16 лютого 2022 року Справа 160/3227/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до «Комунального закладу Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради (код ЄДРПОУ 42643875) щодо нарахування та виплати мені, ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) щорічної разової грошової допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2020/2021 роки, яка передбачена ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 1390,00 грн. та 1 491,00 грн. відповідно;
- зобов'язати Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення'' Дніпропетровської обласної ради (код ЄДРПОУ 42643875) нарахувати та виплатити мені, ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) недоплачену частину щорічної разової грошової допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2020/2021 роки відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантіїїх соціального захисту" у розмірі 6 800,00 грн. (шість тисяч вісімсот грн.) та 7 354,00 грн. (сім тисяч триста п'ятдесят чотири грн.) відповідно.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суд виходить з такого.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В той же час, згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Так предметом даного спору є питання виплати позивачу щорічної грошової допомоги, зокрема, до 5 травня за 2020 - 2021 роки.
До суду з вказаною позовною заявою позивач звернувся 11.02.2022.
Отже, позивач з вказаною позовною заявою звернувся до суду поза межами шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України, оскільки такий строк щодо заявлених вимог про виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік закінчився - 05.11.2020.
Разом з позовною заявою до суду надійшло клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду,в якому просить суд на підставі частини 2 ст. 122 КАС України поновити пропущений строк звернення до суду, посилаючись на те, що дізнався про порушення своїх прав щодо невиплати відповідачем щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік з рішення у зразковій справі №440/2722/20 від 12.11.2021.
Вирішуючи питання щодо заявленого клопотання, суд вважає за необхідне зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об'єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.
Так, за практикою Європейського Суду з прав людини, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду, Європейський Суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Згідно висновків викладених у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Фогарді проти Сполученого Королівства, право доступу до суду не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням; вони дозволені тому, що право доступу до суду, в силу своєї природи, потребує регулювання з боку держави.
Причини поважності пропуску строку звернення до суду повинні бути досліджені судом та повинні бути обґрунтованими та вмотивованими (рішення Європейського суду з прав людини Устименко проти України).
Слід також звернути увагу на те, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» разова грошова допомога отримується особами щороку до 5 травня, а у разі неотримання такої грошової допомоги або отримання її у меншому розмірі особа має знати або повинна дізнатися про порушення своїх прав та інтересів та до 30 вересня відповідного року в якому невиплачена така допомога або виплачена у неповному розмірі звернутися до органів соціального за її виплатою (доплатою) (ст. 17-1 Закону). Натомість у разі відмови у такій доплаті особа має право звернутися до суду за захистом своїх прав, у строк передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України.
Суд зауважує, що отримавши у 2020 році разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому, ніж передбачено законом, позивач мав можливість дізнатися про порушення своїх прав. При цьому, 30 вересня 2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.
Вказана правова позиція відповідає правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду у справах: №607/7919/17 від 06.02.2018 та №473/2190/17 від 14.08.2018, в яких відносини є подібними по відношенню до даної категорії справ.
Разом з тим, матеріали позовної заяви не містять жодних доказів звернення позивача до відповідача до 30 вересня 2020 року щодо виплати йому щорічної разової грошової допомоги за 2020 рік у належному розмірі.
Також, матеріали позовної заяви не містять жодних доказів неможливості звернення позивача до відповідача до 30 вересня 2020 року щодо виплати йому щорічної разової грошової допомоги за 2020 рік у належному розмірі, а також відсутні належні докази неможливості звернення позивача до суду у шестимісячний строк, з моменту коли позивачу було/мало бути відомо про порушення своїх прав у 2020 році.
Отже, суд вважає клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо невиплати йому щорічної грошової допомоги, зокрема, до 5 травня за 2020 рік, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивач не довів поважності причин його пропуску.
Відтак, позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу зазначити поважні причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог щодо невиплати йому щорічної грошової допомоги, зокрема, до 5 травня за 2020 рік та надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом в цій частині.
Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
За приписами ч. 1,2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до пункту 5 та 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем не надано доказів порушеного права, а саме: доказів виплати йому грошової допомоги за 2021, 2021 рік в меншому розмірі .
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 160, 161, 169, 242, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання до суду:
- доказів звернення до суду в межах строків, визначених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України або заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з зазначенням інших причин поважності його пропуску та доказами на їх підтвердження;
- доказів порушеного права, а саме: докази виплати позивачу грошової допомоги за 2021 рік в меншому розмірі.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Маковська