14 лютого 2022 року Справа № 160/2990/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКСАМ ВК" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
08.02.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКСАМ ВК" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи: має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що подана до суду позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКСАМ ВК" підписана представником позивача, адвокатом Д.Д. Чухаловим, на підтвердження повноважень якого до позовної заяви додано ордер серії АЕ №1098488 від 01.02.2022.
Частиною 1 статті 55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України представником в суді може бути адвокат або законний представник.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Згідно з ч. 4 цієї статті повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 цієї статті).
Частиною 1 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
У той же час ч. 3 цієї статті визначено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Згідно пунктів 2, 3, 11, 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №41 від 12.04.2019 (далі - Положення), ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України. В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.
Ордер встановленої Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Ордер містить наступні реквізити: Серію, порядковий номер ордера; Прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо); Прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер; Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; Дату видачі ордера; Підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); Підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); Підпис керівника.
Реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
На підставі підпункту 12.4 пункту 12 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Так, законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18.
Аналіз наведених вище положень законодавства дає підстави для висновку, що повноваження адвоката на представництво позивача в суді повинні бути підтверджені вірно заповненим оригіналом ордеру, виданим на ведення справи в конкретному суді, заповненим у відповідності до вищенаведеного Положення.
Повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені ордером, виданим на ведення справи в Дніпропетровському окружному адміністративному суді.
Водночас, у поданому ордері відсутня назва органу, в якому надається правова допомога, натомість вказано "у судах всіх юрисдикцій та у всіх інстанціях", що не відповідає вимогам Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів.
Таким чином, до позову додано копію ордера, який не містить обов'язкових реквізитів, визначених Положенням, а, отже, в розумінні наведених вище приписів законодавства не є документом, що підтверджує повноваження адвоката на представництво позивача в Дніпропетровському окружному адміністративному суді, зокрема на підписання від його імені позовної заяви.
Одночасно із цим, суд зауважує, що повним найменуванням позивача є "Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕКСАМ ВК" (код ЄДРПОУ 43995626), однак ордер видано адвокатом Чухаловим Д.Д. на представництво іншої юридичної особи, а саме: "Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕКСАМ ВК" ФЛЕКС".
Згідно ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України, юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.
Найменування юридичної особи - це її ідентифікуюча ознака. Найменування складається з двох частин: організаційно - правової форми і назви. Назва це індивідуальна частина найменування.
Отже, позовну заяву від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКСАМ ВК" підписано особою, поноваження якої діяти від імені та в інтересах цієї юридичної особи не підтверджено належним чином.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248, 256, 295 КАС України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКСАМ ВК" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 295 КАС України.
Суддя О.В. Царікова