ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
20 січня 2022 року м. Київ № 640/930/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Лисун А.А., представника позивача Бєлухи А.В., представника відповідача Лича С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіматрейдінг" до Київської митниці про визнання протиправними і скасування рішень,
установив:
15.01.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптіматрейдінг" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської митниці Державної митної служби України (Київської митниці Держмитслужби) про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості від 25.02.2020 №UA10040/2020/000001/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.02.2020 №UA10040/2020/00021.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивачем під час митного оформлення товарів за митною декларацією від 21.02.2020 №UA100040/2020/181098 подано передбачені Митним кодексом України від 13.03.2012 №4495-VІ (МК України), документи, що підтверджують правомірність формування митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Такі документи у повній мірі підтверджують числові значення складових декларованої позивачем митної вартості товару та правомірність визначення митної вартості за ціною договору.
Позивач зазначає, що підставами винесення оскаржуваних рішень відповідач вказав не надання всіх запитуваних документів щодо ціни товару на умовах поставки СРТ (відповідно до Інкотермс 2010), а також відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема вартість страхування.
Разом з цим, умови поставки СРТ (відповідно до Інкотермс 2010), що зазначені в Контракті від 13.01.2020 №1301-20UA, передбачають, що витрати на транспортування товару несе Продавець. Таким чином, витрати на транспортування вже включені до сплаченої позивачем договірної ціни товару.
Положення Контракту від 13.01.2020 №1301-20UA не зобов'язують ТОВ "Оптіматрейдінг" або Продавця за договором страхувати вантаж та включати вартість страхування до митної вартості товару.
Листом від 20.02.2020 №20_02/1 позивач повідомив митний орган, що доставка включена в вартість товару, страхування не включене.
Щодо твердження відповідача про відсутність печатки на Додатку (Специфікації) №4 до Контракту, позивач зазначає, що відповідно до пункту 12 Контракту №1301-20UA Даний контракт, включаючи специфікації, зміни доповнення та інші додатки до нього, які завірені підписами і печатками (за наявності) уповноважених сторін та передані факсом та іншими телекомунікаційними засобами мають юридичну силу. Lemedan s.r.o. здійснює свою діяльність без печатки. Використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим, а тому, той факт, що Lemedan s.r.o. здійснює свою діяльність без використання печатки не суперечить чинному законодавству.
Відповідач також у запиті (повідомленні) митного органу зазначає, що надана для митного оформлення декларація №MRN20DE810322899614Е7 містить відомості, що країною відправлення оцінюваного товару є Німеччина. В той же час, відповідно до решти документів, країною відправлення є Бельгія. Позивач зазначає, що перевезення від місця відправлення до місця призначення за умовами поставки СРТ здійснює продавець, тому ТОВ "Оптіматрейдінг" не може бути відповідальним за надання інформації в деклараціях, що не були оформлені представниками та/або агентами ТОВ "Оптіматрейдінг". Під час заповнення митної декларації зі свого боку ТОВ "Оптіматрейдінг" керувалися інформацією, яку надав Продавець Lemedan s.r.o.
Також зазначено, що відповідач, враховуючи неможливість застосування попередніх (основних згідно Митного кодексу України) методів, пропонує визначити митну вартість із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 МК України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях подібних за характеристиками товарів, оформлених за 08.02.2020 №UA100290/2020/304188. Вказаний документ не був виданий позивачем та позивачу не належить, позивач не може визначити його змісту та підтвердити чи спростувати подібність або розбіжності товарів, що ввозилися позивачем та товарів, зазначених у документі №UA100290/2020/304188.
Разом з цим, позивач наголошує на тому, що товар, закуповуваний позивачем не є новим. Цей факт підтверджується експертним висновком Київської торгово-промислової палати від 12.03.2020 №1-291 та листами продавця Lemedan s.r.o.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2021 відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження.
29.04.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив Київської митниці Держмитслужби у якому вказав на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ТОВ "Оптіматрейдінг".
Відповідач зазначає, що після отримання МД від 21.02.2020 №UA100040/2020/181098 та доданих до неї документів згенеровано обов'язкові до виконання форми митного контролю:
« 202-1» Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації;
« 911-1» Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки.
