ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
21 січня 2022 року м. Київ №640/29584/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доКиївського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування виплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік, передбаченої статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі меншому ніж вісім мінімальних пенсій за віком;
- стягнути з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 , як особи з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, недоплачену частину щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі 8992,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є інвалідом війни ІІІ групи та у відповідності до статті 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-XII), з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року за №3-р/2020, має право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня в 2021 році в розмірі семи мінімальних пенсій за віком. Натомість, йому здійснена виплата вказаної допомоги у розмірі 3391 грн. У зв'язку з виплатою допомоги у меншому розмірі, ніж визначено Законом №3551-XII, позивач звернувся до відповідача, який протиправно відмовив у перерахунку та проведенні цієї виплати. З виплатою щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі меншому, ніж встановлено Законом, позивач не погоджується, через що звернувся до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є інвалідом війни ІІІ групи та має право на пільги, встановлені статтею 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі і на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 01 жовтня 2002 року, яка міститься в матеріалах справи.
Позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік в розмірі 3391 грн.
У подальшому позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування і виплату недоплаченої суми разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році, встановленої статтею 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, проте отримав відповідь, що йому виплачена вказана грошова допомога у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №325, а тому її розмір не підлягає перерахунку.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року №367-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Згідно із частиною третьою статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Як зазначено в постанові Великої палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі №440/2722/20, правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон №3551-XII. Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетний кодекс України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 відновлено дію статті 13 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня як інваліду війни ІІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Водночас, Кабінет Міністрів України у постанові №325 установив, що у 2021 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбачена Законом №3551-XII, інвалідам війни ІІІ групи здійснюється в розмірі 3391 грн, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено статтею 13 цього Закону. Отже, на час виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №325.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги як інвалідам війни ІІІ групи у 2021 році слід застосовувати не Постанову №325, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Відтак, із урахуванням встановлених обставин та правової позиції Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд доходить висновку, що виплачуючи позивачу спірну допомогу за 2021 рік у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року №325, відповідач допустив порушення норм статті 13 Закону від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (у редакції Закону від 25 грудня 1998 року №367-XIV), яка передбачала виплату інваліду війни ІІІ групи допомоги до 5 травня у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Тому, з метою відновлення порушеного права позивача слід зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Вказаний спосіб захисту порушених прав позивача є належним, ефективним та достатнім для їх відновлення і повністю узгоджується із тим, що, застосований Верховним Судом у зразковій справі №440/2722/20.
В той же час, суд зауважує, що позивач помилково вважає, що останній має право на виплату допомоги до 05 травня у розмірі восьми мінімальних розмірів пенсій, оскільки має статус інваліда ІІІ групи, а відповідно до законодавства, зазначені особи мають право на виплату допомоги до 05 травня у розмірі семи мінімальних розмірів пенсій.
Крім того, щодо позовної вимоги про стягнення на користь позивача з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат недоплачену разову грошову допомогу до 05 травня, як інваліду ІІІ групи за 2021 рік, з урахуванням раніше виплачених сум у розмірі 8992,00 грн., суд зазначає, що відповідачем на момент розгляду даної справи по суті не здійснено перерахунок, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення відповідної суми, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування виплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік, передбаченої статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі меншому ніж сім мінімальних пенсій за віком.
3. Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко