18 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 303/7459/21 пров. № А/857/915/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді Ніколіна В.В.
суддів Гінди О.М., Пліша М.А.,
за участі секретаря судового засідання Рибачука А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 листопада 2021 року (суддя - Гутій О.В., м. Мукачево) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області ДПП Попова Олександра Сергійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 у вересні 2021 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП, інспектора 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області ДПП в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАО № 4757011 від 11.09.2021 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн., а провадження у справі закрити.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постанова ЕАО № 4757011 від 11.09.2021 є незаконною, оскільки відповідачем на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення не надано належних та допустимих доказів, а висновки поліції про наявність події правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено. Постанову серії ЕАО № 4757011 від 11.09.2021, винесену інспектором 1 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Поповим О.С. по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. скасовано, а провадження у справі - закрито.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що факт вчинення адміністративного правопорушення був зафіксований лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruCam №ТС001090. Лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 має сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 № UA-MI/1-2903-2012. Згідно з даними свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/20581 від 01.12.2020, виданого ДП «Укрметртестстандарт», лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam №ТС001090 був придатним до використання. Також факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписом, який було долучено до матеріалів справи. Крім того, уповноваженими особами відповідача у повній мірі дотримано процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим відсутні достатні підстави для скасування постанови серії ЕАО № 4757011 від 11.09.2021.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що постановою про накладення адміністративного стягнення про справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4757011 від 11.09.2021, винесеною інспектором 1 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, Йовбака Ю.І. притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.
Згідно із оскаржуваною постановою ОСОБА_1 11.09.2021 о 11 год. 10 хв., керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_1 на автодорозі М-06 Київ-Чоп 163 км. рухався зі швидкістю 125 км/год в зоні дії дорожнього знаку 3.29 (70 км/год), тобто перевищив швидкість руху на 55 км/год чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР (а.с. 6).
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого п.12.4 ПДР України, а тому постанова серії ЕАО № 4757011 від 11.09.2021, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до ч.4 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Приписами ст.280 КУпАП обумовлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, висновки про наявність чи відсутність у діях позивача, адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Згідно з ч.1,2 ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена відповідними частинами ст.122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.4 ст.122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Предметом судового дослідження у спірних правовідносинах є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Частиною 4 ст.258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогст.283 цього Кодексу.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Крім того, наголошено на неприпустимості спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, відповідачем надано суду фотознімок, який був зроблений за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam, серійний номер ТС001090, фотознімок координат, відеозаписи, на яких зафіксовано факт правопорушення, а також зупинку транспортного засобу ОСОБА_1 та процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів, надаючи оцінку діям відповідача, виходить з того, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними та допустимими доказами.
При цьому, Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції зобов'язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності доказування свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З оглянутого колегією суддів фотознімку, зробленого за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam, серійний номер №ТС001090, який наявний в матеріалах справи, можна ідентифікувати автомобіль позивача, зокрема, видно державний номерний знак автомобіля - НОМЕР_1 (а.с.24).
Крім того, на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем надано фотознімок координат та відеозапис правопорушення, які у своїй сукупності дають можливість встановити, що автомобіль, який зображений на фотознімку з лазерного пристрою TruCam та на відеозаписі, належить позивачу.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У справі «Федорченко та Лозенко проти України» зазначив, що при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».
Так, як відповідачем належними та допустимими доказами підтверджено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 122 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про скасування постанови серії ЕАО № 4757011 від 11.09.2021 та закриття провадження у справі, а тому адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, а тому витрати на правову допомогу та сплачений позивачем судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, оцінивши зібрані докази у сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги відповідача є підставними і обґрунтованими та спростовують висновки суду першої інстанції.
Отже, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, відтак оскаржуване рішення суду відповідно до вимог статті 317 КАС України підлягає скасуванню з одночасним прийняттям постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову з наведених вище підстав.
Керуючись ст. 243, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП задовольнити.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 листопада 2021 року у справі №303/7459/21 скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
М. А. Пліш