17 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 640/10118/20
адміністративне провадження № К/9901/30573/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тактичні системи» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Тактичні системи» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року (судді: Губська Л.В. (головуючий), Епель О.В., Степанюк А.Г.) у справі № 640/10118/20.
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Тактичні системи» (далі - позивач, ТОВ «Тактичні системи») звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС м. Києві) про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2018 № 0035711406.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом, всупереч вимог чинного податкового законодавства було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06.07.2018 № 0035711406, оскільки висновки відповідача викладені ним у акті перевірки є хибними та такими, які не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням положень податкового законодавства.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 лютого 2021 року позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 06.07.2018 № 0035711406. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем не було надано до суду оригіналу або засвідченої у встановленому законом порядку копії письмового запиту № 14/МК-140 від 17.07.2017, адресованого Міграційній та митній правоохоронній службі Міністерства внутрішньої безпеки США з питання імпорту Desert Tech LLC на територію України на адресу ТОВ «Тактичні системи» зброї, а також не доведено та не надано жодних доказів того, що при оформленні такого запиту дотримано встановлений порядок отримання інформації (документів) за запитом на міжнародне співробітництво, крім того, судом встановлено, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для перерахунку бази оподаткування (розмірів митної вартості), що вказана у митних декларацій ТОВ «Тактичні системи» від 20.09.2015 № 125120105/2015/319467, 04.02.2016 № 125120105/2016/302323 та від 02.10.2015 № 125120105/2015/320635.
4. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ГУ ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального, невідповідність висновків суду обставинам справи просило скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 лютого 2021 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Тактичні системи» у повному обсязі.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві задоволено частково. Скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 лютого 2021 року та прийнято постанову, якою позов ТОВ «Тактичні системи» до ГУ ДПС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення залишено без розгляду. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване, з урахуванням висновків викладених Верховним Судом у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, тим, що ТОВ «Тактичні системи» подало позов у справі, що розглядається, до суду першої інстанції лише 07.05.2020, тобто з пропуском строку визначеного пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, а також неврахування норм матеріального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
7. У касаційній скарзі ТОВ «Тактичні системи» посилається на те, що судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не було враховано повного правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, який став підставою для скасування судом апеляційної інстанції рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 лютого 2021 року та ухвалення нової постанови, якою позов ТОВ «Тактичні системи» до ГУ ДПС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення залишено без розгляду. Крім того, позивач зазначає, що станом на дату вирішення судом першої інстанції питання про прийняття позовної заяви до розгляду, правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 ще не була сформована, тобто ТОВ «Тактичні системи» було подано позов за інших підходів в оцінці щодо встановлення строків звернення до суду про оскарження рішень контролюючого органу, а саме - актуальною була практика щодо застосування трирічного строку (1095 днів) на звернення до суду з позовом щодо щодо оскарження нарахування грошових зобов'язань платника податків (податкового повідомлення-рішення).
8. Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
9. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункти 56.17-56.19, 56.21 статті 56.
56.17. Процедура адміністративного оскарження закінчується:
56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті;
56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
56.17.3. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
56.18. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
56.19. У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
56.21. У разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
10.2. пункти 102.1, 102.2 статті 102.
Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо:
102.2.1. податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано;
102.2.2. посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.
11. Кодекс адміністративного судочинства України:
11.1. Частини перша-четверта статті 122.
1. Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Для звернення до адміністративного суду з позовами у спорах за участю суб'єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та позовами у спорах, що виникають у зв'язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу, встановлюється тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
4. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
13. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 лютого 2021 року та ухвалюючи нову постанову, якою позов ТОВ «Тактичні системи» до ГУ ДПС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення залишено без розгляду, виходив з того, що ТОВ «Тактичні системи» подало позов до суду першої інстанції лише 07.05.2020, тобто з пропуском строку визначеного пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України враховуючи правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19.
Колегія суддів зазначає про передчасність та необґрунтованість таких висновків суду апеляційної інстанції, з урахуванням наступного.
Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції правильно врахував висновок Верховного Суду щодо питання застосування пунктів 56.18 статті 56 і 102.1 статті 102 ПК України і дійшов правильного висновку про те, що строк звернення до суду з цим позовом визначається статтею 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, проте, апеляційний суд не звернув увагу на те, що у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду наголошувала на тому, що суди повинні уникати випадків скасування законних рішень, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час розгляду справи змінилось юридичне тлумачення відповідної норми права, про що також обґрунтовано зазначив позивач у касаційній скарзі.
Колегія суддів звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі № 818/309/18 було сформовано правову позицію, відповідно до якої строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання повинен визначатися за правилами пункту 56.18 статті 56 ПК України. Зазначений строк становить 1095 днів із дня отримання такого рішення, незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове розв'язання спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження. В подальшому Верховний Суд неодноразово підтримував вказаний правовий висновок у власних рішеннях, зокрема, у справі № 2540/2576/18.
26 листопада 2020 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 500/2486/19, відступив від висновків викладених у постановах Верховного Суду у справах № 818/309/18 та № 2540/2576/18, при цьому сформував наступний правовий висновок. Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Суд звертає увагу на те, що у вказаній постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, зауважено на тому, що: суди повинні уникати випадків правового пуризму, зокрема скасування правомірних рішень, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час розгляду справи судом апеляційної та/або касаційної інстанції змінилось юридичне тлумачення відповідної правової норми; зміна судової практики, що відбулася після ухвалення судами остаточного рішення, не повинна порушувати принцип правової визначеності та стабільності правового регулювання, чинного на час розгляду справи судами попередніх інстанцій; задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.
Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач подав позов до суду 07.05.2020, а Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19. На етапі звернення до суду з позовом у цій справі позивач не заявляв клопотання про поновлення строку, вважаючи його не пропущеним, крім того, контролюючий орган не заявляв клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції.
Також, з урахуванням викладених Верховним Судом у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 висновків, необхідно звернути увагу на те, що Конституцією України (статті 8, 129 та 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому, загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав. Слід зазначити, що єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в адміністративному судочинстві, що сприяє правовій визначеності та передбачуваності стосовно вирішення спірних ситуацій для учасників судового процесу.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
14. Таким чином, колегія суддів зазначає, що враховуючи, що з позовом у цій справі ТОВ «Тактичні системи» звернулося до суду першої інстанції до прийняття 26 листопада 2020 року постанови Верховного Суду, якою змінено правовий підхід до визначення строків звернення до суду за оскарженням податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань, після їх адміністративного оскарження та з метою уникнення правового пуризму та недопущення обмеження права на доступ до суду через зміну судової практики, у суду апеляційної інстанції були відсутні правові підстави для залишення позову у цій справі без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 520/3793/19, від 20 серпня 2021 року у справі № 380/10381/20.
15. Підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі (частина перша статі 353 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тактичні системи» задовольнити частково.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року у справі № 640/10118/20 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова