16 лютого 2022 року Справа № 160/25902/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Віхрової В.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -
16.12.2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області (далі - відповідач), третя особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-108651-51/62У від 22.02.2021 року.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-108651-51/62У від 22.02.2021 року є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки позивач є пенсіонером і отримує пенсію за віком, а отже є звільненим від сплати єдиного внеску. Вказане стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/25902/21 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання протиправною та скасування вимоги - задоволено; зупинено стягнення з ОСОБА_1 на підставі виконавчого документу - вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-108651-51/62У від 22.02.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 11249,48 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
11.01.2022 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464, є недоїмкою, за який сплачується єдиний внесок. Позивачем протягом 2019-2020 років сплата єдиного соціального внеску самостійно не здійснювалась, що підтверджується ІКП платника податків. ОСОБА_1 надавав звітність за 2017-2020 роки по доходам, отриманим від незалежної професійної діяльності. Не підлягають оскарженню зобов'язання самостійно визначені платником. Відповідача не було своєчасно повідомлено про те, що ОСОБА_1 взятий на облік в Центральному об'єднаному управлінні ПФУ в м. Дніпрі та отримував пенсію за віком.
28.01.2022 року позивачем подано відповідь на відзив, в якій вказано, що відповідачем у відзиві на позовну заяву не спростовано жодними поясненнями та жодними належними доказами законність дій податкового органу та обґрунтованість нарахування недоїмки з ЄСВ.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
На підставі рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області №56 від 26.04.2016 року ОСОБА_1 має право на зайняття адвокатською діяльністю, про що видане свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія №3059 від 29.04.2016 року.
З 23.12.2016 року позивача взято на облік як платника єдиного внеску, що підтверджується повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску №1604628000039 від 23.12.2016 року.
З 01.03.2020 року позивач знаходиться на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Дніпрі Дніпропетровської області і отримує пенсію за віком, що підтверджується довідкою про доходи №2354 5173 7433 9313 від 12.11.2020 року.
22.02.2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі даних інформаційної системи податкового органу прийнято вимогу №Ф-108651-51/62 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 11249,48 грн.
Підставою для формування вимоги №Ф-108651-51/62 від 22.02.2021 року є інформація, наявна в базі даних інформаційної системи податкового органу по інтегрованій картці платника податків, в якій відображено наступні несплачені нарахування на момент розгляду цієї справи:
- за III квартал 2019 року по терміну сплати 21.10.2019 року в сумі 2754,18 грн.;
- за IV квартал 2019 року по терміну сплати 20.01.2020 року в сумі 2754,18 грн.;
- за І квартал 2020 року по терміну сплати 19.04.2020 року в сумі 2078,12 грн.;
- за ІІ квартал 2020 року по терміну сплати 20.07.2020 року в сумі 1039,06 грн.;
- за ІІІ квартал 2020 року по терміну сплати 19.10.2020 року в сумі 3178,12 грн.
Загальна сума недоїмки з єдиного соціального внеску складає 11249,48 грн.
Не погодившись з вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-108651-51/62 від 22.02.2021 року про нарахування єдиного внеску у розмірі 11249,48 грн., позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VІ). В силу вимог частини першої статті 2 даного Закону його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Так, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VІ єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з абзацом другим, третім пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, окрім іншого, фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
Відповідно до ч. 4 ст. 4 зазначеного Закону, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до абз. 2 п. 3 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 звіт зазначеними особами не подається.
З наведених норм вбачається, що фізичні особи-підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, або особи, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно отримують пенсію за віком, не є платниками єдиного внеску. Відповідно, такі особи не мають обов'язку сплачувати єдиний внесок та подавати звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 з березня 2020 року отримує пенсію за віком, що підтверджується довідкою про доходи №2354 5173 7433 9313 від 12.11.2020 року.
Таким чином, наявні документи підтверджують статус позивача як особи, яка отримує пенсію за віком та користується у зв'язку з цим встановленими законодавством пільгами, зокрема, і в частині сплати єдиного внеску до Пенсійного фонду України.
Частиною 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що звільнені від сплати єдиного внеску особи можуть бути платниками єдиного внеску лише у випадку їх добровільної участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Будь-яких доказів, що позивач подавав до пенсійного органу заяву про добровільну участь та з ним укладався договір про добровільну участь, матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач не має обов'язку ні нараховувати, ні сплачувати єдиний внесок.
Суд звертає увагу представника відповідача, що законодавством не передбачено окремого та обов'язкового повідомлення ДПС самозайнятою особою, яка перебуває на обліку, як платник єдиного внеску, про її статус пенсіонера.
При цьому, незважаючи на відсутність обов'язку повідомлення про взяття на облік в органах пенсійного фонду, як пенсіонера, позивач 02.12.2020 року звернувся до податкового органу з заявою, якою повідомив, що є пенсіонером за віком та просив не нараховувати та звільнити від сплати за себе єдиного внеску.
Стосовно періоду нарахувань єдиного внеску оскаржуваною вимогою до березня 2020 року, суд зазначає, що за період 2,3,4 квартали 2019 року та січень, лютий 2020 року єдиний внесок був сплачений позивачем самостійно у повному обсязі. Зазначене підтверджується банківськими квитанціями №106 від 12.06.2019 року на суму 2755,00 грн., №8 від 24.09.2019 року на суму 2755,00 грн., №35 від 23.12.2019 рокуна суму 2755,00 грн., №49 від 07.04.2020 року на суму 2080,00 грн., №0.0.17651122571 від 13.07.2020 року на суму 1039,06 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач неодноразово звертався до податкового органу із заявами від 27.07.2020 року, 03.08.2020 року, 09.09.2020 року про зарахування за 2019 рік сплачених сум єдиного внеску.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача, що позивач самостійно нараховував єдиний внесок шляхом подання звіту, тому зобов'язаний його сплачувати. Позивач звільнений з березня 2020 року від сплати єдиного внеску відповідно до закону і йому може бути нарахований єдиний внесок лише у одному випадку - у разі його добровільної участі в системі загальнообов'язкового соціального страхування. Інших підстав для виникнення обов'язку у пенсіонера за віком для нарахування та сплати єдиного внеску, а відтак, і направлення вимоги про сплату недоїмки, законом не передбачено.
Неврахування відповідачем всіх обставин статусу позивача як пенсіонера та сплати ним належних сум єдиного внеску за період 2,3,4 квартали 2019 року та січень, лютий 2020 року призвело до невірного обчислення податковим органом суми єдиного внеску виставленою вимогою, відтак, оскаржувана вимога №Ф-108651-51/62У від 22.02.2021 року підлягає скасуванню в повному обсязі.
З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувану податкову вимогу №Ф-108651-51/62У від 22.02.2021 року, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Отже, позовна вимога про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-108651-51/62У від 22.02.2021 року, винесеної Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, підлягає задоволенню.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню, а вимога Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №Ф-108651-51/62У від 22.02.2021 року є такою, що підлягає скасуванню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією від 15.12.2021 року, та за звернення із заявою про забезпечення позову в розмірі 681,00 грн., що документально підтверджується квитанцією від 15.12.2021 року від 15.12.2021 року.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1589,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658), третя особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (вул. Старокозацька, б. 56, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 34984509) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-108651-51/62У від 22.02.2021 року.
В порядку розподілу судових витрат стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 1589 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.С. Віхрова