Справа № 420/10805/21
16 лютого 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пенi за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 06.04.2021 року, винесене Головним управління ДПС Одеській області щодо ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що сплата ним єдиного внеску була здійснена до 20 числа за попередній календарний квартал, що вважається належним виконанням зобов'язання по сплаті такого внеску незалежно від того коли сплачені кошти надійшли на адресу отримувача.
Ухвалою Одеського окружного суду від 29.06.2021 р. вищеозначену позовну заяву, відповідно до положень ст.169 КАС України, було залишено без руху, у зв'язку з невідповідністю вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, з підстав чого позивачу - Фізичній особі-підприємецю ОСОБА_1 встановлено строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання даного судового рішення, шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду уточненої позовної заяви.
16.08.2021 року до суду від відповідача - Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву (вхід.№44853/21), відповідно до якого Головним управлінням ДПС в Одеській області 06.04.2021 року винесено рішення №8119/15-32-24-03 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. За даними інтегрованої картки платника єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 вбачається здійснення несвоєчасної сплати нарахованого єдиного внеску, а саме у періодах з 03.05.2018 року по 19.04.2019 року позивачем несвоєчасно погашено борг з єдиного внеску у загальному розмірі 6849,95 грн. У зв'язку з чим, відносно ФОП ОСОБА_1 було застосовано штрафну санкцію у розмірі 1369,99 грн. та нараховано пеню у розмірі 333,78 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 р., розгляд справи №420/10805/21 за позовом за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 30.09.2021 р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 (вхід.№ЕС/2045/21 від 28.09.2021р.) щодо проведення судових засідань в режимі відеоконференції, відмовлено.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №420/10805/21 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, на тридцять днів.
Ухвалою суду від 27.10.2021 р. у задоволенні заяви позивача - ОСОБА_1 (від 22.10.2021 р., вхід.№ЕС/2253/21) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, відмовлено.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №420/10805/21 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, на тридцять днів.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 р. позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, залишено без руху, відповідно до положень ч.13 ст.171 КАС України.
Ухвалою суду від 15.12.2021 р. продовжено розгляд справи №420/10805/21 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, відповідно до ч.14 ст.171 КАС України.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 року закрито підготовче провадження по справі №420/10805/21. Призначено справу №420/10805/21 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 16.02.2022 р. задоволено клопотання Головного управління ДПС в Одеській області, судом допущено заміну відповідача по справі №420/10805/21 - Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 43142370) його правонаступником - Головним управлінням ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5).
Враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 09.01.2008 року за № 25560000000065743 Юридичним департаментом Одеської міської ради та з 10.01.2008 за № 22330, Головним управлінням ДПС в Одеській області, Приморська державна податкова інспекція взято на облік як платника єдиного внеску.
Рішенням ГУ ДПС в Одеській області від 06.04.2021 року на підставі ч.10 та п.2 ч.11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосовано до ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 1369,99 грн. за період з 03.05.2018 по 19.04.2019 року та нараховано пеню у розмірі 333,78 грн.
На означене Рішення ГУ ДПС в Одеській області від 06.04.2021 року позивачем було складено скаргу до ДПС України, однак у її задоволенні відмовлено (Рішення від 31.05.2021 р. №12103/6/99-00-06-02-01-06).
Вищеозначена позиція суб'єкта владних повноважень послугувала підставою для звернення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.
Так, на думку суду, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, не є обґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають, з урахуванням наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 5 Закону №2464-VI взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини 1 статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI).
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція №449).
Так, положеннями п. 1 Розділу VI Інструкції №449 визначено, що до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
Відповідно до вимог підпункту 5 пункту 2 розділу VII Інструкції №449 згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених пунктами 1, 4, 5, 15 та 16 частини першої статті 4 Закону, податкові органи застосовують штрафні санкції в таких розмірах: за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат (авансових платежів), на які нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат (авансових платежів), на які нараховується єдиний внесок, за формою згідно з додатком 15 до цієї Інструкції.
Аналогічно, за даними облікової картки платника податку розраховано суму пені за несвоєчасну сплату зобов'язань у розмірі грн.
Згідно з п. 5 розділу VII Інструкції № 449 на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
У відповідності до вимог абзацу 1 частини 14 статті 25 Закону № 2464-VІ про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Підпункт 2 пункту 2 розділу VII Інструкції встановлено, що згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1 - 4 та 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції в таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Так, як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, у тому числі, даними інтегрованої картки платника єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 , внаслідок здійснення несвоєчасної сплати нарахованого єдиного внеску протягом періоду з 03.05.2018 року по 19.04.2019 рік, до позивача застосовано спірну суму штрафних санкцій та пені.
