справа№380/19444/21
з питань залишення позовної заяви без розгляду
14 лютого 2022 року
зал судових засідань № 12
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кузана Р.І.,
секретар судового засідання Ящишин І.А.,
за участю:
представника позивача Бердара С.В.,
представника відповідача Кухар Н.М.,
розглянувши у підготовчому засіданні в м.Львові клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
Комунальне підприємство «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради (місцезнаходження: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Федьковича, 11, код ЄДРПОУ 03348910), звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, вул.Стрийська, 35, м.Львів, код ЄДРПОУ 43143039), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області форми «Н» від 19.11.2018 № 0016755712 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 0,67 грн, у розмірі 30% в сумі 176 657,51 грн, у розмірі 40% у сумі 1 510 301,15 грн, у розмірі 50% у сумі 1 228 561,65 грн.
Ухвалою від 15.11.2020 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 16.01.2021 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 22.12.2021 судом задоволено клопотання відповідача та допущено заміну відповідача в адміністративній справі - Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039) його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ ВП 43968090), як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України.
Від представника відповідача одночасно з відзивом на позовну заяву надійшло клопотання про залишення позову без розгляду з підстав порушення позивачем строку на звернення до суду. В обґрунтування клопотання посилається на те, що у відповідності до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.11.2020 у справі №500/2486/19, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, який обчислюється з дня вручення позивачу спірного податкового повідомлення-рішення відповідача від 19.11.2018 № 0016755712. З даною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 10.11.2022, тобто з пропуском встановленого законом строку. При цьому, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску строку позивачем не надано. З огляду на наведене, посилаючись на приписи ст.ст.122, 123, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач просить суд залишити позов без розгляду.
Від представника позивача надійшло заперечення на клопотання, в якому вказує, що згідно з правовими висновками Верховного Суду у справах №813/4912/17 та №640/46/19 строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено. Відтак вважає, що позивачем не пропущено строк на звернення до суду. Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області форми «Н» від 19.11.2018 № 0016755712.
Представник позивача в підготовчому судовому засіданні щодо клопотання про залишення позовної заяви без розгляду заперечив та просив у задоволенні такого відмовити з підстав необґрунтованості та безпідставності такого.
Представник відповідача в підготовчому судовому засіданні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підтримала та просила задовольнити таке.
При вирішенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд керувався таким.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 4 статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
За змістом п.102.1 ст.102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Таким чином, п.56.18 ст.56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу.
Суд зауважує, що тривалий час у судовій практиці було сформульовано висновок, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено (позиції Верховного Суду по справах №640/46/19, №813/4921/17, №2540/2576/18).
В той же час, в постанові від 26.11.2020 по справі №500/2486/19 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступив від вказаного правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, та сформулював нову правову позицію, зазначивши, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Таким чином, з дня прийняття Верховним Судом рішення від 26.11.2020 по справі №500/2486/19 змінився правовий підхід до визначення строків звернення платника податків до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень, та визначено, що у разі використання досудових заходів врегулювання спору такий строк становить один місяць.
Із змісту матеріалів позовної заяви слідує, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області форми «Н» від 19.11.2018 № 0016755712 позивач отримав 19.11.2018, що підтверджується наявним підписом головного бухгалтера КП «Дрогобичводоканал» Коландарішвілі С.Г. Позивачем не вживались заходи досудового вирішення спору, скарга до податкового органу в порядку адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення не подавалась..
Відтак, для звернення до адміністративного суду з даним позовом встановлено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абз.1 ч.2 ст.122 КАС України).
Таким чином, оскільки податкове повідомлення-рішення відповідача позивачем отримано 19.11.2018, а позовна заява подана до суду 10.11.2021, тобто зі спливом шестимісячного строку, то наведені обставини свідчать про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Вказана правова позиція суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 26.11.2020 по справі №500/2486/19 та від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується судом під час вирішення наведеного спору.
Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Приймаючи рішення про залишення позовної заяви без розгляду, суд враховує позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 про те, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Суд також зважає на позицію Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях по справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії» дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Враховуючи, що позивачем подано адміністративний позов з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, позивачем не наведено доводів про поважність причин пропуску такого строку, тому клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є обґрунтованим.
З наведених обставин та доказів на їх підтвердження суд приходить до висновку, що відсутні підстави для поновлення строку на оскарження податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області форми «Н» від 19.11.2018 № 0016755712, відтак позовну заяву Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 122, 240, 248, 256 КАС України, суд,-
клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити повністю.
Позовну заяву Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 17.02.2022.
Суддя Р.І. Кузан