Справа № 420/24517/21
11 лютого 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області, третя особа - Товариство автомобілістів «Гвардієць» про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області, третя особа - Товариство автомобілістів «Гвардієць» про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду та відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва індивідуальних гаражів (в межах селища міського типу Чорноморське) на території Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області, зобов'язання відповідача розглянути заяву (клопотання) позивача від 01.09.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для розміщення індивідуального гаражу в строк, передбачений Земельним кодексом України, та надати відповідний дозвіл.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Позов обґрунтований позивачем тим, що 01.09.2021 року за вх.№Н-506-4/020-7, позивач звернувся з заявою (клопотанням) до Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області, про надання дозволу на розроблення землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаражу, орієнтованою площею: - 0,0100 га, за рахунок земель Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області. При цьому, в своїй заяві позивач зазначив, що право безоплатної передачі у власність земельної ділянки за вказаним цільовим призначенням не використовував. Проте, відповідачем не було розглянуто заяву позивача та не надано рішення з приводу його заяви, чим допущено протиправну бездіяльність.
З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що в межах встановлених п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України позивачу було направлено відповідь №Н-506-1/020-7/02-14 від 24.09.2021 року про розгляд клопотанні, в якій зазначено про необхідність проведення перевірки зазначеного в клопотанні місця розташування земельної ділянки з метою не порушення прав третіх осіб, які мають на цій земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомості. Також, у відзиві відповідачем зазначено, що в зв'язку з проведеними інженерно-геологічними вишукуваннями на ділянці морського узбережжя в районі, де розміщено гаражі у смт. Чорноморське «Протизсувні та берегоукріплювальні роботи на ділянці морського узбережжя в районі гаражів у смт. Чорноморське Лиманського району Одеської області» датованого 2019 року, встановлено що стан зсуву оцінюється як активний, проведення будь яких будівельних робіт можливо виключно після проведення заходів з інженерного захисту даної території, категорія складності інженерно-геологічних умов - третя (складні умови). З підстав наведеного, Чорноморською селищною радою Одеського району Одеської області на 18 сесії VIII скликання від 07.10.2021 року було прийнято рішення №250 - VIII, про: «Заборону видачі будь яких дозвільних документів (дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передача земельної ділянки у власність або користування, надання містобудівних умов та обмежень, нове будівництво) на території, на якій розміщені гаражі, зазначену на картографічному матеріалі (Додаток №1) до моменту затвердження проектної документації в стадії Проекту та Робочого проекту, отримання висновків відповідних служб щодо стану зсувних процесів та проведення відповідних робіт з берегоукріплення». Враховуючи вищенаведене, відповідач зазначає про безпідставність заявлених позовних вимог.
Пояснень щодо суті спору від третьої особи до суду не надійшло.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача, заперечення відповідача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 01.09.2021 року звернувся до Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для розташування гаражу в межах населеного пункту смт. Чорноморське, орієнтованою площею: - 0,0100 га, за рахунок земель Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області (аркуш справи 48).
До клопотання позивачем було додано копію паспорта громадянина України та ідентифікаційного номера, графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Листом №Н-506-4/020-7/02-14 від 24.09.2021 року Чорноморською селищною радою Одеського району Одеської області повідомлено позивачу про необхідність проведення перевірки зазначеного в клопотанні місця розташування земельної ділянки з метою не порушення прав третіх осіб, які мають на цій земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомості (аркуш справи 49).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом «б» ч.1 ст.81 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Відповідно до п. п. «д» ч.1 ст.121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Згідно із ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 Земельного кодексу України.
Згідно з ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об'єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Таким чином, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу, який розширеному тлумаченню не підлягає, а саме, невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 Земельного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена зокрема в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 року по справі №545/808/17, від 24.04.2018 року по справі №814/1961/17.
Відповідно до п.п. 1 п. а) ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Відповідно до ч.5, 12 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування», сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Відповідно до «Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 року № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 15.05.2013 року № 883/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 року за № 381/10661, наказ, розпорядження, постанова, рішення - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.
Отже, за результатами розгляду будь-яких основних питань, в тому числі, про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах повноважень органу місцевого самоврядування, цей орган має приймати відповідне рішення.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 01.09.2021 звернувся із відповідним клопотанням до відповідача, який в свою чергу, повинний протягом місяця розглянути клопотання та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову у його наданні.
Проте, жодне з визначених Земельним кодексом України рішень відповідачем не приймалось, що не відповідає приписам ч. 2 ст. 19 Конституції України.
