ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
21 січня 2022 року м. Київ № 640/1083/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДР: НОМЕР_2 ), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
визнати бездіяльність відповідача щодо невидачі позивачу довідки про дійсне грошове забезпечення з урахуванням всіх складових, в тому числі посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткової надбавки за військову службу, роботу з таємними документами, надбавку за стаж понад 5 років, надбавку за особливо важливі завдання, службу в умовах режимних обмежень і премій, за посадою старшого діючого викладача вищого навчального закладу радіотехнічних військ ППО з військовим званням підполковник станом на 06.12.2018;
зобов'язати відповідача видати позивачу довідку про дійсне грошове забезпечення з урахуванням всіх складових, в тому числі посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткової надбавки за військову службу, роботу з таємними документами, надбавку за стаж понад 5 років, надбавку за особливо важливі завдання, службу в умовах режимних обмежень і премій, за посадою старшого діючого викладача вищого навчального закладу радіотехнічних військ ППО з військовим званням підполковник станом на 06.12.2018.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу у Збройних Силах України та 06.12.2018 через свого представника звернувся до комісаріату щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням всіх складових, в тому числі посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткової надбавки за військову службу, роботу з таємними документами, надбавку за стаж понад 5 років, надбавку за особливо важливі завдання, службу в умовах режимних обмежень і премій, за посадою старшого діючого викладача вищого навчального закладу радіотехнічних військ ППО з військовим званням підполковник станом на 06.12.2018.
Однак, листом від 26.12.2018 комісаріат відмовив позивачу у задоволенні його заяви, посилаючись на відсутність правових підстав для такої видачі.
Разом з тим, позивач вважає бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невидачі довідки з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, не проведення перерахунку та виплати його пенсійного забезпечення протиправними, внаслідок чого обмежуються його права, відповідно до яких держава забезпечує соціальний захист військовослужбовців, які мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, не допускається.
Враховуючи викладене у позовній заяві, позивач просить задовольнити позов.
Позиція відповідача.
Відповідач просив відмовити у задоволенні позову, оскільки відсутні підстави для видачі нової довідки станом на 06.12.2018.
У відповіді на відзив позивач наголосив на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Процесуальні дії, вчинені у справі.
Ухвалою судді від 29.01.2019 позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 13.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України.
Ухвалою від 18.03.2019 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи та відмовлено у задоволенні клопотання повивача про витребування інформації від Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.
Встановлені судом обставини.
У даному випадку учасниками справи не спростовуються та не заперечуються, а матеріалами справи підтверджуються обставини призначення позивачу пенсії як колишньому військовослужбовцю, перебування його на обліку, обставини звернення позивача відносно врахування при розрахунку пенсії додаткових сум грошового забезпечення.
Зокрема, 06.12.2018 позивач звернувся до військового комісаріату в якому просив направити на його адресу довідку про розмір грошового забезпечення з урахуванням всіх видів в тому числі посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткової надбавки за військову службу, роботу з таємними документами, надбавку за стаж понад 5 років, надбавку за особливо важливі завдання, службу в умовах режимних обмежень і премій, за посадою старшого діючого викладача вищого навчального закладу радіотехнічних військ ППО з військовим званням підполковник станом на 06.12.2018.
Листом від 26.12.2018 № ВСЗ/3180 КМВК відмовив позивачу у видачі нової довідки з урахуванням всіх видів в тому числі посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткової надбавки за військову службу, роботу з таємними документами, надбавку за стаж понад 5 років, надбавку за особливо важливі завдання, службу в умовах режимних обмежень і премій, за посадою старшого діючого викладача вищого навчального закладу радіотехнічних військ ППО з військовим званням підполковник, зважаючи на те, що відсутність підстав для її видачі.
Позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Перш за все слід значити, що даний позов, поданий відносно звернення позивача до відповідача від 06.12.2018 та щодо отримання довідки станом на 06.12.2018, не стосується видачі оновленої довідки станом на станом на 05.03.2019 для здійснення з 01.04.2019 перерахунку пенсії у зв'язку з прийняттям рішення ОАС м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови КМ України №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
У даному випадку, на підставі відповідних списків позивачу була видана довідка на підставі постанови КМУ № 103 станом на 01.03.2018 (а.с. 8, 34) із визначенням окладу за посадою старшого викладача циклу центральних офіцерських курсів радіотехнічних військ ППО - 6200,00 грн. (32 тарифний разряд), складові якої позивачем не оскаржено та не скасовано уповноваженим органом, що виключає зміну визначених у ній показників.
Між тим, як зазначено у позові, "відповідно до довідки позивача від 26.06.2018 року грошове забезпечення, з якого обчислена його пенсію складає лише 8670 грн. В той же час позивач має відомості, що на такій посаді грошове забезпечення становить 11415 грн.".