19.02.2020 проведено митний огляд товару, та складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, встановлено, що на маркуванні, що може засвідчувати рік випуску обладнання, на чотирьох апаратах зазначено 2010, на двох 2012 та 2015.
У ході здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості задекларованих товарів встановлено, що наданні для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не містять відомостей щодо усіх складових митної вартості задекларованих товарів, а саме:
- відповідно до пункту 1 Контракту від 13.01.2020 №1301-20UA: загальні умови взаємовідносин між покупцем та продавцем, включаючи загальні умови ціноутворення, поставки, оплати, гарантії погоджено у Дистриб'юторській угоді. Даним контрактом визначаються додаткові та специфічні умови щодо поставки товарів. Разом з тим, покупець купляє продукцію по цінам, зазначеним в Додатку 1 до даного Контракту. В той же час, до митного оформлення не надано зазначеної Дистриб'юторської угоди та Додатку до Контракту;
- згідно відомостей Контракту від 13.01.2020 №1301-20UA, товар постачається відповідно до умов поставки СРТ-Київ. Разом із тим, положення контракту від 13.01.2020 №1301-20UA та інші надані декларантом документи не містять відомостей щодо включення до ціни товари витрат на транспортування та страхування (у разі його здійснення), та не надано відомостей щодо числових значень складових митної вартості.
З огляду на наявність вказаних сумнівів митним органом витребувано у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Однак, позивачем не надані документи, які б усунули зазначені сумніви. Так, декларантом надано експортну митну декларацію від 17.02.2020 №MRN20DE810322899614E7, лист відправника від 17.002.2020 №29140790, лист ТОВ "Оптіматрейдінг" від 20.02.2020 №20_20/1.
При цьому, листом ТОВ "Оптіматрейдінг" від 20.02.2020 №20_20/1 повідомило митні органи, що страхування не включено до вартості товару. Отже, цей лист підтверджує наведені вище сумніви митного органу щодо повноти декларування всіх складових митної вартості, зокрема витрат пов'язаних з доставкою та страхуванням вантажу. Таким чином, така складова митної вартості як страхування не включена до ціни та не додана до митної вартості відповідно до декларації митної вартості.
Надана до митного оформлення додаткова угода (специфікація) №4 від 13.01.2020 до контракту від 13.01.2020 №1301-20UA не завірена печаткою продавця, разом із тим пунктом 12 вказаного Контракту передбачено проставляння підпису та печатки уповноважених сторін на таких документах як специфікації, доповнення та додатки. Таким чином, специфікація №4 надана до митного оформлення з порушенням вимог контракту від 13.01.2020 №1301-20UA, статті 181 Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
Надана до митного оформлення митна декларація від 17.02.2020 №MRN20DE810322899614E7 містить відомості, що країною відправлення оцінюваного товару є Німеччина. В той же час, згідно даних зазначених в графі 15 митної декларації 18.02.2020 №UA100040/2020/181098 країною відправлення зазначено Бельгію. Окрім того, згідно відомостей наведених в автотранспортній накладній від 14.02.2020 №115259 місцем завантаження товару визначено м. Bornem (Бельгія). Таким чином, встановлені розбіжності щодо країни відправлення товару та місця завантаження, що безпосередньо впливає на складові митної вартості.
На запит митного органу про надання додаткових документів, декларантом надіслано лист від 20.02.2020 №20 02/1 щодо неможливості надати додаткові документи.
Враховуючи зазначене, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість неможливо визнати:
- неподання декларантом всіх запрошених документів;
- відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема вартість страхування.
Враховуючи неможливість застосування попередніх методів митну вартість визначено із застосуванням резервного методу відповідно до положень статті 64 МК України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості: митна декларація від 08.02.2020 №UA100290/2020/304188 із розрахунку 538,006 ЕURO/кг.
На підставі рішення про коригування митної вартості товарів від 25.02.2020 №UA100040/2020/000001/1 товар випущений у вільний обіг за митною декларацією від 27.02.2020 №UA100020/2020/181237.
Також відповідач звертає увагу на те, що різниця між платежами, які сплачені на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від 25.02.2020 №UА100040/2020/000001/1, складає - 368 150,93 грн і саме дана сума є ціною позову, а не як помилково вказав позивач 5 158 339,99 грн.
В судовому засіданні представники позивача та відповідача письмово викладені позиції підтримали.
Суд, заслухав пояснення сторін, дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.
09.04.2015 між ТОВ "Оптіматрейдінг" (покупець) та Lemedan s.r.o. (продавець) було укладено Неексклюзивну дистриб'юторську угоду № DA-2015/OT, предметом якої є право придбання у продавця продукції та її подальшого продажу на території України відповідно до даної угоди.
Додатково 13.01.2020 між ТОВ "Оптіматрейдінг" та Lemedan s.r.o. укладено Контракт № 1301-20UA, предметом якого є купівля-продаж Продукції відповідно до даного Контракту, зокрема Приладів для опромінення Mirasol.
19.02.2020 ТОВ "Оптіматрейдінг" подано до Київської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA100040/2020/181013 за якою в митний режим імпорту задекларовано товар: Прилад для опромінення Mirasol - 6 шт., арт. - 11000. Виробник - Terumo BCT, Inc. Торгівельна марка - Terumo. Митна вартість зазначеного товару визначена на рівні 72450 ЕURO, 12075 ЕURO за одиницю товару (145,643 ЕURO/кг).
Після отримання МД від 19.02.2020 №UA100040/2020/181013 та доданих до неї документів автоматизованими системами митниці згенеровано обов'язкові до виконання форми митного контролю:
« 202-1» Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації;
« 911-1» Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки.
19.02.2020 проведено митний огляд товару, складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, та встановлено, що на маркуванні, що може засвідчувати рік випуску обладнання, на чотирьох апаратах зазначено 2010, на двох 2012 та 2015. Зафіксовано, що явні сліди зносу на пристроях відсутні.
21.02.2020 відповідачем складено карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення 25.02.2020 №UA10040/2020/00019 згідно якої позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв'язку із тим, що у графі 31 митної декларації №UA 100040/2020/181013 не зазначено інформацію, що міститься в товаросупровідних документах на вантаж про те, що задекларований товар не є новим.
21.02.2020 ТОВ "Оптіматрейдінг" подано до Київської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA100040/2020/181098 за якою в митний режим імпорту задекларовано товар: Прилад для опромінення Mirasol - 6 шт., арт. - 11000. Технічний стан - відремонтовані прилади. Виробник - Terumo BCT, Inc. Торгівельна марка - Terumo. Митна вартість зазначеного товару визначена на рівні 72450 ЕURO, 12075 ЕURO за одиницю товару (145,643 ЕURO/кг).
На підтвердження заявленої у МД від 21.02.2020 №UA100040/2020/181098 митної вартості товару ТОВ "Оптіматрейдінг" до вказаної декларації додано, зокрема:
- Контракт від 13.01.2020 №1301-20UA, укладений між ТОВ "Оптіматрейдінг" та Lemedan s.r.o. (Продавець), предметом якого є купівля-продаж на умовах СРТ-Київ Продукції відповідно до даного Контракту, зокрема Приладів для опромінення Mirasol;
- інвойс від 12.02.2020 №950050701 у якому зафіксовано загальну ціну товару на рівні 72450 ЕURO на умовах поставки СРТ-Київ.
У ході здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості задекларованих товарів встановлено, що наданні для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не містять відомостей щодо усіх складових митної вартості задекларованих товарів, а саме:
- відповідно до пункту 1 Контракту від 13.01.2020 №1301-20UA: загальні умови взаємовідносин між покупцем та продавцем, включаючи загальні умови ціноутворення, поставки, оплати, гарантії погоджено у Дистриб'юторській угоді. Даним контрактом визначаються додаткові та специфічні умови щодо поставки товарів. Разом з тим, покупець купляє продукцію по цінам, зазначеним в Додатку 1 до даного Контракту. В той же час, до митного оформлення не надано зазначеної Дистриб'юторської угоди та Додатку до Контракту;
- згідно відомостей Контракту від 13.01.2020 №1301-20UA, товар постачається відповідно до умов поставки СРТ-Київ. Разом із тим, положення контракту від 13.01.2020 №1301-20UA та інші надані декларантом документи не містять відомостей щодо включення до ціни товари витрат на транспортування та страхування (у разі його здійснення), та не надано відомостей щодо числових значень складових митної вартості.
