ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
21 січня 2022 року м. Київ № 640/5478/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому просила:
- визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві при проведенні розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 застосувати показник середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року звернення, а саме 2018, 2019, 2020 роки за її заявою від 19.01.2021р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести розрахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення, а саме 2018, 2019, 2020 роки, здійснивши виплату не донарахованих сум пенсій із врахуванням проведених виплат, починаючи з 20.01.2021р.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в межах спірних правовідносин мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення на іншу пенсію за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Більше того, з огляду на те, що за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач вперше звернулась в 2021 році, а тому відповідач зобов'язаний призначити пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме 2018р.-2020р.
Відповідачем відзив на адміністративний позов не подано.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та з 2011р. позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
19.01.2021р. позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Одночасно, 19.01.2021р. позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2018-2020 роки відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вищезазначену пенсію позивачу призначено, однак, при її обчисленні було застосовано показник середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 16.02.2021р. № 2600-0307-8/25432 позивача повідомлено про те, що позивача з 19.01.2021р. відповідно до її заяви переведено на пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а відтак при її обчисленні застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні в розмірі 4 888, 83 грн., з огляду на що, підстави для врахування при обчисленні розміру пенсії показника середньої заробітної плати за 2018-2020 роки, відсутні.
Позивач вважаючи таку відмову відповідача протиправною, звернулась до суду для захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV визначено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (за чинності якого позивачу призначено пенсію вперше) регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу.
Наведеним Законом врегульовані питання пенсійного забезпечення державних службовців.
Аналіз положень Закону № 1058-IV свідчить, що виплата пенсії за віком згідно із Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, не входить до правового регулювання цього Закону, а регулюється виключно Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, оскільки є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.
Судом встановлено, що до 19.01.2021р. позивач отримувала пенсію виключно на підставі Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
При цьому, з 19.01.2021р. пенсія відповідно до норм Закону України № 1058-IV позивачу була призначена вперше.
За наведених обставин слід вказати, що звернення позивача до пенсійного орагну із заявою від 19.01.2021р. щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року призначення пенсії - 2018, 2019, 2020 відбулось вперше.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Отже, статтею 45 Закону № 1058-IV передбачений порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за Законом № 1058-IV, на інший.
Враховуючи викладене, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, а саме - таким, яким він був на час призначення пенсії згідно із Законом № 1058-IV.
У той же час, слід враховувати, що позивачу вперше було призначено пенсію відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок обчислення і призначення пенсії, а призначення пенсії відповідно до Закону № 1058-IV з 19.01.2021р. відбулось вперше.
Таким чином, норми ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV щодо переведення з пенсії призначеної за іншим законом, зокрема за Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, на пенсію за Законом № 1058-IV, не можуть застосовуватись при призначенні пенсії за віком вперше відповідно до Закону № 1058-IV.
При цьому, при призначенні пенсії вперше за Законом № 1058-IV для розрахунку пенсії має враховуватись показник середньої заробітної плати за три останні календарні роки, що передують року призначення пенсії вперше за цим Законом.
На підставі викладеного суд вважає, що призначення позивачу пенсії мало бути проведеним, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020, оскільки показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення вперше пенсії за Законом № 1058-IV.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем при призначенні позивачу пенсії за віком неправомірно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, що є підставою для задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Керуючись ст. 77, 122, 123, 139, 242, 243, 251, 255 КАС України, суд-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
2. Визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві при проведенні розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 застосувати показник середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року звернення, а саме 2018, 2019, 2020 роки за її заявою від 19.01.2021р.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести розрахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення, а саме 2018, 2019, 2020 роки, здійснивши виплату не донарахованих сум пенсій із врахуванням проведених виплат, починаючи з 20.01.2021р.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в розмірі 908, 00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська