15 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 460/10076/21 пров. № А/857/20332/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А.,
за участю секретаря судових засідань - Юник А.А.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Держпраці у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року (головуючий суддя: Щербаков В.В., місце ухвалення - м. Рівне, дата складення повного тексту судового рішення - 13.10.2021) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Північ-Центр» до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
встановив:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Північ-Центр», 16.07.2021 звернулося із позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 17.06.2021 № РВ308/245/000021/ТД-ФС.
Обґрунтовує позовні вимоги тим, що постанова є протиправною та прийнята з порушенням норм чинного законодавства. Наголошує, що уповноваженими інспекторами не з'ясовано фактичних обставин справи, не проведено аналіз матеріалів інспекційного відвідування, навіть після отримання зауважень до акту. Зазначає, що визначені в постанові працівники перебувають у трудових відносинах з орендарями та суборендарями приміщень позивача. За наведеного просить позов задовольнити повністю.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року позов задоволено.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що в ході проведення інспекційного відвідування було виявлено працівників, які виконували роботи на території Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Північ-Центр». Зазначає, що позивачем не було надано документів, на які останній посилається в адміністративному позові, зокрема, договорів оренди нежитлових приміщень, актів прийому-передачі, актів звірки взаємних розрахунків, заяв та наказів про прийняття на роботу працівників.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу Управління Держпраці у Рівненській області № 356 від 19.04.2021 та направлення на проведення інспекційного відвідування № 29211/09-27 від 19.04.2021, у період з 20 квітня по 05 травня 2021 року, проведено інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Північ-Центр».
За результатами інспекційного відвідування складено акт № РВ РВ308/245/АВ від 30.04.2021 у якому зафіксовано, що за місцями провадження господарської діяльності ТОВ «Торговий Дім Північ-Центр», а саме:
- по вул. Княгині Ольги, 1А, м. Рівне, супермаркет «САМ-МАРКЕТ», у порушення вимог ч. 1 ст. 21 КЗпП України, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Північ-Центр» не надано документів, які б підтверджували факт перебування працівниці ОСОБА_1 у трудових відносинах з позивачем, таким чином працівник допущена до роботи без укладення трудового договору;
- по АДРЕСА_1 , супермаркет «САМ-МАРКЕТ», у порушення вимог ч. 1 ст. 21 КЗпП України, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Північ-Центр» не надано документів, які б підтверджували факт перебування працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у трудових відносинах з позивачем, таким чином працівники допущені до роботи без укладення трудового договору;
- АДРЕСА_2 , супермаркет «САМ-МАРКЕТ», у порушення вимог ч. 1 ст. 21 КЗпП України, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Північ-Центр» не надано документів, які б підтверджували факт перебування працівників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у трудових відносинах з позивачем, таким чином працівники допущені до роботи без укладення трудового договору;
- по АДРЕСА_3 , супермаркет «САМ-МАРКЕТ», у порушення вимог ч. 1 ст. 21 КЗпП України, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Північ-Центр» не надано документів, які б підтверджували факт перебування працівника ОСОБА_8 у трудових відносинах з позивачем, таким чином працівник допущена до роботи без укладення трудового договору.
На підставі виявлених порушень позивачу внесений припис про усунення виявлених порушень № РВ308/245/АВ/П від 17.05.2021, цією ж датою відповідачем винесена постанова про накладення штрафу №РВ308/245/000021/ТД-Ф, яка є предметом оскарження у цій адміністративній справі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що жоден з працівників, визначених у оскаржуваній постанові, за винятком ОСОБА_8 не перебував в трудових відносинах з позивачем та не надавав послуг за цивільно-правовими угодами. Натомість, ОСОБА_8 перебувала в трудових відносинах з позивачем з 20.04.2021.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування. (тут і надалі в редакції чинній на момент винкнення спірних правовідносин).
Постановою Кабінету Міністрів України за № 96 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (тут і надалі в редакції чинній на момент винкнення спірних правовідносин Положення № 96).
Пунктом 1 цього Положення визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Так, у пункті 2 Положення № 96 зазначено, що Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Положення).
Основним завданням Держпраці є, зокрема нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю (п. 3 Положення № 96).
Відповідно до пункту 7 Положення № 96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон), регламентується Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» від 21 серпня 2019 р. № 823 (тут і далі Порядок № 823, в редакції постанови від 23.07.2020).
Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів (п. 2 Порядку № 823).
Згідно п. 8-11 Порядку № 823, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності).
Тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.
Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби, з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від органів державної влади, об'єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
Згідно п. 16 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування складають акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Відповідно до п. 24-25 Порядку № 823, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об'єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.
За змістом статті 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» від 17 липня 2013 року № 509 (тут і надалі в редакції чинній на момент винкнення спірних правовідносин Порядок № 509).
