Рішення від 11.02.2022 по справі 420/25628/21

Справа № 420/25628/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом споживчого товариства «СУЗІР'Я БУДОВА» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Споживчого товариства «СУЗІР'Я БУДОВА» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 03.09.2021 року №95995 про відповідність Споживчого товариства «СУЗІР'Я БУДОВА», як уповноваженої особи за Договором про спільну діяльність від 29.08.2016 №1/Г-19 код ЄДРПОУ 40355181, критеріям ризиковості платника податку;

- зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Споживче товариство «СУЗІР'Я БУДОВА», як уповноважену особу за Договором про спільну діяльність від 29.08.2016 №1/Г-19 код ЄДРПОУ 40355181, з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків;

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області: від 26.10.2021 року №3285349/770002247, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 18.08.2021 року; від 26.10.2021 року №3285348/770002247 яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 18.08.2021року;

- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову, накладні № 1 від 18.08.2021 року і №2 від 18.08.2021 року, складені Споживчим товариством «СУЗІР'Я БУДОВА», як уповноваженою особою за Договором про спільну діяльність від 29.08.2016 №1/Г-19 код ЄДРПОУ 40355181 датою фактичного подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що податковим органом недотримано вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що, на переконання позивача, прямо вказує на незаконність прийнятих рішень про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. Позивач наголошує, що дотримання вимоги ясності і недвозначності щодо інформації, зазначеної в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо повноти наданих документів. В свою чергу, у квитанціях про зупинення реєстрації спірних накладних відсутні як розраховані показники за п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, так і будь-які інші відомості, які б свідчили про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку та з огляду на які позивач мав би змогу визначити перелік та обсяг документів, необхідних для прийняття рішень про реєстрацію спірних податкових накладних. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

20.12.2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

21.01.2022 року представником відповідача ГУ ДПС в Одеській області, до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що по перше, рішення щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків стосовно Договір про спільну діяльність від 29.08.2016 р. №1/Е-19, код ЄДРПОУ 770002247, уповноважена особа СТ «Сузір'я Будова», код ЄДРПОУ 40355181 винесене відповідно до діючого законодавства, - є таким, що відповідає критеріям, встановленим ч.2 ст.2 КАС України.

По друге, контролюючим органом прийнято рішення від 26.10.2021 року № 3285349/770002247 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 18.08.2021 року, від 26.10.2021 року № 3285348/770002247 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 18.08.2021 року, в зв'язку із тим, що позивачем не подано документи, передбачені п. 5 Порядку № 520, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

На переконання відповідача оскаржувані рішення є повністю обґрунтованими, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

По третє, зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п. 187.1 ст.187 ПК України.

Проаналізувавши первинні документи, що були надані разом з повідомленнями позивачем, Головне управління ДПС в Одеській області просить звернути увагу на те, що даний пакет документів не розкриває сутність операції, оскільки фактично неможливо встановити формування загальної суми яка відображена в довідках про вартість виконаних будівельних робіт, та безпосередньо збігається з сумою податкових накладних що фігурують в оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстарції ПН в ЄРПН, окрім того до контролюючого органу не надано документів, які б підтвердили дійсність операції, первинні документи що передували актам про виконання будівництва, як докази підтвердження самого будівницства, матеріалів що були використані при його здійсненні, людські ресурси, та техніка, що використовувалась для здійснення операцій (будівництва).

21.01.2022 року представником відповідача ДПС, до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що визначення конкретного критерію ризиковості контролюючим органом ніяким чином не може впливати на можливість надання платником податків переліку документів, оскільки пунктом 5 Порядку №1165 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України за №1245/34216) встановлений єдиний для всіх критеріїв ризиковості перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття Комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію /відмову в реєстрації податкових накладних.

По друге, відповідність критеріям ризиковості здійснення операцій має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу контролюючого органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 Порядку №520 або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

По третє, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

12.01.2022 року судом закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Суд зазначає, що розпорядження ООАС на період запровадження в Одеській області червоного рівня епідемічного небезпеки, обмежено допуск до будівлі суду та відкритті судове засідання не проводяться.

Судом, керуючись положеннями ч. 9 ст. 205 КАС України, ухвалою суду від 07.02.2022 року, яку занесено до протоколу судового засідання, продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Споживче товариство «СУЗІР'Я БУДОВА» зареєстровано як юридична особа за адресою: 65012, м. Одеса, вул. Осипова, буд. 25; код ЄДРПОУ 40355181. Основним видом діяльності СТ «СУЗІР'Я БУДОВА» є КВЕД 41.10 «Організація будівництва будівель».

29.08.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УВГП-СИСТЕМА» (далі за текстом - ТОВ «УВЕП-СИСТЕМА», за договором Сторона-1), Споживчим товариством «СУЗІР'Я БУДОВА» (за договором Сторона-2) та Товариством обмеженою відповідальністю «БАУБУД» (далі за текстом - ТОВ «БАУБУД», за договором Сторона-3) було укладено договір про спільну діяльність №1/Г-19 (далі за текстом Договір про спільну діяльність).

Відповідно до п. 1.1. Договору про спільну діяльність, Сторони уклали цей Договір про спільну господарську діяльність з метою будівництва групи житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, підземними паркінгами, обладнанням, інженерними мережами та спорудами, орієнтовною загальною площею квартир 85 000 м2 за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, 19-21 (далі за текстом - Об'єкт).