Зокрема, 02.05.2018 року ФОП ОСОБА_1 нараховано суму єдиного внеску у розмірі 4928,00 грн. згідно поданого звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 3981426 вiд 02.05.2018 року. Станом на 02.05.2018 року у ФОП ОСОБА_1 розраховувалась сума переплати у розмірі 4868,28 грн., яка автоматично була скерована на погашення нарахованої суми єдиного внеску у розмірі 4928 грн. Залишок недоїмки непогашеної склав 59,72 грн. (переплата 4868,28 грн. - нарахування 4928 грн. = борг 59,72 грн.). Отже, станом на 03.05.2018 року заборгованість склала 59,72 грн. 11.05.2018 року ФОП ОСОБА_1 сплачено суму ЄСВ у розмірі 10086,50 грн. згідно платіжного доручення № 1 вiд 11.05.2018 року, чим було погашено борг у розмірі 59,72 грн. (контролюючим органом нараховано штрафну санкцію у розмірі 11,94 грн. та пеню 0,54 грн.) та збільшено переплату у розмірі 10026,78 грн. У подальшому ФОП ОСОБА_1 подано заяву на повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 10086 грн., яка згідно направленого до органу Казначейської служи висновку № 788-07 було перераховано платнику з даного бюджетного рахунку на інший. В рамках проведення даної операції у ФОП ОСОБА_1 поновлено суму боргу у розмірі 59,22 грн. 05.07.2018 року ФОП ОСОБА_1 сплачено суму ЄСВ у розмірі 2457,18 грн. згідно платіжного доручення вiд 05.07.2018 року, чим було погашено борг у розмірі 59,22 грн. (контролюючим органом нараховано штрафну санкцію у розмірі 11,84 грн. та пеню 2,07 грн.) та збільшено переплату у розмірі 2397,96 грн. Згідно платіжного доручення від 05.07.2018 року ФОП ОСОБА_1 сплачено суму ЄСВ у розмірі 2457,18 грн. згідно платіжного доручення від 05.07.2018 року, що збільшило суму переплати - до 4855,14 грн. 19.07.2018 року ОСОБА_1 , як фізичній особі-підприємцю нараховано ЄСВ у розмірі 2457,18 грн. та як особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність у розмірі 2457,18 грн. Таким чином, загальна сума нарахувань за 19.07.2018 року склала 4914,36 грн., яка була погашена сумою наявної переплати у розмірі 4855,14 грн. (нарахування 4914,36 грн. - переплата 4855,14 грн. = борг 59,22 грн.).
Головним управлінням ДПС в Одеській області на адресу ФОП ОСОБА_1 було складено та направлено рішення про застосування штрафної санкції та пені від 15.08.2018 року № 0399851311 на загальну суму 1240,64 грн. (за прострочення сплати ЄСВ за період 2014-2017 роки). З урахуванням даного рішення сума заборгованості з ЄСВ станом на 02.09.2018 року (сплив строку сплати за рішенням) склала 1299,86 грн. (59,22 грн. + 1240,64 грн.).
19.10.2018 року ОСОБА_1 , як фізичній особі-підприємцю було нараховано ЄСВ у розмірі 2457,18 грн. та як особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність у розмірі 2457,18 грн. Таким чином, загальна сума нарахувань за 19.10.2018 року склала 4914,36 грн., Загальна сума заборгованості склала 6214,22 грн. (нарахування 4914,36 грн. + існуюча заборгованість 1299,86 грн. = борг 6214,22 грн.).
23.10.2018 року ФОП ОСОБА_1 сплачено суму ЄСВ у розмірі 2457,18 грн. та у розмірі 2457,18 згідно двох платіжних доручень вiд 23.10.2018 року, чим було погашено борг 4914,36 (контролюючим органом нараховано: штрафні санкції: у розмірі 11,84 грн. за погашення боргу в сумі 59,22 грн.; у розмірі 139,92 грн. за погашення боргу в сумі 699,61 грн. (згідно нарахованого ЄСВ як ФОП від 19.10.2018 року); у розмірі 351,51 грн. за погашення боргу в сумі 1757,57 грн. (згідно нарахваного ЄСВ як ФОП від 19.10.2018 року); у розмірі 139,92 грн. за погашення боргу в сумі 699,61 грн. (згідно нарахваного ЄСВ як особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність від 19.10.2018 року). Пеню: у розмірі 5,69 грн. за погашення боргу в сумі 59,22 грн.; у розмірі 2,8 грн. за погашення боргу в сумі 699,61 грн. (згідно нарахваного ЄСВ як ФОП від 19.10.2018 року); у розмірі 7,03 грн. за погашення боргу в сумі 1757,57 грн. (згідно нарахваного ЄСВ як ФОП від 19.10.2018 року); у розмірі 2,8 грн. за погашення боргу в сумі 699,61 грн. (згідно нарахваного ЄСВ як особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність від 19.10.2018 року).
Тобто, за несвоєчасне погашення заборгованості станом на 23.10.2018 року ГУ нараховано штрафну санкцію у розмірі: 643,19 грн. (11,84 + 139,92 + 351,51 + 139,92) та пеню у розмірі 18,32 грн. (5,69 + 2,8 + 7,03 + 2,8).
