14 лютого 2022 року Справа № 160/1356/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 до Довгинцівського відділу ДВС у м.Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла скарга ОСОБА_1 до Довгинцівського відділу ДВС у м.Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), у якій просить суд:
- визнати бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Любкіною Юлією Олександрівною неправомірною, що полягає у невиконанні зміни порядку виконання виконавчого напису №32241 від 07.05.2021 року та не знятті арешту з рахунку НОМЕР_1 , відкритий у відділенні АТ КБ «ПРИВАТБАНК», код 14360570 для отримання заробітної плати;
- зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Любкіну Юлію Олександрівну зняти арешт з рахунку НОМЕР_2 , відкритий у відділенні АТ КБ «ПРИВАТБАНК», код 14360570 для отримання заробітної плати.
Ухвалою суду від 26.01.2022 року скаргу ОСОБА_1 до Довгинцівського відділу ДВС у м.Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, було залишено без руху на підставі ст.ст.122,123, 161, 169, 171 КАС України та зобов'язано позивача у десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання ним даної ухвали, усунути недоліки скарги шляхом надання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи, із дотриманням вимог ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України; доказів на підтвердження не пропуску строку звернення до суду у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: коли про неї дізнався позивач та у разі пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, останньому необхідно надати до суду окреме клопотання про поновлення строку звернення з даним позовом до суду; документ про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) у розмірі 992,40 грн.; уточненої позовної заяви оформленої відповідно до вимог ст.160 КАС України, із визначеним способом захисту, передбаченого ст. 5 КАС України у відповідності до кількості сторін у справі.
Копія ухвали суду від 26.01.2022 року направлялася судом на адресу скаржника, зазначену у скарзі.
11.02.2022 року на адресу суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Так, відповідно до п.4 ч.6 ст.251 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
За нормами ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
При цьому, судом враховується і те, що позивач, як особа зацікавлена в отриманні інформації щодо заявленого ним позову та його вирішенні, мав змогу ознайомитися зі змістом ухвали суду від 26.01.2022 року про залишення позову без руху з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскільки зазначена ухвала була оприлюднена у цьому реєстрі.
З урахуванням наведеного, застосовуючи до спірних правовідносин аналогію ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що повернення на адресу суду поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається доказом належного вручення ухвали від 26.01.2022 року, у зв'язку з чим позивач вважається таким, що був належно повідомлений про залишення його позовної заяви без руху.
Така ж правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в його ухвалі від 23.10.2019 року у справі №804/575/18 та постановах від 03.07.2018 року у справі №826/166/18, від 18.04.2018 року у справі №816/1025/17.
Таким чином, станом на 14.02.2022 року, вказані вимоги вищезазначеної ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2022 року скаржником не виконані, недоліки скарги не усунуті у визначений судом строк.
Докази звернення скаржника до суду з клопотанням про продовження строків усунення недоліків, у строк встановлених судом, відсутні.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З урахуванням того, що скаржник був усвідомлений про те, що ним було подано позов/скаргу до суду, ухвала про залишення позову без руху була оприлюднена в Єдиному реєстрі судових рішень, проте заявник недоліків скарги не усунув, у зв'язку із цим остання підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись п.1 ч.4 ст.169, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Скаргу ОСОБА_1 до Довгинцівського відділу ДВС у м.Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.
Копію ухвали надіслати скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Ільков