Відповідно до п. 2.4. Договору про спільну діяльність, Сторона-2 зобов'язується:

2.4.1. здійснити будівництво Об'єкту шляхом залучення підрядних організацій, що мають ліцензії на проведення відповідних робіт;

2.4.2. здійснити фінансування виконання будівельно-монтажних робіт Об'єкту у розмірі - 100%, шляхом укладення договорів підряду та безпосередніх взаєморозрахунків з виконавцями робіт з будівництва Об'єкту відповідно до фактичних витрат на проектні і будівельно-монтажні роботи, а також з постачальниками матеріалів та устаткування, та/або шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Договору про спільну діяльність, зокрема, для здійснення від імені Договору про спільну діяльність відповідних розрахунків за укладеними договорами;

2.4.3. здійснювати приймання виконаних підрядниками робіт з будівництва Об'єкту;

2.4.4. вести облік незавершеного будівництва Об'єкту;

2.4.5. організувати та забезпечити проведення спільно із Стороною 1 робочих і державних комісій з приймання Об'єкта в експлуатацію і передачі його на баланс організації, що здійснює експлуатацію.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 Господарського кодексу України, суб'єкти господарюванню мають право разом здійснювати господарську діяльність для досягнення спільної мети, без утворення єдиного суб'єкта господарювання, на умовах, визначених договором про спільну діяльність. У разі якщо учасники договору про спільну діяльність доручають керівництво спільною діяльністю одному з учасників, на нього може бути покладено обов'язок ведення спільних справ.

Відповідно до п. 1.3. Договору про спільну діяльність - Керівництво спільною діяльністю і ведення загальних справ по виконанню зобов'язань за даною угодою покладається на Сторону-2 (СТ «СУЗІР'Я БУДОВА») і здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Враховуючи умови укладеного Договору про спільну діяльність, СТ «СУЗІР'Я БУДОВА», як уповноважену особу по Договору про спільну діяльність, було поставлено на облік в ТУ ДПС в Одеській області за місцем реєстрації та отримано податковий номер 770002247 (згідно довідки Форма №34- ОПП). Також СТ «СУЗІР'Я БУДОВА», як уповноважену особу по Договору про спільну діяльність, було зареєстровано як платника податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 770002247, згідно Витягу №2115534500381 з реєстру платників податку на додану вартість.

На виконання п.п. 2.4.1. Договору про спільну діяльність, СТ «СУЗІР'Я БУДОВ", як уповноважена особа по Договору про спільну діяльність, уклало договір генерального підряду на капітальне будівництво №1/Г19-2016 від 31.08.2016 року (далі за текстом - Договір генерального підряду) з Колективним підприємством «БУДОВА» (далі за текстом - КП «БУДОВА»), що є юридичною особою, яка має ліцензію та персонал із необхідними професійними навичками для будівництва групи житлових будинків.

Відповідно до п. 2.1. Договору генерального підряду, КП «БУДОВА» зобов'язується власними та/або залученими силами і засобами побудувати і здати СТ «СУЗІР'Я БУДОВА», як уповноваженій особі по Договору про спільну діяльність, у встановлений Договором генерального підряду термін, закінчений об'єкт будівництва відповідно до затвердженої проектної документації, умовами Договору генерального підряду, а СТ «СУЗІР'Я БУДОВА», як уповноважена особа по Договору про спільну діяльність, зобов'язується надати КП «БУДОВА» будівельний майданчик, передати йому затверджену в установленому порядку проектну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти окремі етапи виконаних робіт, збудований об'єкт та оплатити виконані роботи.

Згідно з п. 14.1 Договору генерального підряду, передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) КП «БУДОВА» і приймання їх СТ «СУЗІР'Я БУДОВА», як уповноваженою особою по Договору про спільну діяльність, оформлюється актом приймання-передачі.

27.07.2021 року між КП «БУДОВА» та СТ «СУЗІР'Я БУДОВА», як уповноваженою особою по Договору про спільну діяльність, було підписано Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3, після чого виник об'єкт будівництва - «Будівництво житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, 19-21,1 черга будівництва (II пусковий комплекс)» та «Будівництво житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, 19-21, І черга будівництва (III пусковий комплекс)», відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011р. № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», який було введено в експлуатацію.

Сертифікатом №ІУ123210721664 від 27.07.2021 р. та сертифікатом №ІУ123210721941 від 27.07.2021 р. Державної архітектурно-будівельної інспекції України було засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкту та введення об'єкту будівництва в експлуатацію - «Будівництво житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, 19-21, І черга будівництва (II пусковий комплекс)» та «Будівництво житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, 19-21,1 черга будівництва (III пусковий комплекс)», відповідно. Об'єкт нерухомого майна, відповідно до загальної інформації Сертифікатів, складається з:

- загальна площі квартир - 41 627,5 кв.м. (сорок одна тисяча шістсот двадцять сім цілих та п'ять десятих) кв.м. (662 квартири), що складає 100% загальної площі квартир введених в експлуатацію;

- загальна площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень - 7 027,0 кв. м. (сім тисяч двадцять сім цілих) кв.м., що складає 100% загальної площі вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень, введення в експлуатацію яких передбачає наступний етап розподілу результатів спільної діяльності за Договором про спільну діяльність.

Відповідно до п. 5.1. Договору про спільну діяльність, об'єкт, одержаний Сторонами в результаті здійснення спільної діяльності за даним Договором, підлягає розподілу пропорційно долям, визначеним відповідно до положень пункту 2 цього Договору, про що складається Акт.