З огляду на наявність вказаних сумнівів митним органом витребувано у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
ТОВ "Оптіматрейдінг" додатково на запит митного органу подано:
- сертифікат відповідності від 14.05.2019;
- автотранспортна накладна від 14.02.2020 №115259;
- декларація про походження товару від 12.02.2020 №950050701;
- зовнішньоекономічний договір DA-2015/OT від 09.04.2015;
- Специфікація 4 від 13.01.2020 до Контракту від 13.01.2020 №1301-20UA;
- інформація про позитивні результати державних видів контролю від 20.02.2020;
- лист відправника від 17.02.2020 №29140790;
- лист отримувача від 20.02.2020 №20_20/1;
- декларація про відповідність від 20.05.2019.
- експортна митна декларація від 17.02.2020 №MRN20DE810322899614E7.
25.02.2020 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості №UA10040/2020/000001/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA10040/2020/00021.
Згідно рішення про коригування митної вартості №UA10040/2020/000001/1 митна вартість імпортованих товарів, заявлених до митного контролю та митного оформлення за митною декларацією №UA100040/2020/181098 не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) відповідно до частини 6 статті 54 та частини 2 статті 58 МК України (далі Кодекс) у зв'язку із тим, що під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією №UA100040/2020/181098 встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме:
- відповідно до пункту 1 Контракту від 13.01.2020 №1301-20UA: загальні умови взаємовідносин між покупцем та продавцем, включаючи загальні умови ціноутворення, поставки, оплати, гарантії погоджено у Дистриб'юторській угоді. Даним контрактом визначаються додаткові та специфічні умови щодо поставки товарів. Разом з тим, покупець купляє продукцію по цінам, зазначеним в Додатку 1 до даного Контракту. В той же час, до митного оформлення не надано зазначеної Дистриб'юторської угоди та Додатку до Контракту;
- згідно відомостей Контракту від 13.01.2020 №1301-20UA, товар постачається відповідно до умов поставки СРТ-Київ. Разом із тим, положення контракту від 13.01.2020 №1301-20UA та інші надані декларантом документи не містять відомостей щодо включення до ціни товари витрат на транспортування та страхування (у разі його здійснення), та не надано відомостей щодо числових значень складових митної вартості.
Таким чином, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов'язаних з транспортуванням товарів до названого місця призначення.
Позивачем не надані документи, які б усунули зазначені сумніви. Так, декларантом надано експортну митну декларацію від 17.02.2020 №MRN20DE810322899614E7, лист відправника від 17.002.2020 №29140790, лист ТОВ "Оптіматрейдінг" від 20.02.2020 №20_20/1.
При цьому, листом ТОВ "Оптіматрейдінг" від 20.02.2020 №20_20/1 повідомило митні органи, що страхування не включено до вартості товару. Отже, цей лист підтверджує наведені вище сумніви митного органу щодо повноти декларування всіх складових митної вартості, зокрема витрат пов'язаних з доставкою та страхуванням вантажу. Таким чином, така складова митної вартості як страхування не включена до ціни та не додана до митної вартості відповідно до декларації митної вартості.
Надана до митного оформлення додаткова угода (специфікація) №4 від 13.01.2020 до контракту від 13.01.2020 №1301-20UA не завірена печаткою продавця, разом із тим пунктом 12 вказаного Контракту передбачено проставляння підпису та печатки уповноважених сторін на таких документах як специфікації, доповнення та додатки. Таким чином, специфікація №4 надана до митного оформлення з порушенням вимог контракту від 13.01.2020 №1301-20UA, статті 181 Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
Надана до митного оформлення митна декларація від 17.02.2020 №MRN20DE810322899614E7 містить відомості, що країною відправлення оцінюваного товару є Німеччина. В той же час, згідно даних зазначених в графі 15 митної декларації 18.02.2020 №UA100040/2020/181098 країною відправлення зазначено Бельгію. Окрім того, згідно відомостей наведених в автотранспортній накладній від 14.02.2020 №115259 місцем завантаження товару визначено м. Bornem (Бельгія). Таким чином, встановлені розбіжності щодо країни відправлення товару та місця завантаження, що безпосередньо впливає на складові митної вартості.
На запит митного органу про надання додаткових документів, декларантом надіслано лист від 20.02.2020 №20 02/1 щодо неможливості надати додаткові документи.
Враховуючи зазначене, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість неможливо визнати відповідач вказав:
- неподання декларантом всіх запрошених документів;
- відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема вартість страхування.
