16 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 308/9369/17 пров. № А/857/16339/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів - Обрізка І. М., Судової-Хомюк Н. М.,
за участю секретаря судового засідання - Смолинця А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закарпатської митниці на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 серпня 2021 року (рішення ухвалено судом у складі головуючого судді Бенци К. К. у м. Ужгороді) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС (правонаступником якої є Закарпатська митниця Держмитслужби) про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
22.09.2017 ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просить скасувати постанову заступника начальника Закарпатської митниці ДФС Каращенка А. І. у справі про порушення митних правил від 19.09.2017 № 2906/30500/17 та закрити провадження у справі про порушення митних правил.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваною постановою її протиправно притягнуто до відповідальності за порушення митних правил, так як вона не ввозила на митну території України транспортний засіб для особистого користування, що підтверджується відсутністю у паспортному документі відмітки про перетин державного кордону в день ввезення такого транспортного засобу.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.08.2021 позовну заяву задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Закарпатська митниця подала апеляційну скаргу, у якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясував обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, а саме те, що митним органом належним чином встановлено обставини порушення позивачем митних правил та ввезення нею на митну територію України в митному режимі «транзит» 07.03.2016 автомобіля Renault Laguna. Зазначає, що відсутність у паспорті громадянки України для виїзду за кордон ОСОБА_2 відмітки за 07.03.2016 про перетин нею державного кордону з Словаччиною не спростовує факту перевищення строку доставки товару, що перебуває під митним контролем, встановленого статтею 95 Митного кодексу України, оскільки відмітка могла не проставлятись співробітниками прикордонної служби Словаччини і більше того, виїзд позивача у Словаччину не є необхідною умовою для ввезення автомобіля на митну територію України, так як такий міг бути отриманий позивачем на митному посту «Ужгород» або на «нейтральній смузі».
Крім цього, Закарпатська митниця подала клопотання про заміну відповідача у справі правонаступником - Закарпатською митницею Держмитслужби.
Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Установлено, що Державна митна служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства. Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 26, ст. 900) державна митна служба, її територіальні органи виконують встановлені законодавчими та іншими нормативно-правовими актами функції та повноваження органів доходів і зборів до внесення до таких актів відповідних змін у частині, що стосується повноважень Державної митної служби, її територіальних органів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 № 858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби» постановлено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби за переліком згідно з додатком 2, зокрема Закарпатську митницю ДФС у Закарпатську митницю Держмитслужби.
Відповідно до вимог наказу Державної фіскальної служби України від 25.11.2019 № 30-рг «Про реорганізацію митниць ДФС» 27.11.2019 розпочато процедуру припинення юридичної особи - Закарпатської митниці ДФС (код ЄДРПОУ - 39515893) шляхом її приєднання до Закарпатської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ - 43337207).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1217-р «Питання Державної митної служби» погоджена пропозиція Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення з 08.12.2019 Державною митною службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.
Тобто, перехід функцій і повноважень від ДФС України до Держмитслужби України відбувся.
Також згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Закарпатську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337207) створено як юридичну особу, про що 07.11.2019 внесено запис № 1 324 102 0000 011802.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для допущення процесуального правонаступництва шляхом заміни відповідача у справі - Закарпатської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39515893) її правонаступником - Закарпатською митницею Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337207).
Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому її заперечує, покликається на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін.
В судове засідання з апеляційного розгляду справи учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до частини четвертої статті 229, статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд ухвалив розгляд справи здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши доповідь головуючого судді, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02.09.2017 головним державним інспектором відділу митного оформлення № 1 митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС Рудай Г. П. складено стосовно ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил № 2906/30500/17 за ознаками порушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України.
19.09.2017 постановою заступника начальника Закарпатської митниці ДФС Каращенком А. І. в справі про порушення митних правил № 2906/30500/17 позивача визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 8500 грн.
З протоколу про порушення митних правил вбачається, що ОСОБА_1 07.03.2016 через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС ввезла на митну територію України автомобіль марки «Renault», модель «Laguna», реєстраційний номер Чехії НОМЕР_1 , VIN-код № НОМЕР_2 в режимі транзиту без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, на строк, передбачений статтею 95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту, а станом на 02.09.2017 у базах даних відсутня інформація про вивезення з митної території України цього автомобіля. Отже, ОСОБА_1 перевищила встановлений частиною першою статті 95 Митного кодексу України строк транзитного перевезення вказаного автомобіля більше ніж на 10 діб.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що відповідачем безпідставно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності з огляду на наявність розбіжностей в даних по батькові особи та розбіжностей щодо місця проживання особи, вказаної в інформації з електронних баз даних ЄАІС ДМСУ, АСМО та даних позивача, яку притягнуто до відповідальності, а також без перевірки факту ввезення саме позивачем спірного автомобіля на митну територію України. Також судом зазначено, що митним органом порушено встановлені статтею 467 Митного кодексу України строки накладення адміністративного стягнення.
Апеляційний суд вважає висновок суду першої інстанції таким, що зроблений без належного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 93 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: 1) перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; 2) не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; 3) бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, а в разі поміщення товарів на підставі документа, зазначеного у частині шостій статті 94 цього Кодексу, - до закінчення строку, визначеного відповідно до законодавства, яке встановлює основні засади організації та здійснення режиму спільного транзиту товарів; 4) мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.
Частиною першою статті 95 Митного кодексу України встановлено строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - 5 діб).
Згідно з частиною третьою статті 470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною першою статті 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кодон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно з пунктом 7 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 № 1118, власник транспортного засобу або вповноважена особа, яка переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів, що підтверджують право власності на транспортний засіб або користування ним (у тому числі з правом розпорядження).
Відповідно до пункту 9 цих Правил не підлягає пропуску через митний кордон України транспортний засіб, увезення якого в Україну заборонено згідно із законодавством або на який відсутні документи, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження).
Також зазначеними правилами передбачено, що у разі виявлення ознак порушень митних правил посадова особа митного органу, яка здійснює митний контроль та митне оформлення ТЗ, уживає заходів відповідно до законодавства України з питань митної справи.
Крім того, пунктом 7 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 451, передбачено, що митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску здійснюється шляхом застосування таких форм митного контролю, зокрема, шляхом перевірки документів та відомостей, які відповідно до законодавства надаються митним органам під час переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України.
Як видно з наявних в матеріалах справи даних системи «Аркан» та єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України, 07.03.2016 було ввезено на митну територію України в режимі «транзит» автомобіль марки «Renault», модель «Laguna», реєстраційний номер Чехії НОМЕР_1 , VIN-код № НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційний суд зазначає, що оскільки посадовою особою митного контролю не виявлено ознак порушення митних правил 07.03.2016 під час ввезення автомобіля марки «Renault», модель «Laguna», реєстраційний номер Чехії НОМЕР_1 , VIN-код № НОМЕР_2 , відтак відсутні підстави вважати, що зазначений транспортний засіб ввозився через митний кордон України не позивачем, а іншою особою.
Під час здійснення митних формальностей при проходженні митного контролю ОСОБА_1 02.09.2017 у зоні митного контролю «в'їзд в України» митного поста «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС посадовими особами митного органу проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України, за результатами яких встановлено факт ввезення вказаного вище транспортного засобу позивачем та станом на 02.09.2017 невивезення такого, у зв'язку з чим був складений протокол про порушення митних правил за даним фактом та повідомлено позивача про дату, час і місце розгляду справи про порушення митних правил.
19.09.2017 відповідач розглянув справу про порушення митних правил в присутності позивача.
Виходячи із викладеного, апеляційний суд вважає, що при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил відповідач з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, що адміністративне правопорушення було вчинене, його вчинила саме ОСОБА_1 , яка підлягає адміністративній відповідальності; обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність відсутні.
Покликання позивача на те, вона не ввозила автомобіль на митну територію України, а такі дії вчинено іншою особою, є безпідставними, оскільки вказані обставини не підтверджені жодними доказами.
Такі обставини також не підтверджуються розбіжностями в даних по батькові та місця проживання особи, вказаної в електронних базах даних ЄАІС ДМСУ, АСМО, та даних позивача, оскільки такі відомості посадові особи митного органу та прикордонної служби отримують усно від особи, яка перетинає державний кордон України, за відсутності при цьому документального підтвердження такої інформації.
Щодо покликання позивача на відсутність у паспорті громадянина України відмітки про перетин державного кордону в день ввезення транспортного засобу - 07.03.2016, слід зазначити, що вказана обставина не спростовує встановленого митним органом факту ввезення на митну територію України згаданого вище транспортного засобу, оскільки громадянин України може мати не більше двох діючих паспортів для виїзду за кордон, відмітка могла не проставлятись компетентним органом Словаччини або ж відповідний транспортний засіб міг бути отриманий позивачем на митному посту «Ужгород» або на «нейтральній смузі» без виїзду в Словаччину.
Що стосується строків притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з частиною першою статті 467 Митного кодексу України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що положення частини першої статті 467 Митного кодексу України передбачають перелік триваючих порушень митних правил, який не є вичерпним.
Триваючими визнаються правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує його не повністю або неналежним чином.
Діяння (бездіяльність) позивача щодо невивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі території України, характеризуються тривалим невиконанням встановленого Митним кодексом України обов'язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані триваючого, безперервного порушення закону, яке проявляється у вигляді протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.
Як встановлено з матеріалів справи, 07.03.2016 позивач, слідуючи з Словаччини в Україну, ввезла на територію України транспортний засіб, щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території протягом 10-денного строку. Перевищення встановленого строку тягне за собою накладення адміністративного стягнення. Втім, адміністративне стягнення за порушення митних правил у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. У даній справі, правопорушення вчинене позивачем, виявлено працівниками митного органу та оформлено протоколом 02.09.2017, а постанова про накладення адміністративного стягнення прийнята 19.09.2017, що не порушує встановлені Митним кодексом України строки.
Вказана позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 15.01.2019 у справі № 464/6108/16-а.
Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що ОСОБА_1 допущено перевищення встановленого Митним кодексом України строку доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, терміном більше ніж десять діб, а тому в діях позивача є склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, що свідчить про правомірність оскаржуваної постанови від 19.09.2017 у справі про порушення митних правил № 2906/30500/17 та є підставою для відмови в задоволенні позову.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 286, 310, 315, 317 321, 322, Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Закарпатської митниці задовольнити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 серпня 2021 року у справі № 308/9369/17 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
Н. М. Судова-Хомюк
Повне судове рішення складено 18.02.2022