На виконання умов Договору про спільну діяльність, між Сторонами було складено Акт №2 від„18.08.2021р. про розподіл результатів спільної діяльності будівництва об'єкту:

«Будівництво житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, 19-21,1 черга будівництва (II пусковий комплекс)» та «Будівництво житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, 19-21,1 черга будівництва (III пусковий комплекс)», відповідно до якого:

СТ «СУЗІР'Я БУДОВА» одержує у власність 100% (сто відсотків) від загальної площі квартир та 100 % (сто відсотків) від загальної площі вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень, що склало:

- 41 627,5 кв.м. (сорок одна тисяча шістсот двадцять сім цілих та п'ять десятих) кв.м. (662 квартири), що складає 100% загальної площі квартир введених в експлуатацію;

- 7 027,0 кв.м. (сім тисяч двадцять сім) кв.м., що складає 100% загальної площі вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень.

Загальна вартість переданих квартир та вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень складає 591 538 100 (п'ятсот дев'яносто один мільйон п'ятсот тридцять вісім тисяч сто) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 20% - 98 589 683,33 грн., з яких:

- вартість переданих квартир складає 515 641 020 (п'ятсот п'ятнадцять мільйонів шістсот сорок одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 20% - 85 940 170 (вісімдесят п'ять мільйонів дев'ятсот сорок тисяч сто сімдесят) гривень 00 копійок;

- вартість вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень складає 75 897 080,00 (сімдесят п'ять мільйонів вісімсот дев'яносто сім тисяч вісімдесят) гривень 00 копійок в т.ч. ПДВ 20% -12 649 513,33 (дванадцять мільйонів шістсот сорок дев'ять тисяч п'ятсот тринадцять) гривень 33 копійки.

18.08.2021 року СТ «СУЗІР'Я-БУДОВА», як уповноважена особа по Договору про спільну діяльність, на підставі Акту №2 від 18.08.2021р. про розподіл результатів спільної діяльності будівництва об'єкту: «Будівництво групи житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, підземними паркінгами, обладнанням, інженерними мережами та спорудами, за адресою: м _ Одеса, проспект Гагаріна, 19-21 (1-ша черга будівництва-II та III пускові комплекси)», склало наступні податкові накладні:

- податкову накладну № 1 на суму 515 641 020 (п'ятсот п'ятнадцять мільйонів шістсот сорок одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 20% - 85 940 170 (вісімдесят п'ять мільйонів дев'ятсот сорок тисяч сто сімдесят) гривень 00 копійок, щодо переданих 662 квартир, загальною площею 41 627,5 кв.м. (сорок одна тисяча шістсот двадцять сім цілих та п'ять десятих) кв.м.,

- податкову накладну № 2 на суму 75 897 080 (сімдесят п'ять мільйонів вісімсот дев'яносто сім тисяч вісімдесят) гривень 00 копійок в т.ч. ПДВ 20% -12 649 513,33 (Дванадцять мільйонів шістсот сорок дев'ять тисяч п'ятсот тринадцять) гривень 33 копійки, щодо переданих вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень площею 7 027,0 кв.м. (сім тисяч двадцять сім) кв.м.

Податкові накладні були направлені до ДПС України для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

03.09.2021 року СТ «СУЗІР'Я БУДОВА», як уповноваженою особою по Дoгoвopv про спільну діяльність, отримано від ДПС України Квитанції №9253928494 (щодо ПН та №9253929843 (щодо ПН №2) про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в яких зазначено:

- «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ, реєстрація ПН/РК від 18.08.2021 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена.

Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в, Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D» =.0000%, «Р»=12649513.33».

- «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ, реєстрація ПН/РК від 18.08.2021 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена.

Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «Б» =.0000%, «Р»=0».

З урахуванням інформації в квитанціях, вбачається, що СТ «СУЗІР'Я БУДОВА» віднесено до ризикових.

Рішенням Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №95995 від 03.09.2021 р. СТ «СУЗІР'Я БУДОВА» включено до переліку ризикових платників податку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

З метою проведення реєстрації вищевказаних податкових накладних, відповідно до п. 201.16. ст. 201 ПКУ та вимог Постанови КМУ від 11.12.2019 року № 1165, СТ «СУЗІР'Я БУДОВА», як уповноважена особа по Договору про спільну діяльність, по кожній із зупинених накладних направило на адресу ГУ ДПС в Одеській області Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Направлене повідомлення про подання пояснень разом з копіями усіх необхідних документів.

СТ «СУЗІР'Я БУДОВА», як уповноважена особа по Договору про спільну діяльність, надало документи за вичерпним переліком, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по податковим накладним № 1 від 18.08.2021 року, № 2 від 18.08.2021 року.

Комісією ТУ ДПС були прийняті наступні Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

- від 26.10.2021 року №3285349/770002247, про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 18.08.2021 року з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити);

- від 26.10.2021 року №3285348/770002247, про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 18.08.2021 року з підстав ненадання платником податку копій документів а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

Не погодившись з рішеннями Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних, СТ «СУЗІР'Я БУДОВА», як уповноважена особа по Договору про спільну діяльність, оскаржило їх до Державної податкової служби України, шляхом надіслання через електронний кабінет платника податків скарг на Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у задоволенні яких відмовлено згідно Рішень за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі від 12.11.2021 року №52588/770002247/2, №52579/770002247/2.

Вирішуючи спірні правовідносини по суті, суд зазначає наступне.

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб'єкти права на території України зобов'язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України зокрема передбачено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1. статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Так, за змістом п. 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, згідно з п. 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У свою чергу Критерії ризиковості платника податку наведені у додатку 1 до Порядку №1165, що є вичерпаним переліком.