У зв'язку із наведеним відповідач у спірному рішенні констатував неможливість визначення дійної митної вартості за основним методом (за ціною договору). Також вказав, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв'язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами за ціною угоди, прийнятої митним органом, з дотриманням умов, зазначених у статті 59 Кодексу. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв'язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами за ціною угоди, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятої митним органом, з дотриманням умов, зазначених у статті 60 Кодексу. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв'язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до положень статті 62 Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв'язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у статті 63 Кодексу. Враховуючи неможливість застосування попередніх методів, визначено митну вартість із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях подібних за характеристиками товарів, оформлених за МД від 08.02.2020 №UA100290/2020/304188 із розрахунку 538,006 ЕURO/кг.
З огляду на прийняття вказаного рішення про коригування митної вартості від 25.02.2020 №UA10040/2020/000001/1 відповідачем також складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.02.2020 №UA10040/2020/00021.
Вважаючи протиправними вказані рішення про коригування митної вартості товарів від 25.02.2020 №UA10040/2020/000001/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.02.2020 №UA10040/2020/00021, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.
Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 та 2 якої митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 Митного кодексу України).
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина друга статті 52 Митного кодексу України).
Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті....;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:
1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;
2) витрати на транспортування після ввезення;
3) податки, які справляються в Україні.
Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29.09.2020 у справі №160/9473/19, у якій Верховний Суд зауважив, що вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, є обов'язком декларанта. До таких документів які підтверджують митну вартість товарів відносять зокрема такі документи як рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), банківські платіжні документи, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару та які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Стаття 57 Митного кодексу України регулює методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, а саме:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно зі статтею 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
За приписами частин п'ятої - восьмої статті 57 Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно частини першої статті 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Відповідно до частини першої статті 60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Згідно статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Системний аналіз наведених вище норм Митного кодексу України дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.
Основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Встановлено, що наявність сумнівів у заявленій позивачем митній вартості товару відповідач обґрунтував тим, що у ході здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості задекларованих товарів встановлено, що наданні для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не містять відомостей щодо усіх складових митної вартості задекларованих товарів, а саме вартості транспортування та страхування товару, адже:
- відповідно до пункту 1 Контракту від 13.01.2020 №1301-20UA: загальні умови взаємовідносин між покупцем та продавцем, включаючи загальні умови ціноутворення, поставки, оплати, гарантії погоджено у Дистриб'юторській угоді. Даним контрактом визначаються додаткові та специфічні умови щодо поставки товарів. Разом з тим, покупець купляє продукцію по цінам, зазначеним в Додатку 1 до даного Контракту. В той же час, до митного оформлення не надано зазначеної Дистриб'юторської угоди та Додатку до Контракту;
- згідно відомостей Контракту від 13.01.2020 №1301-20UA, товар постачається відповідно до умов поставки СРТ-Київ. Разом із тим, положення контракту від 13.01.2020 №1301-20UA та інші надані декларантом документи не містять відомостей щодо включення до ціни товари витрат на транспортування та страхування (у разі його здійснення), та не надано відомостей щодо числових значень складових митної вартості.
Щодо вказаних висновків відповідача про неподання позивачем Дистриб'юторської угоди та Додатку до Контракту суд зазначає, що за змістом доводів відповідача відсутність таких документів не дозволяє встановити дійсні умови поставки та договірну ціну товару.
При цьому, суд зауважує, що умови поставки (СРТ-Київ) та договірна ціна товару (72450 ЕURO) чітко простежуються із наданих позивачем документів, а саме Контракту від 13.01.2020 №1301-20UA у якому узгоджено умову поставок СРТ-Київ та інвойсу від 12.02.2020 №950050701 у якому зафіксовано загальну ціну товару на рівні 72450 ЕURO та умову його поставки - СРТ-Київ.
Оскільки поставка здійснювалася на умовах СРТ (відповідно до Інкотермс 2010), то продавець здійснив поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим, та оплатив вартість перевезення. Отже, вартість перевезення включено до договірної ціни товару, зазначеної у інвойсі, а отже позивач не поніс витрат на транспортування товару та окремо не компенсував такі витрати продавця.