У постановах від 06.08.2019 у справі №140/1992/18, від 29.08.2019 у справі №420/5288/18, від 30.11.2020 у справі №804/4743/16, від 21.10.2021 у справі №804/4434/16 Верховний Суд дійшов висновку, що: «…за результатами розгляду будь-яких основних питань, в тому числі, про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах повноважень територіального органу Держгеокадастру цей орган має видавати відповідний наказ.
Відтак, рішення Держгеокадастру, прийняті за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не можуть бути оформлені у вигляді листів-відповідей.
Відсутність належним чином оформленого наказу Головного управління Держгеокадастру в області про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи вказує на протиправну бездіяльність.».
Отже, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності стосовно розгляду поданого позивачем клопотання.
Крім того, відповідачем також направлено на адресу відповідача лист №Н-506-4/020-7/02-14 від 18.10.2021 року де зазначено про те, що питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для розміщення гаражу тимчасово не розглядаються.
Суд наголошує, що ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України передбачає вичерпний перелік підстав відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а тому рішення № 250-VІІІ «Заборона надання дозвільних документів на земельній ділянці, передбаченої для проведення берегоукріплювальних робіт в зонах зсуву на території чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області» не може слугувати підставою для такої відмови.
Згідно правової позиції Верховного Суду України (постанова від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15) суд при прийнятті рішення повинен визначити такий спосіб відновлення порушеного права, який є ефективним та який виключив би подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до вимог абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Такого правового висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 23 травня 2018 року у справі №825/602/17, яка в силу ч. 5 ст. 242 КАС України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Отже, враховуючи, що в даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень не прийняв жодного управлінського рішення, а лише направив лист, суд дійшов висновку про правомірність вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно не розгляду у передбачений законодавством спосіб клопотання позивача від 01.09.2021 року, поданого до Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для розташування гаражу в межах населеного пункту смт. Чорноморське, орієнтованою площею: - 0,0100 га, за рахунок земель Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області.
Таким чином, враховуючи те, що передбаченого законодавством рішення за результатами заяви позивача прийнято не було та не розглянуто його клопотання, суд вважає за необхідне зобов'язати Чорноморську селищну раду Одеського району Одеської області розглянути клопотання позивача від 01.09.2021 року, поданого до Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для розташування гаражу в межах населеного пункту смт. Чорноморське, орієнтованою площею: - 0,0100 га, за рахунок земель Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області, з урахуванням висновків суду та прийняти за результатами її розгляду розпорядчий індивідуальний правовий акт у формі рішення.
При цьому, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача щодо зобов'язання відповідача розглянути заяву (клопотання) позивача від 01.09.2021 року та надати відповідний дозвіл, зазначені вимоги є передчасними, оскільки судом зобов'язано позивача розглянути клопотання позивача, Чорноморська селищна рада Одеського району Одеської області ще не вирішувала вказане клопотання, а суд захищає тільки порушене право.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно не розгляду у передбачений законодавством спосіб клопотання позивача від 01.09.2021 року, поданого до Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для розташування гаражу в межах населеного пункту смт. Чорноморське, орієнтованою площею: - 0,0100 га, за рахунок земель Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області, зобов'язання відповідача розглянути клопотання позивача від 01.09.2021 року, поданого до Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для розташування гаражу в межах населеного пункту смт. Чорноморське, орієнтованою площею: - 0,0100 га, за рахунок земель Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області, з урахуванням висновків суду та прийняти за результатами її розгляду розпорядчий індивідуальний правовий акт у формі рішення, в іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області (вул. Гвардійська, 19, смт. Чорноморське, Одеський район, Одеська область, 67570, код ЄДРПОУ 05583176), третя особа - Товариство автомобілістів «Гвардієць» (вул. Гвардійська, 9, смт. Чорноморське, Одеський район, Одеська область, 67570, код ЄДРПОУ 20998970) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду та відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва індивідуальних гаражів (в межах селища міського типу Чорноморське) на території Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області, зобов'язання відповідача розглянути заяву (клопотання) позивача від 01.09.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для розміщення індивідуального гаражу в строк, передбачений Земельним кодексом України та надати відповідний дозвіл - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області щодо не розгляду у передбачений законодавством спосіб клопотання ОСОБА_1 від 01.09.2021 року, поданого до Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для розташування гаражу в межах населеного пункту смт. Чорноморське, орієнтованою площею: - 0,0100 га, за рахунок земель Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області.
Зобов'язати Чорноморську селищну раду Одеського району Одеської області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 01.09.2021 року, поданого до Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для розташування гаражу в межах населеного пункту смт. Чорноморське, орієнтованою площею: - 0,0100 га, за рахунок земель Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області, з урахуванням висновків суду та прийняти за результатами її розгляду розпорядчий індивідуальний правовий акт у формі рішення.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.І. Свида