Зокрема, п. 8 вказаного Додатку передбачено одним із критеріїв наступний:

у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до змісту пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п. 12 - 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200.1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судом, підставою зупинення реєстрації податкової накладної №1, №2 відповідно до квитанції від 03.09.2021 р., стала відповідність платника податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Разом з тим, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Крім того, у формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб'єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме, інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Суд критично ставиться до визначеної відповідачем підстави: «Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/ розрахунку коригування», оскільки будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі і отримана з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 04.06.2020 року у справі № №340/422/19.

Верховний Суд у Постанові від 12.06.2018 року у справі № 826/16272/13-а:

«… зазначає, що наявна в інформаційно-аналітичних базах податкова інформація відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерії оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення акту про неможливість проведення звірки будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаного акту з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, як не відповідає такому критерію і інформація з інформаційно-аналітичних баз контролюючих органів, оскільки така також не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону…».

Постанова Верховного Суду від 11.06.2020 року у справі №824/54/16-а

«…Обґрунтовано суди не взяли до уваги і посилання контролюючого органу на інформацію, що наявна в інформаційних базах ДФС, оскільки будь - яка податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган».

Постанова Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №813/8791/14

«…Колегія суддів зазначає, що будь - яка податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення зустрічних звірок, носить інформативний характер. Посилання контролюючого органу на акт за результатами невиїзної перевірки та акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення таких актів будь - які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаних актів з відображенням в них окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, а отже не є належними доказами в розумінні процесуального Закону.

Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган».

Крім того, відповідачем у поданому відзиві досить ретельно викладено процедуру комплексного відпрацювання податкових ризиків (Наказ ДФС України від 28.07.2015 року №543 «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ»), викладено Алгоритм дій щодо віднесення (внесення) реєстрів ризикових платників, до відповідного переліку (бази ІС "Податковий блок"), як таких, що відповідають пункту 8 критеріям ризиковості.

Зокрема, третій етап комплексного відпрацювання «ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ РИЗИКІВ», відповідач зазначає:

«…Протягом 5 робочих днів після граничного терміну сплати податкових зобов'язань Координаційно-моніторинговим департаментом та Департаментом розвитку ІТ ДФС відтворюються ймовірні схеми ухилення від оподаткування суб'єктами господарювання та доводяться до територіальних органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку.

При відтворенні ймовірних схем ухилення від оподаткування враховуються показники уточнюючих розрахунків та поданої з порушенням граничних термінів звітності.

Напрацьована доказова база щодо ознак фіктивності суб'єкта, підтвердження неможливості здійснення таким суб'єктом господарських операцій передається до відповідних підрозділів податкового та митного аудиту / доходів і зборів з фізичних осіб для оформлення матеріалів перевірок чи узагальненої податкової інформації при неможливості проведення перевірок, оподаткування юридичних осіб (щодо платників ПДВ, які декларують суми ПДВ до відшкодування).

Матеріали, що свідчать про вчинене кримінальне правопорушення, передаються до слідчих підрозділів для прийняття рішення згідно зі ст. 214 КПК України.

На рівні територіального органу ДФС, на обліку в якому перебуває вигодонабувач, підрозділами податкового та митного аудиту / доходів і зборів з фізичних осіб:(п.2.3.3)……».

Далі представник відповідача у поданому відзиві робить перехід до моніторингу податкових накладних:

«…Згідно з ч. 3 Розділу «Автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків» затверджений Постановою КМ України, від 21.02.2018, № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачено, що податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

одночасно значення показників Б та Р, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: Б > 0,05, Р < Рм х 1,4, де:

Б - розрахункова величина, яка дорівнює Б/Т;

Б - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

Т - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК;

Р - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;

Р м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування.

Значення показника Б за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

У разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється…».

Суд вважає за необхідне зазначити.

Наказом ДФС України від 28.07.2015 року № 543 «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ», а саме, Третій етап комплексного відпрацювання ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ РИЗИКІВ встановлює:

2.3.1. Протягом 5 робочих днів після граничного терміну сплати податкових зобов'язань Координаційно-моніторинговим департаментом та Департаментом розвитку IT ДФС відтворюються ймовірні схеми ухилення від оподаткування суб'єктами господарювання та доводяться до територіальних органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку.

2.3.2. Напрацьована доказова база щодо ознак фіктивності суб'єкта, підтвердження неможливості здійснення таким суб'єктом господарських операцій передається до відповідних підрозділів податкового та митного аудиту / доходів і зборів з фізичних осіб для оформлення матеріалів перевірок чи узагальненої податкової інформації при неможливості проведення перевірок, оподаткування юридичних осіб (щодо платників ПДВ, які декларують суми ПДВ до відшкодування).

2.3.3. На рівні територіального органу ДФС, на обліку в якому перебуває вигодонабувач, підрозділами податкового та митного аудиту / доходів і зборів з фізичних осіб:

2.3.3.1. Протягом трьох робочих днів:

1) опрацьовується доведена (або самостійно виявлена за наслідками вжитих заходів згідно з пп. 2.1.2 - 2.1.5 п. 2.1 цього Порядку) схема ухилення від оподаткування та за результатами аналізу податкової інформації з використанням відповідного інформаційно-аналітичного забезпечення уточнюється ланцюг з ідентифікацією за найменуванням (характеристиками) товару (послуги) в ньому, визначаються обліково-реєстраційні дані вигодонабувача й інших суб'єктів господарювання з податковими ризиками - учасників ланцюга та з'ясовується податкова інформація щодо здійснених ними нереальних (з порушенням законодавства) господарських операцій з ідентифікованим товаром (послугою). Для забезпечення комплексного відпрацювання вигодонабувача визначається його участь в інших схемах ухилення від оподаткування та ланцюгах;