Таким чином, суд вважає, що договірна ціна товару та включення до її складу витрат продавця на транспортування товару чітко простежуються із наданих позивачем документів, а тому сумніви відповідача у цій частині не є обґрунтованими.
За змістом вказаних норм МК України до складових митної вартості товару належать утому числі й витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, якщо здійснювалося страхування, є також страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Витрати на страхування товару включаються до митної вартості товару, а документи на підтвердження розміру таких витрат подаються, лише у разі якщо здійснювалося страхування товару.
Суд зазначає, що згідно пункту 8 Контракту від 13.01.2020 №1301-20UA залежно від використовуваних умов Інкотермс 2010, покупець купуватиме страховий поліс після переходу ризиків і майна за будь-які пошкодження товару. Покупка такого поліса покупцем має бути засвідчена на прохання продавця сертифікатами страхування страховими компаніями або її агентами.
З огляду на поставку товару на умовах СРТ-Київ позивач прийняв на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Тобто, страхування товару позивач міг здійснити після його доставки у м. Київ, а отже не міг понести витрати на страхування товару, які включаються до його митної вартості.
Таким чином, суд вважає необґрунтованими сумніви відповідача у цій частині.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що необґрунтованість вказаних сумнівів відповідача щодо заявленої позивачем митної вартості товару свідчить про незаконність витребування у позивача додаткових документів та подальших дій відповідача щодо визначення митної вартості товару. Обставини щодо наявності вказаних сумнівів та не спростування таких сумнівів додатково наданими декларантом документами вказані у спірному рішенні про коригування митної вартості також як і підстави для його прийняття.
Також суд зазначає, що вказані сумніви усунені шляхом подання позивачем додаткових документів, а саме:
- листом від 20.02.2020 №20_20/1 повідомив про те, що страхування товару не здійснювалось;
- надані позивачем Дистриб'юторська угода та Специфікація 4 від 13.01.2020 до Контракту від 13.01.2020 №1301-20UA підтвердили зазначені у Контракті від 13.01.2020 №1301-20UA та інвойсі від 12.02.2020 №950050701 договірну ціну товару на рівні 72450 ЕURO та умову його поставки - СРТ-Київ.
Посилання відповідача на те, що Специфікація 4 від 13.01.2020 до Контракту від 13.01.2020 №1301-20UA не містить печатки продавця, що суперечить пункту 12 Контракту від 13.01.2020 №1301-20UA та положенням Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд вважає безпідставними.
Так, згідно пункту 12 Контракту від 13.01.2020 №1301-20UA даний контракт, включаючи специфікації, зміни, доповнення та інші додатки до нього, які завірені підписами і печатками (за наявності) уповноважених сторін та передані факсом та іншими телекомунікаційними засобами мають силу оригіналу.
Отже, контракт, специфікації, зміни, доповнення та інші додатки до нього, завіряється печатками у разі наявності таких.
При цьому, чинним законодавством України не визначено обов'язкового скріплення договору чи додатків до нього печаткою суб'єкта господарювання, а також обов'язкового скріплення правочину печаткою за письмовою домовленістю сторін договору.
Відповідно до частин першої та третьої статті 58-1 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим. Наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.
Як зазначив позивач продавець товару Lemedan s.r.o. не має печатки, що підтверджується відсутністю печатки Lemedan s.r.o. на інших документах, які подав позивач та до яких відповідач не мав зауважень щодо її відсутності, що також вказує на суперечливість позиції відповідача у цій частині.
Відповідач також зазначає, що надана для митного оформлення декларація №MRN20DE810322899614Е7 містить відомості, що країною відправлення оцінюваного товару є Німеччина. В той же час, відповідно до решти документів, країною відправлення є Бельгія.
При цьому, варто зауважити, що перевезення від місця відправлення до місця призначення за умовами поставки СРТ здійснює продавець, тому ТОВ "Оптіматрейдінг" не може відповідати за інформацію в деклараціях, у оформленні яких він не брав участі. Під час заповнення митної декларації від 21.02.2020 №UA100040/2020/181098 ТОВ "Оптіматрейдінг" керувалося інформацією наданою Lemedan s.r.o.
При вирішенні даної справи, суд також враховує наступне.