17.01.2019 року ФОП ОСОБА_1 сплачено суму ЄСВ у розмірі 2457,18 грн. згідно платіжного доручення вiд 17.01.2019 року, чим було погашено борг у розмірі 2457,18 грн. (контролюючим органом нараховано: штрафні санкції: у розмірі 351,51 грн. за погашення боргу в сумі 1757,57 грн. (згідно нарахваного ЄСВ як особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність від 19.10.2018 року); пеню: у розмірі 158,18 грн. за погашення боргу в сумі 1757,57 грн. (згідно нарахованого ЄСВ як особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність від 19.10.2018 року).
За результатами відповідної сплати у ФОП ОСОБА_1 виникла сума переплати у розмірі 699,61 грн., яка була збільшена наступною сплатою позивачем згідно платіжного доручення від 18.01.2019 року на суму 2457,18 грн.
Загальна сума переплати станом на 18.01.2019 року склала 3156,79 грн. (699,61 + 2457,18).
21.01.2019 року ОСОБА_1 , як фізичній особі-підприємцю було нараховано ЄСВ у розмірі 2457,18 грн. та як особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність у розмірі 2457,18 грн. Таким чином, загальна сума нарахувань за 21.01.2019 року склала 4914,36 грн., яка була погашена сумою наявної переплати у розмірі 3156,79 грн. (нарахування 4914,36 грн. - переплата 3156,79 грн. = борг 1757,57 грн.).
19.04.2019 року ФОП ОСОБА_1 сплачено суму ЄСВ у розмірі 2457,18 грн. згідно платіжного доручення вiд 19.04.2019 року, чим було погашено борг у розмірі 1757,57 грн. (контролюючим органом нараховано: штрафні санкції: у розмірі 351,51 грн. за погашення боргу в сумі 1757,57 грн. (згідно нарахваного ЄСВ як особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність від 21.01.2019 року); пеню: у розмірі 154,67 грн. за погашення боргу в сумі 1757,57 грн. (згідно нарахваного ЄСВ як особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність від 21.01.2019 року).
З урахуванням відповідних обставин загальна сума штрафної санкції, застосованої до ФОП ОСОБА_1 згідно з рішенням від 24.01.2020 року № 0002921-5105-1554 склала 1369,99 грн.: 11,94 грн. від 11.05.2018 року; 11,84 грн. від 05.07.2018 року; 11,84 грн. від 23.10.2018 року; 139,92 грн. від 23.10.2018 року; 351,51 грн. від 23.10.2018 року; 139,92 грн. від 23.10.2018 року; 351,51 грн. від 17.01.2019 року; 351,51 грн. від 19.04.2019 року.
Загальна сума пені застосованої до ФОП ОСОБА_1 згідно з рішенням від 24.01.2020 року № 0002921-5105-1554 склала 333,78 грн.: 0,54 грн. від 11.05.2018 року; 2,07 грн. від 05.07.2018 року; 5,69 грн. від 23.10.2018 року; 2,8 грн. від 23.10.2018 року; 7,03 грн. від 23.10.2018 року; 2,8 грн. від 23.10.2018 року; 158,18 грн. від 17.01.2018 року; 154,67 грн. від 19.04.2019 року.
Отже, з викладеного вбачається здійснення ФОП ОСОБА_1 несвоєчасної сплати нарахованого єдиного внеску, а саме протягом періоду з 03.05.2018 року по 19.04.2019 рік, що, серед іншого, підтверджується наявною у справі інтегрованою карткою платника єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 , та відповідно що послугувало підставою для винесення контролюючим органом 06.04.2021року на підставі облікових даних платника оскаржуваного Рішення про нарахування штрафних санкцій та пені.
Таким чином, враховуючи вище окреслене, суд дійшов висновку, що Рішення ГУ ДПС в Одеській області від 06.04.2021 року, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 1369,99 грн. за період з 03.05.2018 по 19.04.2019 року, та нараховано пеню у розмірі 333,78 грн., є таким, що винесено з дотримання вимог чинного законодавства, а тому підстави для визнання його протиправним, та скасування, відсутні.
Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог, та заперечень проти них, які б могли потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено, та не надано.
Варто зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бендерський проти України” від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).
Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.).
Таким чином, зважаючи на викладене, суд дійшов висновків, що на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачем повністю доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення проти заявлених позовних вимог, як і доведено правомірність прийняття оскаржуваного Рішення, та відповідність його критеріям, визначеним ч.2 ст. 2 КАС України, а відтак, законодавчо передбачені підстави для визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пенi за несплату або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 06.04.2021 року, винесене Головним управління ДПС Одеській області щодо ОСОБА_1 , відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, необґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пенi за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 06.04.2021 року, винесене Головним управління ДПС Одеській області щодо ОСОБА_1 , - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Рішення складено 16.02.2022 р., з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у черговій щорічній відпустці у період з 17.01.2022 р. по 02.02.2022 р., включно, та додаткових відпустках: 04.02.2022 р.; 09.02.2022р. - 11.02.2022 р.
Суддя Харченко Ю.В.