вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
10.02.2022 Справа № 917/1854/21
за позовною заявою Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, вул. 1100 річчя Полтави, 7, м. Полтава, 36000 код ЄДРП0У: 02910060, в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, вул. Центральна, 2, с. Щербані, Полтавський р-н, Полтавська обл., 38750 код ЄДРПОУ 41856395
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств», вул. Шевченко, 18, с. Терешки, Полтавський р-н, Полтавська обл., 38762, код ЄДРПОУ 01284778
про стягнення 4 026 124,99 грн.
Суддя Киричук О.А.
Секретар судового засідання Тимофієнко О.П.
Представники сторін: згідно протоколу
До господарського суду надійшла позовна заява Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств» про стягнення 4 026 124,99 грн, у тому числі: 3 773 652, 16 грн. основного боргу по договору про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області №02-49/49 від 06.05.2019 та 252 472, 83 грн. пені.
Ухвалою від 03.12.2021р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 23.12.21.
Від позивача - Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області - надійшли пояснення по справі, в яких він просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою від 23.12.2021р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 13.01.22, запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.
30.12.21 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позову заперечив повністю.
05.01.22 від Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив з наведенням обгрунтувань позову з огляду на заперечення відповідача.
Ухвалою від 13.01.2022р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 27.01.22, запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.
17.01.22 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні, 27.01.2022р., судом здійснено дії та з'ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 27.01.22 р. закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті на 10.02.22.
08.02.22 від відповідача надійшов лист щодо долучення до матеріалів справи доказів.
Суд, проаналізувавши зазначений лист, який містить клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, суд вважає за необхідне відзначити наступне.
Відповідно до положень ст. 207 ГПК України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи (ч. 1). Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом (ч. 2).
Відповідно до положень ст. 80 ГПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищенаведене та те, що клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надано відповідачем із пропуском строку на подання таких доказів, відповідачем не надано клопотання про поновлення процесуального строку на подання доказів, не повідомлено суд причини, з яких докази не були подані у зазначений строк; не повідомлено суд про докази, які підтверджують, що відповідач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаних доказів, приймаючи до уваги імперативні приписи ст. 207 ГПК України, суд дійшов висновку, що клопотання про долучення до матеріалів справи доказів підлягають залишенню без розгляду.
В судовому засіданні 10.02.22 суд заслухав вступне слово прокурора стосовно предмета та підстав заявленого позову, вступне слово представника відповідача стосовно заперечень проти заявленого позову, з'ясував обставини, на які посилаються учасники справи та дослідив докази, якими вони обгрунтовуються, після чого суд перейшов до судових дебатів.
Прокурором позовні вимоги підтримані в повному обсязі.
Представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 10.02.22 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступні обставини.
В обгрунтування позову прокурор посилається на наступні обставини:
Полтавською обласною прокуратурою в ході здійснення представницької діяльності виявлено факт невиконання ТОВ «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств» зобов'язань щодо сплати пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
Установлено, що ТОВ «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств» звернувся до Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області з листом за вих. № 1/5795 від 18.12.2018, в якому посилаючись на початок будівництва ТОВ «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств» багатоквартирних житлових будинків по вулицях Полтавській, 1, Полтавській, 3 та Кременчуцькій, 546 в селі Розсошенці Полтавського району Полтавської області , просило у відповідності до п. 6 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» укласти договори про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Щербанівської сільської ради.
У подальшому між Виконавчим комітетом Щербанівської сільської ради Полтавського району та ТОВ «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств» 06.05.2019 укладено договір №02-49/49 про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
Предметом даного договору є пайовий внесок Замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Розсошенці при здійсненні будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Полтавській, 3, в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області.
За умовами договору Замовник перераховує кошти в розмірі 4% від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта на рахунок Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, але не пізніше, ніж до 31.12.2020 (п.2.1 договору).
Замовник зобов'язується перерахувати кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури в повному обсязі та в терміни, встановлені умовами цього Договору (п. 3.1. Договору).
Замовник будівництва зобов'язується у разі змін та доповнень до проектно-кошторисної документації, які спричиняють зміни техніко-економічних показників будівництва, виступити із клопотанням перед виконавчим комітетом Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про внесення відповідних змін до Договору пайової участі (п. 3.2. Договору).
Виконавчий комітет Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області має право проводити розрахунок величини пайової участі Замовника та контролювати виконання умов Договору (п. 3.3. Договору).
Замовник будівництва звільняється від сплати пайового внеску у разі втрати права на будівництво об'єкта в установленому порядку. В цьому випадку кошти повертаються на рахунок Замовника будівництва (п. 4.3. Договору).
