18 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 300/4727/21 пров. № А/857/21256/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Качмара В.Я., Мікули О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року у справі № 300/4727/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Микитюк Р.В. у м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області 04 жовтня 2021 року у порядку письмового провадження, дата складення повного тексту судового рішення не зазначена), -
ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі також - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо зменшення відсоткового розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 із 80% до 70% з 01.04.2019;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з урахуванням 80% від розміру грошового забезпечення з 01.04.2019;
- стягнути моральну шкоду, заподіяну неправомірними діями ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 в сумі 5000,00 грн.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового розміру розмір грошового забезпечення з 80% до 70% з 01.04.2019.
Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням 80% від розміру грошового забезпечення з 01.04.2019.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року та закрити провадження у справі.
В обґрунтування апеляційних вимог, наводячи норми матеріального права та практику касаційного суду, вказує, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача має встановлене законом право в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Зазначає, що у спірних відносинах, новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
У відповідь на подану апеляційну скаргу позивач подав відзив, в якому заперечує проти вимог скарги, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні вимог апелянта, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі також - Закон № 2262-XII).
Як убачається із протоколу за пенсійною справою №0902003377 (СБУ) від 01.01.2018 основний розмір пенсії позивача складав 80% грошового забезпечення.
З 01.01.2018 на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі також - Постанова №103) пенсія позивача була перерахована відповідачем виходячи із 70% розміру грошового забезпечення.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2020 у справі №300/1370/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - задоволено. Визнано протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 80 % до 70 % сум грошового забезпечення. Зобов'язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII, у порядку і розмірах визначених Постановою № 103, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 у справі №300/1925/21 позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій - задоволено. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області від 08.09.2020 № 68 про розмір грошового забезпечення. Зобов'язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби) - помічника начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області, станом на 05.03.2019, виданої Управлінням Служби Безпеки України в Івано-Франківській області 08.09.2020 за № 68, з урахуванням фактично виплачених сум.
На виконання вищезазначеного рішення суду відповідач здійснив з 01.04.2019 перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області з розрахунку 70 % грошового забезпечення.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 року відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії (80%), яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі, колегія суддів встановила наступне.
Зі змісту позову та матеріалів справи видно, що розглядуваний спір пов'язаний із незгодою позивача щодо перерахунку відповідачем пенсії на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 у справі №300/1925/21 із застосуванням 70% грошового забезпечення. Підставою для цього спору стало те, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2020 у справі №300/1370/19 уже вирішено питання зменшення відсоткового розміру пенсії позивача, хоча і за інший період, однак судом визнано, що незважаючи на те, як змінилися розміри складових грошового забезпечення позивача, в тому числі і з урахуванням нової довідки про грошове забезпечення позивача відсоткове співвідношення уже призначеної пенсії є сталим та не залежить від зміни розміру грошового забезпечення та не може бути зміненим при перерахунку пенсії.
Апеляційний суд відхиляє доводи позивача про те, що предметом цього спору є питання який відсоток грошового забезпечення застосовується під час повторного перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, та чи відрізняється нормативне регулювання правовідносин під час первинного та всіх наступних перерахунках пенсії, з огляду на наступне.
Так, у рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2020 у справі №300/1370/19 вказано, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ визначено Законом №2262-XII, статтею 63 якого встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом надасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Стаття 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Позивачу, як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, пенсія призначена, виходячи із 80% сум грошового забезпечення з 23.04.2014.
У статтю 13 Закону №2262-XII вносились зміни Законом України від 01.04.2014 №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України» (надалі також - Закон №1166-VII), внаслідок яких максимальний розмір пенсії при її призначенні обмежено до 70%.
З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців та особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII, має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом №1166-VIІ зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Крім того, апеляційної інстанції враховує, що 16 жовтня 2019 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення у зразковій справі № 240/5401/18 (провадження № 11-198заі19), в якому дійшла висновку, що відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону №2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Як убачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим, відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Незважаючи на те, як змінилися розміри складових грошового забезпечення позивача, в тому числі і з урахуванням нової довідки відсоткове співвідношення уже призначеної пенсії є сталим та не залежить від зміни розміру грошового забезпечення та не може бути зміненим при перерахунку пенсії.
Крім того, апеляційний суд наголошує на тому, що відповідач зобов'язаний виплачувати суми пенсії, визначені у судовому рішенні, до того часу, поки не зміниться відповідне законодавство, на підставі якого суд прийняв своє рішення.
Вказані висновки суду, викладені у постанові Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №308/2897/18.
Станом на час виникнення спірних відносин в законодавство, яке визначає порядок визначення відсоткового розміру пенсії при її призначенні та порядок перерахунку уже призначених пенсій у зв'язку із зміною розмірів складових грошового забезпечення, не було внесено змін.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із діями та бездіяльністю відповідача під час виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 у справі №300/1925/21.
Апеляційний суд констатує, що спір, стосовно того, який відсотковий розмір має застосовуватись при перерахунку пенсії позивача уже вирішений рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2020 у справі №300/1370/19.
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зобов'язане здійснювати виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 80 % грошового забезпечення поки не відбудуться певні зміни у законодавстві і законодавцем буде визначено право пенсійних органів при перерахунку пенсій застосовувати нижчий відсоток грошового забезпечення порівняно з тим відсотком, що набула особа при призначені пенсії.
Відповідач правильно вказує на те, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно із положеннями частин першої-другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статті 287 цього Кодексу (частина восьма статті 382 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Наявність спеціальних правових норм КАС України (статей 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Вказані висновки, узгоджуються із позицією Верховного Суду щодо подібної категорії справ, яка викладена у постанові від 21 грудня 2020 року у справі № 440/1810/19.
Таким чином, слід роз'яснити позивачу, що він має право на звернення до суду в порядку статей 382, 383 КАС України з відповідними заявами щодо виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 у справі №300/1925/21.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
При цьому частина перша статті 319 КАС України визначає, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених статтею 238 цього Кодексу.
Такі обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про закриття провадження у цій справі.
Керуючись статтями 238, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року у справі № 300/4727/21 скасувати та закрити провадження у цій справі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді В. Я. Качмар
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 18.02.2022