16 лютого 2022 року Справа № 160/21718/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №050130001720 від 13.10.2021 року щодо не зарахування до пільгового стажу періодів роботи ОСОБА_1 на підставі п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.10.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та зарахувати періоди роботи з 17.07.1984 по 13.06.1985 р. у Донецькому виробничому об'єднанні «ТОЧМАШ», з 05.11.1987 по 202.12.2006 р. у Донецькому виробничому об'єднанні «ТОЧМАШ», з 23.12.2006 р. по 06.07.2007 р. у ТОВ «АРМЛИТ ДОНБАСС», з 18.03.2010 р. по теперішній час у ПрАТ «АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД», до пільгового стажу роботи, відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Проте рішенням відділу перерахунку пенсій відмовлено у призначенні пенсії через недостатність стажу. Розглянувши надані документи, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області при розгляді всіх поданих документів а титульному аркуші трудової книжки виявлено виправлення в написанні по батькові, тому обчислення страхового стажу проведено тільки з урахуванням періодів навчання, проходження військової служби та за даними реєстру застрахованих осіб Єдиного державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Надані позивачем довідки, які видані підприємством, які на думку відповідача, не можуть бути прийняті до уваги у зв'язку з тим, що не відповідають вимогам п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт професій посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно якому при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи. Позивач вважає, рішення про відмову в призначенні пенсії протиправним та таким, що порушує його права.
Ухвалою суду від 16.11.2021 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
16.12.2021 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що Головне управління заперечує проти даного позову з наступних підстав. Позивач 08.10.2021 року звернувся до управління щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Для підтвердження страхового стажу позивачем надано трудову книжку НОМЕР_1 від 22.07.1984 в якій мають місце порушення вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях від 20.06.1974 №162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58, а саме на титульній сторінці виявлено виправлення в написанні по-батькові, тому обчислення страхового стажу проведено тільки з урахуванням періодів навчання, проходження військової служби та за даними реєстру застрахованих осіб Єдиного державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Крім того, довідка на підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 07.10.2021 №051/20/115 не відповідає вимогам п.3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах від 18.11.2005 №383, згідно якому при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. Таким чином, страховий стаж позивача становить 23 роки 10 місяців 2 дні, стаж роботи по Списку №2 відсутній.
Ухвалою суду від 21.12.2021 року у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення управління Пенсійного фонду України в м.Авдіївці Донецької області як відповідача в адміністративній справі №160/21718/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
08 жовтня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Управління ПФУ в м.Авдіївці Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком, яку зареєстровано за №1668.
До даної заяви позивачем додано: військовий квиток №9219499, диплом про навчання № НОМЕР_2 , довідка про зміну назви організації №1, довідка про прийняття на роботу №963, довідку, що визначає право на пенсію на пільгових умовах №05-1/20-115, документи про стаж №1318, запит на перевірку №0500-1514-8/83077, паспорт, наказ 136, трудова книжка № НОМЕР_3 .
Рішенням Відділу перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.10.2021 року №050130001720 Про відмову в призначенні пенсії за віком по Списку №2 ОСОБА_1 , розглянуто заяву ОСОБА_1 від 08.10.2021 року та надані документи для призначення пенсії за віком по Списку №2 та повідомлено зокрема наступне.
Згідно п.2 ч.2 статті 114 Закону №1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців.
При всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх поданих документів на титульному аркуші трудової книжки НОМЕР_1 від 22.07.1984 виявлено виправлення в написанні по батькові, тому обчислення страхового стажу проведено тільки з урахуванням періодів навчання, проходження військової служби та за даними реєстру застрахованих осіб Єдиного державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Безпосередній страховий стаж становить 23 роки 10 місяців 2 дні, що не достатньо для призначення відповідного виду пенсії.
Крім того, довідка на підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 07.10.2021 №051/20/115 не відповідає вимогам п.3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах від 18.11.2005 №383, згідно якому при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
За таких обставин, в призначенні пенсії за віком по Списку №2 згідно Закону №1058 ОСОБА_1 відмовлено, в зв'язку з відсутністю законних підстав.
Не погоджуючись із рішенням відповідача щодо відмови в призначенні пенсії та позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV).
Згідно з п.2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII.
Відповідно до положень п.16 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Частиною 1 статті 114 Закону України № 1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України № 1058-ІV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок.
Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є належність його професії, посади до пільгової, тобто до Списку №2 в даному випадку, та підтвердження шкідливих умов праці за результатами проведеної атестації робочого місця.