За порушення умов п. 2.1. Договору Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату настання платежу, від суми несплати пайового внеску (п. 4.4. Договору).
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного його виконання (п. 5.1. Договору).
До матеріалів позовної заяви додано зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва, а саме будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Полтавській, Зве. Розсошенці Полтавського району Полтавської області, відповідно до якого вартість об'єкта будівництва склала 94 341,304 тис.грн.
Сума зведеного кошторисного розрахунку вартості вказаного, об'єкта будівництва становить 94 341, 304 тис. грн.
Оскільки сума зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва становить 94 341, 304 тис. грн., за розрахунком позивача, відповідач на виконання умов Договору був зобов'язаний перерахувати на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури грошові кошти в сумі 3 773 652, 16 грн., що становить 4 % від загальної кошторисної вартості об'єкта будівництва.
Згідно з даними Реєстру будівельної діяльності, розміщеного в мережі Інтернет на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва розміщена інформація про зареєстрований сертифікат №ІУ123200925228 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Полтавській, 3 в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області».
У зазначеному сертифікаті вказано, що сплата пайової участі за договором від 06.05.2019 підтверджується платіжним дорученням від 27.08.2020 №2475.
Однак, згідно інформації Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради №02-28/1170 від 25.05.2021, №02-28/1905 від 12.08.2021, ТОВ «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств» пайовий внесок у розвиток інфраструктури досі не сплатило, що свідчить про невиконання зобов'язанням договором та недоотримання коштів місцевим бюджетом.
У зв'язку із невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, позивачем на адресу відповідача було направлено лист №02-29/31 від 05.01.2021 та претензію №1 від 06.05.2021 за вих. №02-29/1036 з вимогою на виконання умов Договору №02-49/49 від 06.05.2019 перерахувати суму основного боргу у розмірі 3 773 652, 16 гри, а також сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 168 418, 61 грн., що разом складає 3 942 070,77 грн.
За твердження прокурора, ТОВ «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств» свої зобов'язання за договором про пайову участь досі не виконало.
Прокурор, звертаючись з позовом вказує, що несплата ТОВ «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств» пайового внеску у розвиток інфраструктури Щербанівської сільської ради призводить до недофінансування інвестиційних потреб територіальної громади, підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, якою згідно ст. 142 Конституції України, в тому числі, є доходи місцевих бюджетів, що перебувають у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що в свою чергу завдає істотної шкоди інтересам держави, яка згідно ст. 7 Конституції України гарантує місцеве самоврядування.
З огляду на наведене вище, прокурор просить суд стягнути 4 026 124,99 грн, у тому числі: 3 773 652, 16 грн. основного боргу по договору про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області №02-49/49 від 06.05.2019 та 252 472, 83 грн. пені.
Для обгрунтувань підстав звернення до суду з позовом саме Полтавською обласною прокуратурою, у позові зазначено таке:
- органом, уповноваженим на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, є Виконавчий комітет Щербанівської сільської ради Полтавського району, який є стороною договору №02-49/49 від 06.05.2019, однак, вказаний орган місцевого самоврядування протягом тривалого часу не вживає відповідних дій щодо усунення порушень законодавства з наведених питань, зокрема в судовому порядку шляхом звернення до суду з позовом про стягнення коштів пайової участі, що є предметом вказаного договору.
- несплата ТОВ «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств» пайового внеску у розвиток інфраструктури Щербанівської сільської ради призводить до недофінансування інвестиційних потреб територіальної громади, підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, якою згідно ст. 142 Конституції України, в тому числі, є доходи місцевих бюджетів, що перебувають у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що в свою чергу завдає істотної шкоди інтересам держави, яка згідно ст. 7 Конституції України гарантує місцеве самоврядування. Таким чином, відповідно до положень Конституції України, право комунальної власності територіальної громади захищається державою на рівних умовах з правом власності інших суб'єктів, кожне порушення закону при використанні комунального майна є порушенням інтересів держави.
- у зв'язку з цим, прокурор звертається з цим позовом в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради.
- підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
- відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Полтавською обласною прокуратурою направлено листи до Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району про вжиття заходів представницького характеру від 27.09.2021 за №15/2-412вих21, від 12.10.2021 №15/2-455вих-21. У відповідь уповноважений орган місцевого самоврядування повідомив прокуратуру про неможливість здійснити захист інтересів держави в судовому порядку у зв'язку із обмеженим фінансуванням та відсутністю юристів у штаті.
- враховуючи нездійснення позивачем захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не звернення до суду з відповідним позовом протягом тривалого часу після отримання інформації про порушення інтересів держави, прокурор має право звернутися в суд із даним позовом.
