17 лютого 2022 року
Київ
справа №640/942/20
адміністративне провадження №К/990/4896/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Калашнікової О.В., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року у справі № 640/942/20 за позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Кабінету Міністрів України, Державного секретаря Кабінету Міністрів України Бондаренка Володимира Валерійовича про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
У січні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Секретаріату Кабінету Міністрів України (далі - відповідач 1 ), Державного секретаря Кабінету Міністрів України Бондаренка В.В. (далі - відповідач 2), у якому просив:
- визнати протиправними і скасувати накази від 29 листопада 2019 року №718-к "Про звільнення ОСОБА_1 " та від 16 грудня 2019 року №748-к "Про внесення змін до наказу Державного секретаря Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2019 року №718-к";
- зобов'язати Секретаріат Кабінету Міністрів України поновити його на посаді генерального директора Директорату територіального та місцевого розвитку Секретаріату Кабінету Міністрів України, а за відсутності цієї посади, на рівнозначній посаді;
- стягнути на його користь із Секретаріату Кабінету Міністрів України середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 17 грудня 2019 року по дату фактичного виконання рішення суду про задоволення цієї вимоги та моральну шкоду в розмірі 302245,98 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправними і скасовано накази Державного секретаря Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2019 року №718-к "Про звільнення ОСОБА_1 " та від 16 грудня 2019 року №748-к "Про внесення змін до наказу Державного секретаря Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2019 р. №718-к". Зобов'язано Державного секретаря Кабінету Міністрів України поновити ОСОБА_1 на посаді генерального директора Директорату територіального та місцевого розвитку Секретаріату Кабінету Міністрів України. Стягнуто з Секретаріату Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 16 грудня 2019 року по 09 червня 2020 року в розмірі 342045,27 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді генерального директора Директорату територіального та місцевого розвитку Секретаріату Кабінету Міністрів України і в частині стягнення з Секретаріату Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 61798,22 грн звернуто до негайного виконання.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 04 лютого 2022 року звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
09 лютого 2022 року від скаржника надійшли доповнення до касаційної скарги щодо обґрунтування підстав оскарження зазначеного судового рішення з посиланням на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
16 лютого 2022 року на адресу Верховного Суду від скаржника надійшли доповнення до касаційної скарги, у яких вказує підставою відкриття касаційного провадження пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» (можливість припинення державної служби у зв'язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності) за відсутності наказу про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (постанова КМУ від 23 серпня 2017 року № 640). Також скаржник вказує про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а», «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а саме: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, з огляду на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; суд першої інстанції помилково відніс справу до категорії справ незначної складності.
Відповідно до частини першої статті 337 КАС України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.
Частиною першою статті 334 КАС України передбачено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 640/942/20 є оскарження судового рішення перелік якого визначено у пункті 3 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» (можливість припинення державної служби у зв'язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності) за відсутності наказу про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (постанова КМУ від 23 серпня 2017 року № 640).
Відкриваючи провадження у цій справі суд першої інстанції дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї ж статті обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Оскаржуючи судове рішення у справі, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики з огляду на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Вказує, що суд першої інстанції помилково відніс цю справу до категорії справ незначної складності.
Суд, проаналізувавши доводи касаційної скарги в сукупності з встановленими в судовому рішенні суду апеляційної інстанції обставинами, приходить до висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а», «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи потребують перевірки.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 329-330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року у справі № 640/942/20 за позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Кабінету Міністрів України, Державного секретаря Кабінету Міністрів України Бондаренка Володимира Валерійовича про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 640/942/20 за позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Кабінету Міністрів України, Державного секретаря Кабінету Міністрів України Бондаренка Володимира Валерійовича про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
О.В. Калашнікова
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду