Справа № 420/2900/22
11 лютого 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), за участі третьої особи ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень,-
08.02.2022 до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), за участі третьої особи ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крюкова В. С. від 12.01.2022 року про відкриття виконавчого провадження № 68106048 за заявою ОСОБА_1 про примусове виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду № 420/7678/20, виданим 25.11.2021 року про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 провести перерахунок та доплату на користь ОСОБА_1 iндексації грошового забезпечення за період з 01.12.2018 року по 18.11.2019 року включно із застосуванням місяця для обчислення (базового місяця) в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03 2018 року по 18.11.2019 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 07.2003 року № 1078
- визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крюкова В. С. від 12.01.2022 року про стягнення виконавчого збору в рамках виконавчого провадження №68106048 у розмірі 26000,00 (двадцять шість тисяч) гривень з військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крюкова В.С. від 12.01.2022 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 68106048 у розмірі 269,00 (двісті шістдесят дев'ять) гривень з вiйськової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, предметом оскарження у даній справі є постанови старшого державного виконавця Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крюкова В. С. від 12.01.2022 року.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені у статті 287 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Крім того, ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Так, оскаржувані постанови, отримані позивачем 27.01.2022 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на супровідному листі.
В свою чергу, з даною позовною заявою позивач звернулась лише 08.02.2022 року, тобто з десятиденного строку звернення до суду.
При цьому, заявником не обґрунтовано пропуск строку звернення до суду із вказаною позовною заявою.
Як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".
Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
При цьому, дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 року у справі № 813/3756/17 досліджував питання строків звернення до адміністративного суду. Так, суд зазначив, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.
Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
При цьому, для цілей застосування правил статті 122 КАС України "повинна була дізнатися" слід розуміти, зокрема у випадках, коли особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, що б дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали представник, працівники, партнери, близькі особи.
Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Позивачем не надано належних і допустимих доказів в підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481,00 гривень.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Таким чином, ставка судового збору за подання даного адміністративного позову становить - 4962 грн.
Згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Згідно ст.49 КАС України треті особи поділяються на два види: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача.
Позивач зазначає у якості третьої особи ОСОБА_1 , однак не зазначає на боці кого та з якими вимогами виступає вказаний учасник процесу.
На підставі зазначеного, у відповідності до ст.49 КАС України позивачу необхідно зазначити на боці кого та з якими вимогами виступає ОСОБА_1 , надавши уточнений адміністративний позов.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку з доказами поважності причин його пропуску та документу про сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 4962 грн. та уточнений адміністративний позов відповідно до вимог ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 294 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), за участі третьої особи ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень залишити без руху.
Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.М. Токмілова