У постанові від 27.04.2020 у справі №140/804/19 Верховний Суд вказав, що зі змісту положень розділу ІІІ ("Митна вартість товарів та методи її визначення") Митного кодексу України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів. Відповідно до положень пункту третього частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі №160/9473/19 зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним органом за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Верховний Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Серед критеріїв (принципів), які повинні застосовуватись суб'єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб'єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. У спорах про оскарження акта індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, який стосується прав та обов'язків особи, суд при вирішенні справи має надати повну та об'єктивну правову оцінку такому акту.
Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості від 25.02.2020 №UA10040/2020/000001/1, щодо обставин проведення коригування митної вартості та обґрунтування її скоригованого розміру, зазначено «враховуючи неможливість застосування попередніх методів, визначено митну вартість із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях подібних за характеристиками товарів, оформлених за МД від 08.02.2020 №UA100290/2020/304188 із розрахунку 538,006 ЕURO/кг».
Тобто, ціна товару на рівні 538,006 ЕURO/кг взята відповідачем із МД від 08.02.2020 №UA100290/2020/304188. При цьому, у спірному рішенні про визначення митної вартості не зазначено характеристик товару, задекларованого за МД від 08.02.2020 №UA100290/2020/304188.
Разом з цим, варто зауважити, що товар, який позивач ввозив за МД від 21.02.2020 №UA100040/2020/181098 не новий, був у використанні та відремонтований, що об'єктивно має позначатись на митній вартості такого товару.
Так, в акті від 19.02.2020 про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, зафіксовано, що на маркуванні, що може засвідчувати рік випуску обладнання, на чотирьох апаратах зазначено 2010, на двох 2012 та 2015.
Згідно листа Lemedan s.r.o. від 17.02.2020 №29140790 товари, поставлені за інвойсом від 12.02.2020 №950050701, не нові, відремонтовані заводом виробником, вони вже були у використанні, а потім вони були оновлені (refurbished) та надіслані на адресу дистриб'ютора.
У експертному висновку Київської торгово-промислової палати від 12.03.2020 №1-291 зазначено, що кожен з 6 приладів для опромінення «Mirasol Illuminator», артикул 11000, без зовнішніх механічних пошкоджень, має сліди експлуатації, після підключення приладів встановлено, що кожним із них проведено від 11 до 1130 процедур.
З урахуванням наведеного у сукупності, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів 25.02.2020 №UA10040/2020/000001/1 не відповідає імперативній вимозі щодо обґрунтованості таких рішень, що свідчить про протиправність та необхідність скасування вказаного рішення.
Протиправність рішення про коригування митної вартості товарів 25.02.2020 №UA10040/2020/000001/1 беззаперечно свідчить також і про протиправність картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.02.2020 №UA10040/2020/00021, складеної у зв'язку із прийняттям вказаного рішення про коригування митної вартості.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не доведено обґрунтованості оскаржуваних рішень, а надані позивачем докази та встановлені судом обставини свідчать про протилежне, суд вважає, що наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом задоволення позовних вимог.
Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2021 визначено позивачу суму судового збору та позовну заяву залишено без руху.
У відзиві на позовну заяву відповідач звертає увагу на те, що різниця між платежами, які сплачені на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від 25.02.2020 №UА100040/2020/000001/1, складає - 368 150,93 грн і саме дана сума є ціною позову, а не як помилково вказав позивач 5 158 339,99 грн.
На підставі наданих в судовому засіданні пояснень представниками, встановлено, що відповідно судовий збір має складати не 22700 грн, а 5522,26 грн.
Таким чином, оскільки даний позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, то поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає 5522,26 грн. Решта коштів, сплачених позивачем згідно платіжного доручення №132 від 02.02.2021, є надміру сплаченим судовим збором та повертається за заявою позивача згідно статті 7 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-246, 255 КАС України,
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіматрейдінг" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 25.02.2020 №UA10040/2020/000001/1.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.02.2020 №UA10040/2020/00021.
Стягнути з Київської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіматрейдінг" витрати по сплаті судового збору у розмірі 5522,26 гривень.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптіматрейдінг" (місцезнаходження юридичної особи: 03057, місто Київ, вулиця Антона Цедіка, будинок 12; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39383865).
Відповідач - Київська митниця (місцезнаходження юридичної особи: 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ВП: 43997555).
Повний текст рішення складено й проголошено в судовому засіданні 20.01.2022.
Суддя О.М. Чудак