номер провадження справи 12/38/22
18.02.2022 Справа № 908/437/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” за вих. № 1261 від 11.02.2022 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приморського навчально-виховного комплексу “Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад” Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області коштів в загальній сумі 103423,36 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою за вих. № 1261 від 11.02.2022 про видачу судового наказу про стягнення з Приморського навчально-виховного комплексу “Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад” Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області заборгованості за спожиту електричну енергію за лютий 2021 в сумі 95527,32 грн., пені за період з 23.03.2021 по 06.08.2021 в сумі 5291,94 грн., трьох процентів річних в сумі 1075,66 грн. за період з 23.03.2021 по 06.08.2021, інфляційних втрат в сумі 1528,44 грн. за період з 01.04.2021 по 30.06.2021 за договором про постачання електричної енергії споживачу № 486 від 13.02.2020, що разом складає 103423,36 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2022 вищевказану заяву про видачу судового наказу передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що між ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” (заявник, постачальник) та Приморським навчально-виховним комплексом “Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад” Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області (боржник, споживач) укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № 486 від 13.02.2020 шляхом приєднання споживача до публічного договору на умовах комерційної пропозиції постачальника (заява-приєднання споживача від 13.02.2020). Сторонами 17.02.2021 року укладено додаткову угоду № 16 до Договору № 486 від 13.02.2020 про продовження терміну дії договору до 28.02.2021 року. Зазначає, що ПАТ “Запоріжжяобленерго” листом від 10.03.2021 № 007-72/1365 повідомила товариство про те, що ПРИМОРСЬКИЙ НВК “ЗОШ І-ІІ СТ.-ДНЗ” ССР ВР ЗО з 11.03.2021 року змінює електропостачальника. Згідно з розділом 2 Договору «Предмет Договору» Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Відповідно до розділу 3 Договору “Умови постачання”, умови постачання Споживачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до Договору. Згідно із розділом 5 Договору “Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії”, боржник розраховується з заявником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною боржником комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до Договору. Згідно із п. 3 Додатку 2 до Договору “Спосіб оплати”, розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. Платежі за спожиту електричну енергію здійснюються у наступному порядку:
- 1 платіж до 20 числа розрахункового місяця у розмірі 50 % вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії за відповідний розрахунковий період на підставі акту прийняття-передавання товарної продукції та рахунку за спожиту електроенергію;
- 2 платіж за електричну енергію у розмірі різниці суми першого платежу та вартості спожитої в розрахунковому періоді електричної енергії в строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі акту прийняття-передавання товарної продукції та рахунку за спожиту електроенергію. Підставою для формування Постачальником рахунку на оплату спожитої електричної енергії за цим договором є підписаний сторонами акт прийняття-передавання товарної продукції. Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника (далі - спецрахунок), зазначений у Договорі або розрахункових документах. Відповідно до п. 5.8. Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може буди менше 5 робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем. Заявник вказує, що в адресу боржника направлено рахунок за постачання електричної енергії за лютий 2021, у відповідності до якого обсяг використаної електричної енергії складає 38309 кВт/год. на загальну суму 95527,32 грн., що підтверджується листом адміністратора комерційного обліку за № 007-66/4614 від 27.08.2021, функції якого в Запорізькій області виконує ПАТ “Запоріжжяобленерго”, щодо фактичного обсягу спожитої електричної енергії Боржником за лютий 2021 р. з розбивкою за ЕІС - кодом точки комерційного обліку Споживача. Зазначає, що в порушення умов договору в частині оплати вартості електричної енергії та п. 4.12. ПРРЕЕ у боржника виник борг за спожиту електричну енергію за лютий 2021 в сумі 95527,32 грн., який до теперішнього часу не сплачено. Вказує, що враховуючи несвоєчасну оплату вартості спожитої електричної енергії боржнику було нараховано: пеню у розмірі 5291,94 грн. за період з 23.03.2021 по 06.08.2021, 3 % річних у розмірі 1075,66 грн. за період з 23.03.2021 по 06.08.2021, інфляційні нарахування у розмірі 1528,44 грн. за період з 01.04.2021 по 30.06.2021.
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно із ч. 1 ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Судовий наказ, як визначено у ст. 148 ГПК України, може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).
Згідно з п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Згідно із вимогами п.п. 4, 5 ч. 2, ч. 3 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.
Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України належними та допустимими доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 86 цього Кодексу, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
До заяви заявником додано копію рахунку № 58_486/02-ВЦ на оплату електроенергії, спожитої у лютому 2021, на суму 95527,32 грн.
Також до заяви заявником додано копію акту № 486/02 прийняття-передавання товарної продукції (про постачання електричної енергії) за договором від 13.02.2021 № 486 на суму 95527,32 грн., який підписаний лише з боку постачальника (заявника). Представником боржника (споживача) даний акт не підписаний.
При цьому суд враховує, що, як зазначено у заяві, згідно із п. 3 додатку 2 до вказаного договору “Спосіб оплати” підставою для формування постачальником рахунку на оплату спожитої електричної енергії за цим договором є підписаний сторонами акт прийняття-передавання товарної продукції.
Зі змісту п. 3 додатку 2 до вказаного договору “Спосіб оплати” вбачається, що платежі за спожиту електричну енергію здійснюються Споживачем на підставі акту прийняття-передавання товарної продукції та рахунку за спожиту електроенергію. При цьому акт прийняття-передавання товарної продукції має бути підписаний сторонами.
Враховуючи наведене, оскільки заявником поданий не підписаний обома сторонами акт прийняття-передавання товарної продукції суд не вбачає з поданої ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” заяви наявності та безспірності грошової заборгованості боржника.
Відтак, заявником порушені п.п. 4, 5 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України.
Таким чином, заява (вих. № 1261 від 11.02.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” про видачу судового наказу про стягнення грошової заборгованості у загальному розмірі 103423,36 грн. подана з порушенням вимог ст. 150 ГПК України та з поданої заяви не вбачається виникнення та порушення права грошової вимоги заявника.
За таких обставин, суд відмовляє у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” про стягнення з Приморського навчально-виховного комплексу “Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад” Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області заборгованості за спожиту електричну енергію за лютий 2021 в сумі 95527,32 грн., пені в сумі 5291,94 грн., трьох процентів річних в сумі 1075,66 грн., інфляційних втрат в сумі 1528,44 грн. за договором про постачання електричної енергії споживачу № 486 від 13.02.2020 на підставі п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Частиною 1 ст. 153 ГПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Приписами ч. 2 ст. 151 ГПК України визначено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 147, 150, п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” про стягнення з Приморського навчально-виховного комплексу “Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад” Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області заборгованості за спожиту електричну енергію за лютий 2021 в сумі 95527,32 грн., пені в сумі 5291,94 грн., трьох процентів річних в сумі 1075,66 грн., інфляційних втрат в сумі 1528,44 грн. за договором про постачання електричної енергії споживачу № 486 від 13.02.2020 відмовити.
2. Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади: http://court.gov.ua/sud5009/. Електронна адреса Господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 18.02.2022 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.Г. Смірнов