Суд зазначає, що статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно п. 10 Порядку № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, - уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
В п. 1 Порядку № 637 також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами; пунктом 20 Порядку № 637 також передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Як встановлено судом, між сторонами існує спір щодо не зарахування періодів роботи з 17.07.1984 по 13.06.1985 р. у Донецькому виробничому об'єднанні «Томаш», з 05.11.1987 по 202.12.2006 р. у Донецькому виробничому об'єднанні «Точмаш», з 23.12.2006 р. по 06.07.2007 р. у ТОВ «Армлит Донбасс», з 18.03.2010 р. по теперішній час у ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод», до пільгового стажу роботи позивача, а тому судом досліджується питання правомірності вимог позивача щодо зарахування вищезазначених періодів роботи.
Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 від 22.07.1984р., містяться наступні відомості щодо його роботи (далі мовою оригіналу):
Донецкое производственное объединение «ТОЧМАШ»:
- 17.07.1984г. - принят электромонтером по ремонту электрооборудования 3 разряда кузнечного прессованного цеха горячего участка (распоряжение №135 от 16.07.1984г.);
- 13.06.1985 - уволен по уходу в Советскую армию УССР статья 36 ЗУСЗОТ (р.350 от 14.06.1985г.);
- 05.11.1987г.- принят электромонтером по ремонту электрооборудования горячего участка 3 разряда кузнечно пресового цеха (распоряжение №218 от 04.11.1987г.);
- 01.03.1988г. - переведен электромонтером по ремонту электрооборудования 4 разряда горячего участка кузнечно-пресового цеха (квалиф.карта);
- 01.06.1989г. - переведен электромонтером по ремонту электрооборудования 5 разряда горячего участка кузнечно-пресового цеха (квалиф.карта);
- 04.03.1991г. - переведен электромонтером по ремонту и обслуживанию электрооборудования 5 рязряда горячего участка кузнечно-пресового цеха;
- 11.01.1993г. - переведен электромонтером по ремонту и обслуживанию электрооборудования 6 разряда горячего участка кузнечно-пресового цеха (квалиф.карта);
Донецкое производственное объединение «Точмаш» переименованное открытое акционерноъ общество «Точмаш» (приказ №100 от 15.03.1994г.)
- 20.12.2006г. - уволен по собсвенному желанию ст.38 КЗоТ Украины (распоряжение №к-203 от 20.12.2006)
- 23.12.2006г. - принят эл.монтером по ремонту и обслуживанию эл.оборудования в ЦКЧ т ЦЛ (приказ №236-к от 22.12.2006г.)
- 06.07.2007г. - уволен по собственному желанию ст.38 КЗоТ Украины (приказ №122-к от 06.07.2007г.)
Відкрите акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод»
- 18.03.2010г. - принят в цех водоснабжения на спец.участок по ремонту и обслуживанию оборудования основных цехов электромонтеров по ремонту и обслуживанию электрооборудования 5 разряда (приказ 22 от 17.03.2010г.)
28.04.2011г. открытое акционерное общество «Авдеевский коксохимический завод» преобразовано Публичное акционерное общество «Авдеевский коксохимический завод»
28.04.2016г. решением общего собрания акционеров публичного акционерного общества «Авдеевский коксохимический завод» (протокол №22) изменен тип общества и его наименование на частное акционерное общество «Авдеевский коксохимический завод»
- 08.01.2019. - присвоен 6 разряд электромонтера по ремонту и обслуживанию электрооборудования цеха водоснабжения специального участка по ремонту и обслуживанию оборудования основных цехов (расп.166 от 04.01.2019).
Записи в трудовій книжці ніким не оспорювались та в судовому порядку недійсними не визнавались.
Судом встановлено, що відповідачем не зараховано період роботи позивача, записи про які містяться в трудовій книжці НОМЕР_1 від 22.07.1984р., оскільки виявлено виправлення в написанні по батькові, тому обчислення страхового стажу проведено тільки з урахуванням періодів навчання, проходження військової служби та за даними реєстру застрахованих осіб Єдиного державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
В матеріалах справи, міститься копія трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 22.07.1984р., на титульному аркуші якої зазначено: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Щодо твердження відповідача про наявність виправлення в написанні по батькові, суд зазначає, що відповідна помарка від ручки не є виправленням, а дана підстава для відмови в прийнятті до розгляду трудової книжки позивача є занадто формалізованою, не об'єктивною.
Якщо навіть розглядати таке заповнення в графі «по батькові» як виправлення (в одній букві), то суд з приводу цього зазначає наступне.
На час первісного заповнення трудової книжки діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 (в редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.1985 №252 зі змінами, внесеними постановою Державним комітетом СРСР з праці та соціальних питань від 19.10.1990 №412.
Відповідно до п.1.2 вказаної Інструкції прийом на роботу без трудової книжки не допускається.
Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу.
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовано постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» та даною Інструкцією.
Відповідно до пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктом 13 вказаної постанови «Про трудові книжки робітників та службовців» при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та подяки, занесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, в установі, підприємстві засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої особи та печаткою.
При цьому, відповідно до пункту 18 вказано постанови відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.
У період внесення записів про роботу позивача, не зарахованих відповідачем, порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (надалі - Інструкція №58).
Згідно пункту 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до п.4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
З положень пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників вбачається, що необхідним реквізитом під відповідним записом у трудовій книжці працівника є печатка.
Разом з тим, обов'язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.
Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року, справа № 275/615/17, провадження №К/9901/768/17.
Вказана позиція кореспондується з нормами Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637), відповідно до пункту 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року у справі №677/277/17, провадження №К/9901/1298/17.
Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
З аналізу наведених норм, судом встановлено, що відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство, відтак, неточності у заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для виключення певних періодів роботи зі страхового стажу позивача.
Окрім того, як встановлено судом, позивачем було надано довідку про підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній видану ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» від 07.10.2021 року №051/20/115, в якій зазначено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день з 18.03.2010 року по 05.10.2021р. - 11р.06м.17дн. у цеху водопостачання (ЦВП) за професією електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування (спеціалізована дільниця з ремонту та обслуговування обладнання основних цехів), що передбачено Списком №2, розділом - ІV, постановою КМУ від 04.07.2017 №479 (про внесення змін до Списків виробництв, робіт, професій, посад затверджених постановою КМУ від 24.06.2016 №461).
Також, згідно довідки №1 від 05.10.2021р. виданої ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод», ОСОБА_1 з 18.03.2010 року по теперішній час працює електромонтером з ремонту та обслуговування електрообладнання спеціалізованої ділянки з ремонту та обслуговування обладнання основних цехів, де знаходилось основне технологічне обладнання та займався ремонтом за місцем його облаштування на ділянці з повним робочим днем (80% робочого часу). Має право на оформлення пенсії по списку №2.
Разом з тим, однією із умов для виникнення у особи права на пільгову пенсію за Списками №№1, 2 є документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією, за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Так, з наявної в матеріалах справи довідки від від 07.10.2021 року №051/20/115, , виданою ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод», вбачається проведення атестації робочого місця, про що свідчать накази о результатах атестації робочих місць від 30.12.2008 №963, 27.12.2013 №1318, 01.02.2018 №136.
Судом не приймаються до уваги доводи, викладені у відзиві на позовну заяву та в рішенні-відмові з приводу того, що уточнююча довідка від 07.10.2021 року №051/20/115 не відповідає вимогам пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. № 383, оскільки матеріали справи не містять результатів перевірки ГУ ПФУ в Донецькій обл. довідки ОСОБА_1 відповідно до листа від 08.10.2021р. №0500-1514-8/83077 Про організацію проведення перевірки довідки ОСОБА_1 .
Наведені докази, які містяться в матеріалах справи, свідчать про необґрунтованість підстав для неврахування спірних періодів з 17.07.1984 по 13.06.1985 р. у Донецькому виробничому об'єднанні «Томаш», з 05.11.1987 по 202.12.2006 р. у Донецькому виробничому об'єднанні «Точмаш», з 23.12.2006 р. по 06.07.2007 р. у ТОВ «Армлит Донбасс», з 18.03.2010 р. по теперішній час у ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» до пільгового стажу та, як наслідок, відмови в призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 , викладеної в рішенні №050130001720 від 13.10.2021 року, що, в свою чергу, свідчить про протиправність такої відмови.
За таких обставин, позовні вимоги про визнання протиправним рішення №050130001720 від 13.10.2021 року та його скасування підлягають задоволенню.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Оскільки суд дійшов висновку, що рішення відповідача №050130001720 від 13.10.2021 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, то відповідно належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №2 період роботи періодів з 17.07.1984 по 13.06.1985 р. у Донецькому виробничому об'єднанні «Томаш», з 05.11.1987 по 202.12.2006 р. у Донецькому виробничому об'єднанні «Точмаш», з 23.12.2006 р. по 06.07.2007 р. у ТОВ «Армлит Донбасс», з 18.03.2010 р. по теперішній час у ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод».
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначені способи захисту порушених прав, свобод та інтересів, та зазначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.4 та п.10 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Такі рішення приймаються на підставі звернення зацікавленої особи та за результатами аналізу поданих нею документів.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах є належним способом захисту прав позивача, а відтак відповідна позовна вимога підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат. У відповідності до статті 139 КАС України судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору у розмірі 908,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №050130001720 від 13.10.2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26) зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) за Списком №2 період роботи з 17.07.1984 по 13.06.1985 р. у Донецькому виробничому об'єднанні «Томаш», з 05.11.1987 по 202.12.2006 р. у Донецькому виробничому об'єднанні «Точмаш», з 23.12.2006 р. по 06.07.2007 р. у ТОВ «Армлит Донбасс», з 18.03.2010 р. по теперішній час у ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 від 08.10.2021 року №1668 та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 цього Кодексу.
Суддя Д.В. Сидоренко