18 лютого 2022 року справа № 925/1743/21
м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Черкаського міського центру зайнятості до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області про стягнення 61 239 грн. 43 коп.,
Обставини справи.
16.12.2021 Черкаський міський центр зайнятості (ідентифікаційний код 21367756, адреса місцезнаходження: вул. Гоголя, 330, м. Черкаси, 18015) звернувся з позовом до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області( ідентифікаційний код 41564560, адреса місцезнаходження: вул. Дахнівська, 10А, м. Черкаси, 18035).
Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю громадянину ОСОБА_1 у розмірі 61 239 грн. 43 коп. Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270 грн.
Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, зокрема обставини виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у розмірі 61 239 грн. 43 коп. та існування правових підстав для її стягнення (утримання) з відповідача.
У позовній заяві позивач заявив клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, ОСОБА_1 .
Ухвала суду від 21.12.2021 про відкриття провадження у справі надіслана учасникам справи в установленому законом порядку, зокрема відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке вручено відповідачу 28.12.2021, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с. 26); позивачу - рекомендованим листом; третій особі - рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місця проживання, який повернутий поштою на адресу суду з довідкою Укрпошти “адресат відсутній за вказаною адресою” (а.с.27-31).
Відповідно до частини 10 статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні": реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою; у разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором; за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.
З метою забезпечення прав ОСОБА_1 бути проінформованим про розгляд справи з його участю 23.12.2021 суд опублікував оголошення про розгляд справи на сайті Господарського суду Черкаської області.
Відповідно до частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Отже, третя особа ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Звертаючись з позовом позивач стверджував, що 23.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до Черкаського міського центру зайнятості в пошуках роботи. На підставі статті 43 Закону України “Про зайнятість населення” у зв'язку з відсутністю відповідної роботи ОСОБА_1 було надано статус безробітного.
23.11.2020 ОСОБА_1 на підставі поданої заяви було призначено виплату допомоги по безробіттю, відповідно до пунктів 1, 3 і 4 статті 22 та пункту 1 статті 23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
Наказом Черкаського міського центру зайнятості від 22.10.2021 № НТ 211022 у зв'язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили, було припинено реєстрацію ОСОБА_1 як безробітного та припинено виплату допомоги по безробіттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 45 Закону України “Про зайнятість населення” та пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
За період перебування на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості з 23.11.2020 по 22.10.2021 ОСОБА_1 було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 61 239 грн. 43 коп.;
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Черкаським міським центром зайнятості було прийнято рішення про утримання коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 з Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області.
Черкаським міським центром зайнятості на адресу Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області було направлено вимогу від 23.10.2021 №1424 про відшкодування коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 .
За таких обставин та правових підстав позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача 61 239 грн. 43 коп., виплачені ОСОБА_1 як допомога по безробіттю.
14.01.2022 Відповідач подав суду відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву просив суд відмовити у задоволенні позову та пояснив наступне:
- Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області повністю виплатило ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.11.2020 по 05.10.2021 у розмірі 107 773,20 грн;
- постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2021 у справі №580/5876/20 про поновлення ОСОБА_1 на роботі призвела до безпідставної виплати ОСОБА_1 . Черкаським міським центром зайнятості допомоги по безробіттю у розмірі 61239,43 грн, а тому відшкодуванню Відповідачем не підлягає;
- стягнення з відповідача коштів на користь позивача призведе до подвійного стягнення державних коштів;
- згідно з абз.2 п.32 постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" №6 від 06.11.1992 при присуджені оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем пової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час;
- відповідно до правової позиції Верховного суду України у постанові від 19.01.2016 у справі №21-3834а15 у разі неврахування в оплаті за час вимушеного прогулу допомоги по безробіттю, ця сума коштів для поновленого на роботі працівника є переплатою, встановлення зазначеної обставини має істотне значення для вирішення спору.
Дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи, та оцінивши їх у сукупності, суд
23.11.2020 ОСОБА_1 подав до Черкаського міського центру зайнятості заяву про надання (поновлення) статусу безробітного (а.с. 5).
23.11.2020 Черкаський міський центр зайнятості створив персональну картку № НОМЕР_1 та надав ОСОБА_1 статус безробітного (а.с.7-8).
23.11.2020 ОСОБА_1 подав до Черкаського міського центру зайнятості заяву про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю (а.с. 6).
05.10.2021 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №580/5876/20 (а. с. 13-15) визнано протиправним та скасовано наказ Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області від 19.11.2020 №154-К “Про звільнення ОСОБА_1 “; поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів “Рибоохоронний патруль“ Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області; стягнуто з Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.11.2020 по 05.10.2021 у розмірі 107773,20 грн (216 робочих днів *498,95 грн=107773,20 грн).