2) у разі недостатності цієї інформації для формування доказової бази по вигодонабувачу направляються територіальним органам ДФС, на обліку в яких перебувають відповідні суб'єкти господарювання з податковими ризиками - учасники ланцюга, запити, в яких зазначаються всі учасники ланцюга, перелік питань для відпрацювання та податкові ризики, зокрема обставини нереальних (з порушенням законодавства) господарських операцій, наприклад, у зв'язку з відсутністю факту (законного джерела) реального походження товару (активу) та неможливістю його руху за ланцюгом. Обов'язково направляються запити щодо необхідності відпрацювання контрагента вигодонабувача та суб'єкта господарювання з податковими ризиками, який здійснив первинну в ланцюгу нереальну поставку (продаж) ідентифікованого за найменуванням (характеристиками) товару (послуги);

3) вручається вигодонабувачу запит про надання пояснень та їх документального підтвердження відповідно до чинного законодавства.

Реалізація частин другої і третьої цього підпункту здійснюється:

невідкладно - у разі, якщо з'ясована згідно з частиною першою цього підпункту загальна сума податкового кредиту з ознаками ризику дорівнює або перевищує розмір ухилення від сплати податків, за який передбачено кримінальну відповідальність згідно з частиною першою ст. 212 Кримінального кодексу України;

за три звітних періоди - якщо загальна сума податкового кредиту з ознаками ризику менше розміру ухилення від сплати податків, за який передбачено кримінальну відповідальність згідно з частиною першою ст. 212 Кримінального кодексу України, та дорівнює або перевищує 50 тис. грн., а для територіальних органів ДФС у м. Києві та МГУ-ЦО - 100 тис. грн.;

в інших випадках - за рішенням керівника територіального органу ДФС.

2.3.3.2. З урахуванням зібраної доказової бази забезпечується проведення позапланової перевірки вигодонабувача (з урахуванням змін, внесених Законом України від 28.12.2014 р. N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон N 71)).

Матеріали перевірки вигодонабувача повинні містити чіткий опис документально оформленої господарської операції, яку перевірено; висновки щодо порушення податкового законодавства повинні базуватися на з'ясованих фактах:

нереальності (проведення з порушенням законодавства) господарської операції, наприклад, у зв'язку з відсутністю факту (законного джерела) реального походження товару (активу) та неможливістю його руху за ланцюгом; неможливістю надати послугу; відсутністю зв'язку операції з господарською діяльністю;

порушень законодавства при складанні первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів, що перевірено.

2.3.4. На рівні територіального органу ДФС, на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання з податковими ризиками (вигодоформуючий/вигодотранспортуючий суб'єкт) - учасник ланцюга (визначених нереальних (з порушенням законодавства) поставок ідентифікованого за найменуванням (характеристиками) товару (послуги)), підрозділом податкового та митного аудиту / доходів і зборів з фізичних осіб:

2.3.4.1. Протягом трьох робочих днів після одержання запиту згідно з другою частиною пп. 2.3.3.1 пп. 2.3.3 п. 2.3 Порядку, за наслідками вжитих заходів згідно з пп. 2.1.2 - 2.1.5 п. 2.1 Порядку - до цього терміну:

1) за результатами аналізу податкової інформації з використанням відповідного інформаційно-аналітичного забезпечення з'ясовується податкова інформація щодо здійснених суб'єктом господарювання з податковими ризиками нереальних (з порушенням законодавства) господарських операцій з ідентифікованим за найменуванням (характеристиками) товаром чи послугою. Для забезпечення комплексного відпрацювання такого платника податків визначається його участь в інших схемах ухилення від оподаткування та ланцюгах;

2) з'ясовуються наявні обставини, що засвідчують неможливість проведення позапланової перевірки суб'єкта господарювання з податковими ризиками, зокрема стан платника податків, інформація, що акумульована згідно з абзацами другим - четвертим пп. 2.1.2 п. 2.1 цього Порядку;

3) вживаються заходи для одержання додаткової інформації щодо діяльності суб'єкта господарювання з податковими ризиками: фінансової і статистичної звітності за попередні звітні періоди, а також даних державних органів, у тому числі тих, що видають дозволи, здійснюють ведення відповідних державних реєстрів, акумулюють статистичні дані тощо, інформації місцевих органів виконавчої влади, їх галузевих підрозділів (залежно від економічної сфери). З метою з'ясування обставин проведеної сертифікації діяльності такого платника податків ініціюється одержання інформації від органу із сертифікації, який видавав йому відповідний сертифікат;

4) вручається суб'єкту господарювання з податковими ризиками запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо здійснених нереальних (з порушенням законодавства) господарських операцій.

2.3.4.2. Орієнтовно не пізніше наступного робочого дня після закінчення визначеного пп. 78.1.1 та/або 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу строку надання платником податків інформації на запит територіального органу ДФС приймається рішення щодо початку позапланової перевірки суб'єкта господарювання з податковими ризиками (з урахуванням змін, внесених Законом № 71) або завершується узагальнення податкової інформації щодо нього у разі:

- неможливості проведення позапланової перевірки зі складанням відповідного акта, в якому фіксуються обставини неможливості проведення позапланової перевірки;

- прийняття рішення про недоцільність проведення позапланової перевірки певного суб'єкта, з обґрунтуванням у цьому узагальненні підстав для прийняття такого рішення. Зокрема, щодо вигодотранспортуючого суб'єкта - у разі, коли вже проведено позапланову перевірку наступного в ланцюгу вигодотранспортуючого суб'єкта; доведено факт порушення податкового законодавства при здійсненні нереальної (з порушенням законодавства) господарської операції.

