18 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 200/994/21-а
адміністративне провадження № К/990/6491/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Мацедонської В.Е.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, Донецької обласної прокуратури, Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - Третя кадрова комісія), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Третьої кадрової комісії від 19 листопада 2020 року № 25 про те, що він неуспішно пройшов атестацію; визнати протиправним та скасувати наказ керівника Донецької обласної прокуратури від 24 грудняя2020 року № 1900-к, про звільнення його з посади прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури; поновити його на посаді прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області або на рівнозначній посаді в окружній прокуратурі з 30 грудня 2020 року, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний стаж служби в органах прокуратури та стягнути з Донецької обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 грудня 2020 року по дату винесення судового рішення.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Третьої кадрової комісії від 19 листопада 2020 року №25 про те, що ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію. Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Донецької обласної прокуратури від 24 грудня 2020 року №1900-к, про звільнення позивача з посади прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області або на рівнозначній посаді в окружній прокуратурі з 30 грудня 2020 року, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний стаж служби в органах прокуратури. Стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 грудня 2020 року по дату винесення судового рішення в розмірі 162764,70 грн.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено в позові.
15 лютого 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права. Заявник просить переглянути оскаржене судове рішення на підставі пунктів 1,2 частини четвертої статті 328 КАС України скасувати його та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Предметом спору у цій справі є правомірність рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурора та наказу про звільнення прокурора з цих підстав з органів прокуратури.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
За приписами пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Вирішуючи спір та відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до висновку Верховного Суду щодо застосування положень підпункту 2 пункту 19 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 19 вересня 2019 року №113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон №113-ІХ) у системному зв'язку з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII), сформованому у справі №200/5038/20, предметом спору у який було правомірність звільнення прокурора з органів прокуратури через неуспішне проходження ним атестації.
Наведене спростовує посилання ОСОБА_1 на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень підпункту 2 пункту 19 Прикінцевих і перехідних положень Закону №113-ІХ у системному зв'язку з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII.
Верховний Суд відхиляє аргументи касаційної скарги щодо незастосування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, сформованих у справі №815/1554/17 так як у цій справі вирішувався спір щодо правомірності звільнення працівника з органів прокуратури безпосередньо у зв'язку зі скороченням чисельності штату працівників, без проведення атестації відповідно до Закону №113-ІХ. Отже обставини цієї справи не є подібними до спірних правовідносин.
Інші аргументи скарги зводяться до необхідності забезпечення незалежного статусу прокурорів, із загальними посиланнями на рішення Конституційного Суду України, практику Європейського суду з прав людини, без належної аргументації необхідності їхнього застосування у контексті обставин цієї справи. Наведені мотиви мають суб'єктивний характер, оскільки є оціночним судженням процедури атестації, запровадженої Законом №113-ІХ і проходження якої наразі є обов'язковою умовою для роботи в органах прокуратури.
Ураховуючи те, що інші доводи касаційної скарги зводяться до часткового опису обставин справи, незгоди з реорганізацією органів прокуратури, тлумачення норм законодавства, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини та незгоди з висновками суду апеляційної інстанції, що відповідають висновкам Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, пунктом 6 частини першої 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
В.Е. Мацедонська