- також, прокурор зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист інтересів держави.
- у даному випадку допуск прокурора до суду у зв'язку з нездійсненням відповідним органом, уповноваженим на здійснення функцій держави у спірних правовідносинах, захисту інтересів держави, є виправданим відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Звернення прокурора до суду у даному випадку з метою захисту майнових інтересів держави здійснено прокурором в межах дискреційних повноважень.
- виконуючи вимоги ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Полтавська обласна прокуратура повідомила позивача про звернення з даним позовом до суду.
За даних обставин, прокурор вказує, що порядок, передбачений статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» під час звернення з указаною позовною заявою дотримано.
Щербанівська сільська рада Полтавського району Полтавської області у наданих суду поясненнях підтвердила факт невиконання відповідачем зобов"язань по оплаті ТОВ «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств» пайового внеску у розвиток інфраструктури Щербанівської сільської ради на виконання умов договору №02-49/49 від 06.05.2019.
Заперечуючи проти позову, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств», вказало на такі обставини:
- Типовий договір про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області затверджено рішенням десятої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 09.08.2016, який є додатком до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Щербанівської сільської ради. Вказаним типовим договором, зокрема п. 2.3, передбачено, якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність.
- відповідно до п. 5 ст. 30 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції що діяла на момент укладання договору про пайову участь) якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність.
У разі якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж та/або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого самоврядування приймає рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.
- Відповідачем, як замовником будівництва багатоквартирних житлових будинків за адресами: вул. Полтавська, буд. 1, Полтавська, буд. З та вул. Кременчуцька, буд. 546 в с. Розсошенці Полтавського району, з метою початку проектування зазначених будинків, отримано технічні умови № 2/514 від 06.09.2013 на підключення об'єкту, що проектується (реконструюється).
Технічними умовами передбачено будівництво двох напірних каналізаційних колекторів від КНС «Міськмолокозавод» у м. Полтаві по вул. Комарова, буд. 10 до супрунівських очисних споруд.
Додаткового, листом від 25.11.2020 № 2/4886 КП ПОР «Полтававодоканал» підтверджено, що виконання робіт передбачених технічними умовами № 2/514 від 06.09.2013 на підключення обєкту, що проектується (реконстуюється) в частині будівництва двох напірних каналізаційних колекторів від КНС «Міськмолокозавод» у м. Полтаві по вул. Комарова, буд. 19 до Супрунівських очисних споруд, дійсно необхідне для забезпечення потрею юагатоквартирних житлових будинків по вул. Полтавська, буд. 1, Полтавська, буд. З та вул. Кременчуцька, буд. 546 в с. Розсошенці, Полтавського району.
Вказані споруди, після завершення будівництва, у будь якому випадку мають бути передані у комунальну власність Щербанівської територіальної громади, як передбачено умовами договору. Вартість будівництва вказаних споруд складає 16 420 730,00 грн.
- з урахуванням не прийняття рішення про зменшення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, на даний час позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про пайову участь у розмірі 4 026 124,99 грн. є необгрунтованою, заявленою завчасно, протиправною та такою, що порушує гарантовані права та свободи відповідача.
У відповіді на відзив прокурор вказав, що між позивачем та відповідачем не існувало домовленостей щодо зменшення розміру пайової участі відповідно до діючої на той час редакції статті 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що підтверджується Договором №02-49/49 від 06.05.2019, яким передбачено, що замовник будівництва звільняється від сплати пайового внеску лише у разі втрати права на будівництво об'єкта у встановленому порядку (п.4.3 Договору).
У запереченнях відповідач просив суд врахувати при ухваленні рішення такі обставини:
- позивачем не спростовано, що виконання робіт передбачених технічними умовами № 2/514 від 06.09.2013 на підключення об'єкту, що проектується (реконструюється) в частині будівництва двох напірних каналізаційних колекторів від КНС «Міськмолокозавод» у м. Полтаві по вул. Комарова, буд. 19 до Супрунівських очисних споруд, дійсно необхідне для забезпечення потреб багатоквартирних житлових будинків по вул. Полтавська, буд. 1, Полтавська, буд. З та вул. Кременчуцька, буд. 546 в с. Розсошенці, Полтавського району (підтверджено листом КП ПОР «Полтававодоканал» від 25.11.2020 № 2/4886), а також те, що вказані споруди, після завершення будівництва, у будь якому випадку мають бути передані у комунальну власність Щербанівської територіальної громади, як передбачено умовами договору.
- отримання технічних умов, як і укладення договору про пайову участь, здійснюється замовником для досягнення його цілей - забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті. І якщо технічними умовами, отриманими замовником для відповідної забудови, передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, то розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості.
