м. Вінниця
17 лютого 2022 р. Справа № 120/15711/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Погребищенської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та інших до Погребищенської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 25.10.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання зазначеної ухвали, представником позивачів 03.11.2021 подано до суду матеріали на усунення недоліків.
11.11.2021 на адресу суду від представника позивача надійшла уточнена редакція позовної заяви.
Ухвалою від 12.11.2021 було відкрито провадження у справі №120/13804/21-а за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та інших до Погребищенської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії. Вирішено здійснювати судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Установлено строк для подання заяв по суті.
Ухвалою від 15.11.2021 роз'єднано позовні вимоги у справі №120/13804/21-а та виділено в самостійне провадження позовні вимоги, зокрема і позивача.
Матеріали справи в цій частині передано до Відділу документального забезпечення (канцелярії) Вінницького окружного адміністративного суду для виконання вимог п. 7 Розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019.
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.11.2021, даній справі присвоєно новий єдиний унікальний номер - 120/15711/21-а.
Ухвалою від 22.11.2021 адміністративну справу 120/15711/21-а прийнято до свого провадження.
Предметом спору у даній справі є протиправна, на думку позивача, бездіяльність відповідача щодо не прийняття по суті рішення за заявою про затвердження документації із землеустрою.
10.12.2021 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про забезпечення позову.
Ухвалою від 13.12.2021 заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову задоволено частково. Заборонено Погребищенській міській раді вчиняти дії, що пов'язані із об'єднанням або зміною цільового призначення земельної ділянки, кадастровий номер 0523488200:02:001:0060, площею 2.0000 га, розташованої на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області (за межами с. Ширмівка), з визначеним цільовим призначенням - 01.02 для ведення фермерського господарства, до набрання законної сили рішенням суду.
Також, заборонено державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (у тому числі тим, що провадять свою діяльність на районному рівні) вносити до Державного земельного кадастру будь-які реєстраційні відомості (зміни), що стосуються земельної ділянки кадастровий номер 0523488200:02:001:0060 площею 2.0000 га, розташованої на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області (за межами с. Ширмівка), з визначенням цільовим призначенням - 01.02 для ведення фермерського господарства, до набрання законної сили рішенням суду. В іншій частині заяви відмовлено.
22.12.2021 стороною відповідача подано до суду відзив щодо заявлених позовних вимог, з якого слідує, що останній заперечує проти задоволення позову.
Відповідач заперечує бездіяльність з огляду на те, що міською радою розглянуто звернення позивача у встановлений строк. Проте рішення не прийнято по тій причині, що за нього не було проголосовано достатньою кількістю голосів депутатів.
Відповідач вважає, що під час голосування депутати використали надане їм законом право, що визначає можливі варіанти вибору прийняття рішення щодо голосування.
24.12.2021 представником позивача до суду подано заяву про зміну предмету позову.
Ухвалою від 17.02.2022 відмовлено у прийняті до розгляду заяви про зміну предмету позову.
Враховуючи, що інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2530-УБД від 22.12.2020 позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00га, на території Ширмівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області із цільовим призначення - для ведення особистого селянського господарства.
На виконання зазначено наказу, Державним підприємством "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
В подальшому позивач звернувся до Погребищенської міської ради із заявою, у якій просив затвердити документацію із землеустрою та передати безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Ширмівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області.
До заяви було долучено розроблений проект землеустрою та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером.
Листом від 09.08.2021 Погребищенська міська рада повідомила, що на засіданні 14 сесії Погребищенської міської ради 8 скликання, яке відбулось 29.07.2021, крім інших питань розглядався проект рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ". Загаданий проект рішення не був підтриманий більшістю голосів депутатів від загального складу ради.
Позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України.
Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регулюється главою 19 Розділу IV Земельного кодексу України.
Так, положеннями статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об'єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до частин 9, 10 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Отже, чинним законодавством чітко визначено, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Повноваження ради щодо питань, які виникають з приводу земельних відносин визначено в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні", в частині першій статті 26 якої передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Згідно частин 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради (ч. 3 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Відповідно до п. 1 ст. 66 Регламенту Погребищенської міської ради, затвердженим рішенням 1 сесії Погребищенської міської ради 8 скликання від 27.11.2020 року №3, рішення ради приймаються на її пленарному засіданні більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених Законом "Про місцеве самоврядування в Україні" та цим Регламентом.