Матеріали контрольних дій по суб'єкту господарювання з податковими ризиками повинні формуватися відповідно до положень абзаців другого і третього пп. 2.3.3.2 пп. 2.3.3 п. 2.3 цього Порядку.

За визначенням одного з відомих професорів Оксфордського університету Д. Галлігана з теми fair procedure, поняття «процедури» - це кроки, які вживаються, або способи, які застосовуються для прийняття рішення та запроваджують дії або вирішують справу певним чином в юридичному або адміністративному контексті. А поняття «процес» - це зручний загальний термін, який включає сукупність процедур стосовно рішення чи дії (D.J.Galligan. Due Process and Fair Procedures. A Study of Administrative Procedures. - Oxford University Press Inc., New York. - Reprinted. 2004. р.8).

Принципи правової процедури вже стали універсальними через рішення Європейського суду з прав людини і поширюються як на процесуальне судочинство, так і на правові процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень під час прийняття відповідних актів стосовно прав, свобод та законних інтересів людини.

Втім, вказана доктрина правової процедури по суті була використана в практиці Конституційного Суду України. У рішеннях від 28 лютого 2018 року про визнання неконституційним закону про мову та від 26 квітня 2018 року про визнання неконституційним закону про референдум Конституційний Суд України, вказавши на прямий зв'язок дотримання «належної процедури» та гарантій прав і законних інтересів людини і громадянина, фактично надав процедурним принципам владного обов'язкового значення. Тобто, якщо було порушено належну правову процедуру в парламенті чи в іншому органі публічної влади - немає сенсу перевіряти змістову частину відповідного акта, оскільки він є нікчемним.

Саме поняття «право» (англ. law) охоплює не лише конституції, міжнародне право, статутне право та підзаконні акти, а й також - де доречно - суддєстворене право (judge-made law), як-то норми загального права (всі вони - зобов'язальної природи). Як зазначено в пункті 46 коментаря до документа Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційська комісія) «Мірило правовладдя» (ухвалений Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні 11-12 березня 2016 року), будь-який припис права має бути приступним і передбачуваними. (2017 року)

Викладене дозволяє вжити поняття «правова процедура», що цілком охоплюється розумінням rule of law - принципом верховенства права (або мірилом правовладдя). Про це йдеться в зазначеному коментарі до документа Венеційської комісії «Мірило правовладдя».

Засаднича вимога правовладдя полягає в тому, що повноваження органів публічної влади має бути визначено приписами права. Позаяк законність висунуто щодо дій посадовців публічної влади, вона так само вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії і надалі діяли в межах наданих їм повноважень і, як наслідок - дотримувалися процесових і матеріальних приписів права (пункт 45 згаданого коментаря).

Таким чином, дотримання процесових, у тому числі, процедурних норм, є юридичною вимогою, згідно з якою держава, яка керується принципом верховенства права (мірило правовладдя), повинна поважати і враховувати права особи, а також визначати процедурні межі здійснення повноважень органами публічної влади.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року №5-р/2019, Конституція України містить низку фундаментальних положень щодо здійснення державної влади, передбачених статтями 3, 5, 6, 8, 19 Основного Закону. Названі конституційні приписи перебувають у взаємозв'язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов'язують наділених державною владою суб'єктів діяти виключно відповідно до усталених Конституцією України цілей їх утворення.

Тому, коли йдеться про вчинення дискреції суб'єктом владних повноважень, такі суб'єкти зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Як вказано у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №826/16495/17, потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, щоб особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій.

Таким чином, повноваження на здійснення дискреції для органу, по суті, дуже часто перетворюється на свавілля, потребує унормованого визначення правової процедури ним самим.

У постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18 зазначено, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Верховний Суд у цій постанові також вказав, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про порушення ГУ ДПС в Одеській області «правової процедури», зокрема, щодо Організації комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість встановленої Наказом ДФС України від 28.07.2015 року № 543.

Щодо посилань відповідача на проведення Автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, доказів його проведення за визначеним Порядком № 1165 Алгоритмом суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення не містить мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, та про не доведення відповідачем документально обставин наявності у нього податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що дії контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної були не правомірними.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 (далі - Порядок № 520), прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі по тексту - комісія регіонального рівня). У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 11 Порядку № 520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тесту Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Як встановлено судом, позивачем на вимогу контролюючого органу направлено повідомлення з поясненнями та копіями документів щодо поданих на реєстрацію розрахунків коригування реєстрацію якої зупинено.

Також, позивачем до суду надано наступні копії документів:

- Інформаційна довідка, що описує характер взаємодії між суб'єктами та свідчить про невідповідність Договору про спільну діяльність від 29.08.2016 року №1/Г-19 критеріям ризиковості платника податку;

- Витяг з реєстру платників податку на додану вартість СТ «СУЗІР'Я БУДОВА», як уповноваженої особи по Договору про спільну діяльність, від 29.08.2016 року №1/Г-19;

- Довідка про взяття на облік платника податків №34-01111 Договору про спільну діяльність від 29.08.2016 року №1/Г-19, видана 10.06.2021р.;

- Виписка з ЄДРПОУ СТ «СУЗІР'Я БУДОВА»;

- Статут СТ «СУЗІР'Я БУДОВА»;

