ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
20 січня 2022 року м. Київ№ 640/16761/21
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши заяву представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду в адміністративній справі
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Еталонкомплекс"
доГоловного управління ДПС у м. Києві; Державної податкової служби України
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталонкомплекс" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.07.2020 року за № 1714307/35623703 та зобов'язати відповідачів зареєструвати податкову накладну від 11.06.2020 року за № 2 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 300000,00 грн. в тому числі на суму податкового кредиту 50000,00 грн.. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №640/12045/20, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2021 у справі №640/16761/21 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталонкомплекс" залишено без руху.
Від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Ознайомившись з заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталонкомплекс" про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.
Згідно частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.( абзац 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, від 02.07.2020 у справі № 1.380.2019.006119 та від 20.11.2020 у справі № 1.380.2019.006517, до позовів платника податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати застосовуються загальні строки звернення до суду, визначенні нормами статті 122 КАС України, а не Податковим кодексом України. При цьому такі строки залежать від того, чи використав платник податків процедуру адміністративного оскарження вказаних рішень як досудового порядку вирішення спору.
Відповідно до ч. 4 статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач оскаржує рішення від 08.07.2020 року за № 1714307/35623703, проте з даним позовом звернувся в червні 2021 року , тобто з порушенням встановленого ст. 122 КАС України шестимісячного строку.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом, представник позивача зазначає, що відповідно до п. 3 Протоколу рішення трудового колективу про оголошення страйку № 01/07/20 від 01.07.2020 року було оголошено з метою запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) страйк за участю всіх членів трудового колективу з 01.07.2020 року по 31.03.2021 року.
Відповідно до п. 6 Протоколу рішення трудового колективу про оголошення страйку № 01/07/20 від 01.07.2020 року на період страйку на підприємстві було заборонено виконання всіх робіт з метою запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), крім тих, що пов'язані з забезпеченням нарахуванням та виплатою заробітної плати відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 5 Протоколу рішення трудового колективу про оголошення страйку № 01/07/20 від 01.07.2020 року на період страйку було заборонено працівникам відвідувати належні підприємству приміщення з метою запобігання з метою запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Оцінюючи такі доводи представника позивача, суд враховує наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 року "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 28 лютого 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Таким чином, строк звернення до суду, який закінчився у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України та під час дії пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України підлягає поновленню лише за наявності двох умов: 1) якщо причини його пропуску є поважними; 2) вказані причини є такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином
Отже, виходячи з наведених законодавчих приписів сам факт встановлення карантину не може слугувати причиною для поновлення процесуального строку звернення до суду, а можливість поновлення процесуального строку визначається у взаємозв'язку зі встановленням поважності причин пропуску строку та їх зумовленості обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд зазначає, що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом, згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Наведені позивачем обставини не дають підстав вважати, що встановлений законодавством строк на оскарження рішень, які мають наслідком порушення прав або інтересів особи, яка звертається за їх захистом, може бути поновлений у зв'язку з тим, що особа тривалий час просто не користується своїми правами та не вважає відносини спірними.
Суд зауважує, що впроваджені у зв'язку з карантином обмеження повною мірою не стосувались діяльності державних органів (у тому числі суду) та поштових організацій, служб кур'єрської доставки тощо.
Водночас, платникам забезпечено можливість доступу до інформації через електронний кабінет у день прийняття рішення.
Тобто такі обмеження об'єктивно жодним чином не перешкоджали своєчасному зверненню позивача до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
Також щодо посилань позивача на оголошення страйку трудовим колективом підприємства позивача, суд зазначає, відповідно до приписів ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Отже, правом звернення до суду щодо оскарження актів індивідуальної дії має і керівник/директор підприємства, так і залучений адвокат в порядку представництва.
Жодних доказів звернення до відповідних фахівців у сфері податкового законодавства та отримання відмови у зв'язку з введенням в дію карантинних обмежень суду також не надано.
Таким чином, наведені обставини не є об'єктивно непереборними та такими, що не залежать від волевиявлення уповноважених осіб ТОВ «Еталонкомплекс».
Також варто зазначити, на підставі наказу Державної судової адміністрації від 26 квітня 2019 року №429 "Про внесення змін до наказу ДСА України від 22.12.2018 року №628"у судах запроваджено тестову експлуатацію підсистеми "Електронний суд".
Таким чином, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі, з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.
Таким чином, позивачем пропущений строк на подання позову по даній справі.
Відповідно до ч. 15 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонкомплекс» підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 240, 243, 248, 255, 295, 297 КАС України, суд
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Еталонкомплекс» залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.К. Каракашьян