Надалі, після звернення до суду, позивач змінив свою думку і зазначив (а.с. 39), що оклад має складати 7890,00 грн. (старший викладач кафедри Національного університету оборони України ім. І. Черняховського), відносно чого відповідач заперечив (а.с. 50), зазначивши, що зазначена посада та посада позивача - старшого викладача циклу Центральних офіцерських курсів, не є тотожними.
Тобто, питання стосується необхідності видачі, на думку позивача, довідки станом на 06.12.2018, виходячи лише з того, що у поточному режимі для іншої особи (за посадою позивача до звільнення), збільшилося (має інше значення) грошове забезпечення.
Однак, як вважає позивач, відповідач відмовляється видати довідку із тією сумою, яка стала відома позивачу.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі також Закон № 2262-ХІІ).
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
З 01.01.2017 Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження визначати не лише порядок, а й умови та розмір складових грошового забезпечення для перерахунку.
Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» затвердив Порядок № 45.
Пунктом 1 Порядку № 45 (в редакції постанови КМ України № 103) передбачалося, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103, пунктами 1, 2 якої було вирішено перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови № 704.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Між тим, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та з цієї дати набрало законної сили, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року N 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
В подальшому ці судові рішення залишені без змін постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року.
Водночас, слід зазначити, що алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема ГУ ПФУ та відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Зокрема, на час звернення позивача до відповідача із заявою про видачу довідки про розміри його грошового забезпечення станом на 06.12.2018 пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком, у даному випадку - КОВК.
Тобто, на КМВК покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про проведення перерахунку (про зміну розміру грошового забезпечення) після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку № 45.
Таким чином, передумовою видачі нової довідки, станом на 06.12.2018, є рішення КМУ про проведення перерахунку.
Однак, станом на 06.12.2018, КМУ не приймалось рішення про проведення перерахунку пенсії, а відтак відсутні підстави для видачі нової довідки станом на 06.12.2018.
Раніше визначені складові грошового забезпечення, які зазначені у раніше виданій довідці, як вже зазначалося, позивачем не оскаржено та не скасовано.
У той же час, як вже зазначалося, зміни внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак, лише з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін, тобто до набрання чинності постановою КМ України № 103.
За змістом ч. 1 ст. 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 № 794-VII акти Кабінету Міністрів України (постанови і розпорядження) є обов'язковими для виконання.
З аналізу вищенаведених правових норм чинного законодавства та встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що КМВК у 2018 році при розгляді питання за звернення позивача від 06.12.2018 про видачу довідки, яку позивач просив оформити з урахуванням всіх складових, в тому числі посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткової надбавки за військову службу, роботу з таємними документами, надбавку за стаж понад 5 років, надбавку за особливо важливі завдання, службу в умовах режимних обмежень і премій, за посадою старшого діючого викладача вищого навчального закладу радіотехнічних військ ППО з військовим званням підполковник станом на 06.12.2018, не мав правових підстав не врахувати та не застосовувати до спірних правовідносин положення норм ст. 63 Закону № 2262-ХІІ та Постанову № 103, оскільки її окремі положення зазначені вище, зокрема щодо складових грошового забезпечення та форми довідки, втратили чинність лише з 05.03.2019.
При цьому, сама по собі зміна окладу певної особи не є підставою для видачі нової довідки, оскільки рішення про перерахунок приймає КМ України.
Оцінка ж впливу обставин втрати чинності певними положеннями Постанови № 103 на відносини позивача та КМВК, які виникли вже надалі - поза межами спірних обставин, знаходиться поза межами компетенції суду у даній справі.
Втрата чинності вказаними положеннями не є підставою звернення позивача до суду з даним позовом, не є підставою даного позову.
Визнання нечинними пунктів 1, 2 Постанови №103 рішенням суду у справі № 826/3858/18, не може мати наслідком зобов'язання відповідача до вчинення певних дій за період до 05 березня 2019 року.
Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для висновку щодо протиправної відмови військового комісаріату у видачі позивачу довідки за зверненням від 06.12.2018 про складові грошового забезпечення із додатковими складовими, визначеними до прийняття Постанови № 103, оскільки існували нормативні обмеження, які втратили чинність, як вже зазначалося, з 05.03.2019, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.
Тобто, оскільки суд перевіряє, чи були порушені права позивача саме станом на час виникнення спірних відносин, звернення до суду, тобто за оцінкою сукупності обставин взаємовідносин позивача та КМВК, обставини втрати чинності пунктами 1, 2 Постанови № 103 та щодо редакції відповідних додатків до Порядку № 45 за рішенням суду у справі № 826/3858/18, не можуть бути враховані в рамках даної справи для оцінки вказаних взаємовідносин та, відповідно, слугувати підставою для висновку про протиправність дій КМВК, про що зазначалося вище.
Доводи учасників справи та надані ними матеріали, досліджені та оцінені судом, не спростовують наведених висновків суду та не доводять зворотного.
У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України
Зважаючи на затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, апеляційні скарги в електронній формі подаються безпосередньо до апеляційного суду.
Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»).
Суддя О.А. Кармазін