- Протокол № 1 установчих зборів членів СТ «СУЗІР'Я БУДОВА» про вибори голови від 17.03.2016р.;

- Договір про спільну діяльність від 29.08.2016 року №1/Г-19;

- Додаткова угода № 1 до Договору про спільну діяльність від 29.08.2016 року №1/Г-19 від 30.08.2016р.;

- Додаткова угода № 2 до Договору про спільну діяльність від 29.08.2016 року №1/Г-19 від 26.11.2019р.;

- Договір генерального підряду № 1/Г19-2016 від 31.08.2016р.;

- Додаткова угода № 1 до Договору генерального підряду № 1/Г19-2016 від 31.08.2016р.;

- Акт № 2 розподілу результатів спільної діяльності від 18.08.2021р. будівництва об'єкту: «Будівництво житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, 19-21, II черга будівництва (II, III пускові комплекси);

- Сертифікат серія №ІУ 123210721664 виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 27.07.2021р. (другий пусковий комплекс);

- Сертифікат серія №ІУ 123210721941 виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 27.07.2021р. (третій пусковий комплекс);

- Повідомлення про відкриття поточного рахунку та його реквізитів Договору про спільну діяльність від 29.08.2016 року №1/Г-19;

- Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2021р. від 27 липня 2021р. (другий пусковий комплекс - секція № 2);

- Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2021р. від 27 липня 2021р. (другий пусковий комплекс - секція № 3);

- Оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 «Товари на складі» за липень 2021р.;

- Оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за серпень 2021р.;

- Оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за липень 2021р.

Як встановлено судом, оцінка наданим позивачем поясненням та документам при прийнятті оскаржуваних рішень не була надана, а докази на спростування зазначеного в матеріалах справи відсутні.

В свою чергу, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не направляв.

Суд звертає увагу, що в рішеннях Державної податкової служби України за результатами розгляду скарг на рішення ГУ ДПС в Одеській області підставою для відмови в задоволенні скарги є не надання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

Водночас, Державною податковою службою України не конкретизовано і не визначено, які саме первинні документи необхідно надати для прийняття позитивного рішення, чи які саме первинні документи складені з порушенням законодавства, чи яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, чи які надані первинні документи викликають сумнів і їх необхідно підтвердити іншими первинними документами.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що оскаржувані рішення не відповідають вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що оскаржувані рішення повинні містити чіткі підстави для відмови в реєстрації податкових накладних із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної, зокрема, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування тощо.

Разом із тим, платником податків разом із поясненнями було подано достатню кількість копій документів, з аналізу яких можна зробити висновок про здійснення господарських операцій.

При цьому, оспорювані рішення не містять мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів.

Зазначене свідчить про те, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є формальними та об'єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів для його прийняття, а тому не може бути визнано законним та обґрунтованим.

В свою чергу слід зазначити, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18.

Судом встановлено, що податкова накладна №1 та № 2 від 18.08.2021 сформовані в електронній формі, містять всі обов'язкові реквізити, встановлені нормами податкового законодавства та направлені до ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, встановлено, що підставою для зупинення направленої позивачем для реєстрації податкової накладної слугувало те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження, інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, на момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165, однак, у квитанціях не зазначено, яка саме інформація стала підставою для віднесення платника податку до критеріїв ризикових та які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою.

Отже, фактичні обставини свідчать про те, що зупинення реєстрації податкової накладної №1 та № 2 від 18.08.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, із підстав відповідності платника податку п.8 Критеріїв ризиковості платника податку затвердженого постановою КМУ від 11 грудня 2019. № 1165, є протиправним.

У постанові Верховного Суду від 18.12.2019 року в справі №560/435/19 (ЄДРСР 86504198) зазначено, що конкретний перелік документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

У постанові від 26.05.2021 у справі 560/3609/18 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду сформулював правову позицію, відповідно до якої для кожного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, передбачений самостійний список документів, за умови подання якого приймається рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому загальне посилання на «вичерпний перелік» документів контролюючим органом не є достатнім, а перелік документів, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом, повинен бути конкретизованим та чітким. Дотримання вимоги чіткості і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання повного переліку документів.

У свою чергу, відповідно до положень пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. У разі спору щодо правомірності рішення суб'єкт владних повноважень може посилатися тільки на ті обставини, що зазначені у рішенні як підстава його прийняття. Не зазначення в рішенні цих обставин тлумачиться на користь висновку про його неправомірність. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації ПН не відповідає критерію обґрунтованості.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №826/9457/18 (ЄДРСР 85803891) зазначено, що надаючи правову оцінку прийнятим податковим органом рішенням, суди також повинні з'ясувати, чи містять вони конкретну інформацію щодо причин та підстав для їх прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справах №620/3556/18 (ЄДРСР 81857391), №815/2791/18 (ЄДРСР 81858145), від 14.05.2019 у справі №817/1356/18 (ЄДРСР 81727808), від 22.04.2019 у справі №2040/5445/18 (ЄДРСР 81366622).

Здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №1740/2004/18 (ЄДРСР 83105330), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (ЄДРСР 81858144), від 25.10.2019 у справі №0340/1834/18 (ЄДРСР 85207548), від 12.11.2019 у справі №816/2183/18 (ЄДРСР 85574619).

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що оскаржуване рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної є необґрунтованим та незаконним, а отже підлягає скасуванню.

Крім того, із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. № 466-IX запроваджується нова концепція відповідальності. Вона стосується як відповідальності платників податків, так і контролюючих органів.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 Кодексу, податковим правопорушенням, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т.ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених Кодексом.