Пунктом 2 Порядку № 509 передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи накладаються на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв'язку з невиконанням вимог припису; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників; акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування; акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Аналіз положень цих правових норм свідчить про те, що Держпраці, через утворені в установленому порядку територіальні органи, мають право здійснювати нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю, зокрема юридичними особами, які використовують найману працю, у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань. За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). При цьому штраф накладається за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. А однією з підстав накладення штрафів за порушення законодавства про працю є акт про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що за результатами інспекційного відвідування встановлено порушення позивачем вимог частини 3 статті 24 КЗпП України, а саме, фактично позивачем допущено до роботи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , без укладення трудового договору.
За приписами частини 3 ст. 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Суд апеляційної інстанції вирішуючи питання щодо наявності порушення трудового законодавства позивачем, враховує наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що між ТОВ «Торговий дім Північ-Центр» та ФОП ОСОБА_9 01.10.2020 укладено договір оренди нежитлових приміщення, об'єктом якого є приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1 , площею 250 км.м (а. с. 47-48);
- між ТОВ «Торговий дім Північ-Центр» та ФОП ОСОБА_10 04.04.2019 укладено договір суборенди нежитлових приміщень б/н, об'єктом якого є приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 53-55).
- між ТОВ «Торговий дім Північ-Центр» та ФОП ОСОБА_11 01.10.2019 укладено договір оренди нежитлових приміщення № 2, об'єктом якого є приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1 , площею 100 кв.м (а. с. 68-69).
Виконання вказаних договорів, підтверджується актами прийому передачі нежитлових приміщень, актами звірки вкаємних розрахунків (а. с. 49, 50, 56, 57, 58, 70, 71, 72).
Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , не перебувають у трудових відносинах з позивачем, що підтверджується матеріалами справи.
Так, зокрема:
- ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_12 , що підтверджується наказом № 2 від 19.04.2021 про прийняття ОСОБА_1 на посаду товарознавця з 20.04.2021 (а. с. 46);
- ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_9 , що підтверджується наказом № 3 від 19.04.2021 про прийняття ОСОБА_2 на посаду прибиральниці з 20.04.2021 (а. с. 52);
- ОСОБА_3 перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_11 що підтверджується наказом № 1 від 19.04.2021 про прийняття ОСОБА_3 на посаду охоронника з 20.04.2021 (а. с. 74);
- ОСОБА_5 перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_10 що підтверджується наказом № 3 від 19.04.2021 про прийняття ОСОБА_5 на посаду касира торгівельного залу з 20.04.2021 (а. с. 60);
- ОСОБА_6 перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_10 що підтверджується наказом № 4 від 19.04.2021 про прийняття ОСОБА_6 на посаду касира торгівельного залу з 20.04.2021 (а. с. 62);
- ОСОБА_13 перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_10 що підтверджується наказом № 2 від 19.04.2021 про прийняття ОСОБА_13 на посаду прибиральниці службових приміщень з 20.04.2021 (а. с. 64).
Проаналізувавши вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані особи не перебували у трудових відносинах з позивачем, а працювали у фізичних осіб- підприємців, які орендують приміщення у Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Північ-Центр».
Стосовно ОСОБА_4 , то суд апеляційної інстанції звертає увагу, що він є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується випискою з ЄДРЮОФОП серії ААБ № 775360 (а. с. 67).
Крім цього, ФОП ОСОБА_4 (виконавець) виконував визначений ФОП ОСОБА_10 (замовник) обсяг робіт, згідно договору про надання послуг № б/н від 16.04.2021 (а. с. 65-66).
Відповідно до п.п. 2.1. вказаного договору, виконавець зобов'язується якісно та вчасно надавати визначені у п. 1.1. договору послуги, а замовник, згідно п. 3.1-п. 3.3. зобов'язується своєчасно поставляти м'ясну продукцію, виділити приміщення для виконання зобов'язання, приймати послуги та здійснювати їх оплату.
Щодо ОСОБА_8 , то суд апеляційної інстанції зазначає, що така перебувала в трудових відносинах з ТОВ «Торговий Дім Північ-Центр», що підтверджується наказом № 73 від 19.04.2021 по особовому складу про прийняття ОСОБА_8 на посаду касира торговельного залу з 20.04.2021 (а. с. 76).
Зазначені докази (накази, договори та ін) не спростовані відповідачем, ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.
Щодо покликання відповідача в апеляційній скарзі на те, що Управлінням Держпраці у Рівненській області в суді першої інстанції завлено клопотання про залучення свідка при розгляді цієї справи, однак таке не вирішено судом, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними. Оскільки, таке клопотання було розглянуто судом першої інстанції, що підтверджується протоколом судового засідання від 19.08.2021 (а. с. 113).
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов необхідно задовольнити, оскільки оскаржувана постанова прийнята не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для притягнення позивача до відповідальності за порушення трудового законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Таким чином, апеляційна скарга Управління Держпраці у Рівненській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
Відповідно до приписів ст. 139 КАС України, підстави для стягнення судових витрат відсутні.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 313, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Управління Держпраці у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року у справі № 460/10076/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді В. В. Ніколін
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 18.02.2022.