18 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 806/2099/17
адміністративне провадження № К/9901/45225/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2017 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2021 у справі № 806/2099/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Центральне міжрегіональне управління ДПС, скаржник, контролюючий орган, податковий орган) на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2017 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2021.
Верховний Суд ухвалою від 22.12.2021 вказану касаційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На адресу Верховного Суду від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2022 року продовжено Центральному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків строк для усунення недоліків касаційної скарги на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2017 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2021 у справі № 806/2099/17 на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Верховний Суд вказав, що касаційна скарга подана скаржником поза межами строку, встановленого статтею 329 КАС України. при цьому, відповідач не зазначає поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень. Також Верховний суд вказав, що з часу повернення первинної касаційної скарги (ухвала Верховного Суду від 03.11.2021) до дня подачі повторної касаційної скарги (10.12.2021) минуло більше місяця.
На виконання вимог ухвали Касаційного адміністративного суду від 24.01.2022, 14.02.2022 на адресу Суду надійшло клопотання про усунення недоліків, в якому скаржник просив визнати поважними причини пропуску Центральним міжрегіональним управлінням ДПС строку на касаційне оскарження у справі № 806/2099/17 та поновити пропущений процесуальний строк.
На обґрунтування клопотання, Центральне міжрегіональнй управління ДПС зазначає, що позбавлене можливості вчасно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у зв'язку з неналежним фінансуванням, а також вказує, що у зв'язку з проведенням податкової реформи обсяг навантаження на працівників контролюючого органу значно збільшився. Вказує на те, що у період жовтень 2021 року - січень 2022 року фактична кількість працівників податкового органу не відповідача штатній чисельності та складала лише 5 осіб.
Розглянувши вказане клопотання, Суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України не є підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги та зловживання процесуальними правами.
Крім того, Верховний Суд зазначає, що значне навантаження на працівників юридичних підрозділів податкового органу не є поважною підставою несвоєчасного виконання вимог щодо дотримання визначеного КАС України строку на касаційне оскарження.
У цьому випадку прийнятним є застосування висновку Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».
Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої організації роботи суб'єкта владних повноважень, яка перебуває у прямій залежності від волі скаржника. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".
Так, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду ухвалена 10.08.2021, проте скаржник звернувся з касаційною скаргою лише 10.12.2021, що є зверненням поза межами строку, встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику, не є поважними причинами пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надають такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Судом не встановлено наявність об'єктивних перешкод для реалізації права на оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, що може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на приписи статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, який діє як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи та з метою добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, які відповідають положенням Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.
Таким чином, враховуючи те, що наведені Центральним міжрегіональним управлінням ДПС підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними, а клопотання із наданням доказів на підтвердження поважності пропуску строку на касаційне оскарження відповідачем не подано, колегія суддів, відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2017 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2021 у справі № 806/2099/17 відмовити.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2017 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2021 у справі № 806/2099/17 відмовити.
Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова