10 лютого 2022 року Справа № 160/23891/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/23891/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, яку прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження на 21 грудня 2021 року о 15:15 год.
В підготовче засідання 21 грудня 2021 року прибув позивач, який повідомив про неотримання відзиву на позов, підготовче засідання відкладено на 13.01.2022 року для можливості отримати відзив на позовну заяву.
В засіданні 21.12.21 року за клопотанням представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, за погодженням позивача відповідачів замінено на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ.
13.01.2022 року позивач не прибув, належним чином повідомлений про розгляд справи особисто в приміщенні суду, підстав неприбуття суду не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не надавав. Справу відкладено на 10.02.2022 року.
10.02.2022 року позивач не прибув, на адресу суду повернувся конверт з позначкою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з положеннями ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч.2 ст.44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, частиною 3 вказаної статті визначені права учасників справи, а саме: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Відповідно до положень частини п'ятої вказаної статті учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
При цьому, згідно з ч.1, 4 ст.45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Всупереч викладеному позивач не повідомив суд про неможливість прибуття у судові засідання 13.01.2022 рок, та 10.02.2022 року з наведенням обґрунтувань та доказів поважності таких причин.
Згідно з приписами ч.5 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Крім того, ч.1, 2 ст.193 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Поряд з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Так, суд вважає за необхідне зазначити, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини Іззетов проти України, Пискал проти України, Майстер проти України, Субот проти України, Крюков проти України, Крат проти України, Сокор проти України, Кобченко проти України, Шульга проти України, Лагун проти України, Буряк проти України, ТОВ ФПК ГРОСС проти України, Гержик проти України суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Таким чином, неявки позивача в судове засідання спричиняють затягування строків розгляду справи, що є порушенням як положень Кодексу адміністративного судочинства України, так і пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Пунктом 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що позивач, який не є суб'єктом владних повноважень, повторно не прибув у підготовче засідання без поважних причин, а саме 13.01.2022 року, 10.02.2022 року, та не повідомив про причини неявки. При цьому, від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Отже, позивач не виконує процесуальних обов'язків щодо з'явлення в судове засідання за викликом суду. При цьому клопотання про можливість розгляду справи за його відсутності до суду також не надано.
Крім того, суд звертає увагу на неможливість розгляду справи за наявними доказами у справі.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 205, 240, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачеві, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова