Справа № 199/1016/22
(2/199/1277/22)
16.02.2022 суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Подорець О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -
АТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.01.2014 в розмірі 8988,05 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 з метою отримання банківських послуг підписав заяву № б/н від 13.01.2014, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Підписавши дану заяву, ОСОБА_3 підтвердив свою згоду на те, що ця заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами банку", які викладені на банківському сайті, становить договір про надання банківських послуг. Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_3 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Проте, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, маючи на вказану дату перед банком заборгованість по кредитному договору. Оскільки відповідачі є спадкоємцями померлого, борг не погашено, то позивач просив стягнути з відповідачів, як зі спадкоємців ОСОБА_3 , заборгованість за кредитним договором в розмірі 8988,05 грн. та судові витрати.
Розглянувши дану позовну заяву, вивчивши додані до неї матеріали, суддя приходить до такого висновку.
За змістом положень п. 1 ч. 4, ч. 6 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається за ухвалою суду у випадку, коли заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.
Відповідно до ч. 3 ст. 131-2 Конституції України, з урахуванням п. 11 ст. 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України, у судах першої інстанції з 01 січня 2019 року виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 3 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Водночас, вимогами ч. 2 ст. 60 ЦПК України передбачено, що під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу, що кореспондується з положеннями ч. 4 ст. 131-2 Конституції України.
Згідно з ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
- справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
- справи про розірвання шлюбу;
- справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом положень п.2 ч.4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування. Тобто, дана категорія справ підлягає розгляду в обов'язковому порядку за правилами загального позовного провадження й не належить до категорії малозначних чи незначної складності справ.
Як вбачається зі змісту даної позовної заяви вимогами установи банку є стягнення заборгованості за кредитним договором кредитором спадкодавця, тобто спір між сторонами, окрім кредитних правовідносин, випливає й з правовідносин щодо спадкування.
В зв'язку з цим, вказана справа підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження й представником позивача АТ КБ «Приватбанк», а по своїй суті підписання та (або) подання позовної заяви є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва, може бути лише особа, визначена в ч. 3 ст. 58, ч. 1 ст. 60 ЦПК України.
Позовна заява, як і додані до неї документи, від імені позивача АТ КБ «Приватбанк» підписана його представником за довіреністю Балагурак В.В.
Водночас, зі змісту доданої до позовної заяви копії довіреності №5579-К-Н-О від 24.11.2020 вбачається, що Балагурак В.В. уповноважений представляти інтереси банку, будучи юрисконсультом Департаменту з супроводу судового та виконавчого провадження АТ КБ «Приватбанк».
Натомість, жодних підтверджуючих документів, що Балагурак В.В. є керівником, членом виконавчого органу, іншою особою, уповноваженою діяти від імені АТ КБ «Приватбанк» відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), чи має статус адвоката, матеріали позовної заяви не містять. Відсутня така інформація щодо ОСОБА_4 і у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, дана позовна заява підписана особою, яка не мала права її підписувати, в зв'язку з чим підлягає поверненню позивачеві.
Згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2481 грн., який підлягає поверненню позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.260, 261, п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», -
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Повернути з державного бюджету Акціонерному товариству «Комерційний Банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, сплачений 24 січня 2022 року судовий збір в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. - платіжне доручення №BOJ64B3MFH.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 261 ЦПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції яка діє з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Суддя О.Б.Подорець