17 лютого 2022 року справа №200/5028/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В. розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 р. у справі № 200/5028/21 (головуючий І інстанції Дмитрієв В.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов'язання вчинити певні дії, -
27 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про: - визнання протиправним і скасування рішення №3049 від 05.04.2021 про відмову у перерахунку пенсії за вислугою років; - зобов'язання здійснити з 13.12.2019 року перерахунок пенсії за вислугою років, призначеної відповідно до ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру”, виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 86% від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Донецької області від 17.03.2021 №21-85-396, без обмежень максимальним розміром та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач перебуває на обліку в управлінні, як отримувач пенсії, призначеної на підставі ст. 50-1Закону України “Про прокуратуру”, в розмірі 80 відсотків від суми місячної заробітної плати. У зв'язку з підвищенням грошового забезпечення робітникам прокуратури вважає наявним право на перерахунок пенсії. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення частини двадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(Н)/2019 встановлено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. За результатом звернення до управління із заявою про перерахунок пенсії згідно Закону України “Про прокуратуру” на підставі довідки, управлінням прийнято рішення, яким безпідставно відмовлено у здійсненні перерахунку. Вважає такі дії протиправними.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 р. у справі № 200/5028/21 позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 5 квітня 2021 року №3049. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 з 1 квітня 2020 року перерахунок призначеної пенсії за вислугу років згідно рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 на підставі довідки Прокуратури Донецької області від 17 березня 2021 року №21-85-396 виходячи з 86% заробітної плати з виплатою різниці пенсії з урахуванням раніше сплачених сум. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині, а саме виплати пенсії без обмеження максимальним розміром. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Позивач вважає, що судом першої інстанції безпідставно було відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо обмеження відповідачем виплати пенсії максимальним її розміром десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для непрацездатних осіб. Судом не враховано, що пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, якому з 24 червня 2009 призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України “Про прокуратуру” у розмірі 86% заробітної плати, про що свідчать протоколи пенсійної справи. Перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії.
30 березня 2021 року позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії по заробітній платі до якої долучено довідку Прокуратури Донецької області від 17 березня 2021 року №21-85-396. Довідка видана позивачу про те, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-(ІІ)/2019, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України, щодо оплати праці працівників прокуратури”, за нормами станом на 06.09.2017 розмір заробітної плати (грошового забезпечення) працюючого працівника за відповідною посадою - заступник прокурора Першотравневого району складає 35 726,60 грн., в т.ч. посадовий оклад - 7460,00 грн., надбавка за класний чин - 2000,00 грн., надбавка за вислугу років (25%) - 1865,00 грн., надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі (69%) - 7814,25 грн., премія (60%) - 11483,55 грн., матеріальна допомога на оздоровлення (1/12) - 2551,90 грн., матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (1/12) - 2551,90 грн.
5 квітня 2021 року управлінням за результатом розгляду заяви позивача прийнято рішення №3049 яким відмовлено у здійснені перерахунку. Підставою для відмови визначена відсутність прийнятих після 13.12.2019 нормативно-правових актів щодо підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.
Вважаючи зазначене рішення відповідача таким, що порушує його права, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав.
Колегія суддів звертає увагу, що позивачем оскаржується рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а саме виплати пенсії без обмеження максимальним розміром.
Щодо застосування при перерахунку пенсії обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 2 Закону України від 08.07.2011 “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 8 липня 2011 року №3668-VI (далі - Закон №3668-VI) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України “Про прокуратуру”, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цим Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” № 1789-ХІІ, положення частини п'ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції.
При цьому абзацом першим пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Абзацом другим цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом. Отже, положення пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв'язку із застосуванням Закону № 3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.
У зв'язку з набранням чинності Законом України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) Закон № 1789-ХІІ утратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) за правилами абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, з моменту набрання чинності Законом № 1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п'ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром.
За правилами частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 грудня 2021 року у справі №580/5962/20 сформовано правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
За таких обставин, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову в цій частині.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 р. у справі № 200/5028/21 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 р. у справі № 200/5028/21 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 17 лютого 2022 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В. Сіваченко