Основною відмінністю такого визначення від формулювання, яке застосовувалося до 1 січня 2021 року - у включенні до визначення податкового правопорушення критерію винного діяння (дії чи бездіяльності) платника податків.

Кодекс не містить визначення поняття «вина», однак умови за яких особа вважається винною наведені у ст. 112 Кодексу та полягають у тому, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Таким чином, умовами які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 Кодексу є:

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.

Кваліфікуючою ознакою податкового правопорушення є вчинення особою діяння умисно. Податкове законодавство не містить визначення «умислу, умисності діяння», однак так само як і поняття «вини», розкриває його зміст та суть.

Згідно з приписами п. 109.1 ст. 109 Кодексу діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов'язків закріплених за платником податків у ст.ст. 16, 36 Кодексу.

Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм.

Не дотримання цих правил та норм, є умисними діями особи, які визначають її вину у вчиненні податкового правопорушення, за умови доведення вказаного контролюючим органом.

Податковим органом не доведено вини позивача, оскільки позивачем подано пояснення та первинні документи, а відповідачем не спростовано невідповідність таких документів чи їх дефектність та не наведена конкретна інформація, що стала підставою віднесення платника податків до критеріїв ризикових.

У розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статті 8 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України належна поза розумним сумнівом вмотивованість офіційного письмового документу владного суб'єкта є гарантією особи на доступ до суду. Незабезпечення владним суб'єктом цієї вимоги призводить до однозначної та очевидної протиправності управлінського діяння у зв'язку з дефектом у юридичній визначеності.

Такий правовий висновок сформовано ВС КАС у постанові від 25.03.2021 року по справі №520/4577/19, у постанові від 09.12.2020 року по справі №824/1276/18-а.

Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Суд доходить висновку, що відповідачем неправомірно зупинено реєстрацію податкових накладних позивача і протиправно винесено оскаржувані рішення про відмову у реєстрації вказаної податкової накладної в ЄРПН, адже контролюючий орган обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, при цьому, сукупність наданих первинних документів до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом, на виконання вимог яких складено спірну податкову накладну.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30.01.2020 року в справі № 300/148/19.

Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо позовних вимог про зобов'язання зареєструвати податкову накладну № 1 та № 2 від 18.08.2021 датою її фактичного подання до реєстрації, суд зазначає наступне.

Так, сам факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Наведені обставини свідчать, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, адже відповідач не був позбавлений можливості після отримання наданих позивачем документів дослідити правочини, які укладалися між позивачем та його контрагентом, і винести законне та обґрунтоване рішення. Проте, зазначене контролюючим органом здійснено не було.

Суд вважає, що ефективним захистом прав позивача у відповідності до ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є зобов'язання відповідача-суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У даному випадку, задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При цьому, судом враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Hirvisaari v. Finland” від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Суд бере до уваги правову позицію, яка висвітлена в п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 р. N 3-рп/2003, а саме: “Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)”.

Суд зазначає, що дії щодо зупинення реєстрації вчинено держателем ЄРПН Державною податковою службою України, а рішення про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН прийнято Головним управлінням ДПС в Одеській області.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача - Державної податкової служби України зареєструвати ПН № 1 та № 2 від 18.08.2021 у ЄРПН.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з платіжного доручення № 2 від 26.11.2021 року, позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 4 540,00 грн., та за № 3 від 06.12.2021 року, позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 2 270,00 грн.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що наявні підстави для стягнення солідарно з Головного управління ДПС в Одеській області судового збору у загальному розмірі 4 540,00 грн, Державної податкової служби України на користь позивача сплаченого судового збору по 2 270,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 133, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов споживчого товариства «СУЗІР'Я БУДОВА» (вул. Осипова, 25, Одеса, Одеська область, 65012, код ЄДРПОУ 40355181) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166), Державної податкової служби України (адреса: Львівська пл. 8, Київ, 04655, код ЄДРПОУ 43005393), Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 03.09.2021 року №95995 про відповідність Споживчого товариства «СУЗІР'Я БУДОВА», як уповноваженої особи за Договором про спільну діяльність від 29.08.2016 №1/Г-19, критеріям ризиковості платника податку.

Зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Споживче товариство «СУЗІР'Я БУДОВА», як уповноважену особу за Договором про спільну діяльність від 29.08.2016 №1/Г-19 (код ЄДРПОУ 40355181), з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області: від 26.10.2021 року №3285349/770002247 яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 18.08.2021 року; від 26.10.2021 року №3285348/770002247 яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 18.08.2021 року.

Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову, накладні № 1 від 18.08.2021 року і №2 від 18.08.2021 року, складені Споживчим товариством «СУЗІР'Я БУДОВА», як уповноваженою особою за Договором про спільну діяльність від 29.08.2016 №1/Г-19 (код ЄДРПОУ 40355181) датою фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Споживчого товариства «СУЗІР'Я БУДОВА» судові витрати зі сплати судового збору 4540,00 грн.

Стягнути з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Споживчого товариства «СУЗІР'Я БУДОВА» судові витрати зі сплати судового збору 2270,00 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя Л.М. Токмілова

Попередній документ

103424926

Наступний документ

103424928

Інформація про рішення:

№ рішення:	103424927
№ справи:	420/25628/21
Дата рішення:	11.02.2022
Дата публікації:	21.02.2022
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (29.08.2022)
Дата надходження:	29.08.2022
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

Розклад засідань:

Минулі засідання (2)

12.01.2022 11:30	Одеський окружний адміністративний суд
02.02.2022 12:30	Одеський окружний адміністративний суд

Запланованих засідань немає