Ухвалюючи постанову Шостий апеляційний адміністративний суд відхилив доводи Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області про необхідність виключення із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу суми виплаченої допомоги по безробіттю, оскільки законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та оскільки посилання на п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 06.11.1992 (про те, що при присуджені оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час) не може бути підставою для зменшення розміру середнього заробітку, оскільки викладені в ньому роз'яснення були зроблені з урахуванням вимог ч.3 ст.117 КЗпП України, яку було виключено на підставі Закону №3248-ІV від 20.12.2005.
18.10.2021 Наказом Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області №127-К «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » (а. с. 16) скасовано наказ від 19.11.2020 №154-К “Про звільнення ОСОБА_1 “ Відповідно до п. 3 частини 1 статті 87 Закону України “Про державну службу“; поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів “Рибоохоронний патруль“ з 20.11.2020; сектору роботи з персоналом наказано внести зміни до трудової книжки та облікових даних ОСОБА_1 ; сектору роботи бухгалтерського обліку та звітності наказано виплатити на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 20.11.2020 по день ухвалення судом рішення у справі.
22.10.2021 Черкаський міський центр зайнятості склав акт перевірки достовірності даних безробітних, розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” № 2300/614 (а.с.9-10), у якому встановлено: згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №580/5876/20 від 05.10.2021 за апеляційною скаргою гр.. ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ОСОБА_1 поновлено на роботі з 20.11.2020 (наказ від 18.10.2021 №127-к, яким скасовано наказ від 19.11.2020 №154-К “Про звільнення ОСОБА_1 “
Наказом Черкаського міського центру зайнятості від 22.10.2021 № НТ 211022 у зв'язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили, було припинено реєстрацію ОСОБА_1 як безробітного та припинено виплату допомоги по безробіттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 45 Закону України “Про зайнятість населення” та пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
ОСОБА_1 перебував на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості з 23.11.2020 по 11.10.2021. За період перебування на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості, відповідно до відомості виплат по ПК ОСОБА_1 (а.с.12), Черкаський міський центр зайнятості нарахував та виплатив ОСОБА_1 матеріальне забезпечення у розмірі 61 239 грн. 43 коп.
23.10.2021 Черкаський міський центр зайнятості надіслав на адресу Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області рекомендованим листом з повідомленням за № 1802807321229 вимогу від 23.10.2021 №1424 про відшкодування коштів у розмірі 61 239 грн. 43 коп., яку Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області отримало 27.10.2021 (а. с. 11), однак залишило без відповіді та задоволення (докази на підтвердження протилежного відповідачем не подано).
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
Згідно з положеннями частини 1 статті 1, частини 1 статті 7 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; одним із видів такого забезпечення за цим Законом, зокрема, є: допомога по безробіттю.
Пунктом 8 частини 1 статті 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” визначено, що страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.
Статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (частина 1 статті 43 Закону України “Про зайнятість населення”, пункт 5 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №198, далі - Порядок).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, пункт 37 підпункт 1 Порядку, Центр зайнятості припиняє реєстрацію особи як безробітної та виплату їй допомоги по безробіттю, зокрема, з дня поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.
Повернення виплачених безробітному коштів здійснюється відповідно до частини 1 статті 34 та частини 4 статті 35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, якими передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” та цього Закону (частина 6 статті 10 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”).
Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 16.12.2020 № 2663 затверджено Положення про Державну службу зайнятості України, яким визначено, що Державна служба зайнятості є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством економіки України (далі - Мінекономіки).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, платниками єдиного внеску є, зокрема роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно із пунктами 6, 7 “Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним”, затвердженого 13.02.2009 Наказом Міністерства праці та соціальної політики України Державної податкової адміністрації України №60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України №7-1, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.
ОСОБА_1 обіймав посаду заступника провідного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів “Рибоохоронний патруль“ Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області. Був незаконно звільнений з цієї посади відповідачем 20.11.2020 на підставі наказу від 19.11.2020 №154-К “Про звільнення ОСОБА_1 “ та поновлений на посаді на підставі рішення суду, що набрало законної сили - постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2021 у справі №580/5876/20.
ОСОБА_1 перебував на обліку у Черкаському міському центрі зайнятості у період з 23.11.2020 по 11.10.2021. За період з 23.11.2020 по 11.10.2021 ОСОБА_1 було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 61239,43 грн.
Отже, допомога по безробіттю у розмірі 61 239,43 грн виплачена ОСОБА_1 у період його незаконного звільнення та її виплата припинена у зв'язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили та припиненням реєстрації ОСОБА_1 як безробітного на підставі пункту 2 частини 1 статті 45 Закону України “Про зайнятість населення” та пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
Поновлення ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили, є, відповідно до частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" правовою підставою для стягнення з роботодавця - Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області суми виплаченого матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у розмірі 61239,43 грн.
З метою врегулювання спору щодо повернення виплачених ОСОБА_1 коштів у вигляді допомоги по безробіттю в позасудовому порядку, позивачем на адресу відповідача, направлялась вимога (а.с. 11), проте, залишена без задоволення. Сума виплачених ОСОБА_1 коштів не повернута позивачу, що і зумовило звернення до суду з позовом про захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Окрім того, суд вважає за доцільне зазначити, що обов'язок роботодавця відшкодувати центру зайнятості вартість послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає тільки у тому випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.
Враховуючи, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2021 у справі №580/5876/20 звільнення ОСОБА_1 з посади визнано незаконним та поновлено останнього на посаді, і ці обставини стали підставою для втрати ОСОБА_1 заробітної плати, а згодом - для призначення та виплати йому допомоги по безробіттю, суд вважає, що позивач правомірно звернувся з позовом про стягнення з відповідача суми виплаченого забезпечення безробітному.
Наведене свідчить, що відповідач - Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області, у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” є роботодавцем ОСОБА_1 та зобов'язане виконати вимогу, встановлену Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та відшкодувати позивачу суму допомоги побезробіттю, виплачену безробітному ОСОБА_1 .
Позивач за період з 23.11.2020 по 11.10.2021 нарахував та виплатив ОСОБА_1 допомогу по безробіттю у розмірі 61239,43 грн., яка підлягає відшкодуванню.
У пункті 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 “Про практику розгляду судами трудових спорів” зазначено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
За змістом законодавчого визначення поняття “роботодавець” роботодавцем є власник або уповноважений орган (керівник) юридичної особи або фізична особа, які використовують найману працю в межах трудових відносин (зокрема, Закони України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, “Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності”, тощо).
За ознаками використання праці та оформлення трудових відносин відповідач є роботодавцем незаконно звільненого працівника. Отже, на підставі частини 4 статті 35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” у відповідача виник обов'язок відшкодувати позивачу виплачену, незаконно звільненому працівнику, допомогу по безробіттю.
У відповідності до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 61239,43 грн виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю), підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені, належним чином доведені та не спростовані відповідачем.
Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що спірні правовідносини виникли за участю суб'єкта владних повноважень (Черкаського міського центру зайнятості), який при цьому не здійснював владних управлінських функцій, а тому позов Черкаського міського центру зайнятості про стягнення з Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області 61239,43 грн допомоги по безробіттю не є публічно-правовим, а отже підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. Аналогічні висновки містяться в Постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №21-2735а16.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Доводи відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2021 у справі №580/5876/20 сума 61239,43 грн виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) не підлягає відшкодуванню відповідачем, суд відхиляє з тих же мотивів, які викладені на ці заперечення у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2021 у справі №580/5876/20, оскільки законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та, оскільки посилання на п.32 постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 06.11.1992 (про те, що при присуджені оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час) не може бути підставою для зменшення розміру середнього заробітку, оскільки викладені в ньому роз'яснення були зроблені з урахуванням вимог ч.3 ст.117 КЗпП України, яку було виключено на підставі Закону №3248-ІV від 20.12.2005.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України у постанові від 19.01.2016 у справі №21-3834а15 у разі неврахування в оплаті за час вимушеного прогулу допомоги по безробіттю, ця сума коштів для поновленого на роботі працівника є переплатою, встановлення зазначеної обставини має істотне значення для вирішення спору - оскільки у постанові Верховного Суду України від 19.01.2016 у справі №21-3834а15 така правова позиція відсутня (а вказана справа стосувалася спору за позовом приватного підприємства “Мастила та фільтра Полтави” до ДПІ про визнання протиправними дії ДПІ щодо коригування показників податкової звітності.
Твердження відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що своїми діями ОСОБА_1 має намір незаконно збагатитися за рахунок двох державних організацій, отримуючи подвійний заробіток (допомогу по безробіттю та компенсацію грошового забезпечення за час вимушеного прогулу), суд відхиляє, оскільки такі твердження за своїм змістом є суб'єктивною оцінкою відповідача дій третьої особи і не містять обґрунтування наявності чи відсутності обставин, що підлягають доказуванню у справі, та не містять правового обґрунтування для висновку про безпідставність позовних вимог позивача.
Прохання відповідача, у відзиві на позовну заяву, до суду зобов'язати ОСОБА_1 відшкодувати Управлінню Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області витрати на допомогу по безробіттю у розмірі 61 239 грн 43 коп. для перерахування коштів на рахунок Черкаського міського центу зайнятості суд не розглядає, оскільки відповідач не звертався до суду у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, з позовом предметом якого була б так вимога.
Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні повністю, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області, ідентифікаційний код 41594560, адреса місцезнаходження: 18035, м. Черкаси, вул. Дахнівська, 10 А, на користь Черкаського міського центру зайнятості, ідентифікаційний код 21367756, адреса місцезнаходження: вул. Гоголя, 330, м. Черкаси, 18015, 61239 грн. 43 коп. (шістдесят одну тисячу двісті тридцять дев'ять гривень 43 коп.) допомоги по безробіттю та 2 270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя А.І. Гладун