- в позовній заяві та і у відповіді на відзив Полтавською обласною прокуратурою належно необгрунтовано причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом. У вказаних заявах по суті справи міститься лише твердження про невжиття протягом тривалого часу відповідних дій щодо усунення порушень законодавства.
За вказаних обставин, відповідач просить суд:
1. залишити позовну заяву, подану заступником керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі компетентного органу - без розгляду.
2. відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
При вирішенні спору судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору.
Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ТОВ «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств» звернувся до Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області з листом за вих. № 1/5795 від 18.12.2018, в якому посилаючись на початок будівництва ТОВ «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств» багатоквартирних житлових будинків по вулицях Полтавській, 1, Полтавській, 3 та Кременчуцькій, 546 в селі Розсошенці Полтавського району Полтавської області , просило у відповідності до п. 6 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» укласти договори про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Щербанівської сільської ради.
У подальшому між Виконавчим комітетом Щербанівської сільської ради Полтавського району та ТОВ «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств» 06.05.2019 укладено договір №02-49/49 про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
Підписаний між сторонами Договір № 02-49/49 про пайову участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 06.05.2019 є підставою для виникнення у сторін цього Договору майново-господарських зобов'язань відповідно до ГК України та ЦК України і які, в силу ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Згідно із ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
За змістом ч. 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.
Частиною 6 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.
В до п. 2.1. Договору сторони узгодили, що перераховує кошти в розмірі 4% від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта на рахунок Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
До матеріалів позовної заяви додано зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівниці на, а саме будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Полтавській, Зве. Розсошенці Полтавського району Полтавської області, відповідно до якого вартість об'єкта будівництва склала 94 341,304 тис.грн.
Оскільки сума зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва становить 94 341, 304 тис. грн., за розрахунком позивача, відповідач на виконання умов Договору був зобов'язаний перерахувати на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури грошові кошти в сумі 3 773 652, 16 грн., що становить 4 % від загальної кошторисної вартості об'єкта будівництва.
За умовами п. 2.1. Договору пайовий внесок сплачується замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, але не пізніше, ніж до 31.12.2020.
За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Матеріали справи свідчать, що відповідач взяті на себе зобов"язанням за Договором № 02-49/49 від 06.05.2019 не виконав.
Посилання прокурора на те, що сплата пайової участі за договором від 06.05.2019 за платіжним дорученням від 27.08.2020 №2475 не підтверджена, оскільки згідно інформації Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради №02-28/1170 від 25.05.2021, №02-28/1905 від 12.08.2021, ТОВ «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств» пайовий внесок у розвиток інфраструктури досі не сплатило, відповідач при розгляді справи не спростовував.
Доказів виконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати пайового внеску у обсязі та у строк, узгоджені сторонами, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано, що свідчить про невиконання зобов'язанням договором та недоотримання коштів місцевим бюджетом.
Посилання відповідача у відзиві на позов на необхідність зменшення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту на підставі ч. 5 ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" суд вважає безпідставним, оскільки згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-ІХ від 20.09.2019 ч. 5 ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" було виключено.
Також слід зауважити, що саме сторонами при укладенні Договору № 02-49/49 від 06.05.2019 не передбачено зменшення розміру пайової участі для ТОВ "Будівельна компанія "Комбінат виробничих підприємств" на суму вартості будівництва каналізаційних колекторів для об'єкту будівництва по вул. Полтавській, 3 в с. Розсошенці.
Отже, враховуючи що матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасного та повного перерахування суми пайового внеску, часткову сплату відповідачем суми пайового внеску, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 3 773 652, 16 грн.
Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 252 472, 83 грн. пені за період з 01.01.2021 по 30.06.2021.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.
Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня).
Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В п. 4.4. Договору сторони узгодили, що за порушення умов п. 2.1. Договору Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату настання платежу, від суми несплати пайового внеску.
Судом враховано, що факт прострочення відповідачем виконання зобов'язань з оплати суми пайового внеску підтверджується матеріалами справи.
Зазначене, з урахування вимог ЦК України вказане надає право позивачу на нарахування неустойки у розмірі та порядку, що визначений умовами договору.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Суд зазначає, що з огляду на визначені терміни оплати суми пайового внеску по Договору №02-49/49 від 06.05.2019 (не пізніше, ніж до 31.12.2020), позивач мав право на нарахування неустойки за період з 01.01.2021 по 30.06.2021.
Як зазначено вище, позивачем нараховано 252 472, 83 грн. пені за період з 01.01.2021 по 30.06.2021.
Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення пені суд дійшов висновку, що він є правильним, заявлений розмір пені відповідає умовам договору, вимогам ЦК та ГК України, (розрахунок сум здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: Еліт"), тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, зокрема, щодо стягнення з відповідача 4 026 124,99 грн, у тому числі: 3 773 652, 16 грн. основного боргу по договору про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області №02-49/49 від 06.05.2019 та 252 472, 83 грн. пені.
Щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд відмовляє в його задоволенні, з таких підстав.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини 3 статті 4 ГПК Українидо господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із частиною 3 статті 41 ГПК України у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частиною 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною 4 вказаної статті встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, в пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, в пункті 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України «Про прокуратуру».
Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Таким чином, відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
У постанові Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №915/162/19 зазначено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Верховний Суд у постанові від 02.09.2020 у справі №911/980/18 також зазначив, що про прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом.
У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.
Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99).
У пунктах 37-40, 43-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні, насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У Рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді прокурор зазначив, що уповноваженим на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, є Виконавчий комітет Щербанівської сільської ради Полтавського району, який є стороною договору №02-49/49 від 06.05.2019.
Однак, вказаний орган місцевого самоврядування протягом тривалого часу не вживає відповідних дій щодо усунення порушень законодавства з наведених питань, зокрема в судовому порядку шляхом звернення до суду з позовом про стягнення коштів пайової участі, що є предметом вказаного договору.
Так, згідно зі ст. 142 Конституції України матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, і доходи місцевих бюджетів.
Відповідно до п. 5 ч. 1 сг. 2 Бюджетного кодексу України бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.
Наведені факти свідчать про заподіяння відповідачем економічних збитків та шкоди власності територіальної громади міста Полтави і порушення інтересів держави в цілому.
Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, використовуються виключно для створення і розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.
Маючи таке джерело надходжень, органи місцевого самоврядуванля спрямовують кошти на ремонт доріг, розвиток комунікацій біля новобудов, будівництво дитячих садків, шкіл, лікувальних установ, поліпшуючи цим самим інвестиційну привабливість своїх територій.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів включають кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Несплата ТОВ «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств» пайового внеску у розвиток інфраструктури Щербанівської сільської ради призводить до недофінансування інвестиційних потреб територіальної громади, підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, якою згідно ст. 142 Конституції України, в тому числі, є доходи місцевих бюджетів, що перебувають у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що в свою чергу завдає істотної шкоди інтересам держави, яка згідно ст. 7 Конституції України гарантує місцеве самоврядування.
Таким чином, відповідно до положень Конституції України, право комунальної власності територіальної громади захищається державою на рівних умовах з правом власності інших суб'єктів, кожне порушення закону при використанні комунального майна є порушенням інтересів держави.
У зв'язку з цим, прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Полтавською обласною прокуратурою направлено листи до Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району про вжиття заходів представницького характеру від 27.09.2021 за №15/2-412вих21, від 12.10.2021 №15/2-455вих-21.
У відповідь уповноважений орган місцевого самоврядування повідомив прокуратуру про неможливість здійснити захист інтересів держави в судовому порядку у зв'язку із обмеженим фінансуванням та відсутністю юристів у штаті.
Враховуючи нездійснення позивачем захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не звернення до суду з відповідним позовом протягом тривалого часу після отримання інформації про порушення інтересів держави, прокурор мав право звернутися в суд із даним позовом.
Враховуючи те, що в ході розгляду справи судом встановлено, що прокуратурою при зверненні з позовом до суду зазначено про її звернення до Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», надано відповідь Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району про те, що останній не має неможливість здійснити захист інтересів держави в судовому порядку у зв'язку із обмеженим фінансуванням та відсутністю юристів у штаті, суд дійшов висновку про дотримання прокурором визначеної статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, що свідчить про підтвердження підстав для представництва інтересів держави у суді.
З огляду на викладене вище, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.
Решту аргументів учасників справи суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують висновків суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені прокурором при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю.
Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств» (вул. Шевченко, 18, с. Терешки, Полтавський район, Полтавська область, 38762, код ЄДРПОУ 01284778) на користь Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (вул. Центральна, 2, с. Щербані, Полтавський район, Полтавська область, 38750, код ЄДРПОУ 41856395) 3 773 652, 16 грн. основного боргу та 252 472, 83 грн. пені.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств» (вул. Шевченко, 18, с. Терешки, Полтавський район, Полтавська область, 38762, код ЄДРПОУ 01284778) на користь Полтавської обласної прокуратури (36000, м. Полтава, вул. 1100 річчя Полтави, 7) витрати на сплату судового збору у розмірі 60 391,87 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17.12.2022
Суддя Киричук О.А.