З аналізу вищезазначених норм слідує, що за результатами розгляду клопотання заінтересованої особи у вирішенні питання щодо затвердження проекту землеустрою чи відмову у затвердженні повинно прийматись рішення, що є виключною компетенцією відповідних органів, зокрема, органів місцевого самоврядування виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
При цьому, слід зазначити, що за наслідком розгляду саме на пленарних засіданнях органу місцевого самоврядування питань щодо земельних відносин, приймається одне із двох рішень, зокрема затверджується проект або мотивована відмова у його затвердженні.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах № 826/8858/16 від 05.05.2020 року, №826/8108/16 від 18.06.2020 року.
Відповідно до постанови від 09 липня 2020 року по справі № 454/160/17 Верховний Суд вважає, що з боку відповідача мала місце бездіяльність, у разі, якщо відповідачем не було прийнято жодного акту ради, як суб'єкта земельних правовідносин, у формі рішення, за наслідками розгляду заяви позивача.
На час пред'явлення позову, за наслідком розгляду клопотання позивача, не прийнято рішення Погребищенської міської ради щодо відмови або затвердження проекту із землеустрою.
Заперечуючи проти позову, відповідач вказав, що клопотання позивача розглянуто, проте воно не набрало необхідної кількості голосів.
За позицією Верховного Суду у постанові №454/160/17 від 09.07.2021 року, результати голосування не відображують мотивів прийняття того чи іншого рішення, які б дозволяли скористатись можливістю його оскарження та не містять і не відповідають поняттю акту органу місцевого самоврядування.
Утримання від прийняття рішення не є законним способом поведінки органу, а результати поіменного голосування, не містять чіткого та однозначного рішення про відмову, а отже не можуть вважатися відмовою у затвердженні проекту землеустрою.
Затвердження або відмова у його затвердженні є змістом відповідного індивідуального правового акту.
Відтак, відсутність належним чином оформленого рішення суб'єкта владних повноважень про затвердження проекту землеустрою чи відмову у його затвердження, свідчить про те, що відповідач в межах наданих йому повноважень не прийняв жодного відповідного мотивованого рішення.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 23.11.2021 року по праві №580/704/21 зазначено, що неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою не може підміняти рішення про відмову у такому затвердженні.
Земельний кодекс України не передбачає випадків, коли орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за результатами заяви про затвердження проекту землеустрою може не прийняти позитивного або негативного для заявника рішення (про затвердження або про відмову у затвердженні проекту землеустрою).
Таким чином, Верховний Суд у постанові №580/704/21 від 23 листопада 2021 року дійшов висновку, що відсутність рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою або відмову у його затвердженні, після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи, свідчить про допущення суб'єктом владних повноважень протиправної бездіяльності.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем, всупереч вимог Земельного кодексу України, не прийнято по суті рішення за наслідком розгляду поданого позивачем клопотання, зокрема щодо відмови або затвердження проекту землеустрою, а тому, така бездіяльність є протиправною.
В силу вимог ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обираючи спосіб захисту у спірній ситуації, враховуючи, що відповідачем фактично, в установлений законом спосіб не розглянуто заяву позивача та не було прийнято жодного з можливих рішень, тому необхідно зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Стосовно вимоги щодо розгляду клопотання позивача у двотижневий строк, то така задоволенню не підлягає в силу того, що Земельним кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено як порядок та строки розгляду клопотань про затвердження проекту землеустрою.
Щодо доводів відповідача, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, знаходиться в масиві, котрий вже розпайований, судом відхиляються, оскільки предметом позову є бездіяльність відповідача, що полягає у не прийнятті рішення.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 908,00 грн, належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
З поміж іншого, позивач заявляє в позовній заяві про встановлення судового контролю, розглядаючи яке суд при його вирішенні керується наступним.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Окремо слід вказати, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, а отже наділений правом, а не закріпленим обов'язком, під час прийняття рішення у справі.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а у разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладанням штрафу.
До того ж, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові від 31.07.2018 року по справі №235/7638/16-а (адміністративне провадження №К/9901/43354/18) та в ухвалі від 23 квітня 2019 року у справі №805/516/18-а.
У зв'язку з не наведенням заявником аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і ненаданням останнім доказів на підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, суд відмовляє в задоволенні такого клопотання.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Погребищенської міської ради щодо не прийняття по суті рішення за клопотанням ОСОБА_1 про затвердження документації із землеустрою.
Зобов'язати Погребищенську міську раду Вінницького району Вінницької області 8 скликання повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки на території Ширмівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У задоволенні клопотання про встановлення судового контролю - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Погребищенської міської ради сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); Погребищенська міська рада (вул. Б. Хмельницького, 77, м. Погребище, Вінницька область, 22200, ЄДРПОУ 03772654).
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна