17 лютого 2022 року Справа 160/3071/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальной підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальной підтримки, в якій позивач просить:
-визнати протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальной підтримки, які полягають у відмові ОСОБА_1 визначити розмірі посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 29.01.2020, на 01.01.2021 та на 01.01.2022 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, (2102 грн.), на 01.01. 2021, (2270 грн.), та на 01.01.2022, (2481 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704, та надати до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відповідні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.02.2020, з 01.01.2021, з 01.01.2022, з відображенням у них також щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення в установлених розмірах та премії;
- зобов'язати Дніпропетровський обласной територіальний центр комплектування та соціальної підтримки перерахувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ від 30.08.2017 №704, підготувати та надати до ГУ ПФУ в Дніпропетровськой області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020, на 01.01.2021 та на 01.01.2022, відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 19.04.1992 №2262-ХІІ, положень Постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року та на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ від 30.08.2017 року №704, також про розмір процентної надбавки за вислугу років та про розміри всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 04.03.2021 року №ФД 92376, (додаток 7), для проведення перерахунку основного розміру моєї пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021 таз 01.01.2022 року, у розмірі 62% від розміру мого грошового забезпечення станом на 01.01.2020, на 01.01.2021 року та 01.01.2022, відповідно до вимог п.п.5,7 ст. 13 Закону України від 02.06.2014 "Про судоустрій та статус суддів" №1402-VIII, до норм ч. 1 ст.63 Закону України від 19.04.1992 №2262-ХІІ, які вимагають перерахунок проводити за документами, що є у пенсійній справі.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суд виходить з такого.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В той же час, згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Так предметом даного спору одним з питань є зменшення пенсії позивача з 01.02.2020 року.
До суду з вказаною позовною заявою позивач звернувся 16.12.2021.
Отже, позивач з вказаною позовною заявою звернувся до суду поза межами шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України, оскільки такий строк щодо зменшення пенсії позивача закінчився - 01.08.2020.
Суд вважає за необхідне зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об'єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.
Так, за практикою Європейського Суду з прав людини, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду, Європейський Суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Згідно висновків викладених у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Фогарді проти Сполученого Королівства, право доступу до суду не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням; вони дозволені тому, що право доступу до суду, в силу своєї природи, потребує регулювання з боку держави.
Причини поважності пропуску строку звернення до суду повинні бути досліджені судом та повинні бути обґрунтованими та вмотивованими (рішення Європейського суду з прав людини Устименко проти України).
Слід також звернути увагу на те, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Суд зауважує, що отримавши у 2020 році пенсії у зменшеному розмірі, позивач мав можливість дізнатися про порушення своїх прав. Разом з тим, матеріали позовної заяви не містять жодних доказів звернення позивача до відповідача щодо зменшення розміру пенсійного забезпечення.
Також, матеріали позовної заяви не містять жодних доказів неможливості звернення позивача до відповідача до 01.08.2020, а також відсутні належні докази неможливості звернення позивача до суду у шестимісячний строк, з моменту коли позивачу було/мало бути відомо про порушення своїх прав у 2020 році.
Відтак, позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу зазначити поважні причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом та надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
За приписами ч. 1,2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до пункту 5 та 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем не надано доказів порушеного права, а саме: докази не сплати пенсії у розмірі 62% грошового забезпечення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 160, 161, 169, 242, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальной підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання до суду:
- доказів звернення до суду в межах строків, визначених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України або заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з зазначенням причин поважності його пропуску та доказами на їх підтвердження;
- доказів не сплати пенсії у розмірі 62% грошового забезпечення.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Маковська