним позовом) зверталась до відповідача із заявами для відновлення своїх порушених прав.
Враховуючи висновки Верховного Суду у постанові 31.03.2021 у справі №240/12017/19 суддя також відхиляє доводи позивача про те, що вона дізналась про порушення своїх прав з листа відповідача від 14.06.2021.
Суддя вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що вона зволікала із зверненням до суду з даною позовною заявою через її погане матеріальне становище та неможливість сплати судового збору, оскільки позивач не була позбавлена можливості звернутись до суду із заявою про звільнення її від сплати судового збору при своєчасній подачі відповідної позовної заяви.
Суддя також ставиться критично до посилань позивача на карантин у зв'язку з пандемією коронавірусної хвороби (COVID 19) як на причину пропуску нею строку звернення до суду, оскільки позивач не навела обґрунтувань, які саме обмеження, впроваджені у зв'язку з карантином, перешкоджали їй вчасно звернутись до суду з даним позовом, враховуючи при цьому можливість такого звернення крім особистої подачі через канцелярію суду також шляхом використання послуг поштового зв'язку а також можливість використання системи «Електронний суд».
Відтак, суддя вважає неповажними підстави пропуску позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду.
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, недоліки, зазначені в ухвалі від 17 грудня 2021 року позивачем усунені не були, доказів звернення до суду у встановлений статтею 122 КАС України строк чи належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду до суду не надано.
Відповідно до п.1 п.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись ст.ст.169, 241, 248, 294-295 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фону України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві, роз'яснивши, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з позовною заявою та всіма додатками до неї надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Вовченко O.A.